Ухвала суду № 84798094, 07.10.2019, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/803/19

провадження № 2/0198/303/19

У х в а л а

про залишення позову без руху

07 жовтня 2019 року суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області Маренич С.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Шандрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, Павлоградської товарної біржи Дніпропетровської області , третя особа по справі – приватний нотаріус Юр`ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва О.Л.,

про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав:

- відповідно до п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження.

Так, одним з відповідачів по справі позивачем зазначено Павлоградську товарну біржу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 23372187).

Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаний суб`єкт господарської діяльності припинено з 01.12.2010 року, про що в реєстрі мається відповідний запис, а відтак є незрозумілим зазначення позивачем в позовній заяві в якості сторони по справі установи, яка припинила свою діяльність в 2010 році та якої на даний час не існує.

На підставі викладеного позивачу слід уточнити склад відповідачів по справі, з огляду на те, що діяльність Павлоградської товарної біржі Дніпропетровської області є припиненою.

Відповідно до ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Надана позовна заява підписана представником позивачки – адвокатом Лазуренко І.Ф. , при цьому на підтвердження наявності повноважень додано ордер серії ЗП № 134765 від 24 вересня 2019 року для надання правової допомоги позивачці ОСОБА_1 (ас.10).

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви , повинні підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року справа № 811/1507/18).

В даному випадку, з наданого до суду ордеру неможливо встановити обсяг повноважень адвоката на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 , а тому суду слід надати належні докази на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_2 на вчинення відповідної процесуальної дії ( копію угоди про надання правової допомоги) .

Окрім того, відповідно до п. 1 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги , затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення ), положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Згідно п.2 Положення - ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 5 липня 2012 р. N 5076-VI « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Згідно п.11 Положення - ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 12.6 Положення - ордер має містити наступні реквізити: ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально ( із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження).

Разом з тим, долучений до матеріалів справи ордер не містить зазначення робочого місця адвоката, який його видав.

Тому, представнику ОСОБА_2 . необхідно надати суду ордер оформлений належним чином, відповідно до вимог Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, до матеріалів позовної заяви додано копію квитанції про сплату судового збору № ПН 392148 від 30.08.2018 року на суму 705,00 грв., копію квитанції № ПН 1270720 від 24.04.2019 року на суму 64, 00 грв. та копію квитанції № ПН 1270725 від 24.04.2019 року на суму 768, 40 грв.(ас.3,4).

Однак, вказані квитанції не можуть бути належним доказом сплати судового збору, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України « Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » документи на підтвердження сплати судового збору позивачем подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Проте, як зазначено вище, до позовної заяви додано копії квитанцій, що не узгоджується з вищенаведеними нормами.

Відповідно до акту від 02.10.2019 року, складеного працівниками канцелярії Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області (ас.41) при прийнятті до суду позовної заяви виявлено, що відсутні оригінали двох квитанцій про сплату судового збору, які зазначені в додатках до позовної заяви.

З огляду на дане позивачу слід надати до суду оригінали квитанцій про сплату судового збору, в тому числі і ті , про надання яких до суду зазначається в переліку (додатку) документів, що надаються суду разом з позовною заявою.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п. 9 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995р. під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості, яка визначається відповідним звітом (експертизою) про оцінку майна.

Належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта нерухомості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Разом з тим , строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шести місяців.

Так, до матеріалів позову на підтвердження ціни позову у розмірі 62 444,00 грв. надано копію звіту про оцінку майна, згідно якого вартість спірного житлового будинку визначено у розмірі 62 444 грв. Однак, датою оцінки майна у звіті зазначено - 16.07.2018 року, при цьому також вказано, що термін дії звіту про оцінку майна становить шість місяців від дати оцінки (ас.30).

Отже, позивачем ціна позову визначена з документів про вартість майна, термін дії яких минув, у зв`язку з чим суд не має змоги визначити дійсну ціну позову та розмір судового збору належного до сплати.

З огляду на наведене, приходжу до висновку, що позовна заява не містить посилання на належні докази (дійсний станом на момент подання позову звіт про оцінку майна – житлового будинку) на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову.

За викладених обставин, позивач має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна) та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову, визначеної відповідно до дійсної вартості майна на час звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, ряд долучених до позову копій письмових доказів, в тому числі для інших учасників справи , не засвідчені належним чином у встановленому законодавством порядку.

Так, на копії договору купівлі-продажу нерухомого майна, копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копії заяви до нотаріальної контори, копії відповіді на запит від 29.07.2008 року № 899/32 міститься підпис про засвідчення документу, виконаний ОСОБА_3 , яка, в свою чергу, не є ні позивачем по справі, ні його представником.

Відтак, вказані недоліки підлягають усуненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суд дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шандрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, Павлоградської товарної біржи Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування- залишити без руху, повідомивши позивача по справі про необхідність усунути вищенаведені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати представнику позивача Лазуренко І.Ф..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана суддею 07 жовтня 2019 року.

Суддя С. О. Маренич