Рішення № 84799516, 04.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року Справа № 160/8242/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

1. 27.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в фірмі "Аква-ЛТД";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в фірмі "Аква-ЛТД" та провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в фірмі "Аква-ЛТД" з моменту виходу на пенсію.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 27.08.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суд від 28.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.

4. 06.09.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 28.08.2019 року.

5. Ухвалою суду від 09.09.2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Також, ухвалою суду від 09.09.2019 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- пенсійну справу позивача;

- звернення позивача про зарахування спірного стажу;

- лист Пенсійного фонду № 2157/К-09 від 29.03.2019 року;

- лист відповідача №4006/К-09 від 21.05.2019 року;

- лист відповідача № К-20/1 від 07.06.2019 року та всі матеріали щодо суті цього спору.

7. 24.09.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

8. Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за участю його представника.

9. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Статтею 12 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

11. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

12. Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

13. Частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

14. Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

15. Відповідно до частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складної є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

16. Частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

17. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

18. При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи та надавати письмові пояснення з доказами.

19. Так, слід зазначити про те, що відповідачем не обґрунтовано, з яких підстав потрібно проводити розгляд справи за участю його представника, не зазначено, які пояснення та документи він бажає надати у судовому засіданні.

20. З урахуванням викладеного, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні.

21. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

22. Отже, рішення у цій справі приймається судом 03.10.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

23. У позовній заяві, позивач зазначила про те, що вона по досягненні пенсійного віку, звернулася у 2013 році із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком.

24. Позивачу була призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, вона є інвалідом третьої групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 22.01.2015 року.

25. Однак, при нарахуванні їй пенсії стаж роботи у ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД» за період з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року, відповідачем враховано не було.

26. З цього приводу, вона звернулася з письмовою заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії станом на дату подання заяви про призначення пенсії, з урахуванням заробітної плати (доходу) за період з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року.

27. Листом від 29.03.2019 року №2157/К-09, відповідач відмовив їй у проведенні перерахунку пенсії за період з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року, у зв`язку з тим, що у трудовій книжці запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, цей період можливо зарахувати до страхового стажу за умови надання уточнюючої довідки, про що їй було повідомлено під особистий підпис.

28. Позивач, звернулася до Головного управління статистики у Дніпропетровській області про надання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо отримання інформації з приводу надання відомостей про ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД».

29. Листом від 25.04.2019 року за №03.4-98/1010, їй була надано довідка з ЄДРПОУ щодо вказаного підприємства, після чого, 08.05.2019 року, позивач звернулася до Міського голови з проханням отримати від директора ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД» довідку, яка могла б підтвердити її стаж роботи на цьому підприємстві в період часу з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року.

30. 22.05.2019 року позивачем була отримана відповідь з Інспекції з питань праці та зайнятості населення ДМР, в якій було зазначено, що її звернення було спрямовано до керівника ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД» для розгляду та вжиття заходів, а також до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

31. Крім того, з цього приводу позивач зверталася до Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради щодо надання архівної довідки про підтвердження стажу роботи та заробітну плату у Фірмі «АКВА ЛТД».

32. 07.05.2019 року, нею була отримана відповідь, що документи з кадрових питань (особового складу) вищезазначеної установи на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходило.

33. Отже, вважаючи, неправомірною вказану відмову Відповідача в зарахуванні до загального страхового стажу період роботи позивача з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТТ», з огляду на те, що трудовий стаж за цей період в повному обсязі підтверджується, позивач звернулася до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

34. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

35. В обґрунтування цієї позиції відповідач зазначив про те, що позивач з 18 січня 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком перераховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

36. При розрахунку пенсії, до страхового стажу позивача не враховано період роботи в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД" з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в зв`язку з тим, що запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, як передбачено Інструкцією.

37. При призначенні пенсії відповідно до розписки - повідомлення від 18.02.2013 року, позивача було повідомлено під особистий підпис, що період роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року не буде враховано до страхового стажу до надання підтверджуючих документів в трьохмісячний строк.

38. 20 березня 2019 року позивач звернулася до Управління щодо перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року. Листом від 29.03.2019 року № 2157/К- 09 Позивача було повідомлено про неможливість проведення такого перерахунку та зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду. Також було повідомлено про необхідність надання уточнюючої довідки та про можливість підтвердження стажу показаннями свідків.

39. Вказали про те, що від Позивача не надійшло жодних підтверджуючих документів на підставі яких можливо було б зарахувати період роботи в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД" з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року до її страхового стажу.

40. Таким чином, законні підстави для проведення перерахунку пенсії Позивача, з дати призначення пенсії, відсутні.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

41. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18 січня 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком перераховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

42. Згідно матеріалів справи судом встановлено, що при розрахунку пенсії, до страхового стажу позивача не було враховано період роботи позивача в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД" з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в зв`язку з тим, що запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, як передбачено Інструкцією.

43. З цих підстав, позивач 20.03.2019 року звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року.

44. Листом від 29.03.2019 року № 2157/К-09 позивача було повідомлено про неможливість проведення такого перерахунку та зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду, з тих підстав, що у трудовій книжці запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, цей період можливо зарахувати до страхового стажу за умови надання уточнюючої довідки.

45. Отже, згідно матеріалів справи відповідачем не було зараховано період її роботи в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД" з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року до страхового стажу.

46. Згідно матеріалів справи, позивач, звернулася до Головного управління статистики у Дніпропетровській області про надання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо отримання інформації з приводу надання відомостей про ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД».

47. 25.04.2019 року позивачу була надана відповідь за №03.4-98/1010 щодо відомостей державного реєстру підприємств та організацій України.

48. Також, 08.05.2019 року, позивач звернулася до Міського голови з проханням отримати від директора ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД» довідку, яка могла б підтвердити її стаж роботи на цьому підприємстві в період часу з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року.

49. 22.05.2019 року позивачу була надана відповідь з Інспекції з питань праці та зайнятості населення ДМР, в якій було зазначено, що звернення позивача було спрямовано до керівника ТОВ Фірма «АКВА-ЛТД» для розгляду та вжиття заходів, а також до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

50. Крім того, з цього приводу позивач зверталася до Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів ДМР щодо надання архівної довідки про підтвердження стажу роботи та заробітну плату у Фірмі «АКВА ЛТД».

51. 07.05.2019 року, нею була отримана відповідь, що документи з кадрових питань (особового складу) вищезазначеної установи на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів ДМР не надходило.

52. Отже, не погодившись із діями відповідача, що полягають у не зарахуванні до страхового стажу позивача період роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД», позивач, звернувся до суду з цим позовом.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

53. Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

54. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

55. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

56. Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

57. На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

58. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

59. Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

60. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

61. Закон №1788-XII гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

62. Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

63. Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

64. Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок № 637).

65. Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

66. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

67. У відповідності до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

68. У відповідності пункту 2.2. до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, що затверджена Постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року (далі Інструкція № 162), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

69. Пунктом 2.3. Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

70. Згідно з пунктом 2.5. Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. Виправлення виробляється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.

71. При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1. Інструкції № 162).

72. Адміністрація зобов`язана видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення (п. 4.1. Інструкції № 162).

73. У відповідності з пунктом 2.2. зазначеної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі Інструкція № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

74. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

75. Пунктом 2.3Інструкції № 58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

76. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

77. Згідно з пунктом 4.1. Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

78. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18 січня 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком перераховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

79. При розрахунку пенсії, до страхового стажу позивача не було враховано період роботи в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД" з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року, у зв`язку з тим, що запис у трудовій книжці позивача про звільнення не завірено печаткою підприємства, як передбачено Інструкцією.

80. 20 березня 2019 року позивач звернулася до Управління щодо перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД".

81. Проте, листом від 29.03.2019 року № 2157/К- 09 позивачу було повідомлено про неможливість проведення такого перерахунку та зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду, у зв`язку з тим, що запис у трудовій книжці позивача про звільнення не завірено печаткою підприємства, як передбачено Інструкцією.

82. Отже, згідно матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи позивача в ТОВ Фірма "АКВА -ЛТД", тобто з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року, у зв`язку із тим, що запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, як передбачено Інструкцією.

83. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, серія НОМЕР_1 , копія якої міститься у матеріалах справи, у спірний період, тобто з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року, позивач працювала у Фірмі «Аква-ЛТД» та займала посаду продавця комерційного магазину.

84. Згідно наказу № 18 від 01.12.1993 року прийнята на вищевказану посаду у Фірмі «Аква-ЛТД», та 01.12.1996 року звільнена із займаної посади у зв`язку із реорганізацією підприємства (наказ №53-к від 01.12.1996 року).

85. Отже, у трудовій книжці позивача наявний запис щодо трудової діяльності позивача у спірний період з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року у Фірмі «Аква-ЛТД», після дослідження якого у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач у період з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року працювала на посаді продавця комерційного магазину з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року.

86. Згідно матеріалів справи, запис у трудовій книжці позивача про звільнення позивача з Фірмі «Аква-ЛТД» не завірено печаткою підприємства, як передбачено Інструкцією, тому з цих підстав відповідач відмовився зарахувати спірний період до страхового стажу позивача та відповідно здійснити перерахунок пенсії.

87. Проте, слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси.

88. З огляду на вищевикладене позивач не несе відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами.

89. Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (http://reestr.court.gov.ua/Review/72028704) та у справі №813/782/17 (http://reestr.court.gov.ua/Review/74671222) від 13 червня 2018 року.

90. Те, що УПФ через ті чи інші обставини позбавлена можливості провести перевірку відповідних даних, покладає надмірного тягаря та додаткових обов`язків на позивача.

91. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі справа № 583/392/17 (http://reestr.court.gov.ua/Review/71789605), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

92. Також суд вважає необхідним зазначити про таке.

93. У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

94. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

95. Суд зазначає, що за положеннями ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями ст.14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними Конвенцією, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

96. Таким чином, право позивача на отримання належної їй пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

97. Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що предмет і мета Конвенції як інституту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (рішення у справі «Ковач проти України», «Мельников проти України», «Швидко проти України»).

98. Отже, суд оцінює фактичні обставини справи з урахуванням прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

99. Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем безпідставно не було зараховано період роботи позивача з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД», з тих підстав, що запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, оскільки згідно вимог чинного законодавства позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на належний соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії, що також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.

100. Відповідачем не надано суду доказів надання позивачу допомоги в одержанні відсутніх документів для зарахування стажу її роботи у період з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД».

101. Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що Пенсійним фондом не доведено суду правомірності незарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД».

102. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

103. Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

104. Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

105. З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.01.2013 року з врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД».

106. Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та визнання протиправними дій ловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД», а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.01.2013 року з врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД», з урахуванням виплачених сум.

107. Щодо допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, слід зазначити таке.

108. Згідно із пунктом 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

109. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

110. Щодо строку звернення позивача до адміністративного суду за захистом порушених прав, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 87 Закону № 1788-XII суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, отже твердження Пенсійного фонду про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

111. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

112. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

113. Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

114. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

115. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

116. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

117. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

118. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

119. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

120. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

121. Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

122. У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

123. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

124. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

125. Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

126. Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення про відмову позивачу у зарахуванні спірного періоду стажу роботи позивача з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД».

127. Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та визнанню протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД»; зобов`язанню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД»; зобов`язанню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.01.2013 року з врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД», з урахуванням виплачених сум.

128. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

129. Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

130. Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

131. Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

132. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

133. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД».

134. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД».

135. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.01.2013 року з врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.12.1993 року по 01.12.1996 року в Фірмі «Аква-ЛТД», з урахуванням виплачених сум.

136. Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

137. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень.

138. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

139. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

140. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

141. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

142. Повний текст рішення складено 04.10.2019 року.

Суддя В.В Ільков