Рішення № 84801162, 30.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 вересня 2019 р. № 820/4123/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Шевченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий борг в сумі 16208,41 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до бюджету пеню в загальному розмірі 16208 (шістнадцять тисяч двісті вісім) грн 41 коп, а саме: з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10 (десять) грн 32 коп. та з податку на додану вартість у розмірі 16198 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто вісім) грн 09 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 820/4123/17 - скасовано; ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Головному управлінню ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рахується борг перед бюджетом України в сумі 16208,41 грн., а, відтак, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував та зазначив, що контролюючим органом порушено процедуру повідомлення про наявність податкового боргу, зокрема, надіслано податкову вимогу за не належною адресою. Отже, позовні вимоги, на думку відповідача, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою суду, проголошеною без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2019 року, замінено відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на належного ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач або представник відповідача в судове не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов`язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Під час судового розгляду справи встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, результати оформлено у вигляді акту № 1821/20-30-13-04-07 від 25.05.2016.

На підставі висновків акту № 1821/20-30-13-04-07 від 25.05.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002871304 від 13.07.2016, № 0002881304 від 13.07.2016, № 0002841304 від 13.07.2016, № 0002851304 від 13.07.2016 на загальну суму 67876,09 грн.

Як встановлено судом, зазначені податкові повідомлення-рішення було направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення 14.07.2016 року на адресу: АДРЕСА_2 , однак зазначене поштове відправлення повернуто з причини невручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Контролюючим органом, у зв`язку з наявністю узгодженого податкового боргу в сумі 77345,29 грн., 06.09.2016 року винесено податкову вимогу №15656-17, яку було надіслано засобами поштового зв`язку 08.09.2016 року, проте поштове відправлення також було повернуто відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Судом встановлено, що відповідачем було частково сплачено донараховані контролюючим органом суми грошових зобов`язань, окрім пені, нарахування якої, на думку відповідача, є незаконним, оскільки відсутній момент узгодження грошового зобов`язання, з огляду на невручення податкових повідомлень-рішень від 13.07.2016 року.

Відповідно до приписів п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

З аналізу вищевикладених норм слід дійти висновку, що в даному випадку момент узгодження грошового зобов`язання, як підстави для нарахування пені, пов`язаний з отриманням податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до приписів п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

В той же час, п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з положеннями п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2019 року по даній справі, стосовно необхідності встановлення точної календарної дати узгодження нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання та, з урахуванням цієї дати, здійснення перевірки правильності розрахунку нарахованої пені для правильного вирішення спору, суд зазначає наступне.

Зі змісту доводів позивача встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 13.07.2016 були направлені відповідачу 14.07.2016 на адресу: АДРЕСА_2 .

При цьому, відповідачем наголошено, що про цю адресу контролюючому органу стало відомо лише 15.07.2016, а відтак її використання 14.07.2016 не відповідає вимогам пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи представником відповідача до суду надано лист фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , який містить підпис особи та відбиток печатки відповідача, складений на ім`я начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, з проханням направити акт проведеної документальної планової перевірки за місцем фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.27).

Як вбачається з відбитку печатки Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, зазначений документ було отримано 27.05.2016 року та зареєстровано за №23315/10 у журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції з №22885 по №25328, розпочатого 25.05.2016 року та закінченого 08.06.20156 року, копію якого долучено до матеріалів справи (т.2 а.с. 28-30).

Під час надання зазначених доказів до суду представником позивача було вказано, що останні підтверджують наявність у податкового органу станом на час надіслання відповідачу податкових повідомлень-рішень від 13.07.2016 року, а саме 14.07.2016 року, інформації про останнє відоме місцезнаходження відповідача.

Водночас, представником позивача у наданих суду поясненнях вказано, що зазначені докази не було надано раніше через помилку та необачність попереднього представника позивача.

В той же час, суд зазначає, що доводи представника відповідача стосовно неможливості врахування судом зазначених доказів, з огляду на відмінності підпису особи на заяві та підпису відповідача, не можуть бути враховані судом як належні, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Крім того, на запитання суду щодо втрат відповідачем печатки в період надіслання до контролюючого органу зазначеного листа, представником відповідача пояснень надано не було.

Відтак, зазначені доводи представника відповідача також не можуть бути враховані судом під час розгляду даної справи.

З врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що надіслання 14.07.2016 року контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 13.07.2016 року відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 є правомірним з огляду на обставини того, що зазначена адреса є останньою відомою адресою місцезнаходження фізичної особи.

Отже, з огляду на приписи п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення від 13.07.2016 року та податкова вимога від 06.09.2016 року №15656-17 вважаються врученими відповідачу саме у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, як встановлено судом під час розгляду справи контролюючим органом було дотримано порядку встановленого Податковим кодексом України стосовно порядку направлення платнику податків рішення про нарахування податкового зобов`язання та податкової вимоги, що також підтверджує необґрунтованість доводів відповідача стосовно неузгодженості суми податкового зобов`язання визначеного такими податковими повідомленнями-рішеннями.

Судом встановлено, що відповідачем податковий борг, що виник на підставі вищезазначених податкових повідомлень - рішень було сплачено 24.10.2016 року на суму 34295,37 грн та 25.09.2017 на суму 33580,72 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. (т. 1 а.с.47-48, 79-84).

Відповідно до п. 129.1.1 ст. 129.1 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п. 129.1.1 ст. 129.1 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Відповідно до приписів п. 129.3.1 ст. 129.3 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Матеріали справи свідчать, що на суму погашеного податкового боргу контролюючим органом було нараховано пеню в період з 05.09.2016 по 24.09.2017 на загальну суму 16198,09 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податку, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин суд приходить до висновку, що сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями ОСОБА_1 складає 16198,09 грн., в тому числі пеня нарахована з податку на доходи фізичних осіб - 10,32 грн та пеня нарахована з податку на додану вартість - 16198,00 грн.

На час розгляду справи податковий борг зі сплати пені у сумі 16198,09 грн. відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

За правилами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України з ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг в сумі 16208 (шістнадцять тисяч двісті вісім) грн. 41 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.