Вирок № 84808243, 08.10.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/917/17

Справа №329/917/17

Провадження №1-кп/329/5/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Ломейка В.В.,

при секретарі - Богдан І.І.,

за участю прокурора - Головкіна В.А.,

захисника обвинуваченого - Лебєдєва О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016080360000329 від 14 листопада 2016 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, освіти неповної середньої, не одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого фактично без реєстрації по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09.08.2016р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75, ч.1 ст.76 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

- 22.03.2017р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.309 КК України, на підставі ст.ст. 71,72 призначено покарання у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2016 року ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонувала невстановлена в ході досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_13 , який мешкає в м. Запоріжжя, з проханням придбати в ОСОБА_1 наркотичну речовину, а саме марихуану, на що останній погодився.

12.11.2016 року, ОСОБА_1 , який раніше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 цього Кодексу, знаходячись за місцем свого фактичного мешкання по АДРЕСА_2 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, який раптово виник, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, руками подрібнив частини рослин коноплі, які зберігав в приміщенні будинку, розташованого за вказаною адресою та помістив їх до паперового згортку, який разом з мобільним телефоном марки «Samsung» поклав до картонної коробки з-під мобільного телефону «Bravis», яку в свою чергу з вказаним вмістом помістив до поліпропіленового пакету.

Згідно попередньої домовленості в ході проведення телефонної розмови з невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_1 повинен був передати 13.11.2016 року маршрутним автобусом сполученням смт. Чернігівка - м. Запоріжжя, наркотичну речовину, а саме марихуану в обмін на гроші.

З метою приховування своїх дій, ОСОБА_1 , 13.11.2016р. близько 10:00 год. попрохав свого знайомого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати посилку під виглядом мобільного телефону до м. Запоріжжя, який мав відправитись о 10:40 годині вищевказаного дня з автобусної станції розташованої по вул. Шкільній смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, при цьому не повідомивши останньому, що передає наркотичні засоби, на що ОСОБА_3 погодився та прийняв від ОСОБА_1 поліпропіленовий пакет з вищевказаним вмістом.

13.11.2016р. близько 11:00 години, водієм маршрутного автобусу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території автобусної станції, розташованої по вул. Шкільній смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, було добровільно надано до огляду працівникам поліції Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, на думку останнього, підозрілий поліпропіленовий пакет, в якому знаходилася картонна коробка з-під мобільного телефону «Bravis», в якій містився паперовий згорток з сухою подрібненою речовиною сіро-зеленого кольору, яка має специфічний запах, по своєму зовнішньому вигляду схожа на марихуану, який йому як передачу до м. Запоріжжя, близько 10:40 год. вказаного дня, надав ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта №149 від 24.11.2016року:

1. Надана на експертизу суха подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 11,604 г є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ. Маса канабісу, наданого на дослідження, склала 11,047 г, в перерахунку на суху речовину.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - незаконний збут наркотичних засобів, скоєний особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст.309 цього Кодексу, предметом якого були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе в пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив суду наступне. Через те, що пройшло багато часу досконально не пам`ятає коли була подія. Він зі своїм знайомим чоловіком на ім`я ОСОБА_13 з Верхнього Токмака, з яким лікувалися у лікарні в смт. Чернігівка приблизно у 2014-2015 роках, зустрілися на ринку, випили по келиху пива і сиділи розмовляли. ОСОБА_13 попросив його передати коробку з телефоном для свого брата, який працює на будівництві м. Запоріжжя, маршруткою на 10:30 год., бо він не встигає та не може її передати, на що ОСОБА_1 погодився і забрав коробку в пакеті. Вміст коробки не перевіряв. Знайомий сів в таксі і поїхав. Наступного дня, сестра обвинуваченого попросила його викликати таксі, щоб поїхати до ринку та купити картоплі. Він зателефонував ОСОБА_3 та попросив його відвезти в центр селища і до автовокзалу. Приїхавши на автостанцію в смт. Чернігівка обвинувачений попрохав ОСОБА_3 передати вказану коробку водію маршрутного автобуса, що останній і зробив. Все це він пояснював працівнику міліції, а також просив поїхати до с. Верхнього Токмаку, щоб показати свого знайомого ОСОБА_13 , на що працівники міліції не погодилися.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбачуваному ч.2 ст. 307 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку, які суд враховує та бере до уваги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що прийшов до автостанції смт. Чернігівка для того, щоб передати через водія маршрутного автобусу документи для свого брата, який проживає в м. Бердянськ, точну дату коли це було вже не пам`ятає. Побачив, як до автовокзалу приїхала машина іномарка світлого кольору, з якої вийшов чоловік, який працював юристом відділу освіти, та побачив, що цей чоловік передав пакунок водію маршрутки. Після того, як свідок передав документи, він пішов до друзів за автостанцію та більше нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працює касиром на автостанції смт. Чернігівка. 13 листопада 2016 року знаходилась на робочу місці і бачила як під`їхав автомобіль ОСОБА_3 і з нього вийшов ОСОБА_3 , який передав водію маршрутного автобуса сполучення «смт. Чернігівка - м. Запоріжжя», час відправлення якого 10:40 год. якийсь пакунок. Що саме було в пакунку їй невідомо.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що спільно проживає з обвинуваченим з 2008 року у цивільному шлюбі, мають трьох спільних дітей. Що стосується події 13.11.2016р. пояснила наступне. У неї був мобільний телефон «Самсунг», в якому вийшла з ладу батарея. Як стверджує свідок, вона зателефонувала своїй подрузі Ані, яка проживала в м. Запоріжжя, і остання запропонувала їй поміняти батарею передавши мобільний телефон до м. Запоріжжя, де вона допоможе його відремонтувати. В той день, коли необхідно було передавати телефон у неї захворіла дитина і вона попросила свого співмешканця ОСОБА_1 , який був дуже п`яний, передати коробку з телефоном до м. Запоріжжя через водія маршрутки. Чи передав співмешканець телефон, де телефон знаходиться наразі та чи відремонтований вона не знає, оскільки у чоловіка нічого не запитувала. Про те, що чоловік 13.11.2016р. передавав наркотичні засоби маршрутним автобусом до м. Запоріжжя їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що обвинувачений є його знайомим. 13 листопада 2016 року ОСОБА_1 попросив підвезти його до автостанції в смт. Чернігівка, щоб передати пакунок маршрутним автобусом до м. Запоріжжя. Коли свідок з обвинуваченим під`їхали до автостанції, ОСОБА_1 , посилаючись, на те що він одягнений в брудний одяг, попросив ОСОБА_3 передати пакунок водію, на що ОСОБА_3 погодився і передав його водію автобуса сполученням «смт Чернігівка - м. Запоріжжя» та сказав, що в м. Запоріжжя його заберуть. Свідок не знав, що саме передається в пакунку, пакунок не відкривав та не цікавився, що в ньому.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що точну дату не пам`ятає, але на той час працював водієм маршрутного автобуса сполученням «смт Чернігівка-м.Запоріжжя». Перебуваючи на автовокзалі смт. Чернігівка, перед відправленням до нього підійшов не обвинувачений, а інший чоловік приблизно 35років, якого він не знав та просив передати до м. Запоріжжя коробку, в якому сказав, що знаходиться телефон. ОСОБА_4 взяв коробку, а чоловік пішов. Однак коробка здалася свідку підозрілою, оскільки вона була сильно обмотана поліетиленом. На роботі свідок проходив інструктаж, де попереджали, що в підозрілих випадках необхідно викликати поліцію, у зв`язку із чим він зателефонував на номер 102 і передав працівникам поліції коробку. Поліцейські, в присутності нього та касира автостанції відкрили коробку, в ній був телефон та невелика кількість трави світло-зеленого кольору.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює оперуповноваженим в Чернігівському ВП. Він дійсно на досудовому розслідуванні допитував обвинуваченого ОСОБА_1 в 2016 році про коробку, яка передавалася на автовокзалі, в якій виявили речовину сіро-зеленого кольору. Спочатку ОСОБА_1 пояснював йому, що це його коробка. Під час проведення слідчих дій, обвинувачений стверджував, що вказана коробка належить йому, а потім почав говорити, що коробку йому передав знайомий ОСОБА_13 , який проживає у с. Верхній Токмак. Він запитав у ОСОБА_1 чи зможе підтвердити вказаний ОСОБА_13 , що це його коробка і саме він передав її обвинуваченому, на що останній відповів, що не зможе. Повідомити прізвище та адресу, де проживає його знайомий ОСОБА_13 , ОСОБА_1 також не зміг. Працівниками поліції проводилися заходи по встановленню даної особи, оскільки не було координатів особи, ані його прізвища, ні адреси, то під цю категорію підпадало б чимало осіб на ім`я ОСОБА_13 із В.Токмака. Заходи задокументовані не були, оскільки проводилися оперативним шляхом з метою спілкування з оперативними контактами, які не завжди документуються.

До показів свідка ОСОБА_8 , про те, що вона попросила ОСОБА_1 передати коробку з її телефоном маршруткою до м. Запоріжжя, суд відноситься критично, так як ОСОБА_8 являється співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1 та мають трьох спільних дітей.

Крім пояснень свідків вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, а саме:

- протоколом огляду від 13.11.2016р., відповідно до якого було оглянуто поліпропіленовий пакет, в якому знаходилася картонна коробка з-під телефону «Bravis», в якій містився мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, а також паперовий згорток де містилася суха подрібнена речовина світло-зеленого кольору, вагою близько 10 г., по вигляду схожа на марихуану;

- висновком експерта № 149 від 24.11.2016р. в якому зазначено, що надана на експертизу суха подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 11,604 г є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ. Маса канабісу, наданого на дослідження, склала 11,047 г, в перерахунку на суху речовину;

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.11.2016 року, якою признано вилучений поліпропіленовий пакет, в якому міститься мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору речовими доказами;

- квитанцією про отримання на зберігання речових доказів № 104, а саме: мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору в пакеті;

- квитанцією про отримання на зберігання речових доказів № 28, а саме: коробки в якій міститься паперовий згорток з канабісом масою 11,047 г.

При вирішені питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права, і за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя(статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів, скоєний особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 309 цього Кодексу, предметом якого були особливо небезпечні наркотичні засоби.

При призначені покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання на меті має не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.12 КК України вчинений злочин ОСОБА_1 відноситься до тяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та місцем колишньої роботи, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак раніше судимого, судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий злочин в період іспитового строку. З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства та вважає, необхідним призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, але не в максимальному розмірі.

Потерпілі від даного кримінального правопорушення відсутні.

Вказаним кримінальним правопорушенням матеріальних збитків не завдано, цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягненню з ОСОБА_1 підлягають витрати на залучення експерта та проведення експертизи № 149 від 24.10.2016р. у розмірі 1100,50 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 березня 2017 року та остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді 6 (шести) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу з 25 січня 2017 року, зарахувавши йому у строк відбування покарання, час відбуття попереднього ув`язнення з 25 січня 2017 року до дня набрання вироком Чернігівського районного суду Запорізької області від 22.03.2017 року законної сили по 29 серпня 2017 року, з розрахунку одного дня попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати за проведення експертизи від 24.10.2016р. № 149 в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 50 коп. на користь держави (рахунок № 31112115008009, одержувач - Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП).

Речові докази: - мобільний телефон «Samsung» в корпусі чорного кольору в пакеті, який знаходиться на зберіганні в Чернігівському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 104 - передати у власність держави;

- картонну коробку, в якій міститься паперовий згорток з канабісом масою 11,047 г., яка знаходиться на зберіганні в Чернігівському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 28 - знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області.

Суддя В.В.Ломейко