Рішення № 84801347, 24.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2019 року № 640/20427/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Сільвер Фуд"до третя особа про Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України Національний банк України визнання протиправними дій та скасування наказуза участю:

від позивача - Закусило А.М.;

від відповідача (Мінекономіки) - Бельдяга С.В., Суховій О.В.;

від відповідача (ДФС) - Косіч Д.В.;

від третьої особи - Калугіна О.А.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Сільвер Фуд" (далі - ПП "Сільвер Фуд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) щодо складання та направлення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) подання від 16.07.2018 № 12469/5/99-99-14-06-02-16 та № 03/49662-18 в частині включення Приватного підприємства "Сільвер Фуд" до переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;

- скасувати наказ Мінекономрозвитку від 02.10.2018 № 1398 в частині застосування до ПП "Сільвер Фуд" спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не допускав порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Пояснив, що у травні 2017 року позивач уклав контракти з фірмою LUMA LTD № 10/8-2 та № 10/15-2, на виконання яких останнім було здійснено попередню оплату. Однак, LUMA LTD не виконав свої зобов`язання, передбачені контрактами, та не повернув позивачеві авансові платежі. Пояснив, що позивач направляв контрагенту претензії, проте останні не були вручені LUMA LTD, у зв`язку з відсутністю компанії за адресою. Відсутність LUMA LTD за адресою ускладнює процедуру арбітражного розгляду питання у Міжнародній торговій палаті. Позивач зазначає, що звертався до посольства Ірландії з метою пересвідчитись, чи зареєстрована фірма LUMA LTD в Ірландії, проте позивача було повідомлено, що така фірма не зареєстрована. Позивач стверджує, що продовжує роботу над поверненням сплачених коштів, звертався до відповідачів з проханням не застосовувати спеціальні санкції, мотивуючи тим, що підприємство стало жертвою шахрайства. Таким чином, вважає, що ДФС не доведено порушення ПП "Сільвер Фуд" статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Ухвалою суду від 22.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20427/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 05.02.2019.

08.01.2019 представник Мінекономрозвитку Бельдяга С.В. подав до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що подання ДФС містило всі обов`язкові дані, а Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не надано права відповідачу перевіряти факти, викладені у поданні ДФС. Звертає увагу, що саме подання ДФС, а не наявність порушення, є підставою для застосування спеціальної санкції. Таким чином, вважає, що Мінекономрозвитку правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, Порядком застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, застосовано до позивача спеціальну санкцію, передбачену статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Звертав увагу і на те, що Мінекономрозвитку повідомляло позивача про можливість застосування спеціальної санкції та пропонувало подати відповідні документи, що свідчать про усунення порушення. Наголошував на тому, що відповідач при прийнятті спірного рішення врахував пояснення, надані ПП "Сільвер Фуд", і санкція застосована у 90-денний строк з дня набрання чинності спірним наказом.

У підготовчому судовому засіданні 05.02.2019 відкладено розгляд справи на 12.03.2019.

12.03.2019 до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 12.03.2019 витребувано у ДФС належним чином засвідчені документи, які слугували підставою для внесення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 16.07.2018 № 12469/5/99-99-14-06-02-16 та № 03/49662-18 в частині включення Приватного підприємства "Сільвер Фуд" до переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, у зв`язку з чим відкладено підготовче судове засідання на 26.03.2019.

Зважаючи на неявку учасників справи у судове засідання 26.03.2019, розгляд справи відкладено на 23.04.2019.

23.04.2019 адміністративну справу № 640/20427/18 знято з розгляду та призначено справу до розгляду у судове засідання на 28.05.2019.

Ухвалою суду від 28.05.2019 повторно витребувано у ДФС належним чином засвідчені документи, які слугували підставою для внесення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 16.07.2018 № 12469/5/99-99-14-06-02-16 та № 03/49662-18 в частині включення Приватного підприємства "Сільвер Фуд" до переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, у зв`язку з чим відкладено підготовче судове засідання на 06.08.2019.

12.06.2019 до суду від представника ДФС Андрусенка Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зафіксовано актом документальної позапланової перевірки від 09.02.2018 № 61/23-00-14-0508/25585332, складеним ГУ ДФС у Черкаській області. Звертає увагу, що позивачем не надано контролюючому органу доказів прийняття до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом позову до LUMA LTD. У зв`язку з наявністю простроченої дебіторської заборгованості, зафіксованою актом перевірки, вважає, що відповідач при формуванні подання діяв на підставі та у межах наданих повноважень.

Одночасно з відзивом на позов до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що стали підставою для прийняття подання.

19.06.2019 до суду від представника третьої особи ОСОБА_4 надійшли пояснення, у яких останній акцентував увагу на тому, що у матеріалах справи відсутнє спростування інформації, що санкції були помилково застосовані чи неправомірно застосовані до ПП "Сільвер Фуд".

У судовому засіданні 06.08.2019 оголошено перерву до 27.08.2019.

13.08.2019 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких останній акцентує увагу на тому, що проведення попередньої оплати на користь LUMA LTD уповноваженим банком завдало позивачеві суттєвих фінансових збитків через неспроможність банківської установи - ПАТ "КБ "Приватбанк" та банківської системи України в цілому виявити небезпеку для українського платника, який виявився незахищеним від протиправних дій шахраїв за кордоном України, що пропонують товар в мережі Інтернет. Наголосив на тому, що з метою встановлення зловмисників та здійснення заходів щодо повернення втрачених валютних коштів ПП "Сільвер Фуд" після виявлення ознак шахрайства одразу звернулось до правоохоронних органів Ірландії з заявою про порушення кримінального провадження № GNECB_11-340837/15, за яким на сьогоднішній день встановлено винну особу, яка за угодою зі слідством має намір повернути вкрадені валютні цінності. За наведених обставин вважає, що при складанні подання про застосування до позивача спеціальної санкції не було враховано відсутність порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

20.08.2019 представник Мінекономрозвитку Бельдяга С.В. подав до суду пояснення, у яких останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, акцентуючи увагу на тому, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 27.08.2019, закрито підготовче провадження у справі № 640/20427/18 та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 24.09.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2019 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні 24.09.2019 заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судовому засіданні 24.09.2019 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Мінекономрозвитку від 02.10.2018 № 1398 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" на підставі подання Державної фіскальної служби України, зокрема, від 16.07.2018 № 12469/5/99-99-14-06-02-16 та за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у 90-денний строк з дня набрання чинності цим наказом вирішено застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до ПП "Сільвер Фуд" (том 1 а.с. 12-14).

У поданні ДФС від 16.07.2018 № 12469/5/99-99-14-06-02-16, що стало підставою для застосування спеціальної санкції, констатовано порушення ПП "Сільвер Фуд" статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" під час виконання контрактів, укладених з LUMA LTD від 04.05.2017 та 17.05.2017 (а.с. 183-184).

Не погодившись з діями та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову уцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 16.04.1991 N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959-XII, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону N 959-XII суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є, зокрема, юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об`єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об`єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 6 Закону N 959-XII суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 37 Закону N 959-XII за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Застосуванню спеціальних санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарювання може передувати офіційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

За визначенням пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 N 52, зареєстрованим Міністерством юстиції України 05.05.2000 за N 260/4481 (далі - Положення N 52), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Пунктом 1.2 Положення N 52 передбачено, що санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов`язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 Положення N 52 індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов`язаних з ним законів України, і скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

З аналізу наведених норм вбачається, що Мінекономрозвитку має право застосовувати до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення вимог Закону N 959-XII або пов`язаних з ним законів України та в разі проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.

При цьому Закон N 959-XII надає право, зокрема, органам доходів і зборів щодо внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі виявлення порушень законодавства з боку суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, та не передбачає долучення до такого подання будь-яких підтверджуючих документів.

Таким чином, виявивши порушення вимог законодавства суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, органи органів доходів і зборів мають право звертатись з поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону N 959-XII, не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.

Правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.07.2018 у справі № 809/4403/15.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у Черкаській області направило до ДФС листа від 07.03.2018 № 10337/23-00-14-0513, у якому Головне управління ДФС у Черкаській області повідомило про те, що документальною позаплановою перевіркою ПП "Сільвер Фуд" встановлено наявність простроченої заборгованості за здійсненими імпортними операціями по контрактах від 04.05.2017 № 10/8-2 та від 17.05.2017 № 10/15-2, що, у свою чергу, стало підставою для висновку про порушення ПП "Сільвер Фуд" статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Позивач стверджує, що став заручником шахрайських дій, внаслідок яких не отримав у визначені строки товару. При цьому, ним визнавалось під час розгляду справи порушення статті 2 наведеного вище Закону.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що за змістом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

На думку суду, позивач у межах даної справи намагається спростувати висновки акта перевірки від 09.02.2018 № 61/23-00-14-0508/25585332, складений ГУ ДФС у Черкаській області. При цьому, поза увагою останнього залишається та обставина, що правова оцінка обставинам, покладеним в обґрунтування позову в частині наявності або відсутності у діях позивача складу порушення, передбаченого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", може бути надана виключно під час оскарження рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду акта перевірки від 09.02.2018 № 61/23-00-14-0508/25585332.

Суд акцентує увагу позивача, що саме актом перевірки від 09.02.2018 № 61/23-00-14-0508/25585332 зафіксовано порушення ПП "Сільвер Фуд", а не поданням ДФС, як помилково вважає останній.

При цьому, позивачем не надано суду жодного доказу, що останнім на момент прийняття відповідачами оспорюваних дій та рішення, було оскаржено у судовому порядку рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду акта перевірки від 09.02.2018 № 61/23-00-14-0508/25585332.

За змістом частини вісімнадцятої статті 37 Закон N 959-XII відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких приймаються відповідні рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом.

Матеріалами справи підтверджено, що інформація, наведена у поданні ДФС, відповідає дійсним обставинам справи.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що ДФС при складанні та направленні до Мінекономрозвитку подання від 16.07.2018 № 12469/5/99-99-14-06-02-16, а Мінекономрозвитку при прийнятті наказу діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законом N 959-XII.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Сільвер Фуд" (19701, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 56, ідентифікаційний код: 25585332) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний тест рішення складено та підписано 4 жовтня 2019 року.