
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
02 жовтня 2019 р. Справа № 120/2539/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Козлачкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 26.07.2019 через засоби поштового зв`язку ним було отримано рішення про опис майна у податкову заставу, яке не містило як номеру, так і дати його прийняття. Позивач з відповідним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що порушує його майнові та немайнові права, адже вказує, що на час звернення до суду він не мав узгоджених з відповідачем грошових зобов`язань зі сплати податків. Крім того, на переконання позивача, форма і зміст оскаржуваного рішення не відповідає вимога наведеним в додатку до Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, який затверджений Наказом Міністра фінансів України від 16.06.2017 за №586.
Ухвалою від 13.08.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) з викликом сторін у судове засідання призначене на 18.09.2019. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 18.09.2019 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області). Також в судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2019.
В судовому засіданні 02.10.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на мотиви викладені у відзиві на позовну заяву (вх. №47147 від 25.09.2019). Зокрема зазначила, що оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу прийнято 19.07.2019 та зареєстроване в окремий журнал під номером 1080.Також вказала, що станом на 30.08.2019 у ОСОБА_2 є податковий борг в сумі 140426,84 грн. (9850,34 грн. - військовий збір, та 130576,50 грн. - податок на доходи фізичних осіб), що підтверджується обліковими картками.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
Як вказує позивач у поданому до суду позові, 26.07.2019 через засоби поштового зв`язку ним від Вінницького управління ГУ ДФС у Вінницькій області було отримано поштовий конверт з присвоєним №2105013845615 в якому містилось Рішення про опис майна у податкову заставу, б/н і дати його прийняття уповноваженою особою ОСОБА_3 згідно наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №7126 від 14.11.2018.
Зі змісту оскаржуваного Рішення судом встановлено, що відповідно до статті 88-89 розділу II Податкового кодексу України посадовою особою відповідача здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні), ОСОБА_2
Не погодившись з вищезазначеним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так надаючи оцінку посиланням сторони позивача на невідповідність оскаржуваного рішення затвердженій формі та змісту, суд зазначає наступне.
Механізм застосування податкової застави контролюючими органами визначає Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727 (далі - Порядок № 586).
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування відповідно до Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов`язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом (п. 2 Розділу І Порядку № 586).
Пункт 7. Розділу І. Порядку № 586 визначає, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня. що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 глави 9 розділу II цього ПК України, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Згідно п.1 Розділу II Порядку № 586 визначено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Таким чином форма і зміст рішення про опис майна у податкову заставу затверджена і визначена Додатком 1 до вищезазначеного Порядку.
Так, згідно Додатку №1 до Порядку № 586 рішення про опис майна у податкову заставу, окрім іншого, повинно містити: в лівому верхньому куті штамп контролюючого органу; посаду, прізвище та ініціали особи, що приймає Рішення; дату прийняття Рішення.
Разом з тим, під час дослідження отриманого позивачем через засоби поштового зв`язку Рішення про опис майна у податкову заставу на предмет відповідності затвердженій формі та змісту, що є додатком 1 до Порядку № 586, судом виявлено відсутність в останньому вищенаведених реквізитів. Натомість отримане позивачем Рішення містить відомості, які не передбачені вищезазначеним додатком, а саме: відомості виконавця - «Вик.Світлана Островська. тел.0432 46-17-16» та місце для погодження невідомою особою без визначення посади - «ПОГОДЖЕНО Р. СТ АРИНЕЦЬ» , але без вчинення посвідчувального підпису.
В свою чергу, як стверджує у поданому до суду відзиві представник відповідача, вказане рішення датоване 19.07.2019 та зареєстроване в окремий журнал під номером 1080. Як доказ дотримання визначеного Порядком № 586 форми та змісту Рішення про опис майна у податкову заставу, стороною відповідача до відзиву на позовну заяву доданий витяг з окремого журналу, в якому здійснено запис про прийняття оскаржуваного рішення, а також власний примірник Рішення, який містить номер та дату його прийняття.
Суд вказані докази оцінює критично, адже на відміну від примірника Рішення, яке було надіслано позивачу, наданий відповідачем примірник рішення виготовлений не на фірмовому бланку, а відомості про час його прийняття та номер останнього зазначені від руки. Наведені недоліки ставить під сумнів достовірність відображених в наданій стороною відповідача копії оскаржуваного рішення відомостей.
Отже, надані стороною відповідача докази не спростовують мотивів позивача, що наведені у позовній заяві в частині неналежного оформлення оскаржуваного Рішення, а встановлені судом обставини лише додатково їх підтверджують.
В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що відповідні недоліки, допущені суб`єктом владних повноважень під час оформлення оскаржуваного Рішення, призвели до ситуації, за якої неможливо встановити дату прийняття податковим органом оскаржуваного рішення, та, відповідно, на забезпечення стягнення якого податкового боргу останнє спрямоване.
Слід також зазначити, що право на прийняття податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу виникає з настанням підстав визначених Пунктом 7. Розділу І . Порядку № 586, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені ПК України, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, тобто з дня виникнення податкового боргу.
Водночас, неналежне оформлення оскаржуваного рішення, зокрема в частині не зазначення дати його прийняття, позбавляє суд можливості встановити чи було останнє прийнято до чи після настання визначених Пунктом 7. Розділу І . Порядку № 586 підстав.
Таким чином, оскільки оскаржуване Рішення про опис майна у податкову заставу неможливо ідентифікувати за датою його прийняття, надані стороною відповідача податкова вимога від 15.02.2017 за №276-02, а також витяги з облікової картки платника податків не можуть слугувати належними доказами підставності прийняття оскаржуваного Рішення.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В даному ж випадку, окрім понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн.
В силу частин 2 та 3 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
До суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правової допомоги № 15-а/19 від 01.08.2019, Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 02.08.2019 із детальним розрахунком наданих за Договором № 15-а/19 від 01.08.2019 послуг та витраченого часу, квитанцію до прибуткового касового ордера №15-а/19від 02.08.2019 (а.с. 19-21).
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором, роботу здійснену адвокатом в межах даного позову, обумовлений сторонами (позивачем та адвокатом) розмір гонорару відповідає складності справи та є розумним в межах сьогодення.
Що ж до понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, то слід враховувати, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1426121136.1 від 02.08.2019.
Відтак, враховуючи, що позов задоволено судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 768,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області, без номеру і дати, про опис майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у податкову заставу, прийняте уповноваженою особою ОСОБА_3 згідно наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області №7126 від 14.11.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 гри. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454)
Повний текст рішення виготовлено та підписано: 07.10.2019
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
Судове рішення № 84820744, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/2539/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: