Ухвала суду № 84821330, 09.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

09 жовтня 2019 р. Справа № 120/2841/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Військової частини А0215 (вул . Стрілецька, б . 105, м. Вінниця, 21007)

Військової частини А0549 ( вул. Стрілецька, б. 105, м. Вінниця, 21007 )

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини А0215 (далі - відповідач 1), Військової частини А0549 (далі - відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

30.09.2019 року за вх. № 47541 відповідачем 1 надано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Заява мотивована тим, що позивач дійсно проходив військову службу у військовій частині А0201 та наказом командира від 05.02.2019 року № 24 був виключений зі списків частини та всіх видів забезпечення з 08.02.2019 року. Відповідач 1 вказує, що позивач проти виключення його зі списків військової частини не заперечував та у зв`язку з цим до командування не звертався. Проте з позовом щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині видання наказу, яким передбачити виплату позивачеві грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015-2019 роки звернувся лише у вересні 2019 року. За таких обставин, відповідач 1 вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, адже спірні правовідносини виникли під час та внаслідок проходження військової служби позивачем, а тому строк звернення до суду становить лише один місяць.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, як визначено ч.2 ст. 122 КАС України, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів.

У ст. 19 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Системний аналіз норм доводить, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, зокрема й військової частини, встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше. При цьому, суд наголошує, що законодавцем моментом початку перебігу такого строку є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів.

Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачами законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом п. 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі, за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Таким чином, стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року справі № 620/4218/18.

За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження відповідача 1 про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

У цьому контексті суд вказує, що предметом оскарження, у даному випадку, є не безпосередньо наказ Командування Повітряних Сил Збройних Сил України № 24 від 05.02.2019 року, яким позивача звільнено з військової служби, а саме бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2019 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

За таких обставин, суд вважає не доведеним факт пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою та відповідно не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Військової частини А0215 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0215, Військової частини А0549 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна