Рішення № 84817797, 04.10.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1910/19

Провадження №2/278/1084/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Талавєр Т.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

23 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

11 вересня 2019 року відповідач по справі подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітньої дочки, оскільки проживає разом з дочкою та утримує її.

Позивач подала до суду заяву, де просить провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, в зустрічному позові просить відмовити за безпідставністю.

Відповідач подав заяву та просив розглянути справу у його відсутність, вимоги позову ОСОБА_1 не визнає та заперечує проти їх задоволення, зустрічний позов просив задовольнити з підставі зазначених в ньому.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

Між сторонами існують сімейні правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23 лютого 2002 року (а.с.5).

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якої батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до довідки Високопічської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1063 від 19 липня 2019 року вбачається, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на утриманні матері (а.с.7).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 Сімейного кодексу України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На підставі ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наявність порушення відповідачем своїх обов`язків, як батька, утримувати свою неповнолітню дитину, яка потребує матеріальної допомоги, що є підставою для задоволення позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано достатніх та допустимих доказів не утримання ОСОБА_1 своєї неповнолітньої дочки, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 191, 185 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 82, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 липня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І. В. Зубчук