Рішення № 84823234, 24.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року м. Київ № 320/2028/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Черниш А.І.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Гуць М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУДФС у Київській області від 27.03.2019 № 0003151303, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 52231,26 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 41785,01 грн.; за штрафними санкціями 10446,25 гривень.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 27.03.2019 № 0003161303, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 4352,61 грн., т.ч. за податковим зобов`язанням 3482,09 грн.; за штрафними санкціями 870,52 гривень.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 03.01.2019 № 0000221303, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 27396,25 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 21917,00 грн.; за штрафними санкціями 5479,25 гривень.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 03.01.2019 № 0000231303, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосована штрафна санкція на суму 1,00 гривня.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняті податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам норм податкового законодавства, оскільки під час проведення перевірки позивач надав всі первинні документи, які підтверджують правильність формування загального оподатковуваного доходу та витрат, які були врахувані при визначенні бази оподаткування та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу. Проте, відповідачем безпідставно не взято до уваги надані під час перевірки, разом із запереченнями на висновки акта перевірки та разом із адміністративною скаргою первинні бухгалтерські документи, а факт заниження валового доходу посадовими особами податкового органу базується на довідці про інвентаризацію товарів, в якій позивачем помилково зазначені недостовірні відомості. Крім того, відповідачем неправомірно не взято до уваги витрати на придбання шин на автомобіль, яким здійснюється доставка готової продукції власного виробництва на невеликі відстані та витрати на монтаж системи контролю доступу та системи охоронної сигналізації, які підтверджені документально та водять до складу витрат підприємця згідно норм податкового законодавства. Також зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідач дійшов помилково висновку про заниження позивачем оподатковуваного доходу у розмірі 344418,74 грн., ним було на вказану суму донараховано: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 62067,20 грн., податок на додану вартість у розмірі 21917,00 грн., військовий збір - 3482,09 грн. та штрафна санкція у розмірі 5172,27 грн., штрафна санкція у розмірі 1 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ФОП ОСОБА_1 вважає, що рішення, прийняті податковим органом не ґрунтуються на фактичних обставинах та приписах права, а містять лише припущення та помилкові твердження податкового органу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов, в якому зазначив, що посадові особи ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а рішення, прийняті за результатами перевірки, ґрунтуються на фактах вчинення позивачем ряду податкових правопорушень, встановлених під час перевірки. Крім того, зазначив, що перевіркою встановлено факт реалізації товару у 2017 році без відображення у податковому обліку на загальну суму 109588,15 грн. (без ПДВ), а відтак твердження позивача про те, що акт залишків матеріалів № 31/12/17 від 31.12.2017 складений позивачем не в повному обсязі, у зв`язку з надвеликим обсягом матеріалів про що свідчить відсутність складеного опису є помилковим, оскільки опис складений та засвідчений підписами позивача та головним державним ревізором-інспектором. Звертав увагу, що документи надані позивачем до перевірки, заперечення та скарги до ДФС України враховані контролюючим органом, проте вони не спростовують доводів акта перевірки на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив де зазначив наступне. По-перше, акт податкової перевірки не містить жодного конкретного факту продажу позивачем товарно-матеріальних цінностей (деталей: зубчастих колес АКТР721462.002; АКТР721462.003) без відображення в обліку, з зазначенням дати реалізації, конкретного контрагента який придбав товарно-матеріальні цінності, ціни та кількості проданого такому контрагенту товару. При цьому, у період що охоплювався перевіркою позивачем виготовлялися не лише стандартні повітряні клапани, на виготовлення яких використовується 6 штук коліс зубчастих АКТР721462.003, а й інші клапани на замовлення, де кількість колес зубчастих залежить від розміру клапану.

Щодо акта залишків матеріалів № 31/12/17 від 31.12.2017 позивач зазначив, що ведення такого акта не передбачене для ФОП на загальній системі оподаткування. Крім того, оскільки акт готувався позивачем разом з усіма іншими витребуваними документами фінансово-господарської діяльності за 3-річний податковий період, він не містив повних даних, що позивач не заперечує. Фактично станом в період з 14.11.2017 по 31.12.2017 позивачем виготовлено 190 виробів (повітряні клапани ВРК) з використанням деталі колеса зубчасті АКТР721462.003 у кількості 889 шт.; залишок деталей: колеса зубчасті АКТР721462.003 станом на 31.12.2017 складає (10000-889) 9111 штук. Виготовлено 453 виробів (решітки вентиляційні різних видів) з використанням деталі: колесо зубчасте АКТР721462.002 у кількості 6024 шт.; залишок деталей колеса зубчасті АКТР721462.002, станом на 31.12.2017 складає (20000-6024) 13967 штук. Проте, позиція відповідача не зважаючи на надання первинних підтверджуючих документів щодо залишку колес зубчастих, як під час розгляду заперечень на акт перевірки так і під час розгляду адміністративної скарги залишилася незмінною. Крім того, позивач звертав увагу суду, що відповідно до приписів пп 177.4.1 , пп 177.4.4 п 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат пов`язаних з отриманням доходів належать витрати до складу яких включаються вартість запасних частин ( у даному випадку шини) та ремонт експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції, а також витрат на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів (витрати на монтаж системи контролю доступу охоронної сигналізації у виробничому цеху понесені підприємцем з метою використання їх в господарській діяльності. Щодо доводів відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 отримував дохід від підприємницької діяльності у 2016 та 2017 роках у готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій є помилковим, оскільки всі розрахунки між позивачем та його контрагентами (постачальниками/покупцями) здійснюються виключно в безготівковій формі через банківські установи у зв`язку з чим РРО у позивача відсутній.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 суд закінчив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.07.2019.

У судове засідання, призначене у справі на 24.09.2019 з`явилися позивач та представники позивача і відповідача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 суд здійснив заміну відповідача - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Позивач та його представник підтримали позов у повному обсязі та просили його задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15.07.1998, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №23550170000000886 (том І; а.с.18).

Видами діяльності позивача за класифікацією видів економічної діяльності є:

- код КВЕД 25.99 Виробництво інших металевих виробів, н.в.і.у. (основний);

- код КВЕД 25.61. Оброблення металів та нанесення покриття на метали;

- код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;

- код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Як платник податків, зборів та обов`язкових платежів, ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Броварській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДПС у Київській області.

На підставі статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 09.11.2018 №4599 та №4600, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області та згідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на ІІІ квартал 2018 року, контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Перевірка проводилась з 12.11.2018 по 23.11.2018. За результатами вказаної перевірки оформлено акт від 07.12.2018 №1095/10-36-13-03/2462607995 (т. І; а.с. 20-47), яким встановлено порушення позивачем вимог:

1) пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.04.2015 по 31.03.2015 та з 01.04.2016 р. по 31.12.2017р. на загальну суму 531281,85 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 95630,75 грн;

2) пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності в сумі 531281,85 грн.,що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 7969,23 грн, а саме за 2016 рік на 4368,99 та за 2017 рік на 3600,24 грн;

3) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 62537,00 грн. в т.ч. за 2016 рік у розмірі 40570,00 грн. та за 2017 у розмірі 21967,00 грн.;

4) пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВРвід 06.07.1995 (із змінами та доповненнями), підприємницька діяльність здійснювалася без реєстратора розрахункових операцій;

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивачем до ГУ ДФС у Київській області подано заперечення від 17.12.2018 № 17 на акт перевірки (т.І; а.с. 48-57).

Розглянувши вказані заперечення, відповідачем було прийнято рішення про розгляд заперечення до акта про результати перевірки від 28.12.2018 № 9157/ФОП/10-36-13-03 (т.І; а.с. 58-73), відповідно до якого вирішено висновки акта перевірки від 07.12.2018 № 1095/10-36-13-03/2462607995 викласти у наступній редакції:

1) пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2017р. на загальну суму 344817,74 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 62067,20 грн;

2) пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 в сумі 344817,74 грн.,що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності в сумі 5172,27 грн., а саме за 2016 рік 1326,26 грн. та за 2017 рік на 3846,01 грн.;

3) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за 2017 р., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 21917,00 грн.;

4) пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями), підприємницька діяльність здійснювалася без реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки від 07.12.2018 №1095/10-36-13-03/ 2462607995 , Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято наступні податкові повідомлення рішення: від 03.01.2019 № 0000201303,яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 77584,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 62067,20 грн.; за штрафними санкціями 15516,80 гривень; від 03.01.2019 № 0000221303, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 27396,25 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 21917,00 грн.; за штрафними санкціями 5479,25 гривень; від 03.01.2019 №0000211303, яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму на суму 6465,34 грн., т.ч. за податковим зобов`язанням 5172,27 грн.; за штрафними санкціями 1293,07 гривень; від 03.01.2019 № 0000231303, яким на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосована штрафна санкція на суму 1,00 гривня.

22.01.2019 позивачем була подана до ДФС України скарга на вказані податкові повідомлення-рішення та щодо неврахованих під час перевірки та розгляду заперечення первинних та інших документів (т.І. а.с.74-90).

Рішенням ДФС України від 22.03.2019 № 13545/6/99-99-11-05-01-25 «Про результати розгляду скарги», скарга ФОП ОСОБА_1 . - частково задоволена. Залишено без змін податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Київській області від 03.01.2019 № 0000231303 (РРО - 1,00 грн.), № 0000221303 (ПДВ - 27396,25 грн.).

Скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 03.01.2019 № 0000201303 (ПДФО) в частині визначення податкового зобов`язання за основним платежем - 20282,19 грн. та штрафних санкцій - 5070,55 грн.; ; 0000211303 (військовий збір) в частині визначення податкового зобов`язання за основним платежем - 1690,18 грн., та штрафні санкції - 422,55 грн., і інших частинах зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

На підставі рішення про результати розгляду скарги, відповідачем прийняті та направлені позивачу нові податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 27.03.2019 № 0003151303, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 52 231,26 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 41785,01 грн.; за штрафними санкціями 10446,25 гривень.

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 27.03.2019 № 0003161303, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму на суму 4352,61 грн., т.ч. за податковим зобов`язанням 3482,09 грн., за штрафними санкціями 870,52 грн.

Позивач, вважаючи, що вказані рішення податкового органу не відповідають та суперечать нормам чинного законодавства, що призвело до порушення його законних прав та охоронюваних інтересів, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Щодо встановлення податковим органом під час перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 заниження суми чистого доходу за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2017 на загальну суму 344817,74 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 62067,20 грн., суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, врегульовані статтею 177 цього кодексу.

Відтак, пунктом 177.2 статті 177 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із пунктом 177.3 ПК України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Приписами пункту 177.4 цього ж кодексу встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІПК України.

Приписами підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено, що до переліку витрати безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів належати витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Фізичні особи - підприємці, у відповідності до пункту 177.5 статті 177 ПК України, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

У ході перевірки правильності визначення валових доходів ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2015 по 31.12.2017, контролюючий орган прийшов до висновку про їх заниження позивачем за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2017р. на загальну суму 344817,74 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 62067,20 грн.

Як убачається із акта перевірки, перевіряючий орган дійшов висновку про заниження позивачем валового доходу станом за 01.04.2016 по 31.12.2017 на підставі акта залишків матеріалів № 31/12/17 від 31.12.2017, наданого ФОП ОСОБА_1 до податкового органу на вимогу перевіряючих (т. ІІ; а.с. 132).

У вказаному акті зазначено, що станом на 31.12.2017 залишок матеріалів складав:

- профіль № 154 - ціна 81,93 грн., кількість -718;

- профіль № 215 - ціна 81,93 грн., кількість - 494;

- профіль №1991- ціна- 81,00 грн., кількість -560;

- заготовка з оцинкованої сталі 1,5 *1000 - ціна 21000,00 грн., кількість 0,6;

- вентиляційний профіль 20 У- ціна 10,80, кількість 271, на загальну суму 160185,96 грн.

Так, контролюючим органом встановлено, що відповідно до наданих на перевірку документів з 14.11.2017 р. по 31.12.2017 виготовлено повітряних клапанів ВРК (Р30) LxH у кількості 190 шт. використавши у виробництві 889 зубчатих коліс на загальну суму 5911,85 грн. (без ПДВ). Відповідно до наданого на перевірку акту залишків матеріалів № 31/12/17 від 31.12.2017 р. зазначені зубчаті колеса відсутні у залишках товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2017 р. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що встановлений факт реалізації позивачем товару у 2017 р. без відображення у податковому обліку на загальну суму 109588,15 грн. (без ПДВ), чим занижений валовий дохід за 2017 р. на загальну суму 109588,15 грн. (без ПДВ).

За наслідками перевірки по зазначеному порушенню, вказану суму було віднесено до валового доходу.

Судом було встановлено, що згідно видаткової накладної № 192 від 14.11.2017 виписаної ТОВ «Ультра Полімер» ФОП ОСОБА_1 14.11.2017 придбано колесо зубчате АКТР 721462.002 у кількості 10000,00 шт. та колесо зубчате АКТР 721462.003 у кількості 5500,00 шт. на загальну суму 61075,00 грн. (без ПДВ). Також згідно видаткової накладної № 192/1 від 12.12.2017 р. виписаної ТОВ «Ультра Полімер». ФОП ОСОБА_1 12.12.2017 придбано колесо зубчате АКТР 721462.002 у кількості 10000,00 шт. та колесо зубчате АКТР 721462.003 у кількості 4500,00 шт. на загальну суму 54425,00 грн. (без ПДВ).

Як вбачається із первинних документів, а саме видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи позивачем виготовлено та реалізовано повітряні клапани та вентиляційні решітки, у виготовленні яких використовуються колесо зубчате АКТР 721462.002 та колесо зубчате АКТР 721462.003. Судом було встановлено, що в перевіряємому періоді, позивачем виготовлено 190 виробів з використанням деталі: колесо зубчате АКТР721462.003 у кількості 889 шт. та 453 виробів з використанням деталі: колесо зубчате АКТР721462.002 у кількості 6024 шт.

Пунктом 86.7. статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач не погоджуючись із висновками Акта перевірки подав заперечення на Акт ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2018 № 1095/10-36-13-03/2462607995 разом з якими надав відповідачу інформацію про фактичні залишки товару та підтверджуючі первинні документи.

Так, зокрема позивачем надано довідку про матеріалів № 31/12/17 станом на 31.12.2017 від 17.12.2018, у якому відображено залишок товарно-матеріальних цінностей, в тому числі: колесо зубчасте АКТР 721462,002- ціна -2,45 грн., кількість - 13976 штук; сума - 31241.20 грн.; колесо зубчасте АКТР 721462,003- ціна -6,65 грн., кількість - 9111 штук; сума - 60588,00 грн. (т. І; а.с.122).

Отже, фактично, судом встановлено, що видаткові накладні, калькуляції витратних матеріалів та комплектуючих по виробництву продукції, щодо використання коліс зубчатих АКТР721462.003 (для виготовлення повітряних клапанів ВРЮ та АКТР721462.002 (для виготовлення решіток) в повному обсязі були надані відповідачу до прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, проте не були взяті відповідачем до уваги.

Слід також зазначити, що акт залишків матеріалів складений підприємцем, який покладений в основу порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 ПК України, за своїм змістом не відповідає встановленим вимогам до первинного документу, не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чи звітнім документом за встановленою формою.

Таким чином, наявними у матеріалах справи первинними документами про кількість виготовленої та поставленої продукції ФОП ОСОБА_1 . спростовано доводи відповідача про заниження валового доходу за 2016 та 2017 роки на загальну суму 344817,74 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 62067,20 грн. У свою чергу, розрахунок відповідача, викладений в акті перевірки, про кількість використаних позивачем колес зубчатих АКТР 721462.002 та колес зубчатих АКТР 721462.003 при здійснені підприємницької діяльності за період з 14.11.2017 по 31.12.2017, спростовується первинними документами, копії яких наявні у матеріалах справи.

Висновки перевіряючих в Акті перевірки щодо встановлення реалізації позивачем товарів без відображення у податковому обліку не ґрунтується на первинних документах.

Також, перевіркою встановлено, що за перевіряє мий період ФОП ОСОБА_1 завищено витрати пов`язані зі здійсненням підприємницької діяльності на загальну суму 218594,58 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 88417,17 грн. та за 2017 рік на загальну суму 130177,68 грн.

Посадові особи зазначили, що позивачем віднесено до витрат - витрати, які не пов`язані з виробництвом дифузорів та вентиляційних решіток (під час перевірки не встановлено факт необхідності понесення зазначених витрат під час виробничого процесу) на загальну суму 88417,17 грн., а саме: витрати на придбання автошин згідно видаткової накладної №РН-0001525 від 04.11.2016р. виписаної ПП «БІТ» (ЄДПРОУ 30977351) у розмірі 5916,00 грн. без ПДВ; витрати на монтаж системи контролю доступу згідно рахунку - фактури №СФ-0002265 від 29.09.2017р. та акту виконаних робіт від 29.12.2017р. виписаних ТОВ «Авітон» (СДПРОУ 33003312) у розмірі 66468,68 грн. без ПДВ; витрати на монтаж системи охороної сигналізації згідно рахунку - фактури №СФ-0002266 від 29.09.2017р. та акту виконаних робіт від 29.12.2017р. виписаних ТОВ «Авітон» (СДПРОУ 33003312) у розмірі 50166,06 грн. без ПДВ.

