Ухвала суду № 84800191, 07.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2474/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області (25000, м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 1-Г, код ЄДРПОУ 38693333)

про скасування запису про державну реєстрацію обтяження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області про скасування запису про державну реєстрацію обтяження.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона є власницею нерухомого майна (житлового будинку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №557 від 27.03.1987 року. У серпні 2019 року з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вона дізналася про наявність запису про державну реєстрацію обтяження (заборону відчуження) вказаного нерухомого майна, вчиненого 30.09.2008 року Кропивницької міською державною нотаріальної конторою №1. Ця держнотконтора повідомила, що всі алфавітні книги із реєстрами заборон та арештів до 2009 року передані на зберігання до Державного нотаріального архіву у Кіровоградській області. Тому позивачка у липні 2019 року звернулася до відповідача із запитом про отримання інформації щодо обставин, які стали підставою для внесення запису про заборону відчуження належного їй майна, та з проханням надати копії відповідних документів. Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області у відповідь повідомив, що строк зберігання документів закінчився, а тому інформація за її запитом відсутня. Позивачка стверджує, що наявність запису про державну реєстрацію обтяження її нерухомого майна перешкоджає їй вільно ним розпоряджатися, з цих підстав просить суд його скасувати.

Частинами 1, 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацами 2, 3 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження - заборону відчуження житлового будинку, власницею якого є позивачка. Вказана заборона накладена 19.03.1998 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 30.09.2008 року Кіровоградською міською державною нотаріальної конторою №1, запис про неї перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.05.2019 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 про визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказала, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, за якою спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного запису в Реєстрі, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких здійснено оспорюваний запис.

Отже, зазначений спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, оскільки відповідач - Державний нотаріальний архів у Кіровоградській області - не мав публічно-правових відносин з позивачкою, будь-яких публічно-владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності щодо неї не вчиняв. Вимога позивачки про скасування запису про державну реєстрацію обтяження безпосередньо пов`язана із захистом нею свого цивільного права. Тож спір має не публічний, а приватно-правовий характер, відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Роз`яснити позивачці, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

3. Копію ухвали надіслати позивачці разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш