
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
02 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/973/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - ОСОБА_2.;
представника відповідача - Токар М.В.;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримав безповоротну фінансову допомогу від Благодійного фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде", яка не є результатом від здійснення його підприємницької діяльності, а відтак позивач наголошував, що така сума повинна оподатковуватися як додаткове благо надане фізичним особам. При цьому, позивач зазначав, що згідно п.п. 168.1.1 ст. 168 ПК України саме Благодійний фонд "Закарпатський центр економічного розвитку "ЕГАН ЕДЕ" є податковим агентом який повинен утримувати податок від суми такого доходу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що на розрахунковий рахунок позивача від Благодійного фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "ЕГАН ЕДЕ" (далі - БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ») на виконання умов Договору від 06.04.2017 р. №2016-ЕЕGP-E1B-0925 надійшло фінансування у сумі 151332,87 грн., вказаний дохід був задекларований позивачем. Відповідач наголошував, що отримані позивачем кошти за Договором від 06.04.2017 р. №2016-ЕЕGP-E1B-0925 за своєю суттю не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні ПК України, а є "іншими доходами" фізичної особи, які оподатковуються відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Відтак вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем винесені правомірно.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши у судовому засідання пояснення представника позивача та представника відповідача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017 рік.
Перевіркою встановлено, що позивачем були допущені порушення, а саме: пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.5 п.49.18, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, пп. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено податкове зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб за 2017 рік, у сумі 27239,92 грн.; пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого визначено податкове зобов`язання з військового збору за 2017 рік у сумі 2269,99 грн.
За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки №152/13-05/2334902654 від 06.02.2019 та винесено податкове повідомлення-рішення №0003421305 від 14.03.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 27239,92 грн. за податковим зобов`язанням та 6809,98 грн. за штрафними санкціями (а.с. 23) та податкове повідомлення-рішення №0003431305 від 14.03.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 2269,99 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 567,50 грн. (а.с. 24)
Як вбачається із акту перевірки, в ході такої встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в органах ДФС, як суб`єкт підприємницької діяльності з 21.03.2017 року на загальній системі оподаткування.
06.04.2017 року між БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» (Надавач фінансування) та позивачем (Кінцевий адресат) укладено Договір про фінансування №2016-EEGP-E1B-0925 (а.с.33-35).
Згідно преамбули вказаного Договору визначено, що кінцевий адресат подав проект за конкурсним зверненням Благодійної Організації БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» по програмі фінансування розвитку, інновацій та розширення бізнесу для приватних підприємців, мікро- та малих підприємств у галузі сільського господарства», опублікованого 15.07.2016 року надавачем фінансування. Поданий проект надавач фінансування оцінив у відповідності із чинною процедурою прийняття рішень та передав на розгляд з пропозицією на фінансування. Відповідно до рішення, прийнятого по проекту, на умовах, визначених у даному Договорі фінансування, кінцевий адресат має право на отримання безповоротної фінансової допомоги (у подальшому: фінансування).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 зазначеного Договору кінцевий адресат, разом з підписанням даного Договору бере на себе зобов`язання на здійснення діяльності, що є предметом даного договору, на основі даного Договору та грантового проекту. Надавач фінансування зобов`язується надати кінцевому адресату на здійснення проекту безповоротне фінансування у формі авансу для кінцевого адресата, максимальна сума якого 1629855 угорських форинтів.
Згідно з пунктом 3.2 Договору надавач фінансування проводить переказ суми фінансування, вказаної в п.1.2 на основі у формі авансу однією сумою кінцевому адресату на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий у АТ «УкрСиббанк».
Відповідно до п.4.1 Договору кінцевий адресат зобов`язаний подати повний фінансовий звіт про використання фінансування згідно з п.1.2 даного Договору та змістовну частину звіту про реалізацію протягом 10 днів після завершення реалізації проекту.
Пунктом 6.1 кінцевий адресат надає банківську гарантію у вигляді інкасо на суму фінансової підтримки. Даний документ підтверджує той факт, що кінцевий адресат в повній мірі, у найкоротший термін зможе успішно задовольнити вимогу надавача фінансування про повернення коштів у повному обсязі.
Фінансування від БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» на виконання умов Договору від 06.04.2017 р. №2016-EEGP-E1B-0925 в сумі 151332,87 грн. надійшло на розрахунковий рахунок позивача відкритий у АТ "ОТП БПНК" 07.06.2017 (а.с. 36) та зазначений дохід задекларовано позивачем при поданні Декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік в рядку 10.9 "Інші доходи" (а.с.37-38).
Згідно з частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст.58 цього Кодексу.
Статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Згідно з пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 цього Кодексу та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст.178 цього Кодексу
Відповідно до пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) доходу платника податку відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування доходів фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України).
Згідно з п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України у разі, якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для платників податку - фізичних осіб.
Згідно з пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 цього Кодексу та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст.178 цього Кодексу.
Відповідно до пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) доходу платника податку відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Пунктом 177.1 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.
Відповідно до п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або само зайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пп.177.5.3 п.177.5 сь.177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати
Щодо твердження позивача про те, що отримане фінансування є безповоротною фінансовою допомогою та додатковим благом, оскільки у банківській виписці зазначено перерахування коштів від БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» з призначенням платежу «безповоротна фінансова допомога», а відтак БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» повинен був утримати податок при виплаті коштів як податковий агент, суд зазначає наступне.
Так, з системного аналізу Договору про фінансування від 06.04.2017 №2016-EEGP-E1B-0925 вбачається, що отримані за ним кошти за своєю суттю не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні ПКУ з огляду на наступне.
Відповідно п.п.14.1.257. п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Відповідно до ст..717 Цивільного Кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Тобто, однією з обов`язкових ознак договору дарування є те, що з боку дарувальника не виставляється жодних вимог та умов здійснити на його користь будь-які дії обдаровуваним.
Разом з тим, згідно Договору про фінансування №2016-EEGP-E1B-0925 для позивача встановлено ряд чітких умов, що він повинен зробити для отримання фінансування: п.1.12: заборона позивачу відчуження, передання в оренду предмету проекту; п.2.1: обов`язок позивача завершити реалізацію проекту до певної дати та термін подання звіту: протягом 10 днів з моменту завершення реалізації проекту; п.4.1.: обов`язок позивача подати повний фінансовий звіт; п.5 "m": у випадку, якщо позивач не виконує свій обов`язок по звітуванню або виконує неналежним чином, то повинен повернути виявлену Надавачем фінансування неправомірно використану суму разом з відсотками.
З огляду на вище викладене, суд приходить до переконання, що отримане позивачем фінансування не підпадає під визначення "безповоротна фінансова допомога", а є "іншими доходами" фізичної особи, які оподатковуються відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України.
Щодо посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на те, що банківська виписка та платіжне доручення в яких зазначено призначення платежу "безповоротна фінансова допомога" є первинними документами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Нацбанку від 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, ні банківська виписка, ні платіжне доручення не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть бути підтвердженням юридичної природи отриманих коштів.
Таким чином, отримане позивачем фінансування не є додатковим благом в розумінні Податкового кодексу України, оскільки не підпадає під визначення "безповоротна фінансова допомога" з огляду на те, що по своїй суті отримане не за договором дарування або пожертви.
Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2. ст..164 ПК України, зазначається, що є "додатковим благом", зокрема: вартість використання працівником житла, що належать роботодавцю; вартість безплатно отриманого майна та харчування; вартість безплатно отриманих послуг домашнього обслуговуючого персоналу; сума грошового або майнового відшкодування витрат; анульований кредитором борг; варіть безоплатно отриманих товарів.
Отже, "додаткове благо" - це те, що отримується і споживається безповоротно, і без будь-яких умов щодо можливості повернення.
Відтак, отримане позивачем фінансування є "іншими доходами" фізичної особи, які оподатковуються відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України і відповідальність за декларування і сплату податку з таких доходів несе виключно платник податку, що їх отримав.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач діяв у межах наданих повноважень, у спосіб визначений законодавством ПК України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на сукупність встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.03.2019 року: №0003421305 та №0003431305 відповідають вимогам чинного законодавства України, відповідач при їх прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають та судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 07.10.2019 року.
Судове рішення № 84799731, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/973/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: