Рішення № 84800815, 02.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3024/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Олефір А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Головного управління ДФС у Полтавській області про

- визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДФС у Полтавській області від 22.05.2019 №Ф-2009-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 5211,36 грн, від 06.06.2019 №Ф-2009-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 6004,58 грн та від 16.08.2019 №Ф-2009-52 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 8758,76 грн;

- зобов`язання Головне управління ДФС у Полтавській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника - ОСОБА_1 згідно вимог чинного законодавства, виключивши з неї суми недоїмки, які рахуються як заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю спірних вимог ГУ ДФС у Полтавській області, оскільки останні винесенні без врахування контролюючим органом того, що за весь період 2018 року та І півріччя 2019 року він не отримував доходів як самозайнята особа, а єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нього, як працівника, у вказаному періоді сплачувався в повному обсязі його роботодавцем - Гадяцькою центральною районною лікарнею (з 01.11.2018 - Комунальним некомерційним підприємством «Гадяцька центральна районна лікарня» Гадяцької районної ради), з якою він перебував та надалі перебуває у трудових відносинах. Таким чином, позивач вважає нарахування йому єдиного внеску за вказаний період безпідставним, а спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 11:45 год. 10.09.2019, в якому оголошувалася перерва до 11:00 год. 02.10.2019. При цьому, вказаною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучені Державна фіскальна служба України та Гадяцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області.

05.09.2019 від ГУ ДФС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останнє заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Зазначає, що 27.04.2018 позивача взято на облік в Гадяцькому управлінні ГУ ДФС у Полтавській області як фізичну особу, яка займається незалежною професійною (адвокатською) діяльністю. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками. Позивач повинен був нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок. Сплата єдиного внеску за позивача, як за юрисконсульта Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька центральна районна лікарня» Гадяцької районної ради здійснюється роботодавцем не як за адвоката, а як за працівника, який здійснює іншу, відмінну від адвокатської діяльності, діяльність не заборонену законом. При цьому, адвокатська діяльність ОСОБА_1 не зупинена та не припинена у встановленому законом порядку. Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1306, на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14.08.2012, ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю. Відтак, оскільки позивач здійснював адвокатську діяльність, він зобов`язаний був сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 38-39).

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 10.09.2019, позивач наполягає на тому, що своє право на заняття адвокатською діяльністю в період виникнення спірних правовідносин він реалізував не як самозайнята особа, а як найманий працівник, який працював і працює в КНП «Гадяцька ЦРЛ» на посаді юрисконсульта. При цьому, КНП «Гадяцька ЦРЛ» у спірний період в рамках власної господарської діяльності сплачувало єдиний внесок як податковий агент за позивача в установленому розмірі. Наявність лише цієї обставини ОСОБА_1 вважає достатньою для висновку про відсутність в нього обов`язку сплачувати єдиний внесок ще й за себе, як за самозайняту особу, оскільки це призведе до подвійного оподаткування в рамках здійснення одного й того ж виду діяльності, що суперечить принципам податкового законодавства (а.с. 59-60).

В ході розгляду справи 02.10.2019 суд усною ухвалою виключив зі складу третіх осіб Гадяцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з огляду на припинення останньої, а також замінив відповідача у справі ГУ ДФС у Полтавській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Полтавській області.

В судовому засіданні 02.10.2019 позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2019 проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Третя особа - ДФС України в судове засідання 02.10.2019 явку свого уповноваженого представника не забезпечила, будучи належно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14.08.2012 №19 Перскевичу П.В. видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.08.2012 №1306 (а.с. 11).

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, від 28.03.2019 №1916071400004 адвокат ОСОБА_1 взятий на облік у контролюючих органах 23.08.2012 за №16455 (а.с. 12).

Відповідно до повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 28.03.2019 №1916078000001 ОСОБА_1 взятий на облік як платник єдиного внеску в органі доходів і зборів 27.04.2018 (а.с. 13).

22.05.2019 ГУ ДФС у Полтавській області на ім`я ОСОБА_1 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від №Ф-2009-52 в розмірі 5211,36 грн (а.с. 14).

В результаті оскарження позивачем вказаної вимоги в адміністративному порядку до ДФС України рішенням останньої від 22.07.2019 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 №Ф-2009-52 залишити без змін, а скаргу фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_1 - без задоволення (а.с. 28-29).

У подальшому, у зв`язку зі збільшенням заборгованості по єдиному внеску контролюючий орган виставив ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.06.2019 №Ф-2009-52 в розмірі 6004,58 грн (а.с. 16).

В результаті оскарження позивачем вказаної вимоги в адміністративному порядку до ДФС України рішенням останньої від 26.07.2019 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2019 №Ф-2009-52 залишити без змін, а скаргу фізичної особи адвоката Перскевича П.В. - без задоволення (а.с. 31-32).

Надалі, у зв`язку зі збільшенням заборгованості по єдиному внеску контролюючий орган виставив ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.08.2019 №Ф-2009-52 в розмірі 8758,76 грн (а.с. 82).

Не погодившись із зазначеними вимогами, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ, згідно з частинами 2, 3 статті 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За приписами частини 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону №2464-VІ.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ).

Як свідчать наявні у матеріалах справи трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 та наказ від 10.10.2012 №30-к, останній з 10.10.2012 по теперішній час працює юрисконсультом в Гадяцькій ЦРЛ (а.с. 20-21).

Згідно довідки КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради від 21.03.2019 №55, за період з січня по грудень 2018 року за 12 повних місяців ОСОБА_1 нараховано сукупний дохід (заробітну плату) в сумі 48077,89 грн та здійснено нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на заробітну плату в сумі 10621,94 грн (а.с. 22).

Поряд з цим, за довідкою КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради від 23.09.2019 №130, за період з січень - липень 2019 року за 7 повних місяців ОСОБА_1 нараховано сукупний дохід (заробітну плату) в сумі 29428,15 грн та здійснено нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на заробітну плату в сумі 6474,20 грн (а.с. 84).

Фактична сплата роботодавцем КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника ОСОБА_1 підтверджується реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (а.с. 61-63).

Таким чином, оскільки в спірний період позивач був і залишається до тепер найманим працівником, за якого роботодавцем КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради нараховується і сплачується єдиний внесок, при цьому, не отримує доходу від адвокатської діяльності поза межами зайнятості за основним місцем роботи, у останнього відсутній обов`язок сплати єдиного внеску як самозайнятою особою у розумінні законодавства про зайнятість населення.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що сплата за позивача, як юрисконсульта КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради, здійснюється вказаним підприємством не як за адвоката, а як за працівника, який здійснює іншу діяльність, не заборонену законом та відмінну від адвокатської діяльності, судом оцінюються критично, оскільки відповідно до посадових обов`язків юрисконсульта КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради останній, в даному випадку позивач, зокрема: - розробляє та бере участь у розробці наказів та інших документів правового характеру, що стосуються діяльності лікувального закладу; - перевіряє на відповідність законодавству проекти наказів, інші акти, що подаються на підпис керівнику, візує їх за наявності погодження цих проектів із зацікавленими підрозділами лікувального закладу; - веде позовну роботу, представляє інтереси лікувального закладу в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, що пред`явлені закладу чи закладом у зв`язку з порушенням його майнових прав та законних інтересів (а.с. 64-65).

З викладеного слідує, що своє право на заняття адвокатською діяльністю в період виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 реалізував не як самозайнята особа, а як найманий працівник, який працював та працює в КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради на посаді юрисконсульта. При цьому, КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради у спірний період в рамках власної господарської діяльності сплачувало єдиний внесок як податковий агент за позивача в установленому законом порядку.

Таким чином, виходячи з обставин, встановлених в ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що нарахування позивачу контролюючим органом єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік та 1 півріччя 2019 року є безпідставним, а відтак, оскаржені вимоги ГУ ДФС у Полтавській від 22.05.2019 №Ф-2009-52, від 06.06.2019 №Ф-2009-52, від 16.08.2019 №Ф-2009-52 є протиправними та підлягають скасуванню.

За приписами частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В спірному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними та скасування вимог ГУ ДФС у Полтавській області від 22.05.2019 №Ф-2009-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 5211,36 грн, від 06.06.2019 №Ф-2009-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 6004,58 грн та від 16.08.2019 №Ф-2009-52 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 8758,76 грн підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог про зобов`язання відповідача привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника - ОСОБА_1 згідно вимог чинного законодавства, виключивши з неї суми недоїмки, які рахуються як заборгованість зі сплати єдиного внеску, то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі Порядок №422) оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Пунктами 4, 5 Порядку №422 визначено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Згідно з пунктом 1 глави 1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника» розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

За змістом глави 4 «Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП» розділу V Порядку №422 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника - ОСОБА_1 є формою втручання в повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, самі по собі дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки платника не несуть жодних правових наслідків для позивача, на відміну від вимог контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, про протиправність яких суд дійшов висновку в ході розгляду даної справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 22.05.2019 №Ф-2009-52, від 06.06.2019 №Ф-2009-52, від 16.08.2019 №Ф-2009-52.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Гіглава