Рішення № 84820163, 07.10.2019, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

07 жовтня 2019 року Справа № 561/607/19

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі Расевич Г. І.,

за участю

представників позивача органу опіки та піклування

Зарічненської РДА Дубінецької Л. М., Конопліцької В. В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Зарічненського районного суду Рівненської області позовну заяву органу опіки та піклування Зарічненської РДА до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, призначення опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Зарічненської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також просить стягнути аліменти на утримання кожної дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 850,00 грн., починаючи від дати пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття, а також встановити опіку над дітьми та призначити їх опікуном ОСОБА_4 . В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , На даний час відповідачка ніде не працює, зловживає спиртними напоями, веде себе нетактовно, перебуває у сумнівних компаніях з якими розпиває спиртні напої, не цікавиться долею дітей, які тривалий час проживають окремо від неї у тітки ОСОБА_4 донька та у сестри ОСОБА_5 - син, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом. Крім того, покликаючись на те, що ОСОБА_1 повинна нести обов`язок по утриманню дітей, сплачувати аліменти, які представник позивача просить стягнути з відповідачки у розмірі 850,00 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, а також призначити опікуном ОСОБА_4 , яка виявила згоду та на даний час фактично доглядає за дитиною ОСОБА_2 , яка у неї проживає.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю двох неповнолітніх дітей, спостерігається працівниками органу опіки та піклування Зарічненської РДА. За цей час зарекомендувала себе виключно негативно, як особа, що систематично вживає алкогольні напої, перебуває у сумнівних компаніях, залишає дітей без нагляду та догляду, веде власний не в інтересах дітей спосіб життя, не цікавиться їх життям, навчанням, розвитком та не приймає участі у їх вихованні, що у сукупності спричинило подання цієї позовної заяви, яку воно просить задовольнити. Вважає, що наявні достатні підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав та про призначення опікуном ОСОБА_4 не заперечила, від надання пояснення утрималась. Під час підготовчого судового засідання вказала, що позовну вимогу про стягнення з неї аліментів на утримання дітей не визнає з підстав відсутності у неї можливості заробити кошти.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачки, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №16, виданого виконавчим комітетом Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (а. с. 4).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №42, виданого виконавчим комітетом Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (а. с. 5).

Як вбачається з інформаційної довідки №342 від 22 липня 2019 року (а. с. 40), виданої Вичівською сільською радою Зарічненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно характеристики № 2142 від 23 травня 2019 року (а. с. 8), відповідачка ОСОБА_1 розлучена, є матір`ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , де також зареєстровані її сестра ОСОБА_5 разом з дітьми та брат ОСОБА_12 . Відповідачка характеризується виключно негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями та не веде належний догляд за своїми дітьми, конфліктує з сусідами та іншими дорослими дітьми. Дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_13 , проживає у ОСОБА_4 у смт Зарічне Рівненської області.

Відповідно до наказів служби у справах дітей Зарічненської районної державної адміністрації №70 та №71 від 12 червня 2018 року, на облік взято дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, а саме: ОСОБА_3 (а.с. 25) та ОСОБА_2 (а. с. 26).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Зарічненській РДА від 26 червня 2019 року, рекомендовано подати заяву до суду для позбавлення батьків прав ОСОБА_1 (а. с.27).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Зарічненської РДА про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вих. № 1799/08-17/19 від 15 липня 2019 року (а. с. 28-29) (далі - висновок) вбачається, що відповідно до інформації Вичівської сільської ради від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 мати двох малолітніх дітей. розлучена, на даний час ніде не працює, зловживає спиртними напоями, веденням домашнього господарства не займається, проводить вільний час з друзями, які також розпивають спиртне, веде себе грубо і нетактовно. Не цікавиться дітьми, які тривалий час проживають у тіток ОСОБА_5 за адресою, АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_2 . Вказані обставини підтверджуються інформацією Зарічненського районного центру соціальної служби для сім`ї, дітей та молоді, лист № 182 від 13 червня 2019 року (а. с. 18).

Син ОСОБА_3 навчається у Вичівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, закінчив перший клас. Систематично відвідує заклад освіти, шкільним приладдям, одягом забезпечений. Мати за час навчання ОСОБА_14 в школі батьківські збори не відвідувала, навчанням дитини не цікавилася. Стосунки з матір`ю негативно впливають на виховання дитини, що доводиться характеристикою дитини з місця навчання (а. с. 11).

Донька, ОСОБА_2 , на даний час проживає у тітки ОСОБА_4 та навчається у Зарічненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, закінчила 6-й клас. Має нормальний загальний фізичний та розумовий розвиток, середній та достатній рівень успішності згідно характеристики закладу освіти (а. с. 10). За висновком про стан здоров`я КНП "Зарічненська центральна районна лікарня" від 08 жовтня 2018 року у дитини виявлено захворювання серця. Про дитину останні півроку піклується тітка, вона її утримує фінансово, займається її вихованням та навчанням. Має бажання піклуватись про обох дітей ОСОБА_1 , є кандидатом в опікуни, піклувальники та перебуває на відповідному обліку служби у справах дітей Зарічненської райдержадміністрації.

Відомості про батька дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 22 грудня 2018 року № 00021749164 (а. с. 16) та від 14 червня 2019 року № 00023135626) (а. с. 17).

Крім того, обставини, про неналежний догляд за дітьми, зловживання алкоголем підтримування санітарно-гігієнічних норм проживання, нераціонального використання коштів сімейного бюджету підтверджуються інформаціює Зарічненського районного центру СССДМ від 13 червня 2019 року №182 (а. с. 18).

За інформацією КНП "Зарічненська ЦРЛ" від 20 травня 2019 № 447/01-11/19 ОСОБА_1 , 1974 року народження на диспансерному об лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

За інформацією Зарічненського ВП Вараського ВП ГУНП в Рівне області ОСОБА_1 неодноразово притягалася до адміністративної відповідально за ч. 1 ст. 184 ч. КУпАП (адміністративний протокол № 814154 від 13 травня 2018 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (адміністративний протокол № 814224 від 06 червня 2018 року, ч. 1 ст 178 КУпАП (адміністративний протокол №537556 від 16 лютого 2018 року), за двома з яких була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення рішеннями суду у справах №561/651/18 та справа №561/431/18 відповідно. Також ОСОБА_1 притягалась до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України (викрадення мобільного телефону) у справі №561/116/15.

Наведене дає суду підстави вважати, що відповідачка ухиляються від виконання обов`язків по вихованню своїх малолітніх дітей, вихованням дітей не займається, не піклуються про їхнє здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Даний висновок суду ґрунтується на зібраних у справі доказах:

-наведених в описовій частині, поясненнях представників позивача;

-висновку органу опіки та піклування Зарічненської РДА про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вих. № 1799/08-17/19 від 15 липня 2019 року (а. с. 28-29);

- показах свідка ОСОБА_4 , тітки відповідачки, яка у судовому засіданні вказала, що на даний час дитина відповідачки ОСОБА_2 фактично проживає у неї близько одного року. Дитина навчається у Зарічненській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Відповідачка за цей час не цікавиться долею дитини, не спілкується з нею, не бажає її бачити та приймати участь у її вихованні.

- показах ОСОБА_10 , середньої повнолітньої доньки ОСОБА_1 , яка вказала, що її мати ОСОБА_1 , коли вживає алкогольні напої перестає цікавитись дітьми, надаючи перевагу сумнівним компаніям, які разом з нею ведуть аморальний спосіб життя. Цей спосіб життя робить неможливим нормальне виховання та ставлення до неповнолітніх дітей відповідачки. Вказала, що попри намагання виправитись, саме вживання алкоголю та, як наслідок аморальний спосіб життя відповідачки робить неможливим перебування дітей разом з нею та виховання їх як повноцінних членів суспільства. Вказала, що кожного дня, оскільки проживає окремо у м. Рівне, телефонує до родичів, які фактично опікуються дітьми, контролює їх життя, навчання.

Крім того, у порядку ст. 171 СК України, в судовому засіданні заслухано пояснення неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що проживає з тіткою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , яка нею опікується. Маму бачила давно. В подальшому хоче залишитись проживати з ОСОБА_4 , оскільки з нею їй краще жити.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року - дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28 березня 2019 року по справі №559/1553/16-ц).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позов визнала, не заперечили щодо позбавлення її батьківських прав. Вважає, що позбавлення батьківських прав повністю відповідає інтересам її дітей.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовна заява є підставною і підлягає задоволенню, оскільки відповідачка без поважних причин не виявляє щодо своїх дітей батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку.

При вирішення позовної вимоги про призначення опікуна судом враховано наступне:

Згідно з ст.243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Позивач просить призначити опікуном неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їх рідну тітку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Судом враховано, що ОСОБА_4 не має обмежень, передбачених ст. ст. 212, 244 СК України для призначення її опікуном, а тому може ним бути, що доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами. Згідно висновку про стан здоров`я від 08 жовтня 2018 року ОСОБА_4 може бути опікуном (а. с. 33), до кримінальної відповідальності не притягувалась, офіційно працевлаштована, має у власності житло та бажає бути опікуном.

При вирішення позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 аліментів суд враховує наступне:

Статтею 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини і суд, одночасно з позбавленням батьківських прав може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Окрім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини, дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

При цьому, ст. 180 Сімейного Кодексу України визначено, що обов`язок утримувати дитину лежить на батьках.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , своїх дітей належним чином не утримує, хоча зобов`язана це робити.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, хоча має можливості брати матеріальну участь в їх утриманні, так як за віком та станом здоров`я є працездатною, тобто має фізичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід та має можливість брати участь в утриманні дітей. При цьому, суд виходить з того, що інших доказів (довідки про призначення інвалідності тощо) суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, з врахуванням того, що ОСОБА_1 є матір`ю двох дітей та обов`язок по утриманню яких покладено на неї, при вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд вважає за необхідне стягувати з неї аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 в розмірі 850,00 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як просить представник позивача.

При цьому судом береться до уваги стан здоров`я дитини, відсутність у відповідача інвалідності. Водночас, при вирішенні спору суд виходить з того, що відповідачка є працездатною, оскільки інших доказів суду не надано.

Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 17 липня 2019 року, справа розглянута 07 жовтня 2019 року, коли призначено опікуна ОСОБА_4 , як особу яка вправі отримувати аліменти в інтересах неповнолітніх дітей, тобто право опікуна на отримання аліментів виникає з моменту набуття рішенням законної сили.

Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 3 ст.164, ст.165-166, 192 СК України, Конвенцією ООН від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) "Про права дитини", Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", ст. ст. 12, 13, 89, ч. 4 ст.206, ст.ст. 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 11, смт Зарічне Рівненської області) в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про позбавлення батьківських прав, стягненення аліментів та призначення опікуна задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , опікуном неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, але не менше 50% прожитового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Зарічненського районного відділу реєстрації актів цивільного ГТУЮ в Рівненській області.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 жовтня 2019 року.

Суддя А. В. Дідик