Ухвала суду № 84799415, 08.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

08 жовтня 2019 р. Справа № 120/3195/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ - 39402165)

про: визнання дій, податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень протиправними та їх скасування

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ - 39402165) про визнання дій, податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень протиправними та їх скасування.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду, заявивши вимоги як майнового, так і немайнового характеру. За майнові вимоги позивачем сплачений судовий збір в сумі 9605,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1450850389.1 від 30.08.2019.

Згідно положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а саме, визнати дії посадових осіб Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 в період з 18.02.2019 по 20.02.2019 на підставі наказу від 04.02.2019 за №564, результат якої оформлено актом перевірки №661/1305/3058015270 від 26.02.2019, протиправними.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 грн.

Таким чином, позивачу за звернення до суду з даною немайновою вимогою, слід сплатити судовий збір в сумі 768,40 грн.

Разом із тим, згідно з матеріалами справи позивач просить визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 за №Ф-0017051305 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму недоїмки 255446,01 грн.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній зазначає, що рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 17.05.2019 за №22961/6/99-99-11-05-02-25 скаргу задоволено частково, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2019 за №Ф-0009051305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.03.2019 за №0009041305. Зобов`язано Головне управління ДФС у Вінницькій області винести та направити нові вимогу та рішення з урахуванням висновків викладених у вказаному рішенні

На виконання рішення ДФС України, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено на направлено: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 за №Ф-0017051305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.05.2019 за №0017061305.

Втім, у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не вказує дату отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 за №Ф-0017051305 та не надає належних доказів в підтвердження вказаного отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу положень пункту 1. 3 ст. 1 Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

Враховуючи, що позивач не вказує дату отримання оскаржуваної вимоги, а до суду він звернувся лише 03.10.2019, відтак ним пропущено 10-денний строк звернення до суду.

В силу до ч. 6 ст. 161 КАС України позивач у разі пропуску звернення до адміністративного суду зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причини його пропуску.

Проте, даного обов`язку, що передбачений наведеною вище нормою, позивачем не дотримано. Заяву про поновлення строку із мотивами та належними доказами до суду не надано, а отже відсутня можливість вирішити питання щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду та вирішити питання щодо його поновлення.

Як передбачає ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб направлення до суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО UA848999980000034318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- заяви про поновлення строку із обґрунтованими мотивами та доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ - 39402165) про визнання дій, податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень протиправними та їх скасування залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Помічник: