Ухвала суду № 84799564, 25.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2019 року Справа № 160/4463/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.

за участі секретаря судового засідання Шпота Я.С.

за участі:

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача-1 Скляр Н.О.

представник третьої особи Шиліна О.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Павлоградський міськрайонний центр зайнятості про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 листопада 2018 року № К-215/0/65-19 "Про звільнення ОСОБА_2 ";

- зобов`язати Юр`ївську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області поновити ОСОБА_2 на роботі у відділі освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з 20 листопада 2018 року на внести відповідні зміни до трудової книжки;

- зобов`язати відділ освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20 листопада 2018 року до набрання чинності рішення суду.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.08.2019 року залучено до участі у справі № 160/4463/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградський міськрайонний центр зайнятості.

У судове засідання 25.09.2019 року прибули представник позивача, представник відповідача-1 та представник третьої особи.

Представником відповідача 25.09.2019 року надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні було поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі положень частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Представник відповідача вимоги клопотання підтримав та просив залишити позов без розгляду.

Представник третьої особи відніс дане питання на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно частин 1-3, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, з правової конструкції частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що, зокрема, необхідним є встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі, що є підставою для залишення судом позовної заяви без розгляду.

Суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Так, у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що розпорядженням голови Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19.11.2018 року № К-215/0/65-19 "Про звільнення ОСОБА_2 " позивача звільнено з займаної посади, та в день звільнення 19.11.2018 року була видана трудова книжка. Позивач вказує, що не маючи документів, що вказують на правові підстави звільнення та законність такого, з огляду на відсутність інформації, що слугувала причиною звільнення, позивач не мала можливості звернутись до суду з даним позовом. Також, зазначено, що маючи намір вирішити спір у досудовому порядку, позивач зверталась до Урядової гарячої лінії 11.05.2019 року, яке було переадресовано управлінню з питань праці Головного територіального управління Держпраці у Дніпропетровській області, уповноваженої Верховної Ради з прав людини, голови обласної державної адміністрації Резніченка В.М., Національного агентства України з питань державної служби.

Позивач вважає, що неотримання відповідних документів є саме тими обставинами, які унеможливлювали та ускладнювали фактичну можливість звернутись до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, що розпорядженням голови Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19.11.2018 року № К-215/0/65-19 "Про звільнення ОСОБА_2 " позивача звільнено з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, та в день звільнення - 19.11.2018 року ОСОБА_2 була видана трудова книжка.

12.12.2018 року ОСОБА_2 було подано до Павлоградського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного.

Наказом Павлоградського міськрайонного центру зайнятості від 20.12.2018 року № НТ181220 ОСОБА_2 розпочато виплату допомогу по безробіттю з 20.12.2018 року.

Також, в судовому засіданні 25.09.2019 року представником позивача підтверджено вказані обставини.

Судом встановлено, що з позовом ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 16.05.2019 року, про що свідчить відбиток штемпелю на позовній заяві.

Отже, позивачем пропущено місячний строк, встановлений для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Кодексом адміністративного судочинства України та Кодексом законів про працю України встановлено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до частини третьої статті 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи або уповноваженого ним органу, він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Отже, в даній категорії справ, застосовуючи статтю 233 КЗпП України, суд повинен дослідити питання отримання позивачем витягу з наказу про його звільнення або отримання трудової книжки, оскільки саме з цього моменту повинен обчислюватись місячний строк звернення до суду.

Дана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 826/671/16 та в постанові Великої палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/821/18 та від 13 вересня 2019 року у справі № 520/1617/19.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду доводи щодо несвоєчасного отримання інформації про підстави звільнення, необізнаність з мотивами спірного рішення та змістом самі по собі не є свідченням неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Час звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не є безмежним, воно має (повинно) відбуватися у встановлені законом процесуальні строки. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року № 9901/766/18.

Водночас, позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.

Отже, надаючи оцінку доводам позивача щодо підстав поновлення строку звернення до адміністративного суду, враховуючи встановлені обставини справи, а саме невчасне отримання інформації про підстави звільнення, необізнаність з мотивами спірного рішення та його змістом, суд визнає наведені позивачем причини пропуску строків звернення до адміністративного суду неповажними.

Позивач в порушення вимог статей 73-77 Кодексу адміністративного судочинства України не надав відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, як і не навів відповідних обставин у жодній із поданих заяв.

Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист, з урахуванням наявних матеріалів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 01.10.2019 року до 07.10.2019 року на лікарняному, повний текст ухвали складений 07.10.2019 року.

Керуючись статтями: 8, 9, 72-77, 123, 240, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Павлоградський міськрайонний центр зайнятості про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков