Рішення № 84806564, 02.10.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/4602/19

Номер провадження 2-о/235/617/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.

заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення (факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій адвокат Токарєва О.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 просить встановити факт постійного проживання заявника на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька заявником вжито заходи для вступу в права на спадщину. В видачі свідоцтва на спадкове майно відмовлено, з причини неналежного документального підтвердження проживання заявника разом із спадкодавцем (різні адреси реєстрації). Факт сумісного проживання зі спадкодавцем підлягає встановленню в судовому порядку, в зв`язку з чим заявник звернувся до суду за захистом оспорюваних прав.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні письмово викладеним.

Представник заявника адвокат Токарєва О.Г. в судовому засіданні юридично обґрунтувала заявлені вимоги, зауважив, що права та інтереси ОСОБА_1 підлягають захисту в порядку ч. 2 ст. 315 ЦПК України.

Заінтересованою особою Покровською міською радою Донецької області, в порядку ч. 3 ст. 294, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника.

Свідок ОСОБА_4 (допитаний за клопотанням заявника) в судовому засіданні надав свідчення, що проживає разом зі своєю сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 . По сусідству за адресою: АДРЕСА_1 мешкала родина ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , з якими з 2012 року проживає їх син ОСОБА_6 . Заявник в 2012 році (більш точного часу свідок не зміг назвати) почав проживати з батьками, оскільки розійшовся з дружиною. Похованням батьків займався саме ОСОБА_1 Свідок ОСОБА_7 (допитана за клопотанням заявника) в судовому засіданні суду повідомила, що заявник доводиться їй батьком. В квітні 2012 року батьками прийнято рішення про припинення спільного подружнього життя, та хоча шлюб офіційно не розірвано, - ОСОБА_1 почав проживати разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . Свідок разом з матір`ю (дружиною заявника) залишилася мешкати в житловому будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 разом з батьками (дідуся та бабусі свідка) до смерті останніх були пов`язані спільним побутом, заявником ведеться господарство за місцем фактичного проживання.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків

Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання з 26.04.1995 року за адресою: АДРЕСА_3 (підтверджено відомостями паспорта - а.с. 5-6).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 (свідоцтво про народження - а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть - а.с. 10), після його смерті в порядку ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. ОСОБА_3 за життя не скористався наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту, тому спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , в силу ст. 1261 ЦК України, є його син - ОСОБА_1 , заявник по справі.

З дотриманням ст. 1268 ЦК України заявником ОСОБА_1 вжито заходи для прийняття спадщини, відкритої після смерті батька, однак в реалізацію юридичних прав спадкоємця виникли певні перешкоди. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 56817208 - після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 25-26).

Листом Першої покровської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 615/01-16 від 12.06.2019 року, адресованого ОСОБА_1 , - роз`яснено порядок прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті батька заявника ОСОБА_3 , а саме з посиланням на норми ст. 1270 ЦК України, п. 1.2, 1.13, п. 3.15, 3.23 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року рекомендовано підтвердження факту прийняття спадщини, оскільки спадкоємця було зареєстровано не за однією адресою зі спадкодавцем (а.с. 12).

З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

В судовому порядку підлягає встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своїм батьком ОСОБА_3 до дня смерті останнього.

Так, в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

Зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_3 (згідно відомостей в паспорті).

Згідно довідки комунальної установи «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 7466 від 12.06.2019 року - за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Кооперативна, буд. 4 зареєстровані та проживають: з 26.04.1995 року по теперішній час ОСОБА_8 (дружина), з 10.08.2002 року по теперішній час ОСОБА_7 (донька), а також зареєстрований, але не проживає з квітня 2012 року ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно довідки комунальної установи «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 4765 від 12.06.2019 року - за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_3 , 1932 року народження з 11.07.1995 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , 1936 року народження з 11.07.1995 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ; разом з ними проживав їх син ОСОБА_1 - з 01.04.2012 року по теперішній час без реєстрації (а.с. 13).

Суд зазначає, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому в ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення», яке зводиться до сукупності осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживав з батьком ОСОБА_3 в одному житловому будинку, вели спільне господарство, разом користувалися речами звичайної обстановки. Інші відомості, які могли спростувати такі доводи заявника, або вказати на сумнівність обґрунтувань цієї частини розглядуваної заяви, - судом не встановлено.

Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню. Встановлення факту постійно проживання із спадкодавцем має для заявника юридичне значення, та є необхідним для оформлення ним спадкових прав.

Приймаючи такий висновок, суд наголошує, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, - не породжує наступного спору про право, рішення не встановлює відносин зобов`язального характеру видачі заявнику ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315, 316, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини рішення надруковано в нарадчій кімнаті, оголошено учасникам процесу в судовому засіданні.

Дата складання повного тексту рішення суду - 08.10.2019 року (з урахуванням положення ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

- заінтересована особа: Покровська міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 04052933, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11

Суддя: