Ухвала суду № 84799438, 07.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2019 року Справа 160/9594/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Шевченківського районного відділу у м.Дніпро Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Шевченківського районного відділу у м.Дніпро Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Шевченківського районного відділу в м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;

- зобов`язати Шевченківський районний відділ в м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ та проставити відмітку про реєстрацію без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків, до Єдиного державного демографічного реєстру України, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без використання будь-яких засобів ЄДДР, без надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що доказів сплати судового збору позивачем не надано, однак, у позові зазначено, що на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору.

Пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Водночас, як передбачено частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI, яка визначає об`єкти справляння судового збору, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З аналізу наведеної норми суд дійшов висновку, що законодавець розмежовує поняття позовної заяви та заяви, а пункт 14 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, на який позивач посилається як на підставу відсутності обов`язку щодо справляння судового збору, унормовує звільнення від сплати судового збору саме за подання заяв про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Враховуючи, що позивач звернувся із позовною заявою (а не іншою заявою, передбаченою процесуальним законодавством) в інтересах неповнолітньої особи, тому пункт 14 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у даному випадку до застосування не підлягає.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, представництво інтересів неповнолітньої особи у суді відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які подають позовну заяву про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, від сплати судового збору.

Таким чином, позивач не вважається особою, у якої відсутній обов`язок щодо справляння судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви.

Частиною 1 та пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (оригінал квитанції).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Шевченківського районного відділу у м.Дніпро Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева