Ухвала суду № 84800923, 07.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2019 року м. Рівне№460/2506/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1

до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області

про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними та скасувати постанов відповідача від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 87251,08 грн та від 11.10.2016 про стягнення з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 87251,08 грн.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суддею з`ясовано наступне.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

У позовній заяві позивач стверджує про відсутність обов`язку зі сплати судового збору по даній категорії справ покликаючись на позицію Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд зазначає про помилковість таких висновків позивача та звертає увагу, що відповідна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 565/256/15-ц викладена щодо закону, який діяв на час вирішення справи та не передбачав сплату судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Зокрема, у пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», на яку спирається Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц, висновки грунтуються на положеннях розділу VII ЦПК та частині першій статті 3 Закону України від 08.07.2011 "Про судовий збір", якими на час вирішення справи не передбачалось необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Саме з таких підстав Верховний Суд дійшов висновку, що за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судовий збір не сплачується.

Натомість у даній справі позивач звернувся до суду з позовною заявою, особливості провадження у справах даної категорії встановлені статтею 287 КАС України та не передбачають звернення до суду зі скаргою.

Окрім того, частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" чітко визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Таким чином, висновки Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц обгрунтовані іншими фактичними обставинами, відтак не можуть застосовуватись при вирішенні судом питання відкриття провадження у даній справі.

Отже, за правилами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн згідно зі статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік".

Розміри ставок судового збору визначені частиною другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн); а за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 826/4741/17 зазначив, що відповідно до сталої судової практики, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача-суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За змістом позовної заяви позивач оскаржує постанову від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53005459, що носить немайновий характер, та від 11.10.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 87251,08 грн, що носить майновий характер, адже призведе до фактичного руху коштів та зміну фінансових активів позивача.

Враховуючи, що до позовної заяви позивачем не долучено документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, за подання до суду позову із заявленими позовними вимогами позивачу слід сплатити 1640,91 грн судового збору (768,40 грн + (87251,08 грн х 1 % = 872,51 грн).

Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням документа про сплату судового збору в сумі 1640,91 грн.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Нор У.М.