Рішення № 84823624, 09.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4030/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дії неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 06 червня 2019 року, викладеної в повідомленні № 9514/02 від 04.09.2019.

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , починаючи з дати звернення за призначення щомісячної адресної допомоги після працевлаштування починаючи з 06.06.2019.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 06.06.2019 позивач надала заяву до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про продовження допомоги, проте не було включено до розрахунку.

У відповідь на зазначену заяву було отримано повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 9514/02 від 04.09.2019, згідно якого, було відмовлено у наданні щомісячної адресної допомоги відповідності до п. 3 Порядку, оскільки згідно п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступиш строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанови Кабінету Міністрів від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» та Закону України «Про зайнятість населення», позивач вважає, що відповідачем в порушення норм матеріального права протиправно відмовлено в призначенні зазначеної допомоги.

30 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшов відзив на позов заяву (арк. спр. 29-31). В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно змін до абзацу десятого п. 3 Порядку, що внесені Постановою від 11.07.2018 № 548 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", особам працездатного віку, яким грошова допомога припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Керуючись вищезазначеними змінами до Порядку, заяву позивача від 06.06.2019 розглянуто та подовжено допомогу лише сину позивача, ОСОБА_2 , а позивача не включено до розрахунку: з 06.06.2019 по 30.06.2019 у розмірі 1946,10 грн в місяць; з 01.07.2019 по 05.12.2019 у розмірі 2033,20 грн в місяць.

З посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 відповідач просить суд, відмовити в позовних вимогах позивача в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 31.12.1996 (арк. спр. 6-8), карткою платника податків (арк. спр. 12), довідкою від 22.10.2014 № 919-4202 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 9).

Згідно довідки від 22.10.2014 № 919-4202 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 ( арк.спр. 9 , 107 ).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження від 23.04.2015 серії НОМЕР_3 ( арк . спр. 13, 36, 51, 64, 103).

Згідно довідки від 04 січня 2019 року № 919-5000007701 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є АДРЕСА_2 ( арк. спр. 10 , 108).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 11.08.2016, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини - інваліда (арк. спр. 16, 72, 77).

Згідно медичного висновку № 1553 від 21.05.2018 та висновку ЛКК № 225 від 18.05.2018, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: органічне ураження ЦНС, виражений психоорганічний синдром змішаний варіант (астеничний та експлозивний) з вираженою соціальною дезадаптацією (арк. спр. 17-18, 95- 96).

Відповідно до довідки № 1/5339 від 05.09.2019, ОСОБА_1 отримує державну допомогу особам з інвалідністю, утриманець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 07.06.2016 по 20.05.2020 (арк. спр. 19).

Згідно довідки № 142 від 05.09.2019 ОСОБА_3 знаходиться на обслуговувані в Центрі комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю Сєвєродонецької міської ради з 25.05.2015 по теперішній час. В період з 01.09.2015 по 01.02.2018 дитина відвідувала групу тимчасового перебування три рази на тиждень. З лютого 2018 року ОСОБА_3 переведено на тимчасове обслуговування в Центрі (арк. спр. 20).

06.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про продовження щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк.спр. 102).

Розпорядженням від 09.07.2019 заяву ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_6, розглянуто та її не виключено до розрахунку відповідно до постанови КМУ від 31.03.2015 № 212 (арк.спр. 109).

Листом від 04.09.2019 № 9514/02 відповідач у призначені допомоги згідно пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 (арк. спр. 21-22).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706).

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) врегульовано Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною першою статті 4 Закону № 1706 передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідкою від 22.10.2014 № 919-4202 підтверджено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, а згідно довідки від 04.01.2019 № 919-5000007701 малолітній син позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою.

Пунктом першим Порядку № 505 встановлено, що цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, та дітей - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Відповідно до п. 5 Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою.

Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях. Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 7 Порядку якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 505, протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

З аналізу вищезазначених норм Порядку № 505, суд дійшов висновку, що вказаним Порядком визначено вичерпний перелік підстав, відповідно яких щомісяця адресна допомога не призначається або її виплата припиняється. Пунктом 7 Порядку № 505 передбачено виключення з переліку працездатних осіб, які не працевлаштувалися та яким припиняється виплата допомоги у разі не працевлаштування, зокрема - працездатні особи, які не працевлаштувались, але здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю віком до 18 років.

Закон України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VI) визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

За приписами статті четвертої Закону № 5067-VI, до зайнятого населення також належать, зокрема непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до відповідача надав документи зазначені в пункті 5 Порядку № 505, а також має на вихованні дитину з інвалідністю віком до 18 років, тобто підпадає від виключення пункту 7 Порядку № 505.

При наданні оцінки доводам та запереченням відповідача суд також враховує, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави. Зазначені вимоги до держави викладені і у статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року, відповідно до якої держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Таким чином, право позивача на отримання допомоги є доведеним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст.6 КАС України).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням того, що в ході розгляду справи встановлено відповідність позивача критеріям осіб, які мають право на отримання вказаної допомоги відповідно до Порядку № 505, позивачем подано необхідні та належні документи для призначення допомоги, позовні вимоги про визнання протиправними дії та зобов`язання призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , починаючи з дати звернення за призначення щомісячної адресної допомоги з 06.06.2019 року, підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, що грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку № 505, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність, суд відхиляє з мотивів, викладених у рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення у справі (арк. спр. 1-2).

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дії неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) за заявою від 06.06.2019 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива