Рішення № 84823209, 09.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р. справа № 300/1729/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій щодо обмеження загального розміру перерахованої, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при обчисленні розміру пенсії для її виплати та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок розміру пенсії для її виплати, без обмеження загального розміру перерахованої пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та виплачувати з 01.01.2018 пенсію в такому розмірі з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу призначено пенсію з 05.04.2011 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за №2262-ХІІ від 09.04.1992. Позивач у серпні 2019 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2018 року в розмірі 16338,00 грн. Проте листом від 09.08.2019 №1003/С-15 відповідач відмовив у проведенні перерахунку з 01.01.2018. Підставою для прийняття вищезазначеного рішення слугувало те, що відповідно статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмежено максимальний розмір пенсії при її перерахунку в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та становить: з 01.01.2018 13 730,00 грн, з 01.07.2018 14 350,00 грн та з 01.12.2018 - 14 970 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн. Отже, відповідач обмежив максимальний розмір пенсії позивача при її перерахунку в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, на думку позивача дії відповідача щодо обмеження загального розміру пенсії є протиправними та такими, що суперечать рішенню Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 та вимогам чинного законодавства. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 КАС України (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.09.2019. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що відповідно до оновленої редакції статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2018 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, у зв`язку з прийняттям 21.02.2018 постанови Кабінету Міністрів України за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виникли правові підстави для перерахунку позивачу пенсії, розмір якої з усіма надбавками становить 13 779,04 грн, а з врахуванням максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 13 730,00 грн. За вказаних обставин на думку представника відповідача, позивачу правомірно проведено перерахунок пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 (а.с.33-35).

У період з 19.09.2019 по 07.10.2019 суддя перебувала у щорічній основній відпустці, тому належним строком розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є 09.10.2019.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 06.04.2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, пенсія позивачу нарахована виходячи з вислуги 31 рік, із розрахунку 83% від грошового забезпечення на відповідній посаді, що підтверджується протоколом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за пенсійною справою - 09020002295 (СБУ) від 01.12.2017 року (а.с.15).

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі Постанови №103, позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 із розрахунку 83% від грошового забезпечення.

Відповідно до вищенаведеного перерахунку розмір пенсії позивача становить 16 338,00 грн, з урахуванням основного розміру пенсії 13 615,00 грн (83% грошового забезпечення), який розрахований з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад 9 455,74 грн, оклад за військове звання 1 480,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 467,87 грн та надбавки за проживання в гірській місцевості 2 723,00 грн.

Станом на 01.01.2018 року максимальний розмір пенсії позивачу виплачувався з обмеженням десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, в зв`язку із чим, позивач у серпні 2019 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2018 без врахування обмежень.

Листом від 09.08.2019 №1003/С-15 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки відповідно статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб максимальний розмір пенсії позивача обмежено в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (а.с.20).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування обмеження загального розміру перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про Службу безпеки України" Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно статті 27 Закону України "Про Службу безпеки України" військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Стаття 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Отже, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення позивача, в тому числі й щодо обчислення пенсії за вислугу років, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону.

Згідно з частиною 3 статті 43 зазначеного Закону, (в редакції Закону від 04 квітня 2006 року №3591-ІV) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (який набув чинності 01.01.2016), частини 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квіття 1992 року за №2262-XII доповнено реченням: Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740, грн.

Згідно з пункту 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року за № 911-VIII, положення цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 призначена і виплачується пенсія за вислугу років з 05.04.2011 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (який набув чинності 01.01.2017) у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Одночасно суд зазначає, що наведені вище положення першого речення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини статті 43 Закону №2262-ХІІ.

В зв`язку із наведеним, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 дає підстави для висновку про те, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

При цьому, після прийняття Конституційним Судом України описаного вище рішення від 20 грудня 2016 року, зміни до першого речення частини 7 статті 43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, наведеними нормами та обставинами справи встановлено, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17.

Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII дія цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року, разом з тим, пенсія позивачу призначена у 2011 році.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження призначеної та перерахованої позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними.

Одночасно, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 за №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 за №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із вищенаведених висновків у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 протиправно застосовано обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, без обмеження загального розміру перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 768,40 грн згідно квитанції №0.0.1430991754.1 від 09.08.2019 (а.с.3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження загального розміру пенсії перерахованої ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при обчисленні розміру пенсії для її виплати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження загального розміру пенсії, перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в(код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.