Рішення № 84790024, 10.09.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9742/18

Провадження № 2/369/305/19

РІШЕННЯ

Іменем України

10.09.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Дубас Т.В.,

за участю секретаря - Мазурик Д.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особа: Києво-Святошинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру сплати аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі до 2007 року. Під час перебування у шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2017 було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Після ухвалення вищезазначеного рішення, відповідач ухилявся від сплати аліментів, у зв`язку з чим станом на 06.08.2018 за ним утворилась заборгованість, яка складає 177 642,05 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби № 5155811 від 13.06.2018.

У зв`язку із наявною заборгованістю по сплаті аліментів, на підставі ст. 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України), позивачем нараховано пеню з серпня 2007 року по травень 2018 року у розмірі 53 040, 24 грн.

Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за аліментами в сумі 177 642,05 грн. та неустойку (пеню) в сумі 53 040,24 грн.

10.08.2018 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особа: Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Києво-Святошинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області) про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру сплати аліментів на утримання дітей.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , у останніх народились двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області шлюб від сторонами був розірваний.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2017 було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

На підставі вищезазначеного рішення було видано виконавчий лист № 2-2950/07, який перебуває на виконанні у Києво-Святошинському РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, ВП № 5155811.

Як зазначив позивач, він після розірвання шлюбу і до часу подання позову добровільно надає кошти на утримання дітей, одяг та інші необхідні дітям речі.

Разом з тим, Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області платнику аліментів ОСОБА_3 була нарахована заборгованість по сплаті аліментів, що станом на 30.09.2017 складає 148 305,45 грн.

На теперішній час ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , який зареєстрований виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 08.09.2007.

У шлюбі народилися троє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач зазначив, що оскільки з моменту ухвалення рішення про сплату аліментів, його матеріальне становище погіршилося, він офіційно не працевлаштований, має на утриманні ще дружину та трьох дітей, то наявні підстави для зменшення розміру аліментів та заборгованості по їх сплаті.

ОСОБА_3 просив суд частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, що стягуються на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка станом на30.09.2017 складає 148 305,45 грн. до 74 152, 73 грн. та зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2007, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання вищезазначених неповнолітніх дітей, з 1/3 до 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.01.2018 і до досягнення дітьми повноліття.

24.01.2018 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.09.2018 було об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особа: Києво-Святошинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру сплати аліментів на утримання дітей.

Представником ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, зазначивши, що відповідач сплачував аліменти на утримання дітей добровільно, зокрема: залишив позивачу соціальну картку на отримання при народженні та догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти років, яка нараховувалась ОСОБА_9 ; у 2011 році надав ОСОБА_1 3 000 дол. США; залишив певні речі для користування; надавав кошти на лікування дітей. Загальна сума, яка була сплачена ОСОБА_3 , на утримання своїх дітей з серпня 2007 року по вересень 2018 року становить 86 180 грн.

Відповідач зазначив, що оскільки ним добровільно надавалась допомога на утримання дітей у розмірі 86 180 грн., то заборгованість за аліментами у розмірі 177 642,05 є завищеною, а вимога про стягнення неустойки (пені) в сумі 53 040,24 грн. є необґрунтованою.

Також відповідач не згоден з сумою заборгованості, яка зазначена у довідці-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, враховуючи, що він не працював тривалий час, а тому зазначені суми в довідці є завищеними.

Просив врахувати перебування на його утриманні ще трьох дітей та дружини, і просив суд відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення неустойки (пені) в сумі 53 040,24 грн. та зменшити розмір заборгованості за аліментами до 91 462,05 грн.

26.12.2018 ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив за вх. № 37763, відповідно до якого заперечила щодо отримання від відповідача будь-яких коштів, крім 2000 грн. на томографію. Крім того, зазначила, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років у зв`язку із народженням третьої дитини, у зв`язку з чим її сім`я знаходиться в скрутному становищі. Вказала, що відповідач займався підприємницькою діяльністю.

Просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги, збільшити суму аліментів на утримання неповнолітніх дітей до 5 600 грн. щомісячно та компенсувати їй додаткові затрати по утриманню дітей за ліки, тощо.

30.11.2018 представник ОСОБА_3 подав до суду заперечення на відповідь на відзив за вх, № 42851, наполягавши що останній добровільно надавав допомогу на утримання дітей, а доказів ведення останнім підприємницької діяльності позивачем не надано.

12.12.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

27.03.2019 в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 просила задовольнити заявлені нею позовні вимоги, у задоволенні позову ОСОБА_3 просила відмовити.

Представник ОСОБА_3 просив задовольнити позов про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру сплати аліментів на утримання дітей, у задоволенні позову ОСОБА_1 проси відмовити.

Представник Києво-Святошинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, та часткове задоволення позову ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, з 01.09.2001 до 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2017 було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Після ухвалення вищезазначеного рішення, відповідач ухилявся від сплати аліментів.

За ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

При розрахунку заборгованості, суд бере до уваги довідку-розрахунок Києво-Святошинського, видану головним державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 06.08.2018 (ВП № 5155811), згідно якого заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 06.08.2018 становить 177 642,05 грн.

Згідно зі ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» також передбачено, що суд може за передбачених статтею 197 Сімейного кодексу України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Таким чином, повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у випадку, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Тобто з аналізу даної правової норми вбачається, що питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні аналогічних спорів необхідно виходити з інтересів дитини (дітей), оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини (дітей) з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Так, відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_3 у своєму позові не навів обставин, що мають істотне значення, які б могли слугувати достатньою підставою для звільнення його від заборгованості за аліментами.

Так, твердження ОСОБА_3 про надання добровільної допомоги на утримання дітей не підтверджується належними та допустимими доказами.

Твердження ОСОБА_3 про те, що він значний час є офіційно безробітним і тому не в змозі був сплачувати визначену рішенням суду розмір аліментів, а також на тяжке матеріальне становище у зв`язку зі змінами його сімейного стану, суд не вважає достатнім фактом для задоволення вимог про часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами, оскільки такі обставини виникли в результаті його особистих дій/бездіяльності, і останній не був позбавлений можливості вирішити питання про зменшення розміру аліментів в порядку, визначеному нормами чинного законодавства після повторного одруження та народження дітей, починаючи з 2008 року.

Також суд зазначає, що не може бути підставою для зменшення заборгованості по аліментам наявність іншої дитини, оскільки збільшення прав однієї дитини за рахунок іншої дитини є неприпустимим.

Крім того, суд звертає увагу, що порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений Законом України «Про виконавче провадження» і відповідно до його норм суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином при відсутності спору, заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Проте, враховуючи, що в даній справі, ОСОБА_3 по суті заперечує визначений державним виконавцем розмір своєї заборгованості за аліментами, вказуючи, що державний виконавець неправильно обчислював розмір аліментів, які підлягали сплаті, не врахував суми аліментів, які він добровільно сплачував, то суд приходить до висновку про можливість задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 177 642,05 грн., враховуючи що ОСОБА_3 не було обґрунтовано неправильність розрахунку заборгованості державним виконавцем.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача про неправильність нарахування державним виконавцем заборгованості по аліментам, враховуючи, що ОСОБА_3 / його представник не надали власного розрахунку заборгованості, а дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості за даною довідкою сторони в установленому законом порядку не оскаржувалися.

Крім того, ч.ч. 1-2 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Указаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі №572/1762/15-ц.

Враховуючи, положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, а розмір пені, що розраховувався судом згідно вищезазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 його значно перевищує, то останній повинен бути обмежений розміром заборгованості по аліментам.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки, суд обмежений рамками заявлених позовних вимог, то необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в сумі 53 040 грн. 24 коп., яка була заявлена ОСОБА_1 .

Як встановлено ст. 196 СК України обов`язковою умовою для стягнення пені є наявність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у виникненні заборгованості за аліментами.

Доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості за аліментами, суду не надано.

Враховуючи, що ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення пені по заборгованості за аліментами у меншому розміру, ніж вона мала право на отримання, суд не знаходить підстав для зменшення розміру пені.

Зазначені у відповіді на відзив вимоги щодо збільшення суми аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей до 5600 грн. щомісячно та компенсування додаткових витрат на утримання дітей, без зазначення таких вимог у позові, суд не може вжати позовними вимогами, а тому останні розгляду, з наданням відповідного мотивування в рішенні суду, не потребують.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , який зареєстрований виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 08.09.2007.

У шлюбі народилися троє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз вищевказаної норми приводить до висновку, що однією із самостійних правових підстав для зміни розміру стягнутих за рішенням суду аліментів на утримання дитини є зміна сімейного стану платника аліментів, яка призводить до виникнення у нього обов`язку на утримання інших членів його сім`ї.

По даній справі встановлено, що з часу постановлення рішення про стягнення аліментів у ОСОБА_3 змінилося сімейне та матеріальне становище, оскільки він має трьох малолітніх дітей від другого шлюбу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для зменшення розміру аліментів, який визначено рішенням суду у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Беручи до уваги те, що у ОСОБА_3 - платника аліментів змінився сімейний стан, що у відповідності до вимог сімейного законодавства є підставою для зміни розміру аліментів, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які стягуються з останнього на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2007 року, необхідно зменшити з 1/3 частини до 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідно віку.

Саме такий розмір аліментів є справедливим по відношенню до кожного з дітей ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 180, 192, 196, 197 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 177 642,05 грн. та неустойку в розмірі 53 040,24 грн.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особа: Києво-Святошинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру сплати аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягується за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2007 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення за виконавчим листом № 2950/07 виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області припинити станом на день набрання чинності даним судом рішенням та повернути виконавчий документ до суду після завершення виконання (погашення заборгованості по аліментах).

В решті позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 16.12.2008 року, РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 21.08.2007 року, РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Третя особа: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 86).

Суддя: Дубас Т.В.