Такий висновок перевіряючі зробили оскільки вважали, що вказані витрати безпосередньо не пов`язані з виробництвом дифузорів та вентиляційних решіток, не впливають на собівартість виготовленої продукції, не пов`язані з ремонтом, реконструкцією, модернізацією та іншими видами поліпшення основних засобів.

Проте, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, з огляду на викладене.

Відповідно до приписів пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Позивач є власником транспортного засобу марки FORD Transit вантажопасажирського 2007 року випуску, держ. номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т. ІІ; а.с.76).

Так, згідно відомостей видаткової накладної № РН-0001525 від 03.11.2016 та платіжного доручення № 488 від 03.11.2016 позивач придбав у ПП «БІТ» автошини 215/75R16C BEL-313 BRAVADO в кількості 4 штуки з метою використання їх в своїй господарській діяльності, які згідно відомостей акта приймання - передачі устаткування для ремонту, монтажу та установки були встановлені на вищевказаний автомобіль позивача (т.ІІ; а.с.77-81).

Відповідно пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат фізичних осіб - підприємців, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, на ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності.

Так, судом було встановлено, що перевезення товарно-матеріальних цінностей - металевих виробів з виробничого цеху до транспортних компаній, які здійснюють перевезення по Україні ФОП ОСОБА_1 здійснює вантажопасажирським автомобілем марки FORD Transit, держ. номер НОМЕР_2 , який перебуває у його власності, що підтверджується актами, копії яких знаходяться у матеріалах справи (т.ІІ; а.с.84-86).

Що стосується витрат позивача на монтаж системи контролю доступу та системи охоронної сигналізації, слід зазначити наступне.

Позивач на праві приватної власності є власником об`єкту нерухомості, загальною площею 2292,7 кв.м. по АДРЕСА_4 (копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно ФОП ОСОБА_1 . від 22.10.2012 серія САВ та копія Витягу про державну реєстрацію прав від 22.10.2012 № 35942821) (т.ІІ; а.с.86-87).

Згідно укладеного договору надання послуг № 2410/М від 29.09.2017 року, Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), виконавцем - ТОВ «Авітон» було виконано монтаж системи контролю доступу (далі СКД) виробничого цеху по виготовленню вентиляційних систем в м. Бровари по вул. Базова, 3, що належить позивачу. Позивачем на підставі виписаного виконавцем - ТОВ «Авітон» (ЄДРПОУ 33003312) рахунку - фактури № СФ-0002265 від 29.09.2017 року та складеного сторонами акту виконаних робіт від 29.12.2017 року понесені витрати на монтаж системи контролю доступу в розмірі 66468,68 грн. без ПДВ.

Згідно укладеного договору надання послуг № 2409/М від 29.09.2017 року, Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), виконавцем - ТОВ «Авітон» було виконано монтаж системи охоронної сигналізації виробничого цеху по виготовленню вентиляційних систем (з повним блокуванням всього об`єкту) розташованого в м . Бровари по вул . Базова, 3, що належить позивачу.

Позивачем на підставі виписаного виконавцем - ТОВ «Авітон» (ЄДРПОУ 33003312) рахунку - фактури № СФ-0002266 від 29.09.2017 року понесені витрати на монтаж системи контролю доступу в розмірі 50166,06 грн. без ПДВ.

Згідно пп. 177.4.5. п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем: витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до ст. 177.4.6 Податкового кодексу України, не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на : проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу витрат для зменшення свого доходу в цілях оподаткування податком на прибуток. В свою чергу, витрати з придбання автомобільних шин та здійснені витрати на монтаж системи контролю доступу охоронної сигналізації у виробничому цеху понесені підприємцем з метою використання їх в господарській діяльності.

Суми витрат на придбання автошин 215/75R16C BEL-313 BRAVADO в кількості 4 шт., які були установлені на автомобіль позивача, якими здійснюються перевезення металевих виробів, на монтаж системи контролю доступу та системи охоронної сигналізації,, документально підтверджені та надані в ході проведення перевірки перевіряючим, а тому, суд вважає, що позивачем правомірно включено до витрат суми за вказаними витратами.

Оскільки підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.03.2019 № 0003151303 та № 0003161303 слугували висновки податкового органу про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 у сумі 344817,74 грн., а суд дійшов висновку про неправомірність збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу позивача за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 у сумі 344817,74 грн., то відповідно податкові повідомлення рішення від 27.03.2019 року № 0003151303 та № 0003161303 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.01.2019 № 0000221203 про збільшення податку на додану вартість у сумі 21917,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 5479,25 грн. суд зазначає наступне.

Як слідує з акта перевірки (розділ 2), за перевіряємий період позивачем задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 12641738,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 встановлено, що позивачем занижено валовий дохід за 2016 рік на суму 202848,80 грн. та за 2017 рік на у сумі 109834,20 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 62537,00, в т.ч. за 2016 - 40570,00 грн. та за 2017- 21967,00 грн.

Нормами пункту 187.1 статті 187 ПК України визначається дата виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи аналіз вищезазначених норм, суд звертає увагу, що у періодах квітень 2016 року та грудень 2017 року жодні із наведених у пункті 187.1 статті 187 ПК України подій не відбувались. Крім того, під час перевірки перевіряючими в Акті перевірки не встановлені дати таких подій як зарахування коштів або відвантаження товару (реалізація товарів).

Разом із цим, зі змісту Акта та відповіді про розгляд заперечення не зрозуміло, в чому полягає порушення ФОП ОСОБА_1 . саме цієї норми ПК України та у якому саме звітному (податковому) періоді допущені дані порушення.

Тобто, перевіряючими не встановлено та не зазначено за яких обставин у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ та на підставі яких видаткових чи податкових накладних.

Тому, вказані порушення зі сплати позивачем ПДВ не відповідають фактичним обставинам справи, до того ж будь-яких документальних доказів щодо визначення перевіряючими дати виникнення податкових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 ані Акт перевірки, ані відповідь про розгляд заперечення не містять.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що твердження відповідача про факт відсутності товарів в залишках товарно-матеріальних цінностей і, відповідно, про факт реалізації таких товарів ФОП ОСОБА_1 у сумі 344817,74 грн. та не включення отриманої виручки до податкових зобов`язань з податку на додану вартість є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд вважає висновок відповідача про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а прийняте на підставі такого висновку податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 № 0000221303 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 03.01.2019 № 0000231303, яким нараховано штрафні санкції за проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

При проведені перевірки дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами) (далі - Закон № 265) перевіряючими встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отримував дохід від підприємницької діяльності у 2017 році у готівковій формі без зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, статтею 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання;

- при виконанні банківських операцій, крім: операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів;

- якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, умовами для незастосування реєстраторів розрахункових операцій є торгівля продукцією власного виробництва та здійснення операцій розрахунку у безготівковій формі.

Позивач стверджує, що у процесі здійснення господарської діяльності між підприємцем та продавцями/покупцями розрахунки здійснюються виключно в безготівковій формі через банківські установи, що звільняє його від обов`язку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно із п.1.4 р.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є виробництво інших металевих виробів (код КВЕД 25.99).

Так, в період з 01.04.2016 по 31.12.2017 позивачем реалізовувалась продукція (фільтри, повітряні клапани, тощо) на замовлення підприємств. При цьому, наявні в матеріалах справи докази вказують, що реалізована позивачем продукція є продукцією власного виробництва, оскільки позивач має на балансі виробничі потужності (приміщення, цеха) та відповідне обладнання для виготовлення готової продукції. Отже, у даному випадку, обставини справи свідчать про те, що позивач реалізував продукцію власного виробництва, яка реалізовувалась ним, а розрахунок здійснювався у безготівковій формі.

Будь-яких доказів, які б підтверджували, що за спірний період позивач реалізовував продукцію у готівковій формі без зареєстрованого, опломбованого у встановленому законом порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, при здійснені операцій у безготівковій формі, у позивача не виникає обов`язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.

При цьому слід зазначити, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на необхідність застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій.

За таких підстав, відповідачем не підтверджено висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2019 № 0000231303 є обґрунтованими.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 839,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.04.2019 № 1799. Доказів понесення інших витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0003151303 від 27.03.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0003161303 від 27.03.2018.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000221303 від 03.01.2019.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000231303 від 03.01.2019.

6. Стягнути судовий збір у розмірі 839 (вісімсот тридцять дев`ять) грн. 83 коп. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області ( код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 жовтня 2019 р.