Ухвала суду № 84794820, 08.10.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8244/18

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Степаненка О.М.,

за участю секретаря Чмих І.С.,

прокурора Кучера М.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Єременка С.Я., Дмитрика С.В., Волосовського В.В., Плаз О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання захисника Волосовського В.В. про визнання відомостей, які отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, недопустимими доказами, заявленого під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

Захисник Волосовський В.В. під час судового розгляду 01.10.2019 звернувся із клопотанням про визнання відомостей, які отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, недопустимими доказами, при цьому зазначаючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1704 т від 14.05.2018 та № 1526 т від 02.05.18, на які є посилання в протоколах про проведення НСРД в рамках досудового розслідування, і які не були відкриті стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України.

Такі доводи підтримані всіма іншими захисниками, а також обвинуваченими ОСОБА_1 , та ОСОБА_2

Прокурор просив відмовити у задоволенні такого клопотання, зауважив на тому, що стороною обвинувачення вчинено всі можливі дії, щоб отримати із апеляційного суду розсекречені судові рішення, однак такі ухвали на сьогодні він не може представити стороні захисту для ознайомлення. Водночас звернув увагу, що такі рішення апеляційного суду існують, що доводиться інформацією із процесуальних документів кримінального провадження.

Мотиви суду.

Згідно з ч. 1ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 89 КПК). Однаку певних випадках суд має право вирішити питання про недопустимість доказу ще до видалення суду до нарадчої кімнати. Так, згідно з ч. 2 ст. 89 КПК у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, позбавляє її можливості поставити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд - вирішити це питання до видалення до нарадчої кімнати. Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

Необхідно також зауважити, що порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій передбачений Розділом V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, яка затверджена Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5. Зокрема вказані положення передбачають, що розсекреченню передує рішення прокурора у формі постанови (пункти 5.9, 5.10), після чого керівник органу прокуратури надсилає клопотання керівнику органу де засекречено матеріальний носій інформації (пункт 5.11), що є наслідком створення відповідної експертної комісії (пункт 5.12), яка вирішує питання по суті.

Враховуючи той факт, що прокурором по справі не заперечується факт невідкриття стороні захисту у повній мірі матеріалів, які стали підставою для проведення НСРД і неможливості надати їх в судовому засіданні, а також враховуючи, що прокурор не надав суду ані рішення, ані клопотання, а також не доведено, що із таким клопотанням прокурор звертався до відповідного апеляційного суду, встановлюю підстави для визнання очевидної недопустимості відомостей, які містяться в: 1) протоколі № 14/2355цт за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 22.06.2018 та інформації, яка міститься в додатках до нього на електронних носіях; 2) відомостей, які містяться в протоколі № 14/2356цт за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.06.2018 та інформації в електронних носіях додатках, а також 3) відомостей, які містяться в протоколі №2354цт за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.07.2018 та інформації на електронних носіях додатках.

Керуючись ст. ст. 87, 89, 372, 376 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати недопустимими доказами:

1) відомості, які містяться в протоколі № 14/2355цт за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 22.06.2018, а також відомості, які містяться на оптичних носіях інформації (дисках) «Verbatim» CD-R № 14/3179цт від 11.06.2018, DVD+R №14/3231т від 25.06.2018 та флеш накопичувачі MicroCD № 3180цт від 11.06.2018, MicroCD №3181цт від 11.06.2018;

2) відомості, які містяться в протоколі № 14/2356цт за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.06.2018, а також відомості, які містяться на оптичному носії інформації (диску) CD-R Axent № 14/3211цт від 23.06.2018;

3) відомості, які містяться в протоколі №2354цт за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.07.2018, а також відомості, які містяться на оптичному носії інформації (диску) DVD-R № 14/3247 т від 02.07.2018,

що тягне за собою неможливість їх дослідження в судовому засіданні.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: О. М. Степаненко