Ухвала суду № 84813444, 03.10.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3838/19

Провадження № 2-п/521/151/19

У Х В А Л А

про перегляд заочного рішення

03 жовтня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ODMLGK01420455 від 05.09.2007р. в розмірі 33789,22 дол. США, що еквівалентно 946098,16 грн., а також стягнуто в рівних частках судовий збір у розмірі 14191,47 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням представник ОСОБА_1 подав заяву про його скасування, в якій зазначав, що про розгляд справи його довірителю нічого не було відомо, оскільки судових повісток та копії заочного рішення суду вона не отримувала, а про його існування дізналася від представника Банку в телефонному режимі. Крім того, зазначав, що ОСОБА_1 кредитні кошти отримувала не в доларах США, а в грошовій одиниці гривні, а саме 222200 грн. В матеріалах справи не міститься жодного документу, який би підтверджував отримання позичальником грошових коштів за кредитним договором. Видача кредитних коштів з каси банку повинна бути здійснена на підставі заяви на видачу готівки. ОСОБА_1 не погоджується з розміром заборгованості, оскільки було отримано кредитні кошти в гривнях в значно меншому розмірі, позичальником, а виконання умов кредитного договору було перераховано значно більшу суму, та позивачем не було надано жодного доказу, який підтверджує реальний розмір заборгованості. Незаконно нараховано відсотки за користування кредитом. Підвищення Банком відсоткової ставки за користування кредитом є незаконним, а тому розрахунок заборгованості, наданий Банком, не відповідає дійсності та підлягає перерахунку. Також Банком щомісячно зараховувалося рахунок погашення заборгованості за комісією суму коштів в розмірі 88 дол. США. Встановивши в кредитному договорі сплату комісії за обслуговування кредиту, Банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються Позичальнику, при цьому нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, що є незаконним. Як наслідок, розрахунок заборгованості Банку є невірним, розмір заборгованості за кредитним договором підлягає перерахуванню, а заочне рішення скасуванню.

Посилаючись на викладене, просив скасувати заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року, призначити його до розгляду в загальному порядку.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив скасувати відповідне заочне рішення.

Представник АТ КБ «Приват Банк» - Акрабова Ольга Миколаївна в судовому засіданні заперечувала проти скасування заочного рішення, про що було надано відзив на заяву про перегляд заочного рішення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з наступних підстав.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ODMLGK01420455 від 05.09.2007р. в розмірі 33789,22 дол. США, що еквівалентно 946098,16 грн., а також стягнуто в рівних частках судовий збір у розмірі 14191,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за № ODMLGK01420455, згідно з яким позивач надав кредит відповідачу в розмірі 52800 дол. США з терміном повернення грошових коштів до 02.09.2027р. (том 1 а.с.14-16)

05.09.2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ODMLGK01420455 від 05.09.2007р., між ПАТ КБ "Приват Банком" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 0455/Р, за яким поручитель несе з боржником солідарну відповідальність перед банком. (том 1 а.с. 17)

З 11.10.2008р. Банком було збільшено відсоткову ставку до 13,5 % річних.

21.07.2010 року між Банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до якої зменшено відсоткову ставку до 12,70 % річних. Укладаючи додаткову угоду відповідач був згоден з процентною ставкою, що діяла на той момент, а також надав згоду на зміну процентної ставки. (том 1 а.с. 200)

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору сторони передбачили право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме:

-зміні курсу долара СІЛА до гривні більш ніж на 10 відсотків у порівнянні з курсом долара СІЛА до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору;

-зміні облікової ставки НБУ;

-зміні страхових відрахувань у страховий (резервний) фонд;

-зміні середньозваженої ставки по кредитам банків Україні у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

На підставі вказаного пункту кредитного договору Банком було змінено відсоткову ставку.

Відповідно до п. 3.6 "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", затверджених Постановою НБУ № 168 від 10.05.2007р. Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Однак, відповідно до ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь- яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по всіх своїх операціях.

В даному випадку, винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі суми 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00 % від суми суми виданого кредиту в момент надання кредиту за своїм характером є встановленою договором платою банку за здійснення фінансової послуги - надання кредитних коштів у користування.

За даних обставин, п. 7.1 договору в частині винагороди (комісії) не суперечить нормам діючого законодавства.

Що стосується тверджень представника ОСОБА_1 щодо отримання кредитних коштів не в доларах США, а в грошовій одиниці гривні, а саме 222200 грн., та отримання відповідних коштів без заявки через касу Банку, вони спростовуються заявою про видачу готівки № 2, дата здійснення операції 05.09.2007р., ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 44000 дол. США, та в гривневому еквіваленті становить 222200 грн., про що особисто підписалася у відповідному документі. (том 1 а.с. 188)

Крім того суд зазначає, що при укладені кредитного договору від 05.09.2007р. ОСОБА_1 була ознайомлена з усіма умовами Кредитного договору, при його підписанні, волевиявлення відповідача було вільним та відповідало її внутрішній волі, та реалізувала своє право підписавши відповідний кредитний договір, будь-яких заперечень з її сторони не було.

Зазначений договір відповідачем не оскаржувався та недійсним визнаний не був.

Таким чином, суд робить висновок, що з моменту отримання кредиту, а саме з 05.09.2007 року, ОСОБА_1 виконувала умови договору, була з ними згодна, сумнівів, щодо порушення її прав відповідними договорами не вбачала.

Крім того, в своєму позові позивачем не просив стягнути з відповідачів ні заборгованості по відсоткам, ні заборгованості по комісії за користування кредитом, ні пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а просив стягнути лише заборгованість за кредитом (тілом кредиту), що не суперечить діючому законодавству.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання представника ОСОБА_1 на те, що її не було сповіщено належним чином про дату слухання справи спростовується матеріалами справи, а саме судом на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ), неодноразово направлялись судові документи та судові повістки, однак поверталися за адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (том 1 а.с. 39, 49,55)

Таким чином, судом було здійснено всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду відповідної справи.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, а саме відповідно до п. 21, адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

Пунктом 99, вищевказаних правил, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

А у відповідності до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

З цих підстав суд робить висновок про те, що не має підстав вважати доведеним не належне повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи.

Відтак, процесуальна бездіяльність відповідача не можете ставити під сумнів здійснення судом судочинства.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Будь-яких інших доказів, які б могли мати істотне значення для правильного вирішення справи представником відповідача суду не надано.

У відповідності до вимог ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Отже, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав, передбачених ст.288 ЦПК України, для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. ст.280-283 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Мазун