Рішення № 84825345, 09.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2669/19

РІШЕННЯ

іменем України

09 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участі:секретаря судового засідання Бачка А.М. представника позивача: Хропуна В.В. представника відповідача: Чмиря М.П. розглянувши адміністративну справу за позовом військової частини А4239 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 08.08.2019 ВП№58717803,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А4239 (далі - ВЧ А4239, позивач) звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу на військову частину А4239 від 08.08.2019 ВП №58717803 Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22 серпня 2019 року на адресу військової частини А4239 надійшла постанова про накладення на військову частину А4239 штрафу від 08.08.2019 винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Згідно постанови ВП № 58717803 від 08.08.2019 за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі № 822/1791/18 на військову частину А4239 накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн та зобов`язано військову частину А4239 виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Не погоджуючись з винесеною постановою відповідача, позивач вважає таке рішення суду від 10.07.2018 по справі № 822/1791/18 виконаним, а постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

В судовому засіданні по справі представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив стосовно їх задоволення, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав на те, що в зв`язку із тим що рішення суду не було виконане, а також були відсутні поважні причини такого невиконання зі сторони боржника тому відповідачем згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" прийнята постанова про накладення штрафу від 08.08.2019р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв`язку і сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач в 2018 році звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними бездіяльність та відмову військової частини А4239 Міністерства оборони України щодо невиплати сержанту ОСОБА_2 , стрільцю-командиру мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини В2233, винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористичної операції, його охорони (оборони) з урахуванням грошового забезпечення за період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року у розмірі 33878,83 грн. Стягнути з військової частини А4239 Міністерства оборони України на користь сержанта ОСОБА_2 , стрільця-командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини В2233, недоплату винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійснення заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористичної операції, його охорони (оборони) з урахуванням грошового забезпечення за період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року у розмірі 33878,83 грн.

Рішенням суду від 10 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ А4239, щодо не прийняття рішення по виплаті сержанту ОСОБА_2 , стрільцю - командиру мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу, мотопіхотної роти військової частини В2233, винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року, та зобов`язано ВЧ А4239 повторно розглянути звернення сержанта ОСОБА_2 , стрільця - командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу, мотопіхотної роти військової частини В2233 та прийняти рішення щодо виплати винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року.

В решті позову відмовлено.

Крім того, даним рішенням зобов`язано ВЧ А4239 подати звіт про виконання судового рішення на протязі місяця з часу набрання рішенням законної сили.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу військової частини А4239 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року - без змін.

Отже, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року набрало законної сили 15 листопада 2018 року.

ВЧ А4239 подано до суду 19 грудня 2018 року звіт в якому вказано, що згідно Протоколу №5 засідання членів комісії щодо вирішення питання про виконання рішення суду від 10 липня 2018 року №822/1791/18 повторно розглянуто звернення ОСОБА_2 та прийнято рішення про невиплату ОСОБА_2 винагороду за безпосередню участь в умовах особливого періоду у здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористичної операції, за період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року у зв`язку із відсутністю правових підстав для проведення виплати.

Вказане рішення стосовно невиплати винагороди ВЧ А4239 мотивує тим, що оскільки наказ командира ВЧ Державної прикордонної служби України (начальника Луганського прикордонного загону) про безпосередню участь ОСОБА_2 , головного сержанта мотопіхотної роти ВЧ ПП В2233 у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористичної операції не видавався, а тому відсутні підстави для виплати відповідної винагороди.

За результатами розгляду звіту ВЧ А4239 про виконання судового рішення, який надійшов до суду 19 грудня 2018 року, враховуючи часткове виконання ВЧ А4239 рішення суду від 10 липня 2018 року, суд згідно ухвали від 14 березня 2019 року, прийняв звіт ВЧ А4239 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року по справі № 822/1791/18, в частині виконання ВЧ А4239 даного судового рішення про зобов`язання ВЧ А4239 повторно розглянути звернення сержанта ОСОБА_2 , стрільця - командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу, мотопіхотної роти ВЧ В2233, та встановив новий строк для подання ВЧ А4239 звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі № 822/1791/18 на протязі 30 календарних днів з дати набрання даною ухвалою законної сили, в частині виконання судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі № 822/1791/18, яким зобов`язано ВЧ А4239 прийняти рішення щодо виплати винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду, здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині встановлення нового строку для подання військовою частиною А4239 звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року по справі № 822/1791/18.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, апеляційну скаргу ВЧ А4239 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року - без змін.

На виконання вказаного вище рішення від 10 липня 2018 року враховуючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, ВЧ А4239 15 січня 2019 року винесено наказ командира ВЧ А4239 №16, яким на виконання вимог рішення суду від 10 липня 2019 року у справі №822/1791/18 вирішено нарахувати та виплатити ОСОБА_2 винагороду за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористичної операції, за період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року при надходженні на адресу ВЧ А4239 наказу керівника АТЦ при СБУ про включення ОСОБА_2 до складу сил та засобів АТО за період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 22 травня 2015 року.

На підставі заяви стягувача ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №58717803, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення суду від 10 липня 2018 року по справі №822/1791/18 на підставі виконаного листа виданого 05 березня 2019 року.

Враховуючи те, що станом на 08 серпня 2019 року вказане рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №822/1791/18 від 10 липня 2018 року не виконано, Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання судових рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про накладення штрафу ВП №58717803, якою накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн на ВЧ А4239 за невиконання вищезазначеного рішення суду.

Представником позивача на підтвердження виконання рішення суду надана відомість розподілу виплат військової частини А4239 від 24 вересня 2019 року.

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 26 цього Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Суд звертає увагу позивача, що ВЧ А4239 у звіті зазначено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі № 822/1791/18 у ВЧ А4239 в межах компетенції повторно розглянуто звернення сержанта ОСОБА_2 щодо виплати винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року, та вирішено відмовити у виплаті винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду, здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року, про що позивача повідомлено листом від 18.12.2018 року № 42/2/4154, копія якого долучена до звіту про виконання судового рішення.

В даному випадку, на виконання судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили ВЧ А4239, як доказ надано копію протоколу №5 засідання членів комісії щодо вирішення питання по виконанню рішення суду від 10 липня 2018 року по справі № 822/1791/18 та копію листа від 18 грудня 2018 року № 42/2/4154, в якому зазначено про відсутність правових підстав виплачувати винагороду ОСОБА_2 за безпосередню участь в умовах особливого періоду та вважає, що вказане є належним доказом виконання вищевказаного рішення суду.

Проте, суд не приймає до уваги докази надані ВЧ А4239 в підтвердження виконання судового рішення, оскільки, як встановлено зі змісту мотивувальної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, що висновки суду ґрунтувались на тому, що позивач має право на отримання винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду. Разом з тим, резулятивна частина вказаного судового рішення не наділяє альтернативного вирішення спору, а ніж прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_2 спірної винагороди.

Суд наголошує, що оскільки в рішенні від 10 липня 2018 року суд чітко визначив виконання такого рішення та при цьому послався на дискреційні повноваження, а тому військовій частині під час виконання вказаного рішення необхідно було звернути увагу на вимоги абз.2 ч.4 ст.245 КАС України, якими визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні

Суд також звертає увагу позивача, що в ході судового розгляду адміністративної справи №822/1791/18, зокрема в рішенні суду від 10 липня 2018 року судом встановлено факт безпосередньої участі позивача у період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, та з 02 квітня по 21 травня 2015 року в антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже відповідно до вимог законодавства отримав право на отримання винагороди за безпосередню участь в умовах особливого періоду здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №822/1791/18 набрало законної сили 15 листопада 2018 року.

Враховуючи наведене вище, суд критично оцінює твердження ВЧ А4239 стосовно того, що ОСОБА_2 має право на отримання винагороду за участь в АТО у разі надходження на адресу ВЧ А4239 наказу керівника АТЦ при СБУ про включення ОСОБА_2 до складу сил та засобів АТО за період з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року та з 02 квітня по 21 травня 2015 року, оскільки факт безпосередньої участі ОСОБА_2 в АТО у вказаний період встановлено рішенням суду, що набрало законної сили та не підлягає доказуванню.

Таким чином, оскільки військовою частиною А4239 в зазначений строк не прийнято рішення яким нараховано та виплачено ОСОБА_2 винагороду за безпосередню участь в умовах особливого періоду, здійсненні заходів забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі антитерористочної операції за періоди з 25 вересня 2014 року по 02 березня 2015 року, з 02 квітня по 21 травня 2015 року, тобто фактично не виконано рішення суду від 10 липня 2018 року по справі №822/1791/18, а тому суд вважає, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області правомірно винесено постанову від 08.08.2019 про накладення на військову частину А4239 штрафу в розмірі 5100,00 грн, за невиконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до наданої розрахунково-платіжної відомості №346 щодо нарахування ОСОБА_2 винагороди за участь в АТО в сумі 29718,65 грн, а також відомості розподілу виплат військової частини А4239 від 24 вересня 2019 року вказана винагорода виплачена 24.09.2019 року, тобто після винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 08.08.2019р.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови, позивачем не виконано вимог, встановлених рішенням суду від 10 липня 2018 року у справі №822/1791/18, що свідчить про обґрунтованість винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 08.08.2019 на ВЧ А4239.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч.ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість, позивач не довів протиправність дій державного виконавця щодо винесення ним оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову військової частини А4239 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу на військову частину А4239 від 08.08.2019 ВП №58717803 Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач:Військова частина А4239 (вул. Чорновола, 192,Хмельницький,Хмельницька область,29006 , ідентифікаційний код - 2299824) Відповідач:Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 35092158)

Головуючий суддя О.П. Шевчук