Ухвала суду № 84797210, 04.10.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6846/19

Провадження № 2/204/1773/19

УХВАЛА

04 жовтня 2019 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томікс-Груп» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томікс-Груп» про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 93771,06 грн, середнього заробітку за час затримки у розмірі 8246 грн та моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Ознайомившись із зазначеною позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди до ухвалення судового рішення через її майновий стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Роз`ясненнями, викладеними у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилання позивача на незадовільний фінансовий стан не підтверджене жодним доказом, отже останнім не доведені визначені законом фактичні обставини для відстрочення сплати судового збору.

Також позивачем не обґрунтовано та не зазначено відповідних доказів стосовно того, яким чином вона зможе сплатити судовий збір до ухвалення рішення у справі.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Також позивач в своєму позові посилається на те, що відносно інших позовних вимог вона відповідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, судом враховується, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку складає 1536,80 грн (768,40+768,40), який необхідно сплатити на номер рахунку: UA628999980000031219206004008, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томікс-Груп» про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томікс-Груп» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає на набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: