Ухвала суду № 84814711, 26.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51601/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Рябцової Ю.О.,

за участі прокурора Матвійчука П.П..

захисників Душина О.В., Сєрокурової О.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України Сватка Олександра Володимировича про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019000000000512 підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 старший слідчий в особливо важливих справах 2-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України Сватко Олександр Володимирович, за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державног обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Матвійчуком П.П. звернувся до слідчого судді про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019000000000512 підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотааання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000512, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, установлений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, зокрема:

- заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 ;

- протоколами огляду та вручення грошових коштів;

- протоколом обшуку;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- сукупністю інших даних та доказів, виявлених, зафіксованих та здобутих стороною обвинувачення в процесі досудового розслідування.

Строк перебування підозрюваного ОСОБА_1 під вартою у даному кримінальному провадженні закінчується 01.10.2019 (включно), однак, враховуючи складність даного кримінального провадження, значну кількість слідчих дій, які необхідно провести, завершити досудове розслідування до вказаної дати не представляється можливим, оскільки необхідно:

- здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які стали підставою для реалізації (проведення публічних торгів) ДП «СЕТАМ» арештованого майна ТОВ «Головинський гранітний кар`єр» (код ЄДРПОУ 31603505) (ПАТ «Головинський граніт») у виконавчому провадженні № 42595654 та перебувають у володінні ДП «СЕТАМ»;

- здійснити тимчасовий доступ до речей і документів (звітів, балансових відомостей, оборотно-сальдових відомостей, форм статистичної звітності), що відображають інформацію про наявне майно на балансі ТОВ «Головинський гранітний кар`єр» (код ЄДРПОУ 31603505) (ПАТ «Головинський граніт») і ТОВ «Будстиль ХХІ» (код ЄДРПОУ 34293222) та перебувають у володінні Головного управління статистики у м. Києві;

- здійснити тимчасовий доступ до зведеного виконавчого провадження ВП 42595654, боржником у якому є ПАТ «Головинський граніт» (код ЄДРПОУ 31603505), правонаступник якого - ТОВ «Головинський гранітний кар`єр» (код ЄДРПОУ 31603505), що перебуває у володінні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області;

- здійснити тимчасовий доступ до інформації про з`єднання абонентів мобільних операторів;

- долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, постанови про контроль за вчиненням злочину та ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність;

- виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.

Результати вищевказаних матеріалів мають значення для забезпечення повного та ефективного захисту прав потерпілого, виконання вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Без проведення згаданих слідчих і процесуальних дій, неможливо здійснити судовий розгляд, оскільки вони впливають на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В звязку з вищевикладеним, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000512 постановою першого заступника Генерального прокурора Каська В.В. продовжено до трьох місяців, тобто до 02.11.2019.

Метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам :.

п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

п. 3 незаконно впливати на свідків, інших осіб причетних до вчинення злочину, у цьому ж кримінальному провадженні, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

п. 4 перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

А саме наявність таких ризиків згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України установлено під час проведення досудового розслідування.

Зокрема, необхідність продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У зв`язку з цим є підстави вважати, що ОСОБА_1 , з метою ухилення від покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вжити заходів до реалізації або знищення майна, у тому числі яке можливо набуте злочинним шляхом.

Також, про наявність зазначених ризиків свідчить і той факт, що ОСОБА_1 , відомо про існування ряду свідків та потерпілого укримінальному провадженні, покази яких можуть мати вирішальне значення у доведеності вини останнього, на яких ОСОБА_1 , може впливати, використовуючи своє соціальне становище.

Таким чином, з урахуванням викладеного у слідства є об`єктивні підстави вважати, що у випадку незастосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі, останній матиме можливість в тому числі з використаттям своїх стійких звязків у правоохороних органах, незаконно впливати на свідків з метою схиляння їх до дачі неправдивих показань, таких що не у повній мірі відповідають дійсності, їх зміні, відмови від них, тощо, що унеможливить подальше встановлення істини у кримінальному провадженні.

Крім того, залишаючись на волі та маючи реальну можливість до спілкування з певним колом осіб ОСОБА_1 , безпосередньо або із використанням вказаних осіб може вчинити дії передбачені п.п. 1,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник Душищин О.В. просив задовольнити частково, обрати взяття під варту та визначення розміру застави в розмірі річного доходу підозрюваного.

Адвокат Сєрокурова О.В. просила відмовити в задоволенні клопотання, зазначила, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, 02.08.2019 о 02:48 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому 02.08.2019 повідомлено про підозру, а саме про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, а саме закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах.

05.09.2019 згідно з ухвалою Київського апеляційного суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 01.10.2019 включно. При цьому ОСОБА_1 визначено заставу в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 605 000 гривень у національній грошовій одиниці. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 .

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, які були предметом апеляційного розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 3500 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що становить у сумі 7 024 500, 00 гривень, здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, обов`язків які будуть на нього покладені, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000512, строк тримання під вартою до 02.11.2019 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 3500 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що становить у сумі 7 024 500, 00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, у разі внесення застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування підозрюваним у кримінальному провадженні а саме: ОСОБА_3 , свідками у кримінальному провадження, а саме: ОСОБА_4 , потерпілим у даному провадженні ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена як самими підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089 ;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 02 листопада 2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва