Рішення № 84799817, 07.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Житомир справа №240/9633/19

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" про визнання протиправними дій,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" в частині ненадання йому та супроводжуючій особі путівок на санаторно-курортне лікування в 2019 році строком на 35 днів;

- зобов`язати Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" надавати йому та супроводжуючій особі щорічно путівки на відповідне лікування строком на 35 днів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що в 2019 році МВС України надало 2 путівки йому та супроводжуючій особі в санаторій СБУ "Одеса", але терміном на 29 днів, хоча в минулі роки такі путівки надавались терміном на 35 днів. Вважає, що він має такий же обсяг прав як і пенсіонери - інваліди війни першої групи, без огляду на те, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали позивач та відповідач отримали 10.09.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що посилання ОСОБА_1 на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №187 "Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад" є помилковими, так як дія цього Порядку не поширюється на осіб, яких визнано ветеранами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", військовослужбовців і членів їх сімей, осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби з числа осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Разом з тим, у відзиві на позов відповідач також зазначив про наявність підстав для застосування строку позовної давності та залишення позовної заяви без розгляду (стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України). Відповідач вважає, що ОСОБА_1 скористався порядком досудового вирішення спору, а тому для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Оскільки 17.04.2019 на своє звернення до МВС позивач отримав від Управління охорони здоров`я та реабілітації МВС України лист від 09.04.2019 33/1-К-69, у якому роз`яснено йому обставини виділення путівки тривалістю 29 днів, строк звернення до суду закінчився.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Досліджуючи ці доводи відповідача, судом встановлено, що позивач остаточну відповідь на свої звернення від Управління охорони здоров`я та реабілітації МВС України отримав у травні 2019 року.

Разом з тим, відповідач розглянув звернення ОСОБА_1 від 23.02.2019 про надання йому та супроводжуючій його особі путівок у санаторій СБУ "Одеса" та листом від 06.06.2019 №33/26-737 повідомив, що ОСОБА_1 як пенсіонеру МВС, інваліду І групи та супроводжуючій особі виділено путівки до санаторію СБ Україна "Одеса" терміном на 29 днів на період з 14.06.2019 по 12.07.2019, при цьому надавши копію роз`яснення УОЗР МВС України відносно строків лікування хворих в закладах охорони здоров`я інших органів виконавчої влади. З позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 26.07.2019.

Наведене свідчить про те, що звернення ОСОБА_1 не носять характеру досудового врегулювання спору, а є саме обставинами, які призвели до його виникнення, що не дозволяє застосовувати до спірних правовідносин спеціальний тримісячний строк звернення до суду.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не порушений процесуальний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що йому призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", він також є інвалідом війни І групи, підгрупи "А". Вказує на те, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до Конституції України гарантують всім непрацездатним громадянам України право на достойне матеріальне забезпечення шляхом надання трудових і соціальних пенсій, пільг, компенсацій та допомоги.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що забезпечення ветеранів органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб і членів їх сімей путівками для санаторно-курортного лікування згідно з постановою Кабінету Міністрів України №446 здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на відповідний рік на функціонування Міністерства внутрішніх справ України. Вказана постанова не визначає термінів санаторно-курортного лікування.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-263 КАС України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, інвалідом війни 1-ї групи (травма спинного мозку та хребта), пенсія йому призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" листом від 06.06.2019 №33/26-737 розглянула заяву ОСОБА_1 від 23.02.2019 та повідомила, що йому, як пенсіонеру МВС, інваліду війни І групи та супроводжуючій особі, виділено путівки до санаторію СБ України "Одеса" терміном на 29 днів на період з 14.06.2019 по 12.07.2019. Путівки він має отримати у ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" у робочі дні з 9.00 до 16:00 та направила копію роз`яснення УОЗР МВС України відносно строків лікування хворих в закладах охорони здоров`я інших органів виконавчої влади (а.с. 17).

Відповідно до роз`яснення Управління охорони здоров`я та реабілітації МВС України від 09.04.2017 №33/1-К-69 та від 23.05.2019 №33/1-К-69/2 з 2006 року законодавство, зокрема бюджетне, неодноразово змінювалось. На сьогодні терміни санаторно-курортного лікування для хворих із захворюванням хребта та спинного мозку чітко не визначені. Відповідно до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №446 установлено, що забезпечення путівками ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для санаторно-курортного лікування здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на відповідний рік на функціонування відповідному органу виконавчої влади. Разом з тим, повідомили, що для забезпечення заявника санаторно-курортними путівками відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №187, на застосуванні якої він наполягає, заявнику необхідно отримувати пенсійне забезпечення, передбачене ст. 4 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до договору №22 купівлі-продажу послуг санаторно-курортних закладів із санаторно-курортного та відновного лікування від 08.05.2019, укладеного між санаторієм "Одеса" СБ України та ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області", остання придбала путівку на відповідне лікування строком на 29 днів.

Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" листом від 11.06.2019 №33/26-754 просила начальника санаторію "Одеса" СБ України прийняти на реабілітаційне лікування з 14.06.2019 по 12.07.2019 інваліда війни І групи, пенсіонера ОСОБА_1 , та супроводжуючу його особу ОСОБА_2

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Частинами 6, 9 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що особи з інвалідністю і діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно- курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №446 (далі - Порядок №446), цей Порядок визначає механізм забезпечення МВС, зокрема ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Пунктом 2 Порядку №446 передбачено, що державні органи забезпечують путівками до санаторно-курортних закладів не більше одного разу на рік, зокрема, осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і членів їх сімей; осіб, які супроводжують до санаторно-курортних закладів інвалідів війни I групи та інвалідів I групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (без права на лікування).

У відповідності до пункту 10 Порядку №446 закупівля та забезпечення путівками здійснюються в межах коштів, передбачених відповідному державному органу на зазначену мету в державному бюджеті на відповідний рік.

Згідно з п. 14 Порядку №446 порядок організації направлення хворих на санаторно-курортне лікування, кількість путівок для осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, визначаються державними органами.

Відповідно до Порядку №446 позивачу було забезпечено курортне лікування терміном на 29 днів у межах виділених на цю мету коштів.

Що стосується обрання нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та перевірки доводів позивача, то з цього приводу суд зазначає, що механізм забезпечення структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій санаторно-курортними путівками (далі - путівками) до санаторно-курортних закладів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначав Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 (далі - Порядок №187).

Пунктом 10 Порядку №187 встановлено, що особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) забезпечуються путівками I і II групи - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості.

У той же час, відповідно до п. 1 Порядку №187 його дія не поширюється на осіб, яких визнано ветеранами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", військовослужбовців і членів їх сімей, осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби з числа осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), та осіб, зазначених у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності та учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що виключає можливість поширення на нього дії Порядку від 22.02.2006 №187, виключно який визначає 35-денний строк курортного лікування.

Законодавство, яке регулює забезпечення путівками до санаторно-курортних закладів осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", такого строку не визначає, що свідчить про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та дотримання відповідачем приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно, не містить під собою жодних правових підстав і вимога позивача забезпечувати його путівкою на 35-денний строк і на майбутнє, з огляду на що суд відмовляє у її задоволенні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" діяла у спосіб, що визначений законодавством України, та у межах своїх повноважень.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255, 257, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" про визнання протиправними дій (вул. Професора Кравченка , 2, м . Житомир , 1001, код ЄДРПОУ 08734196) про визнання протиправними дій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.10.2019.

Суддя Н.М. Майстренко