Рішення № 84823643, 09.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3434/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо нездійснення призначення пенсії позивачу відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням трудового стажу за період з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 року роботи на "Ворошиловградській птахофабриці", противоправною;

зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області провести призначення пенсії позивачу з 07 вересня 2018 року, з урахуванням трудового стажу за період з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 року роботи на "Ворошиловградській птахофабриці".

Ухвалою суду від 06.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- залишено без руху.

13.08.2019 позивачем через канцелярію суду усунуто недоліки позовної заяви та надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці № 1,2), противоправною;

зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області провести зарахування до трудового стажу період роботи з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці №1,2) та провести перерахунок пенсії з моменту призначення позивачу пенсії 07 вересня 2018 року.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13 серпня 2018 року позивачем до відповідача були подана заява про призначення пенсії за віком та відповідні документи, а саме: заява про призначення пенсії, трудова книжка, паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, військовий квиток, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, архівна довідка.

Після надання відповідачу вищевказаних документів, позивачем була отримана розписка-повідомлення про прийняття 13 серпня 2018 року заяви з доданими документами (заява зареєстрована за номером 2587).

Однак відповідач не врахував до трудового стажу позивача період роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці № 1-2) з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік, про що ОСОБА_1 дізнався в іншому судовому процесі по справі №360/457/19 з відзиву відповідача.

Тому, 21 травня 2019 року позивачем до відповідача був наданий інформаційний запит щодо неврахування при призначенні пенсії трудового стажу за період з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці № 1-2).

На запит позивача відповідач надав відповідь від 27 травня 2019 року, в якій зазначив, що при призначенні пенсії трудовий стаж за період з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці № 1,2) не був врахований, так як дата та номер наказу (графа № 4) дописані іншими чорнилами, аніж у графах 1, 2, 3.

Позивач не згоден з таким висновком відповідача та вважає, що бездіяльність відповідача щодо незарахування до трудового стажу періоду роботи з 05 вересня 1975 року до 21 жовтня 1976 року на підприємстві "Ворошиловградська птахофабрика" при призначенні пенсії, призвела до зменшення щомісячної пенсійної виплати. При цьому, в розписці - повідомленні при прийнятті документів на призначення пенсії та в інших документах, відповідач не зазначив жодних зауважень щодо наданих документів, а також не зазначив перелік відсутніх документів, які потрібно додати для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі та визначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав, надав 04.09.2019 через канцелярію суду відзив на позовну заяву (а.с.98,99), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

21.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до управління з запитом, в якому просив надати інформацію про причини неврахування до страхового стажу періоду роботи з 05.09.1975 по 21.10.1976 на "Ворошиловградській птахофабриці" з дати призначення пенсії - 07.09.2018.

На запит ОСОБА_1 було надано обґрунтовану відповідь (вих.№216/к-4 від 27.05.2019).

Згідно наданих позивачем документів, стаж для розрахунку пенсії ОСОБА_1 складає 37 років 07 місяців 14 днів.

Згідно з п.1, 3 „Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Період роботи ОСОБА_1 за записом у трудовій книжці №1-2 на "Ворошиловградській птахофабриці" з 05.09.1975 по 21.10.1976 зарахувати неможливо, оскільки в трудовій книжці в графі №4 дата та номер наказу дописано іншими чорнилами, аніж записи у графах №1, 2, 3.

Посилаючись на вищенаведене, управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області вважає свої дії щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу період роботи з 05.09.1975 по 21.10.1976 на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці №1, 2) правомірними, позовні вимоги необгрунтованими та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули до суду. Позивач згідно поданого позову розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, що не заперечують сторони по справі (а.с.9-12, 46-49).

Відповідно до записів трудової книжки від 09.09.1975 НОМЕР_2 позивач у період з 05.09.1975 по 21.10.1976 працював учнем електрика на "Ворошиловградській птахофабриці" (а.с.13, 50, 90).

13.08.2018 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.14, 27, 51, 63, 88).

Відповідно протоколу №2587 від 22.08.2018 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 07.09.2018 (а.с.24-26, 60-62, 89).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №360/457/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено (а.с.28-31, 65-68).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №360/457/19, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі № 360/457/19 - скасовано; прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо нездійснення призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідки від 20 грудня 2005 року №258 про заробіток для обчислення пенсії, виданої з урахуванням особових рахунків за період з 1990 року по 1994 рік, та архівної довідки від 20 грудня 2005 року № 258, виданих Фабричненською сільською радою Лутугинського району Луганської області; зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з дати призначення пенсії 07 вересня 2018 року з урахуванням довідки від 20 грудня 2005 року № 258 про заробіток для обчислення пенсії, виданої з урахуванням особових рахунків за період з 1990 року по 1994 рік, та архівної довідки від 20 грудня 2005 року № 258, виданих Фабричненською сільською радою Лутугинського району Луганської області (а.с.102-106).

На виконання вищевказаного рішення суду управлінням було перераховано пенсію ОСОБА_1 відповідно до протоколу від 21.05.2019 (а.с.91).

21.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління з запитом, в якому просив надати інформацію про причини неврахування до страхового стажу періоду роботи з 05.09.1975 по 21.10.1976 на "Ворошиловградській птахофабриці" з дати призначення пенсії - 07.09.2018 (а.с.15, 52, 92).

На вищевказаний запит відповідачем ОСОБА_1 було надано відповідь (вих.№216/к-4 від 27.05.2019), де зазначено про неможливість зарахування періоду роботи ОСОБА_1 за записом у трудовій книжці №1-2 на "Ворошиловградській птахофабриці" з 05.09.1975 по 21.10.1976, оскільки в трудовій книжці в графі №4 дата та номер наказу дописано іншими чорнилами, аніж записи у графах №1, 2, 3 (а.с.16,53,93).

Матеріалами справи встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком, проте не враховано періоди роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" з 05.09.1975 по 21.10.1976, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність дій відповідача щодо незарахування до стажу позивача періоду його роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" з 05.09.1975 по 21.10.1976.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

При розгляді даної справи не є спірним питання щодо призначення пенсії позивачу, а спірним є неврахування до його загального стажу певного періоду роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз.1 п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідач, мотивуючи відмову зарахувати до стажу позивача спірний період роботи посилається на порушення, при заповненні роботодавцем трудової книжки, п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 від 29.07.1993 Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції України, міністерства праці України, зареєстровано в юстиції України 17.08.1993 за №110.

Суд не бере до уваги такі посилання відповідача, оскільки трудова книжка позивача заповнювалась до видання вищевказаної Інструкції, відповідно вона не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Відповідно до п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, що була чинна до прийняття Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 від 29.07.1993 Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції України, Міністерства праці України, мовою оригіналу «Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета».

Оглядом кольорової копії трудової книжки позивача встановлено, що запис про прийняття позивача від 05.09.1975 виконано кульковою ручкою чорнилами синього кольору, при цьому в графі 4 відтінки синього чорнила є різними (а.с.13).

Разом з тим, записи про спірний період роботи не містять перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, записи виконані під порядковими номерами 1 та 2 розміщені послідовно по хронології, написані акуратно, чорнилом синього кольору, хоча різних відтінків, що не заборонено законом, завірені підписом керівника підприємства та печаткою підприємства, що не потребує обов`язкового підтвердження трудового стажу додатковими документами.

Крім того суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Таким чином, суд вважає, що спірний період роботи позивача слід зарахувати до його стажу роботи для призначення пенсії, оскільки він підтверджений належними та достатніми доказами, а відтак, слід зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з моменту призначення пенсії позивачу, з одночасним проведенням перерахунку пенсії.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає, що відповідачем не було відмовлено позивачу у зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 05.09.1975 по 21.10.1976 на "Ворошиловградськіц птахофабриці", оскільки останній не звертався з цього приводу до УПФУ в м.Сєвєродонецьку. Натомість, вказаний період роботи підлягав зарахуванню з моменту призначення пенсії позивачу, тому в спірних правовідносинах наявна бездіяльність відповідача.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано саме із бездіяльністю відповідача щодо не зарахування при призначенні пенсії спірного періоду роботи до стажу позивача, суд вважає підлягаючими задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу позивачу періоду роботи з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік роботи на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці №1, 2) - противоправною та зобов`язання відповідача провести зарахування до його трудового стажу періоду роботи з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік на "Ворошиловградській птахофабриці" (запис в трудовій книжці № 1, 2), із відповідним перерахунком пенсії з моменту її призначення, з 07 вересня 2018 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до його трудового стажу періоду роботи з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік на "Ворошиловградській птахофабриці".

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області провести зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 05 вересня 1975 року по 21 жовтня 1976 рік на "Ворошиловградській птахофабриці" та провести перерахунок пенсії з урахуванням вказаного періоду роботи з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії - з 07 вересня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (вул.Шевченка, 9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян