Рішення № 84799448, 07.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2600/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області про призначення пенсії за віком.

Листом від 22.07.2019 № 686/3-01 відповідач повідомив, що до страхового стажу для призначення пенсії за віком не було зараховано період роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.02.1993 та на орендному підприємстві ТВП «Вересневе» (правонаступника комбінаті харчування ДПЗ-28) з 01.04.1993 по 17.09.1993, оскільки відсутні печатки та підпис керівника установи.

Позивач вказує, що періоди роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.03.1993 та на орендному підприємстві ТВП «Вересневе» з 01.04.1993 по 17.09.1993 підтверджуються записами у трудовій книжці, іншої можливості підтвердити трудовий стаж роботи на даних підприємствах не має, оскільки їхня діяльність на даний час припинена, документи, які б давали змогу підтвердити даний факт, в позасудовому порядку не збереглися та на зберігання в Комунальну установу «Луцький міський трудовий архів» та Державний архів Волинської області зазначеними підприємствами не передавалися.

Позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області та зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.03.1993 та на орендному підприємстві ТВП «Вересневе» з 01.04.1993 по 17.09.1993.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 19.09.2019 № 17023/06-39 (а. с. 70-73) представник відповідача Левчук К.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позов є передчасним, оскільки ГУ ПФУ у Волинській області не приймало будь-яких рішень про відмову у зарахуванні періодів стажу, а відповідь-роз`яснення не є актом, який може бути оскаржено до суду, а отже відповідь на звернення від 22.07.2019 не є рішенням по суті питання.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до Луцького об`єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 89).

Як вбачається із матеріалів пенсійної справи № 032350004898/2550 ОСОБА_1 , відповідно до рішення № 032350004898 позивачу призначено з 12.05.2019 пенсію за віком в розмірі 7790,39 грн. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

08.07.2019 за вх. № 868/З-01 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, у якій просила повідомити про періоди страхового стажу, які зараховані при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а також повідомила про неможливість надання довідки про роботу на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.03.1993 та в орендному підприємстві ТВП «Вересневе» з 01.04.1993 по 17.09.1993, у зв`язку із чим просила розглянути питання зарахування цього стажу по наявних документах (а. с. 77).

Листом від 22.07.2019 № 686/З-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на підставі записів трудової книжки не враховані такі періоди роботи: з 28.12.1988 по 31.03.1993 - відсутній підпис відповідальної особи та відтиск печатки підприємства; з 01.04.1993 по 17.09.1993 - завірено печаткою іншого підприємства (дані про реорганізацію або правонаступництво відсутні). Крім того, у цьому ж листі зазначено, що зарахування вказаних періодів до страхового стажу для обчислення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV можливе за умови підтвердження факту роботи у встановленому порядку (а. с. 67).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За правилами частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із частиною першою статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно із частинами першою, третьою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 3.3 Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Крім того, при вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі № 204/362/17, які полягають у тому, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому, за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 03.06.2019 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 89), а 08.07.2019 - із заявою про зарахування періодів роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.03.1993 та в орендному підприємстві ТВП «Вересневе» з 01.04.1993 по 17.09.1993 до страхового стажу по наявних документах (а. с. 77).

Проте, відповідач, призначивши позивачу відповідним рішенням № 032350004898 з 12.05.2019 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV (а. с. 79-80), окремого рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком періодів роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.03.1993 та в орендному підприємстві ТВП «Вересневе» з 01.04.1993 по 17.09.1993 не прийняв, чим порушив вимоги частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV, пункту 4.7 Порядку № 22-1, а лише листом від 22.07.2019 № 686/З-01 повідомив про неврахування вказаних періодів роботи до страхового стажу у зв`язку із недоліками у заповненні трудової книжки (а. с. 67).

За приписами частини першої статті 23 Закону № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що відповідач питання підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком не розглянув з дотриманням вимог Порядку № 637, не зважаючи на заяву про призначення пенсії за віком від 03.06.2019 та окрему заяву позивача від 08.07.2019 про зарахування спірних періодів роботи до її страхового стажу, а також не забезпечив всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, як того вимагають положення пункту 4.7 Порядку № 22-1, не прийнявши відповідного рішення.

Суд також враховує правову позицію представника відповідача у даній справі, з якої вбачається, що рішення по суті звернення позивача відповідач не приймав.

За вказаних обставин суд позбавлений можливості вирішити по суті спір щодо зарахування періодів роботи позивача до її страхового стажу, оскільки відповідач, в порушення вказаних вище приписів чинного законодавства України, належним чином не розглянув заяву позивача та не прийняв за результатами її розгляду відповідного рішення, яке можна було б перевірити на дотримання вимог, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На думку суду, оскільки при розгляді заяви позивача від 03.06.2019 про призначення пенсії за віком та заяви від 08.07.2019 про зарахування періодів роботи до страхового стажу відповідач не забезпечив дотримання вимог зазначених вище приписів Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1, не прийнявши відповідного рішення по суті щодо зарахування періодів роботи до страхового стажу, тому, з урахуванням вимог частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду заяви позивача від 08.07.2019 про зарахування періодів роботи до страхового стажу та зобов`язання повторно, у встановленому законом порядку розглянути заяву від 08.07.2019 про зарахування періодів роботи до страхового стажу з прийняттям відповідного рішення та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений квитанцією від 27.08.2019 № 18 в сумі 768,40 грн. (а. с. 1, 35), пропорційно до задоволених вимог в розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08 липня 2019 року про зарахування періодів роботи до страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) повторно, у встановленому законом порядку розглянути заяву від 08 липня 2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про зарахування до її страхового стажу періодів роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 28.12.1988 по 31.03.1993 та на орендному підприємстві ТВП «Вересневе» з 01.04.1993 по 17.09.1993, з прийняттям відповідного рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 384 гривні 20 копійок (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх