Рішення № 84799931, 16.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2019 року 16 год. 45 хв.Справа № 280/3303/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Приймака Є.О.

представника позивача - Штабовенка Д.В.

представника відповідачів - Большакова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЕЛЕКТРО»

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЕЛЕКТРО» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-2), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 10.05.2019 №1159508/41454369 та зобов`язати відповідача-1 зареєструвати податкову накладну від 03.04.2019 №107 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, датою її направлення, зокрема, 03.04.2019.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що реєстрацію спірної податкової накладної ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО» було безпідставно зупинено. Стверджує, що товариством було подано до контролюючого органу письмові пояснення, а також підтверджуючі документи, однак рішенням від 10.05.2019 №1159508/41454369 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.04.2019 №107. Зазначає, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної, відповідно до якої зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, не зазначено конкретний вид критерію ризиковості, а також рішення, яким позивач віднесений до переліку ризикових платників. На думку позивача, оскаржуване рішення не містить належної мотивації. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі позов не визнали, у письмовому відзиві від 24.07.2019 вх. № 30647 посилаються на те, що реєстрація податкової накладної ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО» від 03.04.2019 №107 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. На розгляд комісії платником податку подано додаткові документи, але рішенням від 10.05.2019 №1159508/41454369 відмовлено у реєстрації податкової накладної, у зв`язку із неподанням всіх необхідних документів. Із огляду на таке вважають, що відповідач 2 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/3303/19. Призначено підготовче судове засідання на 07.08.2019.

У судовому засіданні 07.08.2019 оголошено перерву до 23.08.2019.

Протокольною ухвалою суду від 23.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.09.2019.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у позові.

У судовому засіданні 16.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЕЛЕКТРО» є юридичною особою, основним видом господарської діяльності якої є, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (КВЕД 46.69).

Між ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО» (продавець) та ТОВ "МАСТЕРКАБЕЛЬ" (покупець) 14.02.2019 укладено договір купівлі-продажу № 011402. Відповідно до положень п. 1.1 вказаного договору продавець продає, а покупець приймає та сплачує товари згідно замовлення.

02.04.2019 ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО» виставило покупцю рахунок-фактуру № СЕ-010204 від 02.04.2019 на суму 150 865,42 грн.

ТОВ "МАСТЕРКАБЕЛЬ" 03.04.2019 здійснило попередню оплату товару за договором № 011402 на користь ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО», що підтверджується банківському випискою по рахунку ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО» за 03.03.2019.

ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО», за фактом отримання попередньої оплати за договором, виписало податкову накладну № 107 від 03.04.2019 та направило її через автоматизовану систему до ДФС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, 22.04.2019 надійшла Квитанція згідно якої, документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, 22.05.2019 позивачем подано відповідачу повідомлення № 2 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Надано пояснення та копії документів на підтвердження здійснених господарських операцій із контрагентом.

Рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.05.2019 № 1159508/41454369 було відмовлено в реєстрації даної податкової накладної з мотивів ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже чинним законодавством визначено, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються серед іншого критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на п. 1.6 відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Разом з тим, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі 822/1878/18.

Відповідачами до відзиву на адміністративний позов долучений витяг з протоколу № 40 від 27.02.2019, з якого судом встановлено, що ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО» визнано таким, що відповідає п.п. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У даному випадку, у витягу з Протоколу № 40 від 27.02.2019 також не зазначено, за яким саме підпунктом п. 1.6 Критеріїв позивача віднесено до ризикових платників податків.

В мотивувальній частині протоколу значиться, що "...у рамках проведення операції "Рубіж" виявлено СГ, які здійснюють розмитнення товарів в інших областях України та відсутні за податковою адресою. У зв`язку з чим, пропонується включення до категорії ризикових за критерієм "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРО».

Однак, суд зауважує, що розмитнення товару в інших областях України не може свідчити про здійснення платником податків ризикових операцій. Крім того, твердження про відсутність позивача за податковою адресою жодним чином не підтверджене та не доведене.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, суд вважає, що зупинення реєстрації спірної податкової накладної відбулось із порушенням законодавчо визначених підстав та процедури.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.05.2019 № 1159508/41454369 про відмову у реєстрації податкової накладної № 107 від 03.04.2019 встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них.

У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних також посилається на те, що платником податку не у повному обсязі надано документи відповідно до п. 14 Порядку № 117, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічного контракту, з додатками до них.

Суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки, як свідчать матеріали справи, зокрема, наданий відповідачем скриншот з системи, позивачем як до контролюючого органу, так і до суду надано зовнішньоекономічний договір № 103 від 15.02.2019.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЕЛЕКТРО" про визнання протиправним і скасування рішення від 10.05.2019 № 1159508/41454369 про відмову у реєстрації податкової накладної № 107 від 03.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №107 від 26.04.2019 датою її подання, зокрема, 03.04.2019.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія «Радник» в особі керуючого партнера Штабовенко Дениса Всеволодовича договір про надання правничої допомоги від 12.06.2019 (копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт за вказаним договором надано наступні послуги:

- складання та подання адміністративного позову до ГУ ДФС у Запорізькій області. ДФС України щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 10.05.2019 №1159508/41454369 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 03.04.2019 року №107 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою її направлення, зокрема 03.04.2019 року вартістю 3000,00 грн.

- представництво TOB «СВІТ ЕЛЕКТРО» у Запорізькому окружному адміністративному суді у судовому засіданні 07.08.2019 адвокатом Губорєвим К.С. згідно ордеру № 1001789, виписаного Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія «Радник» вартістю 1200,00 грн.;

- представництво TOB «СВІТ ЕЛЕКТРО» у Запорізькому окружному адміністративному суді у судовому засіданні 23.08.2019 адвокатом Штабовенко Д.В. згідно ордеру № 109306, виписаного Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія «Радник» вартістю 1200,00 грн.

- представництво TOB «СВІТ ЕЛЕКТРО» у Запорізькому окружному адміністративному суді у судовому засіданні 16.09.2019 адвокатом Штабовенко Д.В. згідно ордеру № 109306, виписаного Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія «Радник» вартістю 1200,00 грн.

Так, надання правничої допомоги з підготовки та подання позову по справі №280/3303/19 загальною вартістю 3000 грн. суд вважає обґрунтованим, оскільки позов та відповідь на відзив дійсно підписаний адвокатом Штабовенком Д.В.

Щодо судового представництва слід зазначити, що згідно протоколів судових засідань, адвокати Штабовенко Д.В. та Губорєв К.С. дійсно були присутні у трьох судових засіданнях 07.08.2019, 23.08.2019 та 16.09.2019.

Таким чином, заява представника позивача про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 6 600,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, суд зазначає, що у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу від 16.09.2019 вх. № 38273 відповідач жодних мотивів не наводить, посилаючись лише на те, що справа є типовою та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, з чим суд не погоджується. Посилання відповідача на те, що не надано доказів наявності підстав представництва інтересів позивача адвокатом Губорєвим К.С. суд вважає безпідставним, оскільки як вбачається з п. 2.3. Договору про надання правничої допомоги від 12.06.2019, адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір. Повноваження Губорєва К.С. на представництво інтересів TOB «СВІТ ЕЛЕКТРО» підтверджуєються ордером № 1001789, виписаним Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія «Радник»

Відтак, на думку суду, відповідачем не доведено неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921,00 грн. та правової допомоги у розмірі 6600,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЕЛЕКТРО» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32, код ЄДРПОУ 41454369) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 10.05.2019 №1159508/41454369.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЕЛЕКТРО» від 03.04.2019 №107 датою її подання, а саме, 03.04.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЕЛЕКТРО» судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 600,00 грн. (шість тисяч шістсот гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.09.2019.

Суддя Л.Я. Максименко