Рішення № 84800785, 30.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1572/19

30 вересня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: судді Осташа А. В.

за участю: секретаря судового засідання Гавіловської Х.М.. представника позивача - Ніяскіної-Коробій А.С., представників відповідача - Козіної В.В.. Сидоренка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Чортківської міської ради Тернопільської області до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Чортківська міська рада (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 3 червня 2019 року №1072 «Про розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чортків»;

- зобов`язати Заводську селищну раду прийняти рішення, яким погодити можливість формування проектної межі міста Чорткова.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 16 травня 2019 року Чортківська міська рада Тернопільської області звернулася до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області з листом щодо погодження можливості формування проектної межі міста Чорткова за рахунок земель Заводської об`єднаної територіальної громади відповідно до рішення Угринської сільської ради №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради». 03 червня 2019 року Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області прийнято рішення №1072 «Про розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чортків», яким відмовлено Чортківській міській раді у формуванні проектної межі міста Чорткова за рахунок земель Заводської об`єднаної територіальної громади відповідно до рішення Угринської сільської ради №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради» та визнано таким, що втратило чинність Рішення Угринської сільської ради народних депутатів 5 сесії 16 скликання б/н від 11.01.1978 про включення села Синякове Угринської сільської ради до Чортківської міської ради народних депутатів та Рішення №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради».

Позивач вважає, що відповідач порушив законодавчо визначену процедуру прийняття рішення №1072, а саме: 1) порушено процедуру скликання п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання Заводської селищної ради, не доведено до відома депутатів і населення розпорядження про скликання п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання Заводської селищної ради; 2) проект спірного рішення не було винесено на розгляд комісії і, як наслідок, відсутній висновок комісії щодо даного проекту (жодних висновків чи рекомендацій комісії щодо спірного рішення не опубліковано); 3) на звернення міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чорткова до об`єднаної територіальної громади на підставі рішення Угринської сільської ради №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради» одразу розроблено проект рішення про відмову міській раді у формуванні проектної межі міста, при цьому не виносячи на розгляд комісії та сесії альтернативного проекту рішення про погодження формування проектної межі міста Чорткова; 4) не опубліковано ані проект рішення про відмову міській раді у формуванні проектної межі міста, ані проект рішення про погодження формування проектної межі міста Чорткова, як того вимагає чинне законодавство за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття; 5) не оприлюднено результати поіменного голосування по спірному рішенню.

Також зазначив, що відповідач не наділений правом приймати рішення про втрату чинності рішень Угринської сільської ради, оскільки, внаслідок дії вказаних рішень виник ряд правовідносин між мешканцями територій, сформованих в межах Чортківської міської ради за рахунок земель Угринської сільської ради та міською радою, а також вказані рішення вичерпали свою дію фактом їхнього виконання.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що рішення відповідача підлягає скасуванню.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 20.08.2019.

В підготовчому судовому засіданні 20.08.2019 оголошено перерву до 11.09.2019.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 витребувано у Заводської селищної ради документи (аркуш справи 88). Відповідач виконав вимоги даної ухвали та надіслав на адресу суду документи витребувані судом.

В судовому засіданні оголошено перерву для подання відзиву на адміністративний позов для відповідача у строк до 19.09.2019 та призначене судове засідання на 30.09.2019.

Відповідач надав 19.09.2019 відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Таку позицію відповідач аргументував тим, що Заводська селищна рада, діючи як уповноважений представницький орган Заводської об`єднаної територіальної громади, обраний шляхом прямого голосування жителями територіальної громади, прийняв компетентне рішення, яким відмовив у збільшені території іншої громади за рахунок власної території. Виключно незгода окремих осіб Чортківської міської ради із прийнятим Заводською селищною радою рішенням не може бути правовою підставою для скасування рішення № 1072. Розглядаючи запит позивача та аналізуючи увесь масив документів, Заводською селищною радою було прийняте рішення також про скасування рішень Угринської міської ради від 1978 та 1998 років - через наявність більш пізнього компетентного рішення Чортківської районної ради від 2001 року. Рішення було прийняте відповідачем у зв`язку із тим, що на противагу рішенням, прийнятим Угринською сільською радою у 1978 та 1998 роках існувало більш пізнє рішення органу, повноважного приймати рішення щодо зміни меж населених пунктів - рішення Чортківської районної ради від 25.12.2001 № 235 «Про затвердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів на території сільських рад».

Зокрема зазначено, що сам факт звернення позивача до Заводської селищної громади із запитом про погодження меж територіальних громад та те, що позивач лише розпочав діяльність із розроблення проекту Генерального плану міста Чортків свідчать, що Чортківська міська рада у період з 1978, 1998 років і по цей час не скористалась своїм правом на встановлення меж території свого населеного пункту. Таким чином, на момент прийняття відповідачем спірного рішення, акти Угринської сільської ради не були виконані.

Також зазначено, що саме лише недотримання відповідачем строків оприлюднення проекту рішення не може бути підставою для скасування спірного рішення та його скасування у судовому порядку лише з цих підстав не може розцінюватись як співмірний та належний засіб захисту прав та законних інтересів позивача.

Відповідач зазначає, що позивачем не наведено жодної аргументації та не надано жодних доказів щодо того, яким чином несвоєчасне оприлюднення проекту спірного рішення порушило його особисті права та законні інтереси та яким чином скасування цього рішення з мотивів несвоєчасного оприлюднення проекту акту може сприяти відновленню порушених прав позивача.

Враховуючи зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від позивача 30.09.2019 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідачем належним чином не доведено дату опублікування розпорядження Заводського селищного голови від 31.05.2019 №25-од «Про скликання 55-ої (позачергової) сесії Заводської селищної ради 7 скликання» саме 31.05.2019, а отже, порушено ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач вказує, що останньою датою оновлення інформації на веб-сторінці є 13 вересня 2019 року. З наведеного випливає, що відповідачем було скореговано, змінено, а то й опубліковано документ вже після подання позивачем позову, а отже, порушено ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Також зазначено, що відповідач помилково посилається на більш пізнє рішення Чортківської районної ради від 25.12.2001 № 235 «Про затвердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів на території сільських рад», оскільки, Чортківська районна рада не була наділена повноваженнями, щодо зміни меж міста Чорткова на користь Угринської сільської ради. Тому, вважає, що процедура зміни меж вказаних населених пунктів не завершена.

Зазначено, що з метою проходження процедури експертизи містобудівної документації - Генерального плану міста Борисова, міська рада повинна долучити погодження проектної межі міста Чорткова із сусідніми населеними пунктами, а тому і звернулася із листом щодо погодження формування проектної межі міста до селищної ради. В даному випадку, міська рада має право на власну територію, закріплену певними межами, для встановлення яких і потрібно затвердити Генеральний план.

Крім того, звертає увагу на лист члена Центральної виборчої комісії, зі змісту якого випливає, що у мікрорайоні Синяково за адресою: вул. Пилипа Орлика, 20, м. Чортків, міський клуб “ Синяково" розташована виборча дільниця №611025, яка охоплює межі вулиць ІЗ. Стефаника, Д. Байди-Вишнивецького, І. Сірка, М. Леонтовича, М. Сингаївського, М.Тарнавського, Н.Яремчука, О.Довженка, 11. Полуботка, П. Сагайдачного, П. Орлика, С. Корольова, С. Тудора, Теребовлянська, що вказує на те, що мешканці мікрорайону, реалізовуючи своє виборче право, обирають міського голову та депутатів міської ради.

Враховуючи наведене, вважає вказане рішення протиправним та таким, що піддягає скасуванню.

В судовому засіданні 30.09.2019 за клопотаннями сторін, ухвалою суду закрито підготовче провадження та перейдено до судового розгляду по суті у тому ж засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2019 позов підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві та просив його задовольнити повністю.

Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні вступне слово представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як випливає із матеріалів справи, 16 травня 2019 року Чортківська міська рада Тернопільської області звернулася з листом №01-13/637 щодо погодження можливості формування проектної межі міста Чорткова за рахунок Заводської об`єднаної територіальної громади відповідно до рішення Угринської сільської ради №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради».

Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області 03.06.2019 прийнято рішення №1072 «Про розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чортків», яким відмовлено Чортківській міській раді у формуванні проектної межі міста Чорткова за рахунок земель Заводської об`єднаної територіальної громади відповідно до рішення Угринської сільської ради №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по сумісництву з землями Чортківської міської ради» та визнано таким, що втратило чинність Рішення Угринської сільської ради народних депутатів 5 сесії 16 скликання б/н від 11.01.1978 про включення села Синякове Угринської сільської ради до Чортківської міської ради народних депутатів та Рішення №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради» (аркуш справи 120-121).

Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про доступ до публічної інформації", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Зі змісту ст.12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст.ст.10, 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до частин 1,2,7 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пп. 41-42 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами та затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Частиною першою статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно частин 5, 10 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць, рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд сесії.

В порядку частин 4 та 10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються.

На підставі пункту 4 частини 3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської, селищної, міської ради організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3,11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань. Дана інформація підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Оцінюючи спірне рішення відповідача та процедуру його прийняття, суд зазначає наступне.

Як випливає із матеріалів справи, відповідно до рішення 33 сесії сьомого скликання Чортківської міської ради від 12 грудня 2017 року № 904 «Про затвердження Програми забезпечення розроблення (оновлення) містобудівної документації в місті Чорткові на 2018 рік» на якій вирішено затвердити Програму забезпечення розроблення (оновлення) містобудівної документації в місті Чорткові на 2018 рік та виготовлену містобудівну документацію подати на затвердження сесії міської ради за наявності всіх необхідних висновків і державних експертиз, проведених згідно чинного законодавства (аркуш справи 15-16).

Відповідно з метою проходження процедури експертизи містобудівної документації - Генерального плану міста Чорткова, міська рада повинна долучити погодження проектної межі міста Чорткова із сусідніми населеними пунктами.

Заводська селищна рада - є уповноваженим органом місцевого самоврядування Заводської селищної об`єднаної територіальної громади, утвореної 11 серпня 2015 року відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" та є правонаступником Угринської сільської ради, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується рішенням Заводської селищної ради №421 від 11 серпня 2015 року.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області правомочна розглядати і вирішувати питання щодо погодження можливості формування проектної межі міста Чорткова.

Разом з тим, суд також перевіряє чи прийнято оскаржуване рішення в порядку та спосіб, встановлені законами України.

Як передбачено окремими положеннями Регламенту Заводської селищної ради 7-го скликання, затвердженого рішенням Заводської селищної ради №71 від 03.02.2016 (аркуш справи 100-114) пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними.

Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до їх компетенції; постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, селищного бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд Ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на пленарних засіданнях Ради з доповідями і співдоповідями; за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються (ст.ст. 17,18); інформація про місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань Ради секретар Ради доводить до відома кожного депутата Ради у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через сайт Ради (ст. 24); порядок денний пленарного засідання Ради не пізніше, як за 10 днів до початку сесії оприлюднюється секретарем Ради на офіційному сайті Ради; у виняткових випадках, пов`язаних з необхідністю термінового проведення пленарного засідання, порядок денний пленарного засідання оприлюднюється не пізніше, як за день до його проведення (ст. 25).

Як випливає із матеріалів справи та зазначалося раніше, 16 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із листом №01-13/637 щодо погодження можливості формування проектної межі міста Чорткова за рахунок Заводської об`єднаної територіальної громади відповідно до рішення Угринської сільської ради №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради».

Заводським селищним головою, з метою забезпечення розгляду звернення позивача, було видано розпорядження № 25-од від 31.05.2019 "Про скликання 55-ї позачергової сесії Заводської селищної ради сьомого скликання" на 03.06.2019 (аркуш справи 91).

Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області підготувала проект рішення "Про розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чортків" (аркуш справи 93-95).

Проект оспорюваного рішення було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища 31.05.2019, яка за результатами розгляду вирішила внести на розгляд сесії та рекомендувала відмовити Чортківській міській раді в погодженні меж міста Чортків за рахунок земель Заводської ОТГ і визнати такими, що втратили чинність рішення Угринської сільської ради від 11.01.1978, та рішення Угринської сільської ради від 18.03.1998 № 67 (аркуш справи 91-93).

Як випливає із матеріалів справи, спірне рішення оформлене протоколом 55-ої (позачергової) сесії Заводської селищної ради 7-го скликання від 03.06.2019, відповідно до якого на засіданні відбувалося розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чортків, за результатами якого ставилось на поіменне голосування за основу та в цілому проект рішення "Про розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження формування проектної межі міста Чортків" та проголосувало "за" - 14, "проти" -0, "утримались" - 1 (аркуш справи 116-119,136).

Щодо повноважень відповідача на визнання таким, що втратило чинність рішення Угринської сільської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до оспорюваного рішення, відповідачем визнано таким, що втратило чинність Рішення Угринської сільської ради народних депутатів 5 сесії 16 скликання б/н від 11.01.1978 про включення села Синякове Угринської сільської ради до Чортківської міської ради народних депутатів та Рішення №67 від 18.03.1998 «Про встановлення зовнішніх границь Угринської сільської ради по суміжництву з землями Чортківської міської ради.

Зазначене рішення було прийняте відповідачем у зв`язку із тим, що на противагу рішенням, прийнятим Угринською сільською радою у 1978 та 1998 роках існувало більш пізнє рішення органу, повноважного приймати рішення щодо зміни меж населених пунктів - рішення Чортківської районної ради від 25.12.2001 № 235 «Про затвердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів на території сільських рад» (аркуш справи 96). Зазначене рішення було прийняте районною радою на підставі волевиявлення Угринської сільської територіальної громади - висновку про розгляд встановлення меж сільських населених пунктів на території Угринської сільської ради (аркуш справи 97).

Саме тому, розглядаючи запит позивача та аналізуючи увесь масив документів, Заводською селищною радою було прийняте рішення про скасування рішень Угринської міської ради від 1978 та 1998 років - через наявність більш пізнього компетентного рішення Чортківської районної ради від 2001 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 встановлено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону "Про добровільне об`єднання" після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об`єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб. Сільська, селищна, міська рада, обрана об`єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому цієї частини.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх.

Крім того, суд зазначає, що сам факт звернення позивача до Заводської селищної громади із запитом про погодження меж територіальних громад та те, що позивач лише розпочав діяльність із розроблення проекту Генерального плану міста Чортків свідчать, що позивач у період з 1978, 1998 років і по цей час не скористався своїм правом на встановлення меж території свого населеного пункту. Таким чином, на момент прийняття відповідачем спірного рішення, акти Угринської сільської ради не були виконані.

Також, статут територіальної громади (аркуш справи 30-55), на зміст якого посилається позивач як на підставу обґрунтування своїх тверджень, не є документом, який згідно із законодавством України може визначати питання адміністративно-територіального устрою України чи питання здійснення містобудівної діяльності.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на лист члена Центральної виборчої комісії, зі змісту якого випливає, що у мікрорайоні Синяково за адресою: вул. Пилипа Орлика, 20, м. Чортків, міський клуб “ Синяково" розташована виборча дільниця №611025, яка охоплює межі вулиць В.Стефаника, Д.Байди-Вишнивецького, І.Сірка, М.Леонтовича, М.Сингаївського, М.Тарнавського, Н.Яремчука, О.Довженка, П.Полуботка, П.Сагайдачного, П.Орлика, С.Корольова, С.Тудора, Теребовлянська, що вказує на те, що мешканці мікрорайону, реалізовуючи своє виборче право, обирають міського голову та депутатів міської ради, оскільки даний факт не впливає на правомірність прийнятого відповідачем рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, діючи як уповноважений представницький орган Заводської об`єднаної територіальної громади, обраний шляхом прямого голосування жителями територіальної громади, прийняв компетентне рішення, яким відмовив у збільшені території іншої громади за рахунок власної території.

Щодо твердження позивача про те, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, а саме, несвоєчасно оприлюднено проект оспорюваного рішення та саме рішення, суд зазначає наступне.

Дійсно, на сайті Заводської громади на час розгляду даної адміністративної справи, опубліковано проект оспорюваного рішення та саме рішення. Проте, як встановлено в судовому засідання та проведеного алгоритму дій щодо поданої Відповідачем публікації проекту спірного рішення, з`ясувалося, що останньою датою оновлення інформації на цій сторінці є 13 вересня 2019 року.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із твердженням представника позивача, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення щодо опублікування проекту спірного рішення та самого рішення, що і не заперечувалося представниками відповідача.

Водночас, суд зазначає, що саме тільки порушення строків оприлюднення проекту рішення органу місцевого самоврядування не може мати наслідком скасування рішення (акту) органу місцевого самоврядування.

Комплексний аналіз ст. 15, 16, 23 та 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» несвоєчасне оприлюднення/не оприлюднення інформації є підставою для притягнення винної особи до відповідальності, а не для скасування рішення ради.

Така позиція підтверджується численними рішеннями Верховного Суду, зокрема у справах №№804/16610/15, 804/16558/15, 810/1354/18. Так, наприклад, постановляючи рішення по справі № 810/1354/18, Верховний Суд зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його не дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

За принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме лише недотримання відповідачем строків оприлюднення проекту рішення та самого рішення, не може бути підставою для скасування спірного рішення лише з цих підстав та не може розцінюватись як співмірний та належний засіб захисту прав та законних інтересів позивача.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним та не підлягає скасуванню, тому позовна вимога про зобов`язання Заводську селищну раду прийняти рішення, яким погодити можливість формування проектної межі міста Чорткова також не підлягає до задоволення, оскільки вона є похідною.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та доводів сторін, суд дійшов висновку, що позов Чортківської міської ради задоволенню не підлягає у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Суд зазначає, що не погоджується із твердженням відповідача щодо того, що позивачем не наведено, яким чином несвоєчасне оприлюднення проекту спірного рішення порушило його особисті права та законні інтереси та яким чином скасування цього рішення може сприяти відновленню порушених прав позивача, оскільки.

З офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України випливає, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права, свободи та інтереси чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Таким чином, право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, про яке йдеться у ч. 2 ст. 55 Конституції України, має спеціальну мету і призначення - правовий захист порушених прав та свобод особи, усунення перешкод у їх реалізації.

Взаємозв`язок права на звернення до суду з метою захисту прав людини випливає також з ч. 2 ст. 8 Конституції, за якою звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується

У справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини Конституційний Суд України проаналізував особливості застосування ст. 55 Конституції України в контексті адміністративного судочинства (рішення КС України №19-рп/2011 від 14.12.2011). Конституційний Суд виходив із того, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (п. 4.1 мотивувальної частини), і офіційно розтлумачив, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом (п. 1 рішення КС України №19-рп/2011 від 14.12.2011).

Крім того, відповідно до нової редакції ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, в даному випадку предметом розгляду адміністративної справи є рішення відповідача за результатом звернення позивача, тому, суд приходить до висновку, що позивач має право на судових захист.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем цей процесуальний обов`язок дотриманий.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З врахуванням вищенаведеного, суд хоче зазначити, що у даній справі судом висвітлено всі основні аргументи та доводи позивача та відповідача у наявному спорі та відповідно прийнято їх до уваги або відхилено з наведенням мотивів та обґрунтувань.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Чортківської міської ради до Заводської селищної ради Чортківського району тернопільської області про визнаня протиправним та скасування рішення рішення від 03.06.2019 №1072 "Про розгляд звернення Чортківської міської ради щодо погодження проектної межі міста Чортків" та зобов`язання Заводської селищної ради прийняти рішення, яким погодити можливість формування проектної межі міста Чорткова, - відмовити.

Реквізити сторін: позивач - Чортківська міська: 48500, Тернопільська область, м.Чортків, вул. Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 24636045;

відповідач - Заводська селищна рада: 48523, Тернопільська область. чортківський район, смт. Заводське, вул.чарнецького, 7, код ЄДРПОУ 04525550.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.