Рішення № 84800410, 07.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003966

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача не прибув,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження (з повідомленням (викликом) сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Дмитрик Романи Орестівни від 16.11.2018 ВП №57710787 про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору в сумі 9415,32 грн.

Підставою позову є незгода ОСОБА_1 із оскаржуваною постановою від 16.11.2018 у ВП №57710787. Позивач вказав, що йому не було скеровано постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2011 за місцем реєстрації у м. Трускавець, а на попередню адресу позивача у м. Стрий, яка змінена з 2010 року. ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про його відкриття та позбавлений можливості своєчасного добровільного виконання рішення.

Позивач також просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом поважними та поновити відповідні строки.

Ухвалою суду від 05.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін; розгляд заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із позовом вирішено розглянути у судовому засіданні за участю сторін.

Ухвалою суду від 25.09.2019 з питань строку звернення до суду заяву позивача задоволено, причини пропуску позивачем строку звернення до суду із адміністративним позов визнано поважними, поновлено строк звернення до адміністративного суду.

24.09.2019 за вх. №3053ел. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників відповідача /а.с.134/. Аналогічне за змістом клопотання надійшло засобами поштового зв`язку 27.09.2019 за вх. №34944 /а.с.167/.

24.09.2019 за вх. №3054ел. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /а.с.135-137/ (засобами поштового зв`язку такий надійшов 27.09.2019 за вх. №34947 /а.с.169-171/).

Відповідач зазначив, що на виконанні перебувало виконавче провадження №27396875 з виконання виконавчого листа №2-2401 від 18.02.2011, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 94153,27 грн. заборгованості за кредитним договором.

04.07.2011 до відділу надійшов вказаний виконавчий документ, пред`явлений ПАТ «Кредитпромбанк». 05.07.2011 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документа. Боржнику скеровано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, вказаною у виконавчому листі (м. Стрий), що є належним його повідомленням. Крім цього, у вказаній постанові надано боржнику строк для добровільного виконання рішення, а також вказано, що у випадку його невиконання в наданий для добровільного виконання строк, матиме місце примусове його виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору.

13.07.2011 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягала примусовому стягненню, а саме, 9415,32 грн. Вказана постанова не оскаржена та не скасована, підтвердження добровільного виконання у наданий строк виконавцем, відповідачу не надходила.

Надалі відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999.

Виконавче провадження №27396875 знищене у зв`язку з закінченням строків зберігання.

Станом на момент розгляду справи у суді, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №57710787 щодо стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 9415,32 грн. з примусового виконання постанови №27396875 від 13.07.2011.

Відповідач зазначив, що 16.11.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано рекомендованою поштою, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення виконавчого збору здійснюється в межах основного виконавчого провадження, відтак у межах основного виконавчого провадження постанова про стягнення виконавчого збору автоматично є такою, що пред`явлена до виконання.

Згідно з Рішенням Трускавецького міського суду від 07.09.2018 у справі №457/28/18 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженого Фонду по ліквідації ПАТ «Дельта Банк» відповідачу надано інформацію про погашення боржником заборгованості на користь ПАТ «Кредитпромбанк» в межах виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у Стрийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Враховуючи викладене, за даним виконавчим документом не сплачено виконавчий збір у дохід держави у сумі 9415,32 грн.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, просив у задоволенні позову відмовити.

07.10.2019 за вх. №36027 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника /а.с.185/.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд з`ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і відзиву проти позову та ті, які мають інше значення для вирішення справи, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та -

в с т а н о в и в :

Стрийським міськрайонним судом 03.09.2010 у справі №2-2401/10 видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Кредитпромбанк» 93102,25 грн. заборгованості за кредитним договором №06/72/7-А від 01.06.2007; 931,02 грн. сплаченого державного мита, 120,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення набрало законної сили 14.09.2010, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 14.09.2013. Боржник: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 /а.с.177/.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції 05.07.2011 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №27396875 з виконання вказаного виконавчого листа та надано строк для його добровільного виконання до 12.07.2011.

Згідно з п. 3 постанови при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, таке слід виконати в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження /а.с.20, 75/.

13.07.2011 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №27396875 у розмірі 9415,32 грн. /а.с.76/.

Державним виконавцем 09.09.2011 винесено постанову про розшук майна боржника ВП №27396875 /а.с.77/.

09.11.2011 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №27396875 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с.81/.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції 07.08.2013 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №27396875 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки транспортні засоби, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку /а.с.21, 85/.

16.11.2018 старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження №57710787 з виконання виконавчого документу постанови ВП №27396875, виданої 13.07.2011 Стрийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 9415,32 грн. виконавчого збору. Адреса боржника: АДРЕСА_1 /а.с.18, 70/.

Цього ж дня винесено постанову про арешт майна боржника /а.с.71/.

Позивач не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її такою, що винесена не у порядку та спосіб визначені чинним законодавством, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулює Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV), в редакції, чинній на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №27396875 від 13.07.2011.

Відповідно до ст. 1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 11 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст. 17 Закону №606-XIV визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 25 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом

Частиною 1 ст. 28 Закону №606-XIV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону №606-XIV, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47, п.п. 2 і 8 ч. 1 ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч. 6 ст. 28 Закону №606-XIV).

Згідно з підпунктом 3.7.4 п. 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (у редакції, чинній станом на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві), у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 ч. 1 ст. 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

У разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується.

Проаналізувавши вказані приписи законодавства, суд дійшов висновку, що у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві з підстави, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV державний виконавець у постанові від 07.08.2013 повинен був зазначити про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після вказаних дій відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що винести відповідну постанову.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 за №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»… «Судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка у разі її невиконання самостійно виконається примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Доказів виділення вказаної постанови про стягнення виконавчого збору від 13.07.2011 в окреме провадження у вказаному вище порядку відповідачем не надано.

Оскільки постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, примусове виконання такого здійснюється у порядок та спосіб визначений Законом №606-XIV.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №606-XIV інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. (ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV).

З 05.10.2016 умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №1404-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Проаналізувавши оскаржувану у цій справі постанову про відкриття виконавчого провадження №57710787 від 16.11.2018 суд дійшов висновку, що відповідачем відкрито виконавче провадження за виконавчим документом - постановою ВП №27396875 від 13.07.2011, строк пред`явлення якої до виконання завершився.

Відповідач не надав суду доказів існування обставин зазначених у ст. 23 Закону №606-XIV за наявності яких строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору переривався.

Суд критично оцінює покликання відповідача на рішення Трускавецького міського суду від 07.09.2018 у справі №457/28/18, з якого відповідач дізнався про погашення боргу перед ПАТ «Кредитпромбанк» у 2017 році, оскільки вказане судове рішення стосувалося погашення боргу за виконавчим написом за реєстровим №1297, вчиненим 17.06.2010. У межах цієї справи, первісне виконавче провадження, як зазначає відповідач «основне» (ВП№27396875) було відкрите щодо виконання виконавчого листа №2-2401/10, виданого Стрийським міськрайонним судом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Оцінюючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана у цій справі постанова від 16.11.2018 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови ВП №27396875 від 13.07.2011 вказаним критерія не відповідає.

Суд зважає на покликання позивача на те, що з 26.07.2010 у нього місцем реєстрації вказано: м. Трускавець, вул. Грушевського, 3/7, однак зауважує, що обома редакціями Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що належним повідомленням боржника є скерування йому відповідних постанов, за адресою, вказаною у виконавчому документі. Оскільки у виконавчому документі (як виконавчому листі, виданому Стрийським міськрайонним судом, так і постанові про стягнення виконавчого збору від 13.07.2011) адресою боржника (позивача) вказано АДРЕСА_1, такі покликання як аргумент щодо протиправності постанови від 16.11.2018 є безпідставними.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження позивачем протиправності оскаржуваної постанови від 16.11.2018 про відкриття виконавчого провадження, в той час як відповідачем з врахуванням приписів ст. 77 КАС України не доведено правомірності відповідної постанови, а тому позов належить задовольнити у повному обсязі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору у сумі 768,40 грн. підлягають повному відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Дмитрик Романи Орестівни «Про відкриття виконавчого провадження» у ВП №57710787 від 16.11.2018.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, 27; ЄДРПОУ: 34903571) судові витрати у виді судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кравців О.Р.