Рішення № 84800456, 07.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3583/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчука О.В.

представника позивача Яременко Ю.І.

представника позивача Морозової С .Р.

представника відповідача Лисенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення Одеської митниці ДФС та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Одеської митниці ДФС в якому позивач просить:

скасувати рішення Одеської митниці ДФС №4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019 р. та №4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 р. про відмову у продовженні строку;

зобов`язати Одеську митницю ДФС продовжити строк тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х «Вилково» ІМО 8918382, яке належить приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське пароплавство», прапор - Україна, порт приписки - Ізмаїл, за межі митної території України до 20.11.2019 р.

Позов вмотивовано наступним.

На думку позивача, митний орган не має законних підстав для відмови ПрАТ «УДП» у продовженні строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х «Вилково» за межі митної території України до 20.11.2019 р. дане рішення позивач вважає необгрунтованим у зв`язку з наступним.

У своїх рішеннях № 4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019 р. та № 4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 р. відповідач аргументує відмову тим, що по т/х «Вилково» укладено договір бербоут-чартеру БІМКО (Рекомендований уніфікований загальний чартер Балтійської і міжнародної морської Ради (переглянутий в 1922, 1976 та 1994), кодова назва «GENKON») № 185 СЕФ від 26.04.2019 р. з компанією «Тоurmar Маnаgement Limited» Tortola, British Virgin Islands.

На підставі цього відповідач застосовує абзац 2 пункту 13 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті» № 308 від 10.03.2015 р. - декларування судна, що переміщується через митний кордон України, як товар на підставі зовнішньоекономічного договору (контракт), здійснюється у відповідному митному режимі з наданням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документі в установленому порядку.

Проте, дане ствердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки ПрАТ «УДП» був укладений саме рейсовий чартер - договір фрахтування морського судна на фіксоване число рейсів для перевезення вантажів. Завірена копія рейсового чартеру №185 СЕФ від 20.03.2017 р. була надіслана Відповідачу з листом за вих. №СЕФ-735 від 26.04.2019 р.

Отже, до рейсового чартеру повинен застосовуватися абзац 1 пункту 13 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті " № 308 від 10.03.2015 р. - декларування судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, здійснюється без надання митної декларації. Відомості про таке судно закордонного плавання зазначаються в генеральній (загальній) декларації. Генеральна декларація оформлювалась під час виходу т/х "Вилково" з порту Чорноморська 21.05.2018 року і є у відповідача.

На час закінчення строку зобов`язання в портах України було відсутнє навантаження для даного типу суден, що унеможливлює захід судна на територію України для належного оформлення та виконання зобов`язання перед митним органом України.

На той час т/х "Вилково" здійснювало рейс з порту Ортона (Італія) до порту Варна (Болгарія), що підтверджується роздруківкою щоденної диспетчерської інформації, яка надається Судновласнику капітаном судна.

Крім того, ПрАТ "УДП" є приватним акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства інфраструктури України, а отже, анулювання вищезазначеного перевезення призведе до збитків державного підприємства, у розмірі більше 9 (дев`яти) мільйонів гривень, розірвання договірних відносин з Фрахтувальником та сплату ПрАТ "УДП" інших штрафних санкцій.

ПрАТ "УДП" зауважує, що причина необхідності продовження строку є дуже поважною.

Відповідно до п. 1.20 діючих Змін до Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними, затвердженої наказом Державної митної служби України від 17.09.2004 р. № 678, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.10.2004 р. за № 1286/9885, з урахуванням мети тимчасового ввезення (вивезення) судна та інших обставин строк, зазначений у зобов`язанні, може бути продовжений митним органом, якому було надане це Зобов`язання, або митним органом, у зоні діяльності якого перебуває це судно, на підставі обґрунтованої заяви капітана судна або судновласника про продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) судна. При цьому строк тимчасового вивезення судна закордонного плавання продовжується митним органом, якому надане зобов`язання, без пред`явлення митному органу цього судна.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Митного кодексу України, строк тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зазначений митний режим.

Враховуючи, що знаходження т/х "Вилково" за межами митного кордону, виходячи з наданого зобов`язання, не перевищує трьох років, ПрАТ "УДП", як судновласник т/х "Вилково", подано до Одеської митниці ДФС заяву від 26.04.2019 р. та заяву від 16.05.2019 р. про продовження строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі митної території України на 6 місяців до 20.11.2019 р., як виходить із вищенаведеного, обґрунтованих підстав для відмови у продовженні строку відповідачем не надано, незважаючи на це, ПрАТ "УДП" отримало відмову у продовженні строку.

У зв`язку з вищенаведеним та з метою недопущення значних збитків для ПрАТ "УДП" та держави, ПрАТ "УДП" вимушене звернутися до суду з проханням скасувати рішення Одеської митниці ДФС про відмову у продовженні строку та зобов`язати Одеську митницю ДФС продовжити строк тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі митної території України на 6 місяців до 20.11.2019 р.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідно ст.162 КАС України, відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача 19.06.2019 р., що підтверджується розпискою за підписом представника відповідача Грищенко С.І. (а/с. 47).

08.07.2019 року через канцелярію суду за вхід. № 24271/19 Одеською митницею ДФС надано відзив на адміністративний позов який обґрунтованим наступним.

1. В адміністративному позові ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство" для обґрунтування своїх вимог посилається на положення законодавства України, які втратили чинність.

На сторінці 3 позову наявне посилання на п. 1.20 Змін до Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними, затвердженої наказом Державної митної служби України від 17.09.2004 № 678, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.10.2004 за № 1286/9885.

Але пунктом 3 наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 №308 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті" визнані такими, що втратили чинність:

- наказ Державної митної служби України від 17 вересня 2004 року N 678 "Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 жовтня 2004 року за N 1286/9885;

- пункт 3 наказу Державної митної служби України від 10 жовтня 2007 року N 842 "Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 року за № 1323/14500;

- наказ Державної митної служби України від 11 березня 2010 року № 230 "Про затвердження Змін до Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними, затвердженої наказом Державної митної служби України від 17 вересня 2004 р. № 678", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 травня 2010 року за N 334/17629.

2. Пунктом 25 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення;

В частині 1 статті 70 Митного кодексу України наведений перелік митних режимів, до яких зокрема відноситься митний режим тимчасове вивезення.

Пунктом 54 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Пунктом 59 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення;

Пунктом 16 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 передбачено, що декларування судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, здійснюється без подання митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Відомості про таке судно закордонного плавання зазначаються в генеральній (загальній) декларації.

Для здійснення митного контролю капітан судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном, подає з використанням наявних засобів комунікації документи, передбачені Митним кодексом України, зобов`язання капітана судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання за формою, встановленою Мінфіном, і зобов`язання капітана судна, яке плаває під Державним Прапором України, про те, що закуплені за кордоном суднові припаси, зокрема запаси споживання, не будуть винесені із судна.

Подані документи повинні бути скріплені печаткою судна, засвідчені підписом капітана судна або іншої особи, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном або уповноваженим працівником агентської організації (морським агентом). Посадова особа митного органу здійснює оформлення поданих документів у порядку, встановленому Мінфіном.

Відповідно до пункту 13 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 308 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.04.2015 за № 486/26931) декларування судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, здійснюється без надання митної декларації. Відомості про таке судно закордонного плавання зазначаються в генеральній (загальній) декларації.

Пунктом 14 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 №308 передбачено, що під час переміщення судна через митний кордон капітан судна або вповноважена ним особа серед інших документів, надання яких передбачено статтею 335 Митного кодексу України, подає два примірники зобов`язання капітана судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання за формою, наведеною в додатку до цього Порядку. При вивезенні за межі митної території України (увезенні на митну територію України) несамохідних суден закордонного плавання (без екіпажу) допускається надання Зобов`язання судновласником або уповноваженою ним особою.

Отже, дозвіл на тимчасове вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково", яке належить ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство" надано відповідно до зобов`язання капітана судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання №500100000/18/208 від 21.05.2018, а зазначене судно тимчасово вивезено за межі митної території України без оформлення митної декларації на тимчасове вивезення.

Відповідно до статті 203 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995 № 176/95-ВР за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажом (бербоут-чартер).

Статтею 204 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі.

Статтею 205 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час повинні бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його технічні та експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.

Згідно наданих ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство" разом із заявою від 26.04.2019 (вхідний номер митниці 5040/10-29 від 26.04.2019) щодо продовження строку тимчасово вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" документів, вищевказане судно закордонного плавання т/х "Вилково" за договором стандартного бербоутного чартеру БІМКО (кодова назва «GENKON») № 185 СЕФ від 26.04.2019 р. з компанією «Тоurmar Маnаgement Limited» Tortola, British Virgin Islands.

Пунктом 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Частинами 1, 2 статті 71 Митного кодексу України передбачено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 16 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 передбачено, що декларування судна, що переміщується через митний кордон України як товар на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), здійснюється у відповідному митному режимі з поданням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що заповнюється в установленому Мінфіном порядку.

Пунктом 13 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 №308 передбачено, що декларування судна, що переміщується через митний кордон України як товар на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), здійснюється у відповідному митному режимі з наданням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа в установленому порядку.

Абзацом 13 статті 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Також, пунктом 22.1 Дополнительных статей к части II чартера передбачено, що «Судно передаётся в порту Варна, с действующими классификационными документами. При передаче судно должно быть свободно от любых долгов, закладных, арестов и других обязательств. "

Пунктом 22.1 Дополнительные статьи к части II чартера передбачено, що "На дату/время поставки судна капитан, как официальный представитель Судовладельца, и представитель Фрахтователя оформляют Акт передачи, в котором указано количество топлива ІРО и МСО, смазочных масел, провизии; количество каютного, палубного, машинного и других необходимых запасов и запасных частей на борту….Аналогичный Акт оформляется на день/время завершений последнего последовательного рейса либо возврата судна в порт Украины».

Пунктом 22.3 Дополнительных статей к части II чартера передбачено, що "Судно должно быть возвращено Фрахтователем в момент схода последнего лоцмана на внешнем рейде порта Измаил по завершению последовательных рейсов либо в другом украинском порту Черного моря, который должен быть согласован сторонами;...".

Відповідно до пункту 22.5 Дополнительных статей к части II чартера "Во время поставки Фрахтователь передает капитану в пользование печать Фрахтователя, а в момент возврата судна Судовладельцу Фрахтователь изымает печать Фрахтователя следующего содержания: «FOR ACCOUNT AND ON BEHALF OF CHARTERERS»

В пункті 29.1 Дополнительных статей к части II чартера зазначено, що "Фрахтователь должен самостоятельно нанимать на судно и оплачивать труд своих членов экипажа (кроме капитана) по нормам не ниже действующих у Судовладельца, с учетом требований законодательства Украины: по возрасту, по профессиональной пригодности, по состоянию здоровья, по квалификационным требованиям, по продолжительности нахождения в рейсе."

Отже, у відповідності до положень договору та згідно з законодавством України, договір № 185СЕФ від 20.03.2017 є зовнішньоекономічним договором (контрактом), предметом вищевказаного договору є товар - судно закордонного плавання т/х "Вилково", яке було передано Компанії «Тоurmar Маnаgement Limited» (іноземній контрагент, нерезидент).

Частиною 2 статті 116 Митного кодексу України передбачено, що з урахуванням мети тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів.

Підпунктом 2 пункту 3 розділу III "Особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового вивезення" Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, передбачено, що строк тимчасового вивезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети вивезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.

Враховуючи викладене, Одеська митниця ДФС відмовила в продовженні строку на тимчасове вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково", ІМО 8918382, яке належить ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство", порт приписки - Ізмаїл, за межі митної території України, про що повідомила позивача листом № 4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019.

Листом №4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 Одеська митниця ДФС повторно проінформувала позивача про те, що за результатом розгляду його заяви від 26.04.2019 та листів від 13.05.2019 № СЕФ-763 та від 16.05.2019 № ЧМ-192, Одеською митницею ДФС надана відповідь на заяву від 26.04.2019 щодо відмови продовження строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково".

08.07.2019 року за вх. № 24274/19 через канцелярію суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

15.07.2019 року за вхід. № 25195/19 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначається.

По перше: ПрАТ «УДП» помилково зазначило у позові нормативний акт, який втратив чинність.

По друге: судно т/х «Вилково» знаходиться саме у рейсовому чартері, а не у бербоут - чартері.

По третє: стосовно формулювання позовних вимог, листи Одеської митниці ДФС № 4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019р. та № 4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 р є індивідуальними актами (рішеннями) суб`єкта владних повноважень, так як в них вирішенні питання, що стосуються прав та інтересів ПрАТ "УДП". Крім того до листа Одеської митниці ДФС № 4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019 надана копія заяви ПрАТ "УДП" б/н від 26.04.2019 з резолюцією митного органу про відмову ПрАТ "УДП" у продовженні строку. Тобто цей лист є індивідуальним актом.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року розгляд справи продовжений за правилами загального позовного провадження.

07.08.2019 року через канцелярію суду за вхід. № 28269/19 надійшли заперечення проти відповіді на відзив, які ідентичні відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» уклало рейсовий чартер - договір фрахтування морського судна № 185 СЕФ від 20.03.2017 р. з компанією Тоurmar Маnаgement Limited» Tortola, British Virgin Islands.

Договір передбачає експлуатацію т/х "Вилково" протягом 60 послідовних рейсів, кожен тривалістю 30 діб, з метою перевезення вантажів.

Одеською митницею ДФС Державної фіскальної служби України надано дозвіл на вивезення судна за межі митної території України на підставі зобов`язання капітана т/х "Вилково" про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання № 500100000/18/208 від 21.05.2018 р. строком до 20.05.2019 р.

26 квітня 2019 року ПрАТ "УДП" була подана заява до Одеської митниці ДФС про продовження строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі Митної території України на 6 місяців до 20.11.2019 р. Дана заява було подана до завершення терміну зобов`язання капітана судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання.

10.05.2019 р. Одеською митницею ДФС відмовлено ПрАТ "УДП" у продовженні строку на тимчасове вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі митної території України.

У листі № 4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019 р. аргументовано відмову тим, що судно закордонного плавання т/х "Вилково" за договором стандартного бербоутного чартеру БІМКО (Рекомендований уніфікований загальний чартер Балтійської і міжнародної морської Ради (переглянутий в 1922, 1976 та 1994), кодова назва «GENKON») № 185 СЕФ від 26.04.2019 р. з компанією «Тоurmar Маnаgement Limited» Tortola, British Virgin Islands та декларування судна повинно здійснюватися з наданням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

ПрАТ «УДП» направлено до Одеської митниці ДФС нову заяву від 16.05.2019 р. про продовження строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі митної території України до 20.11.2019 р. та лист від 16.05.2019 р. за вих. № ЧМ-192 у якому ПрАТ "УДП" пояснює, що ПрАТ "УДП" було укладений договір не бербоут - чартеру, а саме рейсовий чартер - договір фрахтування морського судна на фіксоване число рейсів для перевезення вантажів, що є поважною причиною необхідності продовження строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі митної території України до 20.11.2019 р.

Рішенням Одеської митниці ДФС №4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 р. відмовлено ПрАТ "УДП" у продовженні строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" за межі митної території України до 20.11.2019 р. з тих же причин.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 203 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажом (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажом (бербоут-чартер).

Відповідно до статті 134 Кодексу торгового мореплавства, договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Договір №185 СЕФ від 20.03.2017 р. - Рекомендований уніфікований загальний чартер Балтійської і міжнародної морської Ради (переглянутий в 1922, 1976 та 1994), кодова назва "GENCON", на думку суду, не є договором бербоут-чартером, оскільки, відповідно до міжнародного законодавства, для укладення бербоут-чартеру використовується інша проформа договору, а саме - «БерКон 89».

Пунктом. 29.1 Договору № 185 СЕФ від 20.03.2017 р. передбачено наступне: "Фрахтователь должен самостоятельно нанимать на судно и оплачивать труд своих членов жипажа (кроме капитана) по нормам не ниже действующих у Судовладельца, с учетом требований законодательства Украйни: по возрасту, по профессиональной пригодности, по состоянию здоровья, по квалификационньїм требованиям, по продолжительности нахождения в рейсе".

Судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що згідно Договору № 185 СЕФ від 20.03.2017 р. судно укомплектовано капітаном ПрАТ "УДП", який є штатним працівником ПрАТ "УДП", що підтверджується Довідкою ПрАТ "УДП" від 12.07.2019 № СУП-384 з додатками- витяг з наказу ПрАТ "УДП" № 60 від 19.04.2018 р. про призначення на посаду капітана на т/х "Вилково" штатного працівника ПрАТ "УДП" ОСОБА_1, витяг з наказу ПрАТ "УДП" № 81 від 26.04.2018 р. про призначення на посаду капітана на т/х "Вилково" штатного працівника ПрАТ "УДП" ОСОБА_4.; копія суднової ролі т/х "Вилково" від 16.04.2018 р. та копія суднової ролі т/х "Вилково" від 25.04.2019 р.

Крім того, Державним підприємством "Науково-дослідний проектно- конструкторський інститут морського флоту України" (надалі - ДП "УкрНДІМФ") проведена науково-дослідна робота щодо використання різноманітних форм фрахту для суден ПрАТ "УДП".

Так, у пункті 2.2 (сторінка 85) Звіту про науково-дослідну роботу "Обґрунтування та розрахунок ефективності використання різноманітних форм фрахту для суден ПрАТ "УДП"" (надалі - Звіт) ДП "УкрНДІМФ" дає аналіз основних умов фрахтування суден в бербоут-чартерах: "Договір фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер) - різновид оренди транспортного засобу, оренда без надання послуг з управління транспортним засобом і його технічної експлуатації. Відносини, пов`язані з таким договором, підпадають під дію ЦК України. Крім того, регулюванню відносин з бербоут-чартеру присвячені норми КТМ. Незважаючи на явну близькість тайм-чартеру і бербоут чартеру в КТМ кожному з цих договорів присвячена самостійна глава.

У КТМ договір фрахтування судна без екіпажу названий бербоут-чартером. Вельми часто в торговельному мореплаванні цей договір позначається як димайз-чартер. У більшості випадків ці два терміни вживаються як синоніми. Тим часом бербоут-чартер є договір фрахтування судна, у формуванні екіпажу кого судновласник не бере ніякої участі...

....Предметом бербоут-чартеру служить передача фрахтувальнику судна на час без надання послуг екіпажу. Внаслідок такої передачі до фрахтувальника переходять правомочності користування і володіння судном (останнє він здійснює через підпорядкований йому у всіх відносинах екіпаж.

Для укладення бербоут-чартеру використовуються стандартні форми (проформи) договорів. Так, з 1974 р. по 1989 р. використовувалися стандартні проформи оренди морських суден без екіпажу "БерКон А " і "БерКон Б", схвалені БІМКО. У 1989 р. БІМКО об`єднала ці дві проформи в одну стандарту проформу бербоут-чартер - "БерКон 89". що передбачає, крім передачі судна в оренду. можливість його викупу фрахтувальником."

Також, ДП "УкрНДІМФ" у висновках до Звіту зазначає наступне: "Юридичний аналіз різновидів фрахтування суден відповідно до чинного законодавства України і міжнародного морського права, дозволяє зробити висновок, що ці угоди не є договорами майнового найму судна і відносяться до договорів рейсового чартеру, оскільки мають наступний комплекс кваліфікуючих ознак:

1. Фрахт суден передбачений виключно для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, або інших робіт з метою здійснення одного або декількох рейсів між певними портами, найм суден укладений в письмовій формі.

2. В договорах на рейсовий чартер функції договору фрахтування поєднані з функціями морського перевезення з ознаками договору на термін, який зобов`язує судновласника - перевізника доставити обумовлений вантаж у порт призначення, а фрахтувальника - вантажовідправника - сплатити фрахт за доставку. Основною ознакою рейсового чартеру є те, що функція управління судном залишається за судновласником.

3. Перевезення вантажів, для яких немає спеціальних проформ, здійснюється на базі чартеру "Дженкон".

4. Виконавши таке перевезення і отримавши договірну суму фрахту, комерційні взаємовідносини судновласника з фрахтувальником припиняються.

5. Судновласник (ПрАТ "УДП") практично повністю контролює роботу і використання свого судна або флоту і відповідно приймає на себе всі комерційні ризики і витрати з його експлуатації на час прийняття договору.

6. Провізна плата визначена за погодженням сторін, виходячи з кон`юнктури фрахтового ринку.

7. Розподіл обсягів прав, ризиків і витрат по судну погоджений таким чином, що заробітну плату екіпаж платить фрахтівник, а комплексування судна екіпажом виконує судновласник.

Даний висновок ще раз доводить, що Договір № 185 СЗФ від 20.03.2017 р. є рейсовим чартером, а не бербоут-чартером.

Відповідно до пункту 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України - товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до пункту 59 частини 1 статті 4 Митного кодексу України - транспортні засоби комерційного призначення - це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Крім цього, пунктом 16 Типової технологічної схема здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 передбачено, що декларування судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, здійснюється без подання митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Відомості про таке судно закордонного плавання зазначаються в генеральній (загальній) декларації.

Для здійснення митного контролю капітана судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном, подає з використанням наявних засобів комунікації документи, передбачені Митним кодексом України, зобов`язання капітана судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання за формою, встановленою Мінфіном, і зобов`язання капітана судна, яке плаває під Державним прапором України, про те, що закуплені за кордоном суднові припаси, зокрема, запаси споживання, не будуть винесені з судна.

Відповідно до пункту 14 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 308, під час переміщення судна через митний кордон капітан судна або уповноважена ним особа серед інших документів, надання яких передбачено статтею 335 Митного кодексу України, подає два примірники зобов`язання судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання за формою, наведеною в додатку до цього Порядку. При вивезенні за межі митної території України (увезені на митну територію України) несамохідних суден закордонного плавання (без екіпажу) допускається надання Зобов`язання судновласником або уповноваженою ним особою.

Відповідно до вищевказаних положень законодавства України, дозвіл на тимчасове вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково", яке належить ПрАТ "УДП", було надано Одеською митницею відповідно до Зобов`язання капітана судна про реімпорт (реекспорт) судна закордонного плавання № 500100000/18/208 від 21.05.2018 р.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, Договір № 185 СЕФ від 20.03.2017 р. (Рекомендований уніфікований загальний чартер Балтійської і міжнародної морської Ради (переглянутий в 1922, 1976 та 1994), кодова назва «GENKON») № 185 СЕФ від 26.04.2019 р. з компанією «Тоurmar Маnаgement Limited» Tortola, British Virgin Islands є договором рейсового чартеру та, відповідно, судно закордонного плавання т/х "Вилково" є комерційним транспортним засобом, а не товаром, тому повинен застосовуватися абзац 1 пункту 13 розділу І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті" від 10.03.2015 № 308 - декларування судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, здійснюється без надання митної декларації.

Крім того, судно було випущено з території України без складання митної декларації, з оформленням генеральної (загальної) декларації.

Разом з цим, відповідачем не обґрунтовано необхідності подання митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа при наявності оформленої генеральної (загальної) декларації.

При цьому, у листі від 19.06.2019 року №28066/6/99-99-18-01-02-15 ДФС України зазначено про пропозицію ПрАТ «УДП» звернутися до Одеської митниці ДФС щодо поміщення судна закордонного плавання т/х «Вилково» у режим тимчасового вивезення з використанням митної декларації без його фактичного повернення в Україну, однак не обґрунтували підстави відмови у продовженні строку тимчасового вивезення судна закордонного плавання з урахуванням наявності генеральної (загальної) декларації.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування рішення Одеської митниці ДФС №4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019 р. та №4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 р. про відмову у продовженні строку.

Разом з цим, суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов`язання Одеської митниці ДФС продовжити строк тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х «Вилково» ІМО 8918382, яке належить приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське пароплавство», прапор - Україна, порт приписки - Ізмаїл, за межі митної території України до 20.11.2019 р.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Так як, приписами національного законодавства, а саме розділом І Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 308 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.04.2015 за № 486/26931) визначено порядок дій відповідача, які він повинен вчинити у спірних правовідносинах.

Розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»).

Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення Одеської митниці ДФС та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеської митниці ДФС № 4220/10/15-70-62-17 від 10.05.2019 р. та № 4694/10/15-70-62-17 від 22.05.2019 р. про відмову у продовженні строку.

В задоволенні вимоги щодо зобов`язання Одеської митниці ДФС продовжити строк тимчасового вивезення судна закордонного плавання т/х "Вилково" ІМО 8918382, яке належить приватному акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство", прапор - Україна, порт приписки - Ізмаїл, за межі митної території України до 20.11.2019 р. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» - адреса: 68600, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821, телефон: (04841) 67 3 14, електронна адреса: udplegal@udp.izmail.uptel.net

Одеська митниця ДФС - адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717, телефон (048) 734-28-00, факс: (048) 734-28-05, електронна адреса: od@customs.sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.