Рішення № 84800858, 07.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07 жовтня 2019 р. справа № 520/8314/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В, розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Фермерське господарство Коньшина В.Д. про визнання протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач), в порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 22 від 21.02.2019р.; 2) зобов`язання Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пільгову пенсію за віком на підставі ст. 114 ч.2 п.3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17.11.2018р. на підставі трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , за якою ОСОБА_1 працював весь час трактористом - механізатором у сільському господарстві по виробництву сільськогосподарської продукції.

Аргументуючи заявлені вимоги, заявник зазначив, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах, так як згідно із записами у трудовій книжці працював трактористом у колгоспі з 1981 року по 1997 рік, а з 26.06.2008 року по теперішній час у фермерському господарстві. Однак, відповідач рішенням № 22 від 21.02.2019р. протиправно відмовив у призначенні пільгової пенсії позивачу.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що трудова книжка заявника не містить даних про не менше 20 років роботи саме трактористом - машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.02.2019р. заявник звернувся до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з досягненням 55 років.

Рішенням Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 22 від 21.02.2019р. відмовлено у призначенні пенсії.

Як з`ясовано судом, підставою для відмови послугувало судження райУПФУ про відсутність у матеріалах звернення заявника документів і відомостей про стаж роботи трактористом - машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства, не менше 20 років.

Не погодившись з таким рішенням райОУПФУ, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені, зокрема, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" додатково регламентована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно положень п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, обов`язок тероргану ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії у формі рішення виникає лише у разі подання таким громадянином заяви за формою згідно з додатком 2 до Порядку №22-1.

Подання ж громадянином заяви довільної форми не виключає можливості вирішення терорганом ПФУ порушених у зверненні питань у порядку Закону України «Про звернення громадян» у спосіб надання відповіді у формі листа без прийняття відповідного рішення як-то передбачено ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У спірних правовідносинах райОУПФУ звернення заявника було вирішено у порядку ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб`єкта суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

З приписів наведеної норми закону слідує, що особа набуває право на призначення пенсії у порядку згаданої статті у разі одночасної відповідності низці умов, а саме: 1) досягнення 55 років; 2) наявності страхового стажу не менше 30 років; 3) роботи не менше 20 років трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Отже, відсутність будь-якої з перелічених кваліфікуючих ознак (у тому числі і робота трактористом - машиністом, але не задіяним у виробництві сільськогосподарської продукції, призводить до відсутності відповідного права).

Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній було затверджено постановою КМУ від 12.08.1993р. №637; далі за текстом - Порядок №637).

Так, у силу п.2 Порядку №637 у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

Згідно з п.17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , судом з"ясовано, що заявник з 01.04.1981 року був зарахований до членів колгоспу ім.. Ватутіна та працював в колгоспі з перервою на проходження дійсної військової служби в лавах Збройних Сил колишнього Союзу РСР (06.05.1982р.-23.05.1984р.) до 26.08.1997р.

Зміст запису №1 згаданої трудової книжки та відомостей розділу "Трудова участь у колективному господарстві" поза розумним сумнівом підтверджують роботу заявника саме у якості тракториста, що відповідає використаному у записах загальноприйнятому скороченню "т-ст", окрім періоду 1990р., коли заявника працював скотарем.

Отже, на вказаний проміжок часу припадає 8 повних місяців 1981р., 4 місяці і 5 днів 1982р., 6 місяців 8 днів 1984р., 1985р., 1986р., 1987р., 1988р., 1989р., 1991р., 1992р., 1993р., 1994р., 1995р., 1996р., 8 місяців 26 днів 1997р., а загалом - 13 років 3 місяці 9 днів.

Згідно довідки Куп"янскього учбово-спортивного центру від 01.10.2019 року №37 позивачу по закінченню навчання рішенням державної екзаменаційної комісії від 30.03.1979 року присвоєна спеціальність "тракторист".

Стосовно періоду служби заявника в Радянській Армії - 2 роки 17 днів суд зауважує, що абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України» «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту «к» пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій (що було чинне на час проходження позивачем військової служби), затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 до служби в Збройних Силах СРСР і після її проходження працював трактористом, що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці, а тому період проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 06.05.1982 р. по 23.05.1984 р.- служби в армії підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 року № 675/2631/16-а

У подальшому, 26.06.2008р. заявник був прийнятий на роботу трактористом до Фермерського господарства ОСОБА_2 , де і працював на момент звернення до райУПФУ з приводу призначення пенсії (13.02.2019р.).

На вказаний проміжок часу припадає 10 років 7 місяців 18 днів.

Арифметичної сукупності перелічених показників (13 років 3 місяці 9 днів + 2 роки 17 днів + 10 років 7 місяців 18 днів) може бути достатньою для перевищення мінімуму у 20 років, але виключно за умови належного підтвердження обставин задіяння у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями ч.2 ст.2 КАС України у силу ч.2 ст.77 КАС України покладено саме на владного суб`єкта.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що текст оскарженого рішення владного суб`єкта не містить жодних міркувань з приводу незастосування положень пунктів 2, 17 і 18 Порядку №637.

Указана обставина є недоліком у виконанні владної управлінської функції та створює нездоланний дефект у змісті рішення адміністративного органу.

Звертаючись до суду, заявник не зазначив, які саме фізичні особи - громадяни можуть підтвердити факт роботи заявника трактористом - машиністом, так і факт задіяння заявника у виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідних клопотань з приводу допиту двох осіб у якості свідків позивачем заявлено не було.

Між тим, саме остання з перелічених обставин є визначальною у вирішенні даного спору згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 04.06.2019р. по справі №675/2631/16-а (провадження №К/9901/34098/18).

Текст оскарженого рішення також не містить жодних суджень владного суб"єкта з приводу невикористання повноважень згідно з ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнобов`язкове держане пенсійне страхування" і невитребування від ФГ ОСОБА_2 документів і відомостей про реальне задіяння заявника у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні рішення № 22 від 21.02.2019р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, позов у цій частині належить задовольнити.

Разом із тим, відсутність у справі належних доказів задіяння заявника у виробництві сільськогосподарської продукції та невикористання райУПФУ владних повноважень по встановленню обставин фактичної дійсності дозволяють суду лише обтяжити владного суб`єкта обов`язком повторно вирішити заяву з приводу призначення пенсії з урахуванням приписів ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнобов`язкове держане пенсійне страхування" та пунктів 2, 17, 18 Порядку №637.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 22 від 21.02.2019р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) від 13.02.2019р. з приводу призначення пенсії у порядку п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнобов`язкове держане пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м.Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева