Рішення № 84823438, 09.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 р. справа № 400/2212/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001

до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:стягнення заборгованості в сумі 34000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) фінансових санкцій в сумі 34000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки відповідача було прийнято рішення про застосування фінансових санкції, які відповідач добровільно не сплатив, що є підставою для примусового стягнення боргу в судовому порядку.

30.07.2015 р. суд прийняв постанову, якою позов задовольнив частково та стягнув з відповідача 17 000 грн.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на зазначену вище постанову Одеський апеляційний адміністративний суд 28.10.2015 р. постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції скасував, в позові відмовив повністю.

У касаційному провадженні Верховний Суд 15.05.2019 р. прийняв постанову, якою касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнив частково, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 24.07.2019 р. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справі, а також запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив до суду не надав, про дату, час місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

За результатами перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон), позивачем встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру та факт зберігання тютюнових виробів у місцях не внесених до Єдиного реєстру, про що складено акт перевірки №247/14-29-21-12/2061224864 від 03.10.2014.

Відповідно до ст. 15 Закону, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 10.11.2014 р. відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000171/11-21 в сумі 34000 грн. (а. с. 11).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта підприємницької діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недоотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст. 17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

У зв`язку з відсутністю повної сплати фінансових санкцій, не оскарження відповідачем рішення про застосування фінансових санкції в сумі 34000 грн., позивачем відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідачу направлено податкову вимогу від 25.12.2014 р. №102-10 (а. с. 15).

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, відповідач у разі незгоди з податковою вимогою мав право на її оскарження, але цим правом не скористався та в ході розгляду справи доказів неправомірності винесення позивачем рішення про застосування фінансових санкцій та податкової вимоги суду не надав.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави заборгованість в сумі 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) за рішенням про застосування фінансових санкцій від 10.11.2014 р. №000171/11-21.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич