Ухвала суду № 84793557, 08.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.10.2019Справа № 910/24257/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Азот"

про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста

Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16

За позовом Національного антикорупційного бюро України

до 1. Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"

2. Публічного акціонерного товариства "Азот"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Державне підприємство "Енергоринок"

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг

про визнання недійсним договору № 142-202 від 12.03.2015,

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Данилова М.В.

Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники учасників справи: згідно з протоколом судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/24257/16 від 18.05.2017 позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа» та Публічного акціонерного товариства «Азот» про визнання недійсним договору про переведення боргу № 142-202 від 12.03.2015, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережа» та Публічним акціонерним товариством «Азот» задоволено в повному обсязі:

- визнано недійсним договір про переведення боргу № 142-202 від 12.03.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством «Азот» та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережа»;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, код ЄДРПОУ 32113410) на користь Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 39751280) 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 00203826) на користь Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 39751280) 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та Вищого господарського суду України від 07.11.2017 рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/24257/16 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2017, постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017.

03.07.2019 року через відділ діловодства суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16 на підставі пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами.

В обґрунтування вказаної заяви Публічне акціонерне товариство «Азот» вказує, що норма закону, якою позивач обґрунтовував наявність у нього повноважень на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору в межах даної справи - пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), а відтак у Національного антикорупційного бюро України були відсутні повноваження на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів заяву Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ломака В.С. (головуючий суддя), судді Данилова М.В., Пінчук В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2019 колегією суддів у складі Ломаки В.С. (головуючий суддя), суддів Пінчук В.І., Данилова М.В. прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16, відкрито провадження у справі за означеною заявою, вирішено здійснювати її розгляд заяви в порядку спрощеного провадження, судове засідання призначено на 30.07.2019 року.

22.07.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли пояснення щодо поданої заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

29.07.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшли пояснення щодо поданої заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

30.07.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення щодо поданої заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

До початку розгляду справи по суті заявником подано клопотання про зупинення провадження з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 910/24263/16 з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2019 зупинено провадження з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 910/24263/16 з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2017.

05.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли пояснення щодо поданої заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Азот" про перегляд за виключними обставинами постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у справі № 910/24263/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2019 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.10.2019 року.

У судовому засіданні 08.10.2019 року представник Національного антикорупційного бюро України заперечив проти задоволення поданої Публічним акціонерним товариством «Азот» заяву про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16.

Інші представники учасників справи у судове засідання 08.10.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 08.10.2019 року судом розглянуто подану Публічним акціонерним товариством «Азот» заяву про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16, та вирішено відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, зокрема, є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Cуд зазначає, що перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є можливою лише за умови, коли рішення суду ще не виконано.

Тобто, під час розгляду заяви про перегляд справи за виключними обставинами суди повинні встановити наявність обставин щодо невиконання або, навпаки, виконання судового рішення, яке є предметом перегляду.

Таким чином, визначаючи таку підставу для перегляду остаточного судового рішення за виключними обставинами законодавцем, з метою недопущення порушення таких складових елементів верховенства права, проголошених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, як принципи правової певності та res judicata виключно з формальних підстав, і було визначено у відповідній нормі відсилку до статусу виконання відповідно судового рішення.

Тобто, наявність в нормі частки "ще", на думку суду, означає, що рішення, яке переглядається має у сукупності: по-перше, підлягати виконанню; по-друге, таке виконання не повинно бути завершеним на момент звернення з заявою про перегляд рішення за виключними обставинами.

Відсутність сукупності таких обставин виключає наявність підстав для перегляду відповідного судового рішення у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсним договору про переведення боргу № 142-202 від 12.03.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Азот" та Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа".

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/24257/16 від 18.05.2017 позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічного акціонерного товариства "Азот" про визнання недійсним договору про переведення боргу № 142-202 від 12.03.2015, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Азот" задоволено в повному обсязі: визнано недійсним договір про переведення боргу № 142-202 від 12.03.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Азот" та Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та Вищого господарського суду України від 07.11.2017 рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/24257/16 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Азот" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2017, постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017.

Положеннями статей 129, 129-1 Конституції України передбачено, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За змістом статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

У статті 85 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судових рішень у цій справі) визначено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 105 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судових рішень у цій справі) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Статтею 111-11 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судових рішень у цій справі) визначено, що постанова касаційної інстанції набирає сили з дня її прийняття.

Набрання законної сили рішення суду виражає правову визначеність акта правосуддя та свідчить про його остаточність, обов`язковість та преюдиційність.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16, яке, як зазначалося вище, вже було переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанцій, залишено без змін, тобто набрало законної сили.

Слід зауважити, що частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За змістом статті 236 цього Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно з частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Суд зазначає, що питання застосування правових наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України не входило в предмет вирішення спору у справі № 910/24257/16, а відтак, і не знайшло свого вирішення в резолютивній частині судового рішення.

Отже, з набуттям рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16 щодо визнання правочину недійсним статусу остаточного останнє не підлягає виконанню в порядку, визначеному статтею 327 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", адже підтверджує виключно певний матеріально-правовий факт у спірних правовідносинах учасників такого спору (невідповідності правочину положенням законодавства) та не містить вирішення питання щодо застосування наслідків такої недійсності згідно приписів статті 216 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прийнявши рішення у цій справі шляхом задоволення позову господарські суди встановили факт відсутності прав і обов`язків та юридичних наслідків у певного кола осіб, а також припинення зобов`язання сторін із моменту укладення договору, який визнано недійсним.

При цьому, наказу на виконання такого рішення господарський суд не видає і виконавче провадження за цим рішенням не здійснюється (за винятком рішення у частині розподілу судових витрат), тому рішення про визнання договору недійсним є виконаним із моменту набрання ним законної сили.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Азот" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16, адже факт виконання судового рішення виключає можливість його перегляду на підставі пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Азот" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 325 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Азот" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/24257/16 - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (08.10.2019) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.10.2019 року.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.В. Данилова

В.І. Пінчук