
Справа № 219/11460/19
Провадження № 2/219/3026/2019
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2019 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., ознайомившись з позовною заявою Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії,
В С Т А Н О В И В :
04 жовтня 2019 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить: винести рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми надміру виплаченої пенсії в розмірі 4241 гривень 68 копійок.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків з наступних підстав.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) встановлено вимоги до позовної заяви.
Так, пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Пунктами 6, 7 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлена також необхідність зазначення у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У пункті 8 частини 3 зазначеної статті встановлена необхідність зазначення позивачем у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Пунктом 10 частини 3 зазначеної статті встановлена також необхідність зазначення у позовній заяві підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В свою чергу, у позовній заяві позивачем не зазначені:
1)номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача;
2)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
3)відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
4)підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також позивачем до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В свою чергу, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке нічим не обґрунтоване.
Відповідно до вимог частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Також частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З аналізу положень вказаної норми Цивільного процесуального кодексу України убачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру належних до оплати судових витрат та звільнення від сплати судового збору це право суду, а не його обов`язок.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В свою чергу, позивачем не наведені доводи і не подані докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, з огляду на що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задоволенню не підлягає.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 гривня.
Таким чином, Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області пропонується сплатити судовий збір за ставкою
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921,00 гривень, або надати достатні докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів- Бахмутське УК м. Бахмут/ 22030101; Код отримувача (ЕДРПОУ) 37868870; Банк отримувача- Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку IBAN – UA578999980000031212206005015; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору – юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником – фізичною особою – ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Приклад заповнення графи «Призначення платежу»: *;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 19, 24 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
З урахуванням наведеного, позовну заяву Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків (зазначення у позовній заяві відомостей, передбачених п.п. 2, 6, 7, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, та сплати суми судового збору і надання документів, що підтверджують таку сплату,або надання достатніх доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Конопленко
Судове рішення № 84802378, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 07.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 219/11460/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: