Ухвала суду № 84825361, 25.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49136/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Бусик О.Л., при секретарі - Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Новікова Олександра Федоровича у кримінальному провадженні № 12015110130004385 від 26.11.2015 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

13.09.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Новікова Олександра Федоровича у кримінальному провадженні № 12015110130004385 від 26.11.2015 про арешт майна на земельну ділянку площею 21,5689 га, кадастровий номер 3221284000:03:012:0044, зареєстровану за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Щорса, код ЄДРПОУ 30839466.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

25 вересня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, слідчим було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурор у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110130004385 від 26.11.2015 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи у складі створеної ними організованої злочинної групи до якої увійшли ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час особи у період з 11.01.2016 по 08.11.2017 шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном громадян, чим завдали матеріальної шкоди останнім на загальну суму 4 677 400 грн. (за наслідками злочинних дій вказаної вище організованої групи обвинувальний акт скеровано до суду у кримінальному провадженні №120170000000001319).

На даний час встановлено, що вказані вище невстановлені особи, які діяли у складі створеної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 організованої злочинної групи, вчиняють дії направлені на шахрайське заволодіння земельною ділянкою площею 21,5689 га, кадастровий номер 3221284000:03:012:0044 шляхом підроблення правовстановлюючих документів на неї та подальшого їх використання.

Також встановлено, що 26.12.2017 державним кадастровим реєстратором ОСОБА_6 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 21,5689 га, кадастровий номер 3221284000:03:012:0044. Згідно розділу 3 поземельної книги, форма власності - комунальна, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського виробництва. Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) на підставі якої проведено державну реєстрацію земельної ділянки розроблена ТОВ "ЗемЮрКонсалтинг". Однак, 26.12.2017 тим же реєстратором внесено запис про виправлення помилок щодо форми власності з комунальної на приватну.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 166-ДК/293/АП/09/01/-19 від 20.06.2019 виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, за результатами перевірки встановлено, що вище зазначенні земельні ділянки згідно державного акту на право постійного користування землею 232,000 га та 1932.0000 га, який був виданий ВАТ «Княжицьке» на підставі рішення Княжицької сільської ради народних депутатів Броварського району Київської області від 18.03.1997, 15 сесія 22 скликання, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вищезазначені зміни цільового призначення земельних ділянок безпідставно внесені державним реєстратором ОСОБА_6, та в подальшому право власності зареєстровано за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Щорса, код ЄДРПОУ 30839466.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку площе. 21, 5689 га, кадастровий номером 3221284000:03:012:0044 за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Щорса зареєстроване право власності на неї, а не колективної.

Прокурор вказує, що з метою проведення повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення злочинів та винних осіб, виникла необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки, що були об`єктами вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що 21.01.2019 вказана земельна ділянка визнана речовими доказами в кримінальному провадженні.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Новікова Олександра Федоровича у кримінальному провадженні № 12015110130004385 від 26.11.2015 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт шляхом застосування заборони розпорядження на земельну ділянку площею 21,5689 га, кадастровий номер 3221284000:03:012:0044, зареєстровану за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Щорса, код ЄДРПОУ 30839466.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик