Справа № 1- 9/10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року Лебединський районний суд
Сумської області
в складі : головуючого - судді Бакланова Р.В.
при секретарі – Кальченко О.В.
з участю прокурора - Наумова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов’язаний, одружений, має неповнолітніх дітей, проживаю в ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, судимий: 27.06.1991 р. Лебединським райсудом Сумської області по ч.1 ст.206 КК України до 8 м. виправних робіт з утриманням в дохід держави 20 % заробітку; 23.12.1994 р. Верховним судом України по ч.3 ст.142, 93 п.п. «а», «з», 42 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково 12.11.2003 р., невідбутий строк покарання – 2 р. 7 м. 13 днів
по ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6, невійськовозобов’язаний, неодружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7, не працює, раніше не судимий, -
по ч. 2 ст. 296 КК України;
В С Т А Н О В И В:
Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Миколайлвич 31 липня 2008 року о 3 годині,перебуваючи на балконі кафе-бару «Мікс клуб», який знаходиться по вул. Леніна, 17 А, в м. Лебедині Сумської області і помітивши, що інша особа (матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження в зв’язку з її розшуком) безпричинно, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства та встановлених норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю влаштувала бійку з відпочиваючим в цьому ж кафе ОСОБА_3, приєдналися до цієї особи і діючи разом з нею, погоджено і разом, з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, безпричинно, виражаючи явну неповагу до суспільства та встановлених норм поведінки нанесли ОСОБА_3 значну кількість ударів руками і ногами по різним частинам тіла та повалили його на підлогу, чим спричинили тілесні ушкодження у які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я. Під час вчинення хуліганських дій підсудні розбили 4 чашки для чаю, вартістю 9 грн. кожна, 6 склянок для соку вартістю 9 грн. 60 коп. кожна, 6 чарок для горілки вартістю 9 грн. 50 коп. кожна, 5 бокалів «Чернігів 0,5 л.» вартістю 14 грн. 40 коп. кожен, 4 тарілки вартістю 13 грн. 50 коп., 2 склянки для коньяку вартістю 9 грн. 60 коп. кожен та пошкодили 2 стільці вартістю 126 грн. кожен, чим завдали кафе – бару «Мікс клуб», власником якого є ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 548 грн. 40 коп. та спричинили припинення роботи зазначеного закладу. Після цього, спричинивши тілесні ушкодження ОСОБА_3 та зірвавши роботу клубу і пошкодивши майно, що належить ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії підсудний ОСОБА_1 разом з іншою особою (матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження в зв’язку з її розшуком) зійшли на перший поверх кафе – бару «Мікс клуб», де безпричинно, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства та встановлених норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю влаштували бійку з ОСОБА_5, під час якої нанесли йому кілька ударів руками і ногами по різним частинам тіла, після чого підсудні покинули приміщення кафе – бару «Мікс клуб».
Крім того, під час вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_3 і нанесення йому тілесних ушкоджень, скориставшись тим, що потерпілий не мав можливості захистити своє майно підсудний ОСОБА_1 діючи відкрито для потерпілого та оточуючих зірвав з плеча ОСОБА_3 сумку «Левіс» вартістю 282 грн., в якій знаходились матерчатий гаманець вартістю 53 грн., іноземна валюта в сумі 450 євро, які по курсу Національного Банку України, на момент вчинення злочину, коштують 3398 грн. 85 коп., гроші в сумі 200 грн., картка банку «Укрсиббанк», на рахунку якої зберігались 2602 грн. 61 коп., мобільний телефон марки «Нокіа 2652» вартістю 388 грн., золотий ланцюжок вартістю 878 грн., золотий хрестик вартістю 167 грн. Зірвану з потерпілого сумку ОСОБА_1 одяг на себе і забрав з собою а в подальшому використав її та майнові цінності, які в ній знаходились у ній на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину також визнав повністю та пояснив суду, що 31 липня 2008 року він весь день вживав спиртні напої. Потім поїхав до бару «Мікс», там був ОСОБА_2, ОСОБА_6, які сиділи на балконі. Потім з залу на балкон вийшов потерпілий ОСОБА_3 і запитав у нас цигарок. Потім ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_3 і він теж підійшов, почалася бійка. ОСОБА_3 впав на підлогу, потім його підняли. Приїхали працівники міліції, ОСОБА_3 виходив він теж. На підлозі лежала сумка, ланцюжок, хрестик, коли почали виходити на вулицю він, ОСОБА_3 і працівники міліції теж вийшли на вулицю. Потерпілий кудись зник і сумка залишилася у нього. Заздалегідь вони ні про що не домовлялися, були п’яні, відпочивали. Він взяв картку поповнення та витяг з мобільного телефону сім-карту, а свою вставив. Особисто раніше потерпілого не бачив. Раніше неприязних відносин з потерпілим не було. За столиком на балконі їх сиділо четверо. Він побачив бійку, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 почали конфліктувати, штовхатися. Він підійшов до них. Хто саме першим вдавив ОСОБА_3 він не пам’ятає, бо був випивши. Він наносив ОСОБА_3 удари кулаками, куди саме не пам’ятаю. Він наніс декілька ударів ОСОБА_3. Потерпілий ОСОБА_3 впав на підлогу, в цей час він не наносив йому удари. Кошти потерпілому ОСОБА_3 повернув, коли почалося слідство. Коли підіймав сумку з підлоги, то були присутні люди. Коли брав сумку потерпілого розумів, що навкруги стояли люди і вони бачили, він розумів, що це не його сумка, взагалі у нього на той час ніякої сумки не було. На сьогоднішній день матеріальна шкода відшкодована повністю. Коли підходив до ОСОБА_7 вимоги про передачу сумки, чи інших речей він не висував, лише попрохав закурити. Щодо хрестика і ланцюжка, повернув потерпілому, їх підняв із полу разом із сумкою з шиї потерпілого не зривав. У вчиненому розкаявся, попрохав вибачення у потерпілих.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що 31 липня 2008 року близько 3 години ночі він з компанією відпочивав в барі «Мікс», що по вулиці Леніна. Вони відпочивали на балконі, до них вийшов ОСОБА_3 і між ним та ОСОБА_6 відбувся конфлікт. Двері були розташовані за його спиною, тому він лише чув конфлікт, а не бачив. Коли він повернувся, то побачив потасовку. Він відтягував за рукав обох, і ОСОБА_3, і ОСОБА_6. В ході цього виявилося, що вони всі учасники цієї потасовки. Потім робітники бару викликали службу охорони, яка всіх розмирила. Він залишився з господарем бару на другому поверсі, щоб розрахуватися за нанесені збитки. Потім сів у автомобіль і поїхав. Я не бачив, де ОСОБА_3 відпочивав до конфлікту. Раніше не був знайомий з ОСОБА_3, відносин ніяких між нами не було. Бійка на балконі тривала десь 3-5 хвилин. Приймав участь у бійці, наносив удари потерпілому ОСОБА_7. Коштами і речами потерпілого не розпоряджався. У вчиненому розкаявся, попрохав вибачення у потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 Віталійлвич повідомив суду, що у банкоматі банку «Аваль» з картки були зняті кошти. Це було висвітлено. Суму не пам’ятає. Операція по зняттю коштів з картки була проведена влітку. На а.с.95-99 Т.І. розміщена виписка банку Аваль, де зазначено дату, час зняття та сума коштів. Зняття коштів починається 31 липня 2008 року з 5 години 06 хвилин 17 секунд і закінчується о 5 годині 27 хвилин. Кошти було знято з приватної картки не нашого банку, бо зазначений номер картки. Камер спостереження біля банкомату не було.
Свідок ОСОБА_9 допитана у судовому засіданні суду пояснила, що вона Змінила прізвище Стрільник, в зв’язку з укладенням шлюбу 22 серпня 2009 року, 2008 року влітку у «Мікс-клубі» відпочивали підсудні, де вона працювала офіціантом. До неї підійшов ОСОБА_2 і зробив замовлення. Вона принесла замовлення у зал, де вони відпочивали. Потім вони попрохали перенести стіл на балкон, вона дозволила. Коли почався шум на балконі, вона була на кухні.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 30 липня 2008 року була бійка на балконі у «Мікс-клубі». Подробиць не пам’ятає. На досудовому слідстві пояснення давала добровільно, тиск на мене ніхто не здійснював. Участь у бійці приймали обидва підсудні, що присутні в залі судових засідань. Потерпілий також приймав участь у бійці. Ще якісь люди приймали участь у бійці, хто саме не знає. Про наслідки бійки пам’ятає. У підсудних тілесних ушкоджень та крові не було. Потерпілий був трохи побитий, що саме побито не пам’ятає. На той момент у «Мікс-клубі» був охоронець ОСОБА_8 та Державна Служба охорони. Покази, оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві давала добровільно, без примусу, покази відповідають дійсності. На сьогоднішній день підтримує ці покази, нічого добавити та спростувати не може.
З показів свідка ОСОБА_10 оголошених у судовому засіданні (а. с. 123-124, т.1),вбачаэться, що в 2008 році вона працювала офіціантом в кафе – барі «Мікс клуб» і вночі 31 липня 2008 року була на роботі та обслуговувала відвідувачів і коли вийшла на балкон кафе, то побачила як підсудні били ОСОБА_3, який при цьому тільки захищався. Старший із підсудних – ОСОБА_1 вів себе більш активно і в її присутності наносив удари ОСОБА_3, яку саме участь приймав у бійці ОСОБА_2 вона не пам’ятає. Під час бійки працівники кафе викликали співробітників державної служби охорони, і коли ті приїхали, то потерпілий вже лежав на підлозі а підсудні намагалися привести його до свідомості та стали виводити надвір. В цей час вона помітила у ОСОБА_1 матерчату сумку, яка до конфлікту знаходилась у потерпілого. Яким чином сумка попала до підсудного не бачила. Коли потерпілий за допомогою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вийшов з балкону ОСОБА_2 відшкодував збитки, завдані закладу. В цей час з першого поверху знову почувся шум бійки, проте вона не бачила її учасників. Після того, як підсудні та потерпілі покинули заклад він припинив свою роботу.
З показів потерпілого ОСОБА_3, даних під час досудового слідства (а.с. 116 - 118 т. 1) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що в ніч на 31 липня 2008 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відпочивали в кафе-барі «Мікс клуб», по вул. Леніна, 17 А в м. Лебедині і коли він курив на балконі цього закладу та на прохання ОСОБА_1 і ОСОБА_6 дістав з пачки кілька сигарет, запропонувавши при цьому самим підійти до нього і взяти сигарети ця пропозиція викликала негативну реакцію останніх. Через деякий час ОСОБА_6 наблизився до їхнього столику і запросив одну з дівчат до свого столику і ОСОБА_3 став збиратися додому. Він викликав автомобіль – таксі і чекаючи його, о 3 годині знову вийшов на балкон і ставши обличчям до виходу і спиною до осіб, що там знаходились запалив ще одну сигарету. Через кілька хвилин він почув ззаду шурхіт і обернувшись побачив ОСОБА_6, який наблизився до нього ззаду і наніс удар в обличчя. Потерпілий став захищатись, але до ОСОБА_6 приєднались ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і стали разом завдавати ударів ногами і руками по різним частинам тіла, а хтось із них схопив його за шию і повалив на підлогу, після чого нанесення йому ударі продовжилось і на думку потерпілого стало інтенсивнішим, так як він побачив біля підсудних ще одного чоловіка і він став звати на допомогу. Матерчата сумка, яка була на потерпілому під час сутички опинилася знизу під його тілом. Лежачи на підлозі потерпілий побачив як ОСОБА_1 взяв сумку за ремінь, перекинув ремінь потерпілому через голову і ривком потіг сумку до себе, таким чином заволодівши нею. Прийшов він до пам’яті дома, від матері дізнався що його привіз автомобіль таксі та те, що сумки при ньому не було. Внаслідок дій підсудних потерпілому були завдані тілесні ушкодження, які потребували лікування, викрадено його майно, пошкоджено одяг, що спричинило матеріальні збитки і моральні переживання. Через кілька днів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернули потерпілому викрадене майно та відшкодували матеріальні збитки.
З показів свідка ОСОБА_13, даних під час досудового слідства (а.с. 120 - 121 т. 1) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що в ніч на 31 липня 2008 року він перебував в м. Лебедині і відпочивав в кафе-барі «Мікс клуб», по вул. Леніна, 17 А і коли він курив на балконі цього закладу то побачив що кілька відвідувачів стали бити потерпілого і теж вступив в сутичку, намагаючись їх розтягти. Крім нього це намагалась зробити і незнайома йому дівчина а через деякий час на балкон зайшли працівники міліції і бійка припинилася. Коли він та інші особи, що перебували на балконі зійшли на перший поверх в фойє знову почалася бійка між невідомими йому особами і він теж намагався її розмирити, а коли вона припинилась, то вийшов із кафе та покинув місце пригоди на власному автомобілі.
З показів свідка ОСОБА_14, даних під час досудового слідства (а.с. 122 т. 1) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що в 2008 році він працював охоронником в кафе – барі «Мікс клуб» і вночі 31 липня 2008 року був на роботі та почувши шум на балконі і дізнавшись, що там відбувається бійка вийшов на балкон кафе і побачив як четверо чоловіків бились з ОСОБА_3, який при цьому захищався а потім впав на підлогу. Під час бійки працівники кафе викликали співробітників державної служби охорони але коли ті приїхали, то потерпілий вже лежав на підлозі а підсудні намагалися привести його до свідомості та стали виводити надвір, а свідок залишився на балконі наводити порядок. Бійки на першому поверсі він не бачив.
З показів свідка ОСОБА_15, даних під час досудового слідства (а.с. 130 - 131 т. 1) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що в 2008 році він працював міліціонером державної служби охорони і 31 липня 2008 року разом з іншим працівником міліції - ОСОБА_16 був направлений за викликом до кафе – бару «Мікс клуб», де в цей час відбувалася бійка. Проте, коли вони приїхали до кафе бійка на 2 поверсі вже закінчилась, потерпілий лежав на підлозі а четверо чоловіків піднімали його на ноги і бризкали водою. Коли вони звели його вниз, то на першому поверсі виникла бійка між цими чоловіками та ще одним відвідувачем кафе, після чого учасники конфлікту вийшли з кафе та залишили місце пригоди.
З показів свідка ОСОБА_17, даних під час досудового слідства (а.с. 133 т. 1) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що 22 серпня 2008 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого і в його присутності потерпілий ОСОБА_3 докладно і добровільно розповів та показав, як відносно нього було 31.07.08 року вчинене хуліганство, та викрадено його майно. При цьому останній показав, де він знаходився, коли почув ззаду від себе шурхіт і обернувшись побачив ОСОБА_6, який наблизився і наніс удар в обличчя, продемонстрував як до ОСОБА_6 приєднались ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і стали разом завдавати ударів ногами і руками по різним частинам тіла, а хтось із них схопив його за шию і повалив на підлогу, після чого нанесення йому ударів продовжилось і на його думку стало інтенсивнішим, так як він побачив біля підсудних ще одного чоловіка, тому він став звати на допомогу. Крім того, потерпілий показав як з нього було стягнуто матерчату сумку і підтвердив, що це зробив саме ОСОБА_1
З показів підсудного ОСОБА_2, даних під час досудового слідства (а.с. 50 – 51, 66 - 67 т.2) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що вони носять стабільний характер і підсудний наполягав на тому, що під час вчинення хуліганських дій не звертав уваги на речі потерпілих та не бачив сумки ОСОБА_3 і інших його речей.
З показів підсудного ОСОБА_1, даних під час досудового слідства (а.с. 95 – 97, 126 - 128 т.2) і оголошених в судовому засіданні вбачається, що підсудний не заперечував своєї участі в хуліганських діях але наполягав на тому, що підібрав речі потерпілого ОСОБА_3 з підлоги.
З довідки та виписок (а.с. 90-93, 95 – 99, 185 т. 1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що станом на 31.07.08 року на картці банку «УкрСиббанк», яка належала ОСОБА_3 знаходилось 2602 грн.61 коп., що в період з 5 годин 6 хвилин по 5 годину 27 хвилин 31 липня 2008 року з неї було знято 2325 грн., та те, що станом на 31.07.08 року курс Євро становив 755 грн. 30 коп. за 100 євро.
З довідки (а.с. 113 т. 1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що внаслідок хуліганських дій підсудних кафе – бар «Мікс клуб» 31.07.08 року було вимушено припинити свою роботу.
З протоколу відтворення обстановки і обставин події (а.с. 138 – 148 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 29.08.08 року ОСОБА_3 добровільно і без примусу показав як щодо нього було вчинено хуліганство та викрадено його майно.
З висновку судово-медичної експертизи (а.с. 160 - 161), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, 7 саден на волосистій частині голови, синця на верхньому і нижньому віці правого ока, трьох саден в лівій лобній ділянці, садна на правій боковій поверхні шиї, п’яти синців на передній поверхні грудної клітини та живота, двох саден на 2,3 пальцях правої кисті, 2 саден в проекції гомілко-ступного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.
З висновку товарознавчої експертизи (а.с. 168 – 170 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що вартість майна, викраденого у ОСОБА_3 – телефону, сумки, гаманця, ланцюжка, хрестика становить 1768 грн.
З висновку товарознавчої експертизи (а.с. 180 – 182 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що вартість пошкодженого посуду та стільців, що належать кафе бару «Мікс клуб» становить 548 грн. 40 коп.
З акту добровільної видачі (а.с. 194 т. 1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 добровільно видав працівникам міліції диск з відеозаписом.
З протоколу (а.с. 195 т. 1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що під час дослідження інформації, яка зберігається на диску відеозапису було виявлено, що в той період, коли ОСОБА_3 виводили з балкону кафе матерчата сумка була у ОСОБА_1
З квитанції (а.с. 310 т. 2), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 сплатив за надання юридичної допомоги під час досудового слідства та розгляду справи 4000 грн.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України та підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України повністю доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, факт порушення громадського порядку, нанесення тілесних пошкоджень та пошкодження майна стверджується показами потерпілого ОСОБА_3, показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_15 дослідженими у судовому засіданні, а також показами свідка ОСОБА_10 допитаною у судовому засіданні.
Самі підсудні визнали в судовому засіданні, що застосовували фізичну силу до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та те, що під час бійки було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_3 та пошкоджено майно ОСОБА_4
Суд приймає до уваги і те, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства об’єктивно підтверджується висновком судово - медичної експертизи, з яких також вбачається що потерпілому ОСОБА_19 було завдано легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Підсудний ОСОБА_1, заволодів майном ОСОБА_7 після того, як відносно нього були вчинені хуліганські дії підсудними, нанесені тілесні ушкодження, тобто умисел на заволодіння майном виник після вчинення хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
Таким чином суд вважає за необхідне дії підсудного ОСОБА_20 кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, так як він вчинив хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь участі у скоєнні злочину, матеріальний і сімейний стан підсудного, те що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, відшкодував матеріальні збитки, завдані злочином, також позитивну характеристику.
Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, суд враховує те, що підсудним ОСОБА_2 вчинено злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 4 років, що підсудний має на утриманні неповнолітніх дітей і згоден на застосування до нього амністії і вважає необхідним застосувати до нього п. «в» ст. 1, ст. 9 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року від відбування покарання звільнити.
Також суд вважає за необхідне дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, так як він вчинив хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Крім того, дії підсудного ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст.186 КК України, так як він здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь участі у скоєнні злочину, матеріальний і сімейний стан підсудного, те що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, попрохав вибачення потерпілих, відшкодував матеріальні збитки завдані потерпілим, а також позитивну характеристику по місцю проживання, те, що злочин вчинений особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння та раніше судимою.
Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст. 70 КК України і призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 1500 гривень суд також вважає необхідним відмовити, так як в судовому засіданні було встановлено, що майнова шкода була відшкодована потерпілому після подання позовної заяви.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення з них коштів на відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 40000 грн. суд вважає необхідним задоволити частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що діями підсудних позивачеві були завдані моральні переживання в зв’язку з вчиненням тілесних ушкоджень та пошкодженням його одягу і викраденням його майна тому вимоги повинні бути задоволені в силу ст. 1167 ЦК України. Разом з тим, суд приймає до уваги обставини вчинення злочину, обсяг страждань, перенесених цивільним позивачем і виходячи з принципів розумності та справедливості вважає необхідним стягнути на відшкодування вчиненої моральної шкоди на користь ОСОБА_3 11000 грн. Також суд враховує те, що в судовому засіданні було встановлено, що злочинними діями підсудного ОСОБА_2 потерпілому було спричинено моральну шкоду в меншому обсязі ніж діями ОСОБА_1 і вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди 4000 грн., а з ОСОБА_1 7000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення коштів на відшкодування завданої йому моральної шкоди суд вважає необхідним відмовити.
Також суд приймає до уваги, що потерпілий ОСОБА_3 є особою, яка не має юридичної освіти та досвіду, саме внаслідок незаконних дій підсудних був вимушений звертатися за правовою допомогою і вважає необхідним стягнути на його користь кошти на відшкодування вартості наданої йому правової допомоги в сумі 4000 грн. згідно квитанції Сумської колегії адвокатів - по 2000 грн. з ОСОБА_2 та з ОСОБА_1
Цивільний позов прокурора Лебединського району в інтересах Лебединської районної державної адміністрації, розташованої в м. Лебедині Сумської області по вул. Сумська - 12, р/р 31417544700214 в ГУДКУ в Сумській області МФО - 837013 код ОКПО - 23646356 код бюджетної класифікації - 24060300 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення коштів за лікування потерпілого ОСОБА_3 в Лебединській ЦРЛ в розмірі 577 грн. 33 коп. суд вважає необхідним задоволити повністю, стягнувши з підсудних по 288 грн. 67 коп. з кожного, так як в судовому засіданні було встановлено, що вказане лікування було спричинене неправомірними діями підсудних і саме на таку суму збитки не були відшкодовані, вони стверджуються як матеріалами справи, так і доказами, наданими прокурором, визнаються підсудним і в силу вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України підлягають відшкодування особами, які заподіяли шкоду.
Також суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області на р/р 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892 кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчих експертиз в розмірі 676 грн. 08 коп. відповідно довідок наданих експертами, поклавши на підсудного ОСОБА_2 обов’язок відшкодувати кошти в розмірі 338 грн. 04 коп. і на підсудного ОСОБА_1 – відшкодувати 338 грн. 04 коп.
Крім того суд вважає за необхідне речові докази у справі: диск з відеозаписом, який зберігається при справі суд вважає необхідним залишити зберігатися при кримінальній справі; сім карту до телефону та чоловічу футболку, які зберігаються в камері схову Лебединського МРВ УМВС суд вважає необхідним повернути власнику; сумку, документи та ланцюжок з хрестиком, які зберігаються під розпискою ОСОБА_3 в його домогосподарстві на думку суду вважати повернутими власнику.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України;
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:
- по ч.2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки,
- по ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки три місяці,
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки три місяці.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 серпня 2008 року.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у вигляді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.
Застосувати п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.08 року ОСОБА_20 від покарання звільнити.
Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 1500 гривень відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 4000 грн. та на відшкодування вартості правової допомоги 2000 грн. а всього 6000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_21 на відшкодування моральної шкоди 7000 грн. та на відшкодування вартості правової допомоги 2000 грн. а всього 9000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_22 щодо стягнення коштів на відшкодування завданої йому моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 Олексійлвича на користь Лебединської районної державної адміністрації, розташованої в м. Лебедині Сумської області по вул. Сумська - 12, р/р 31417544700214 в ГУДКУ в Сумській області МФО - 837013 код ОКПО - 23646356 код бюджетної класифікації - 24060300 на відшкодування вартості лікування ОСОБА_3 в Лебединській ЦРЛ 288 грн. 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лебединської районної державної адміністрації, розташованої в м. Лебедині Сумської області по вул. Сумська - 12, р/р 31417544700214 в ГУДКУ в Сумській області МФО - 837013 код ОКПО - 23646356 код бюджетної класифікації - 24060300 на відшкодування вартості лікування ОСОБА_3 в Лебединській ЦРЛ 288 грн. 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_23 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області на р/р 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892 кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчих експертиз в розмірі 338 грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області на р/р 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892 кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчих експертиз в розмірі 338 грн. 04 коп.
Речові докази: диск з відеозаписом, який зберігається при справі залишити зберігатися при кримінальній справі; сім карту до телефону та чоловічу футболку, які зберігаються в камері схову Лебединського МРВ УМВС повернути ОСОБА_3; сумку, документи та ланцюжок з хрестиком, які зберігаються під розпискою ОСОБА_3 вважати повернутими власнику.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Лебединський районний суд Сумської області, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя
Судове рішення № 8481404, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 11.03.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-9/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: