Рішення № 84800797, 01.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1333/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника позивача - Ларькіної Г.Ю.,

представника відповідача - Нефьодова І.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" /далі- позивач, ПАТ «Лубнигаз»/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №П-8-19Ю від 26 березня 2019 року /а.с. 6- 10, 200 - 206/.

Позов обґрунтований тим, що під час проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю відповідачем не було забезпечено присутність суб`єкта містобудування, що є порушенням пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553. Захід контролю проведений за участю начальника Гребінківського району газопостачання ПАТ «Лубнигаз» ОСОБА_1 , який не є уповноваженою особою діяти в інтересах та від імені ПАТ «Лубнигаз». Акт № 12032019, що складений за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, не вручався та не надавався для підписання керівнику суб`єкта містобудування (в даному випадку Генеральному директору ПАТ «Лубнигаз»), як того вимагає пункт 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, тоді як позивачем здійснення технічного нагляду забезпечено, що підтверджується договором про надання послуг з технічного нагляду № 372 від 01 жовтня 2012 року та актом приймання-передачі наданих послуг за цим договором.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях /а.с. 92 - 96, 223-224, 238 - 239, 256, 280-281/ зазначив, що відповідно до пункту 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об`єктах архітектури, не допускається. В той же час технічний нагляд на об`єкті «Влаштування АГЗП по АДРЕСА_1» здійснював ОСОБА_1 , який працює начальником Гребінківської дільниці ПАТ «Лубнигаз», структурного підрозділу ПАТ «Лубнигаз», про що свідчать записи в загальному журналі робіт та підписи в актах на приховані роботи. Копія направлення для проведення позапланового заходу № 93 від 25 лютого 2019 року була вручена представнику суб`єкта містобудівної діяльності, що підтверджується розпискою про його отримання на зворотній стороні направлення. У зв`язку з тим, що представник суб`єкта містобудівної діяльності відмовився від підписання акту від 12 березня 2019 року та отримання другого примірника цього акту, акт перевірки разом з іншими матеріалами був направлений суб`єкту містобудування поштою та відповідно до поштового відправлення № 375031812720 отриманий ПАТ «Лубнигаз» 14 березня 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов, а представник відповідача заперечував проти його задоволення.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Слідче управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області звернулося до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області з вимогою провести позапланову перевірку законності діяльності суб`єкта господарювання за адресою: АДРЕСА_1 , оформленою листом № 1092/115/24/05-2019 від 04 лютого 2019 року /а.с. 97/.

Наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області № 37П від 25 лютого 2019 року /а.с. 98/ наказано провести позапланову перевірку на об`єкті «Будівництво АГЗП АДРЕСА_1, замовник Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», місце реєстрації: вул. Толстого, 87 м. Лубни, код ЄДРПОУ 05524713», предметом якої є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

25 лютого 2019 року видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 93 зі строком дії з 26 лютого 2019 року по 12 березня 2019 року, копія якого вручена 12 березня 2019 року начальнику РГП Гребінківського району ОСОБА_1 /а.с. 99 зворот/.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ПАТ «Лубнигаз» складено акт № 12032019 від 12 березня 2019 року /а.с. 100-111/, в якому, серед іншого, зафіксовано, що замовником та підрядником робіт є ПАТ «Лубнигаз»; у проведенні заходу державного нагляду (контролю) бере участь начальник Гребінківського району газопостачання ПАТ «Лубнигаз» ОСОБА_1 ; встановлено порушення вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, внаслідок незабезпечення здійснення під час будівництва об`єкта «Влаштування АГЗП за адресою: АДРЕСА_1» технічного нагляду, а саме: особою, яка здійснює технічний нагляд на будівництві є ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат серії АТ № 004052 від 30 липня 2015 року), який в той же час працює начальником Гребінківського району газопостачання ПАТ «Лубнигаз», про що свідчать записи в загальному журналі робіт та підписи в актах на приховані роботи; від підписання акту та отримання другого примірника акту начальник Гребінківського району газопостачання ПАТ «Лубнигаз» ОСОБА_1 відмовився.

На підставі акту № 12032019 від 12 березня 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П8-19Ю від 12 березня 2019 року /а.с. 135-136/, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних робіт, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, № 31 від 12 березня 2019 року /а.с. 137/, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року /а.с. 138-139/; рішення про скасування повідомлення/декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації) № 15 від 12 березня 2019 року /а.с. 141/; наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № 15 від 12 березня 2019 року /а.с. 142/.

Не погодившись із постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року, якою до ПАТ «Лубнигаз» застосовано штраф у сумі 76840,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та її скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з частиною першою статті 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті закону Кабінетом Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затверджено «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» /далі - Порядок № 553/.

Згідно із пунктом 1 Порядку № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктами 2, 5, 7, 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням порядку проведення технічного нагляду може здійснюватися на підставі вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки шляхом проведення позапланової перевірки у присутності представника суб`єкта містобудування, який будує або збудував об`єкт будівництва. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вже зазначалося вище, в ході перевірки відповідачем встановлено, що ПАТ «Лубнигаз» порушено вимоги статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункту 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903.

Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV /далі - Закон № 687/ визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до статті 3 Закону № 687 законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 10 Закону № 687 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 11 Закону № 687 встановлено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» Кабінетом Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 903 затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури /далі - Порядок № 903/.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 та 5 Порядку № 903 технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається.

Особи, що здійснюють технічний нагляд: 1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об`єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; 2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; 4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; 5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; 6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; 7) виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті.

Згідно зі статтею 32 Закону № 687 порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Пунктом 5 частини другої статті 2 цього Закону визначено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судовим розглядом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз» (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , платником єдиного податку, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, серії НОМЕР_2, виданого 09 червня 2008 року Гребінківською РДА, кваліфікаційного сертифікату серії НОМЕР_1 (виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного нагляду № 372 від 01 жовтня 2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати технічний нагляд за будівництвом об`єкту «Влаштування АГЗП по АДРЕСА_1» /а.с. 15-16/.

Відповідно до записів в загальному журналі робіт ПАТ «Лубнигаз» та актах на закриття прихованих робіт /а.с. 112 -117/ представником технічного нагляду замовника є ФОП ОСОБА_1 .

Отже, технічний нагляд на об`єкті «Влаштування АГЗП за адресою: АДРЕСА_1» здійснювала фізична особа -підприємець ОСОБА_1 , який має відповідний кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_1 .

Статус ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця з правом здійснювати діяльність у сфері архітектури (71.11) з 09 червня 2008 року підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 283 - 285/.

Таким чином, замовником, Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», забезпечено здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва, як того вимагає стаття 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Незважаючи на це, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року відповідач застосував до ПАТ «Лубнигаз» штраф у сумі 76840,00 грн за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду.

Відповідач вважає, що позивачем не забезпечено технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури, оскільки технічний нагляд здійснювався особою, що працює у будівельній організації, яка виконує роботи на підконтрольному об`єкті будівництва.

З таким доводом відповідача суд не погоджується, адже повноваження ОСОБА_1 як працівника ПАТ «Лубнигаз» на посаді начальника району газопостачання визначені посадовою інструкцією від 07 жовтня 2011 року № 227-в /а.с. 184-187/ і до цих повноважень не входить здійснення технічного нагляду об`єкта будівництва. Водночас зі змісту цивільно-правового договору слідує, що ОСОБА_1 здійснював технічний нагляд під час будівництва АГЗС не як працівник замовника, а як фізична особа-підприємець, яка є окремою стороною (виконавцем) у договорі про надання послуг з технічного нагляду № 372 від 01 жовтня 2012 року.

Крім того, накладаючи на ПАТ «Лубнигаз» штраф відповідно до пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідач фактично ототожнив вид порушення «здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства» з видом порушення «незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду», при тому що законодавець розрізняє ці два види порушення як окремі порушення.

Так, у рядку 5 додатку до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою КМУ № 553 від 23 травня 2011 року, зазначений такий вид порушення як «незабезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством», а у рядку 6 цього ж додатку зазначений вид порушення «здійснення авторського та технічного нагляду з порушенням вимог законодавства».

Також суд враховує ту обставину, що під час проведення перевірки та складання за її результатами акту № 12032019 від 12 березня 2019 року відповідач не знав достеменно про те, чи перебував ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПАТ «Лубнигаз» з 2012 року (року укладання договору про надання послуг з технічного нагляду № 372 та початку виконання будівельних робіт).

Стверджуючи в акті перевірки про те, що ОСОБА_1 є працівником Гребінківського району газопостачання ПАТ «Лубнигаз», відповідач посилався лише на записи в загальному журналі робіт та підписи в актах на приховані роботи. Натомість, вказані записи вказують на те, що представником технічного нагляду замовника є ФОП ОСОБА_1 , а не начальник Гребінківського району газопостачання ПАТ «Лубнигаз» ОСОБА_1

Запити до ПАТ «Лубнигаз» /а.с. 237/ та до Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 236/ про надання інформації чи працював ОСОБА_1 на підприємстві ПАТ «Лубнигаз» протягом 2012-2019 років оформлені відповідачем лише у липні 2019 року, тобто після закінчення перевірки ПАТ «Лубнигаз» та початку судового оскарження постанови про накладення штрафу № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року.

Посилання відповідача на витяг з протоколу Навчального центру ТОВ «Добротвір» № 67 від 28 липня 2016 року /а.с. 240/ суд вважає неспроможним, оскільки цей витяг містить інформацію щодо місця роботи ОСОБА_1 станом на 28 липня 2016 року.

До того ж на цей доказ відсутнє посилання в акті перевірки і тому відповідач в силу частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не може посилатися на доказ, який не був покладений ним в основу оскаржуваної постанови.

З цих же підстав суд відхиляє доказ, здобутий у ході судового розгляду справи, а саме: Відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків ДФС України про суми виплачених доходів стосовно ОСОБА_1 /а.с. 268-270/.

Суд зважає, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Таким чином, під час перевірки відповідач не скористався своїм правом на одержання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформації та документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим позбавив себе можливості в установленому законодавством порядку довести обставини, на які є посилання в акті перевірки та які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Судовим розглядом встановлено, що будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 розпочаті у листопаді 2012 року /а.с. 143-145/, а штраф за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду накладено 26 березня 2019 року, що вже є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході розгляду цієї справи відповідач не довів суду правомірність прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року, у зв`язку з чим вона визнається судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позов слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у загальній сумі 3842,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 349 від 08 квітня 2019 року та № 350 від 08 квітня 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а частиною 2 цієї статті, - що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Оскільки позовна вимога про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року є похідною від основної вимоги - про визнання протиправною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-8-19-Ю від 26 березня 2019 року, то розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову, становив - 1921,00 грн ((1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки 1,5 відсотка від ціни позову у цій справі менше ніж мінімальна гранична сума, встановлена Законом України "Про судовий збір" для сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичною особою.).

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн, решта надміру сплаченої суми судового збору в сумі 1921,00 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, буд.87, м.Лубни, Полтавська область, 37503, ідентифікаційний код 05524713) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 25, кім. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36011) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області №П-8-19Ю від 26 березня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 25, кім. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36011) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, буд.87, м.Лубни, Полтавська область, 37503, ідентифікаційний код 05524713) витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, буд.87, м.Лубни, Полтавська область, 37503, ідентифікаційний код 05524713) за рахунок коштів Державного бюджету України частину надміру сплаченого відповідно до платіжного доручення №350 від 08 квітня 2019 року судового збору у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 жовтня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк