Рішення № 84816803, 25.09.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2019 р. Справа № 924/534/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., за участю секретаря судового Виноградова Б.С., засідання розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", Хмельницька область, м.Шепетівка

про стягнення 6 910 524.28 грн., з яких 5 662 562,16 грн. заборгованості, 487 427,36 грн. пені, 199 456,92 грн. 3% річних, 561 077,84 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: Безпалюк О.Л., свідоцтво №4844;

від відповідача: Потапова Н.А., виконавчий директор згідно з наказом № 387-к від 22.12.2018р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ: на адресу суду надійшла позовна заява акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", Хмельницька область, м.Шепетівка про стягнення 6 910 524.28 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 31.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2019р.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/534/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11:20 год. "24" липня 2019 р.

Ухвалою суду від 24.07.2019 р. відкладено підготовче засідання на 28.08.2019 р.

Ухвалою суду від 28.08.2019 р. підготовче провадження у справі закрито; справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25.09.2019 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та в неповному обсязі здійснив оплату за газ, переданий за договором постачання природного газу від 21.09.2017 р. №1194/1718-БО-34 в січні - березні 2018 р. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 230, 231, 264, 265 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за період з листопада 2017 року по березень 2018 року включно, за Договором № 1194/1718-БО-34 від 21.09.2017 р. Позивачем передано у власність Відповідача природний газ на загальну суму 11 333 136,74грн. Відповідач здійснив оплату за природний газ у сумі 2 290588,16 грн. Даний факт не відображено у позовній заяві Позивача та у розрахунку заборгованості до позовної заяви, що є підставою для хибного нарахування Позивачем позовних вимог як із сплати основного боргу, так і пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

У письмових поясненнях відповідач наголошує на тому, що у зв`язку з тим, що з грудня 2016 року по 19 травня 2017 року в НКРЕКП відбувався процес затвердження нових Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, якими передбачалась передача повноважень встановлення тарифів підприємствам з виробництва теплової енергії в обсязі виробництва до 170 тис. Гкал місцевим органам влади, Позивач не мав можливості подати до виконавчого комітету Шепетівської міської ради розрахунок тарифів на плановий 2017 рік. Як наслідок, з 01.01.2017 р. по 04.04.2017 p. ТОВ “ШЕПЕТІВКА ЕНЕРЕОІНВЕСТ” надавав послуги (реалізовував продукцію) за економічно необґрунтованими тарифами. Загальна сума збитків підприємства станом на 19.09.2017 р. склала 26 192 473,79 грн.

У період з 15.01.2018 р. по 02.02.2018 р. Державною аудиторською службою України

проведено ревізію господарської діяльності Відповідача за період з 18.06.2014 р. по 22.06.2016 p. За результатами ревізії складено Акт № 06-08/5 від 02.02.2018 р. Актом № 06-08/5 зазначено, що з 18.06.2014 року но 22.06.2016 року (період перевірки) кошти, які надійшли на рахунок ТОВ “ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ” в якості субвенції з Державного бюджету, спрямовано виключно на погашення заборгованості за природний газ НАК “Нафтогаз України”. Відповідно до Довідки фінансового управління Шепетівської міської ради, станом на року дебіторська заборгованість по різниці в тарифах за теплову енергію становила 19 045 367,24 грн. Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню за період з 2011 року по квітень 2018 року погоджено фінансовим управлінням Шепетівської міської ради.

Наголошує на тому, що фактичні витрати ТОВ “ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ” за

надані послуги з теплопостачання та централізованого опалення населенню за період з листопада

2017 р. по грудень 2018 р. включно склали 60 608 103,87 грн., а фактичні нарахування відповідно

до затверджених виконавчим комітетом Шепетівської міської ради тарифів (доходи) склали

54 064 477,56 грн., тому утворилась різниця в тарифах у сумі 6 543 626,31 грн. Фактичні витрати (витрати собівартості) ТОВ “ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ” за надані послуги з теплопостачання бюджетним установам за період з листопада 2017р. по грудень 2018 р.

включно склали 18 656 654,84 грн., а фактичні нарахування відповідно до затверджених

виконавчим комітетом Шепетівської міської ради тарифів (доходи) склали 15 885 812,30 грн., тому

утворилась різниця в тарифах у сумі 2 770 842,54 грн. З наведеного, Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70%.

У відповіді на відзив від 22.07.2019р. позивач зазначає , що посилання Відповідача на отримання ним природного газу у листопаді та грудні 2017 не може бути предметом розгляду в даній справі, оскільки вказаний період часу виходить за межі позовних вимог, заявлених Позивачем.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за вересень 2017 - червень 2019, доданої Відповідачем до відзиву на позовну заяву, по кредиту рахунку 631 за січень 2018 обліковується заборгованість у розмірі 2 603 834,64 грн., за лютий 2018 обліковується заборгованість у розмірі 2 340 951,86 грн., за березень 2018 обліковується заборгованість у розмірі 3 008 363,82 грн., що відповідає розміру заборгованості за поставлений природний газ, зазначеній в актах приймання передачі природного газу та розрахунку заборгованості.

Стверджує, що залишок заборгованості Відповідача за вказаний природний газ становить 5 662 562,16 грн., а саме: 2 603 834,64 грн. (вартість поставки в січні 2018) + 2 340 951.86 грн. (вартість поставки в лютому 2018) + 3 008 363.82 грн. (вартість поставки в березні 2018) - 2 290 588.16 грн. (всього сплачено за Договором) = 5 662 562.16 грн.

Також у відповіді на відзив від 22.07.2019р. позивач щодо рішення суду у справі № 924/1068/17 зазначає, що господарський суд Хмельницької області в межах справи № 924/1068/17 не встановлював обставини, що стосуються предмета позову у справі № 924/534/19. у вказаному рішенні встановлено право Відповідача на споживання природного газу у місяці, який не входить до періоду постачання природного газу, за який стягується заборгованість у справі № 924/534/19.

У відповіді на доповнення до відзиву позивач щодо клопотання про зменшення пені зазначає, що в момент підписання договору Відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов Договору. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин. Виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема споживачів. Наголошує на тому що прострочення триває вже більше року, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором вказує на співмірність нарахованих штрафних санкцій загальній сумі основного боргу

Щодо розрахунку заборгованості позивач стверджує, що в розрахунку в таблиці “Санкції та 3% річних, які нараховані за зобов`язаннями січня 2018р.” в рядку дати “ 27.02.2018” в стовпчику “Вартість спожитого об`єму природного газу, грн.” зазначено вартість спожитого об`єму природного газу в розмірі 2 603 834,64 грн. (згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2018), в стовпчику “Фактична оплата, грн.” вказано “ 0,00” - це означає, що в день 27.02.2018 фактична оплата за поставлений природний газ Відповідачем не здійснювалась, в стовпчику “Сума боргу, грн.” зазначається заборгованість Відповідача за поставлений в січні 2018 природний газ у розмірі 1 263 083,72 грн., з урахуванням часткового погашення заборгованості станом на 27.02.2018 в розмірі 1 340 750,92 грн. (2 603 834,64 грн. - 1 263 083,72 грн. = 1 340 750,92 грн.).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила.

Представник позивача проти доводів відповідача заперечив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

21.09.2017 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (споживач) на підставі, зокрема Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. №187 (далі – Положення), укладено договір постачання природного газу №1194/1718-БО-34 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 договору).

У п. 2.1 договору зазначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 р. по 31.03.2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3360,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 195,0 тис. куб. метрів, листопад 480,0 тис. куб. метрів, грудень 685,0 тис. куб. метрів, січень 745,0 тис. куб. метрів, лютий 665,0 тис. куб. метрів, березень 590,0 тис. куб. метрів.

Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному місяці, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінацій) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу відповідно до п. 3.7 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу (п. п. 2.2 - 2.4 договору).

Згідно з п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) – у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні країни, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що постачання природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 12 Положення. У разі невиконання споживачем вимог пункту 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.7 договору).

За умовами п. 3.10 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладення договору ціна на природний газ становить 4942,00 гривні за 1000 куб. м. (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначення ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 9488,64 грн.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

У п. 6.2 договору сторони погодились, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Згідно з пп. 6 п. 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

У п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 р. до 31.03.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.

12.01.2018 р. сторонами до договору підписано та скріплено відтисками печаток додаткову угоду №1, за умовами якої сторони виклали п.8.2. договору у наступній редакції : у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

19.04.2018 р. сторонами до договору підписано та скріплено відтисками печаток додаткову угоду №2, за умовами якої сторони додали до п. 2.1 договору у редакції, яка передбачає, що постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 300 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): квітень – 300,0.

Також р. 12 договору викладено в такій редакції: “ 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 р. по 31.05.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення”.

Згідно з п. 4 зазначеної додаткової угоди вона набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 31.03.2018 р.

У матеріали справи позивачем надано підписані сторонами та скріплені відтисками їхніх печаток акти приймання-передачі природного газу відповідно до договору від 21.09.2017 р. №1194/1718-БО-34 на загальну суму 7 953 150,32 грн., а саме: від 31.01.2018 р. за січень 2018 р. на суму 2 603 834,64 грн. (274,416 тис. куб. м.), від 28.02.2018 р. за лютий 2018 р. на суму 2 340 951,86 грн. (246,711 тис. куб. м.), від 31.03.2018 р. за березень 2018 р. на суму 3 008 363,82 грн. (317,049 тис. куб. м.).

Також у матеріалах справи наявна сформована позивачем виписка по операціях за договором 1194/1718-БО-34 за період 01.10.2017 р. – 28.02.2019 р., в якій відображено здійснені відповідачем оплати за договором на загальну суму 2 290 588,16 грн.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості поставленого та отриманого природного газу у січні-березні 2018 р. за договором від 21.09.2017 р. №1194/1718-БО-34 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 910 524.28 грн., з яких 5 662 562,16 грн. заборгованості, 487 427,36 грн. пені, 199 456,92 грн. 3% річних, 561 077,84 грн. інфляційних втрат.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу 21.09.2017 р. №1194/1718-БО-34, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2017-2018 роках природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору у січні-березні 2018 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 7 953 150,32 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками печаток сторін актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2018 р. за січень 2018 р. на суму 2 603 834,64 грн. (274,416 тис. куб. м.), від 28.02.2018 р. за лютий 2018 р. на суму 2 340 951,86 грн. (246,711 тис. куб. м.), від 31.03.2018 р. за березень 2018 р. на суму 3 008 363,82 грн. (317,049 тис. куб. м.).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ.

Відповідачем здійснювались розрахунки за отриманий природний газ згідно з договором, що підтверджується випискою по операціях за договором 1194/1718-БО-34 за період 01.10.2017 р. – 28.02.2019 р. на загальну суму 2 290 588,16 грн. Однак зазначені розрахунки здійснені в неповному обсязі та з порушенням передбаченого п. 6.1 договору строку оплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 5 662 562,16 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості та доказів, які би її спростовували, суду не подано.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 662 562,16 грн. заборгованості заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 199456,92 грн. 3% річних та 561 077,84 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за газ, поставлений у січні-березні 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що зазначені нарахування здійснені у можливих межах, а тому вимоги про стягнення 199 456,92 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При здійсненні перевірки поданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань суд вважає, що зазначені нарахування здійснені у можливих межах, а тому вимоги про стягнення 561 077,84 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При здійсненні перевірки поданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань суд зауважує, що позивачем окремі нарахування здійснено на суми заборгованостей станом на кінець відповідного місяця із включенням до їх складу інфляційних втрат за попередній місяць, що чинним законодавством не передбачено. Так, за підрахунком суду, здійсненим із використанням ІПС "Законодавство", інфляційні нарахування на заборгованість за зобов`язаннями січня 2018 р. становлять 65 854,87 грн. (на заборгованість за березень 2018 р. – 11407,01 грн., на заборгованість за квітень 2018 р. – 8123,86 грн., на заборгованість за травень 2018 р. – 0 грн., на заборгованість за червень 2018 р. – 0 грн., на заборгованість за липень 2018 р. – -6579,65 грн., на заборгованість за серпень 2018 р. - 0грн., на заборгованість за вересень 2018 р. – 17 851,64 грн., на заборгованість за жовтень 2018 р. - 15965,91 грн.). на заборгованість за листопад 2018 р. - 5800,29 грн.), на заборгованість за грудень 2018 р. - 2635,44 грн.), на заборгованість за січень 2019 р. - 3132,46 грн.), на заборгованість за лютий 2019 р. - 1566,23 грн.), на заборгованість за березень 2019 р. - 2819,22 грн.). на заборгованість за квітень 2019 р. - 3132,46 грн.).

Решта інфляційних втрат нараховані в межах можливого. Враховуючи зазначене, суд вважає, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 557 157,93 грн., з огляду на що у стягненні 3 919,91 грн. інфляційних втрат належить відмовити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 487 427,36 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.2 договору (із врахуванням додаткової угоди) сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, судом встановлено, що останні нараховані правомірно, з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано , однак, як встановлено, відповідачем подано клопотання про зменшення суми пені на 70 %, яке мотивована наступним.

Фактичні витрати ТОВ “ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ” за надані послуги з теплопостачання та централізованого опалення населенню за період з листопада 2017 р. по грудень 2018 р. включно склали 60 608 103,87 грн., а фактичні нарахування відповідно до затверджених виконавчим комітетом Шепетівської міської ради тарифів (доходи) склали 54 064 477,56 грн., тому утворилась різниця в тарифах у сумі 6 543 626,31 грн. Фактичні витрати (витрати собівартості) ТОВ “ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ” за надані послуги з теплопостачання бюджетним установам за період з листопада 2017р. по грудень 2018 р. включно склали 18 656 654,84 грн., а фактичні нарахування відповідно до затверджених виконавчим комітетом Шепетівської міської ради тарифів (доходи) склали 15 885 812,30 грн., тому утворилась різниця в тарифах у сумі 2 770 842,54 грн.

Заявлена до стягнення позивачем штрафна санкція у виді пені є достатньо великою сумою для відповідача. Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача ще 199 456,92 грн. -3 % річних та 561 077,84 грн. інфляційних втрат.

Матеріалами справи підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" знаходиться у важкому фінансовому становищі. Несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожитий природний газ є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади є тими об`єктивними обставинами, що і викликають неможливість сплати неустойки в сумі 487 427,36грн.

Окрім цього, 25.06.2018 року ( вих. № 475) на адресу міського голови Відповідачем направлено Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню та інформацію про заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію для бюджетних установ станом на 01.06.2018 р. 03.08.2018р. Відповідач звернувся на адресу Шепетівської міської ради з листом № 566, яким обґрунтував необхідність провести перерахунок тарифів для всіх категорій споживачів шляхом коригування існуючих тарифів.

За таких обставин, оскільки вина відповідача у простроченні виконання грошового зобов`язання перед позивачем пов`язана з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені органами державної влади, відсутністю сучасних дотаційних напрямів у покритті збитків підприємства (ст. 20 Закону України "Про теплопостачання") - відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі, у тому числі внаслідок несплати боргів населенням, бюджетними установами; діяльність відповідача спрямована на забезпечення теплом учбових закладів, дитячих садків, лікарень, інших об`єктів, а тому обставини, що зумовлюють зменшення пені є соціально значимими та винятковими.

Стягнення такої великої суми неустойки спричинить також збільшення заборгованості по заробітній платі працівникам товариства, невчасну сплату податків та зборів, що призведе до виникнення нових штрафних санкцій та судових процесів, а відтак, для відповідача є важливим зменшення всіх можливих видатків.

Таким чином, у позивача порушуються лише майнові інтереси, а у відповідача майнові та інші інтереси, зокрема, соціальні: забезпечення безперебійного надання населенню послуг з теплопостачання, виплата заробітної плати працівникам товариства, безперебійне теплопостачання, зокрема, в опалювальний період тощо.

Отже, обставини, які змусили заявника просити зменшення пені є соціально значимими та винятковими, оскільки існує нагальна необхідність спрямовування наявних коштів на здійснення поточних розрахунків за природний газ, розподіл та транспортування природного газу, електропостачання, водопостачання, та забезпечення безперервного виробничого циклу з метою забезпечення безаварійного виробничого процесу.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою статті 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином суд, надавши власну оцінку наявним у справі доказам, дослідивши фактичні обставини, якими відповідач обґрунтував необхідність зменшення розміру пені, встановив наявність наступних підстав для зменшення розміру пені:

- відповідно до умов Договору від 21.09.2017 р. №1194/1718-БО-34 відповідач отримував природний газ від позивача виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, а не для власних потреб;

- предметом судового розгляду є в тому числі стягнення штрафних санкцій та передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань, що, в свою чергу, не є основним доходом АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і не може впливати на його господарську діяльність;

- позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою вже є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що передбачено нормами чинного законодавства;

- згідно долученої товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості про фінансовий стан останнє є збитковим підприємством.

При цьому, відповідач не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, здійснення відповідачем оплати за природний газ залежить виключно від розрахунків кінцевих споживачів, борг яких за одержаний природний газ перед відповідачем є значним. Відтак, рівень розрахунків підприємства за спожитий природний газ залежить виключно від платіжної дисципліни споживачів теплової енергії. На думку суду, відповідачем належними доказами доведено важкий матеріальний стан підприємства та його збитковість.

Позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

Судом також оцінено статус відповідача, соціальну спрямованість його діяльності по безперебійному забезпеченню тепловою енергією населення, підприємств, установ та організацій, який не є фактичним (кінцевим) споживачем газу, ступінь виконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором, період прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Законом визнання розміру, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, віднесено на розсуд суду. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 50 % (відсотків) – до 243 713,68 грн.

Слід зазначити, що задоволення судом позовної вимоги про стягнення пені частково та зменшення пені лише на 50 процентів, у задоволенні якої відповідач просив відмовити на 70 процентів, свідчить про те, що суд враховує матеріальний стан та інтереси як позивача, так і відповідача.

Щодо доводів відповідача про наявність заборгованості за газ, поставлений у листопаді - грудні 2017 р., з посиланням на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 р. у справі №924/1068/17, яким, на його думку, встановлено факт поставки позивачем газу у зазначені місяці, та неправомірність заявлених до стягнення сум судом береться до уваги таке.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 р. у справі №924/1068/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка, публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Шепетівської міської ради, м. Шепетівка, публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ про 1) зобов`язання публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" здійснювати розподіл природного газу товариству з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" в опалювальний сезон 2017/2018 року; 2) визнання права товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на споживання природного газу: - у жовтні 2017р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 455,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. обсязі 45,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 195,0 тис.куб.м.; - у листопаді 2017р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 1120,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. в обсязі 110,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 480,0 тис.куб.м.; - у грудні 2017р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 1600,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. в обсязі 155,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 685,0 тис.куб.м.; - у січні 2018р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 1725,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. в обсязі 175,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 745,0 тис.куб.м.; - у лютому 2018р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 1560,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. в обсязі 155,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 665,0 тис.куб.м.; - у березні 2018р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 1370,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. в обсязі 140,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 590,0 тис.куб.м., було частково задоволено позов. Визнано право товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на споживання природного газу у жовтні 2017р. за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 455,0 тис.куб.м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. обсязі 45,0 тис.куб.м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 195,0 тис.куб.м. У решті позову відмовлено.

Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги умови п. п. 2.3, 2.4, 3.1, 3.7, 3.10 договору, стягнення заборгованості за яким є предметом позовних вимог у цій справі, суд зауважує, що рішенням господарського суду у Хмельницькій області від 18.04.2018 р. у справі №924/1068/17 не встановлено обставин, а відповідачем не подано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження фактичної кількості, вартості поставки позивачем газу у листопаді та грудні 2017 р. Крім того, відповідачем не надано і контррозрахунку заявлених позовних вимог, враховуючи його заперечення проти позову з підстав неправильного здійснення нарахувань позивачем.

При цьому судом враховується, що предметом позовних вимог у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною оплатою природного газу, поставленого позивачем на підставі договору №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017 р. у січні-березні 2018 р., у підтвердження чого надано відповідні акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 р., від 28.02.2018 р., від 31.03.2018 р., які, як передбачено умовами договору, підтверджують поставку та прийняття природного газу.

Відповідачем будь - яких доказів на спростування позовних вимог суду не подано.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 5 662 562,16 грн. заборгованості, 243 713,68 грн. пені, 199 456,92 грн. 3% річних, 557 157,93 грн. інфляційних втрат. У позові в частині стягнення 243 713,68 грн. пені (у зв`язку із зменшенням судом), 3919,91грн. інфляційних втрат належить відмовити .

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", Хмельницька область, м. Шепетівка про стягнення 6 910 524.28 грн., з яких 5 662 562,16 грн. заборгованості, 487 427,36 грн. пені, 199 456,92 грн. 3% річних, 561 077,84 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 95 (код 37587657) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6 (код 20077720) 5 662 562,16 грн. (п`ять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні 16 коп.) заборгованості, 243 713,68 грн. (двісті сорок три тисячі сімсот тринадцять гривень 68 коп.) пені, 199 456,92 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень 92 коп. ) 3% річних, 557 157,93 грн. (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят сім гривень 93коп.) інфляційних втрат, 103 599,06 грн. (сто три тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 06 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 05.10.2019 р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруков. 3 прим. (рек. з пов. про вруч.):

1 - для суду;

2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6);

3 - відповідачу (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 95).