Рішення № 84789970, 01.10.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1063/19

Провадження № 2/368/556/19

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"01" жовтня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

позивача ОСОБА_1

та третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3 % річних, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 20089 гривень 75 коп. - невиплаченого страхового відшкодування, 3930 гривень 08 коп. - пені, 352 гривні 60 коп. - інфляційних втрат, 335 гривень 00 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, всього 24 707 гривень 43 коп., обґрунтовуючи позов наступним.

24 жовтня 2018 року у м. Кагарлику Київської області з вини ОСОБА_2 , водія автомобіля «ЛАНОС» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Кагарлицькому об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області, який під час зміни смуг та повороту ліворуч не витримав безпечної дистанції, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний йому транспортний засіб автомобіль «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень

Як з`ясувалось, обидва автомобілі - учасники зазначеної ДТП є забезпеченими транспортними засобами. Зокрема його автомобіль «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований у ПАТ СК «Інтер-поліс» строком з 05.08.2018 р. по 04.08.2019 р.

Другий автомобіль «ЛАНОС», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , але власником якого є Кагарлицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, був застрахований у ПАТ СК «Київський страховий дім» на термін з 29.12.2017 р. по 29.12.2018 р. на підставі полісу №АМ/2082727 від 29.12.2017 року (ліміт по майну - 100000,00 грн.. з них франшизи - 1000,00 грн.).

Предметом даного договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що пов`язані із відшкодуванням шкоди, що може бути заподіяна життю, здоров`ю або майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого полісом транспортного засобу - автомобіля «ЛАНОС», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким за трудовим договором керував ОСОБА_2

Оскільки, він з водієм ОСОБА_2 , дійшли згоди щодо обставин, причин, умов ДТП, та його вини у скоєному, ними на підставі п. 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ними було використано право складання спільного повідомлення (європротоколу) про ДТП без інформування підрозділів Національної поліції.

Про настання зазначеного страхового випадку, в той же день 24 жовтня 2018 року, він повідомив страховика - страхову компанію ПрАТ «Київський страховий дім», та було узгоджено порядок визначення збитків.

Того ж дня було проведено оцінку спричинених збитків, за що розрахувався водій ОСОБА_2 Відповідно до Звіту № 588-ф/18 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 24.10.2018 р., складеного суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №616/16 від 10.08.2016 р.), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичною зносу становить 21089,75 грн.

Саме тому, він у встановлені законом строки - 30.10.2018 року (вх. № 629), звернувся до відповідача із заявою, надавши всі необхідні документи, на виплату страхового відшкодування за Полісом №АМ/2082727 від 29.12.2017 року, в якій просив відповідача виплатити страхове відшкодування за зазначеним Полісом у розмірі 21 089,75 грн.

Однак, відповідач до цього часу страхове відшкодування йому не виплатив, посилаючись на те, що перебуває в стані ліквідації, страхового акту не надав, але не надав і відмови у здійсненні страхової виплати у письмовій формі, як це передбачено п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому, існує лише інформація про прийняте рішення про самоліквідацію ПрАТ «Київський страховий дім» і то тільки у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а по всіх інших напрямках страхування відповідач працює. Отже, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджує те, що на даний час ПрАТ «Київський страховий дім» не ліквідовано, а також не визнано банкрутом.

В той же час відповідно до п. 37.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, то страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»:

36.1. Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Який) розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, відповідно до п. 36.2 ст. 36 зазначеного Закону Страховик зобов`язаний не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, тому термін прострочення мені зазначеної виплати починається з 29.01.2019 року.

У договорі страхування, тобто в полісі № АМ/2082727 від 29.12.2017 року відсутня інформація щодо розміру неустойки в разі несвоєчасної виплати страхового відшкодування.

Але, відповідно до положення ст.992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

А відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, розмір пені в даному випадку розраховується подвійною ставкою НБУ.

Також, оскільки страхова виплата с грошовою сумою, що виплачується відповідно до договору, він має право вимагати в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов`язання, суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором.

Отже, з огляду на те, що відповідачем до цього часу не виплачено йому страхове відшкодування за Полісом №АМ/2082727 від 29.12.2017 року, тому відповідач згідно законодавства України повинен сплатити йому страхове відшкодування у розмірі 20 089,75 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 29.01.2019 р. - це інфляційні втрати -352,60 грн., 3% річних - 335 грн., а також - пеню у розмірі 3930,08 грн., розраховану на суму боргу, а всього 24 707,43 грн.

Представник відповідача в особі Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не було подано.

Третя особа - ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та з винесення заочного рішення.

Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був застрахований у ПАТ СК «Інтер-поліс» строком з 05.08.2018 р. по 04.08.2019 р.

Третя особа ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ЛАНОС», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Кагарлицькому об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області і який був застрахований у ПАТ СК «Київський страховий дім» на термін з 29.12.2017 по 29.12.2018 р. на підставі полісу №АМ/2082727 від 29.12.2017 року (ліміт по майну - 100000,00 грн.. з них франшизи - 1000,00 грн.).

24 жовтня 2018 року у м. Кагарлику Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_2 , водія автомобіля «ЛАНОС», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Кагарлицькому об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області, який під час зміни смуг та повороту ліворуч не витримав безпечної дистанції, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний позивачу транспортний засіб автомобіль «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Позивач з третьою особою дійшли згоди щодо обставин, причин, умов ДТП, та його вини у скоєному, тому ними на підставі п. 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ними було використано право складання спільного повідомлення (європротоколу) про ДТП без інформування підрозділів Національної поліції.

Про настання зазначеного страхового випадку, в той же день 24 жовтня 2018 року, позивач повідомив страховика - страхову компанію ПрАТ «Київський страховий дім», та було узгоджено порядок визначення збитків.

Того ж дня було проведено оцінку спричинених збитків, за що розрахувався ОСОБА_2 Відповідно до Звіту № 588-ф/18 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 24.10.2018 р., складеного суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №616/16 від 10.08.2016 р.), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичною зносу становить 21 089,75 грн.

Саме тому, позивач у встановлені законом строки - 30.10.2018 року (вх. №629), звернувся до відповідача із заявою, надавши всі необхідні документи, на виплату страхового відшкодування за Полісом №АМ/2082727 від 29.12.2017 року, в якій просив відповідача виплатити страхове відшкодування за зазначеним Полісом у розмірі 21 089,75 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За вимогами ч. 1 ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку,встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 9.1. статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 34.1 статі 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 зазначеного закону Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 09 грудня 2015 року) страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно п. 37.2 ст. 37 зазначеного закону рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

За встановлених обставин, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування повністю: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 20 089 грн. 75 коп. - невиплаченого страхового відшкодування.

Позивачем заявлено позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення пені в сумі 3930 гривень 08 коп.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені, яка сплачується за кожен день прострочення, полягає в тому, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожним днем (місяцем) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до п. 20.1 договору страхування за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу.

Згідно п. 15.1 договору страхування визначено, що після отримання всіх необхідних документів рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін до 10-ти (десяти) робочих днів з дати отримання останнього документа.

Судом встановлено, що 30.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою надавши всі необхідні документи, на виплату страхового відшкодування за Полісом №АМ/2082727 від 29.12.2017 року, в якій просив відповідача виплатити страхове відшкодування за зазначеним Полісом у розмірі 21089,75 грн.

Отже з урахуванням положень п. 15.1 договору страхування пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання підлягає нарахуванню з 29.01.2019 року.

За встановлених обставин позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань підлягають задоволенню і необхідно стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 3930 гривень 08 коп. - пені.

Також позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрати за час прострочення виконання зобов`язання за період з 29.01.2019 року у розмірі 352,60 грн. та трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов`язання у розмірі 335,00 грн.

У відповідності до п. 21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при безпідставній відмову у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 1 жовтня 2014 року при розгляді справи № 6-113 цс 14 зробив правовий висновок, відповідно до якого будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки, зобов`язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов`язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Річні проценти, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання, і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов`язання, а є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 24.10.2018 року представником відповідача отримано заяву про виплату страхового відшкодування.

З урахуванням положень п. 15.1 договору страхування інфляційні втрати та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню з 29.01.2019 року.

Отже, з урахуванням встановленого індексу інфляції та суми простроченого грошового зобов`язання у розмірі 21 089,75 грн. за період з 29.01.2019 р. інфляційні втрати складають у розмірі 352 гривні 60 коп.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю: стягнути з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат у розмірі 352,60 грн., що є в межах позовних вимог.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Так, з урахуванням прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 21 089,75 грн. три відсотки річних складають: 335,00 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних та стягненню з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 352 гривні 60 коп. - інфляційних втрат та 335 гривень 00 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, що є в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 із змінами та доповненнями, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3 % річних задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (код ЄДРПОУ 25201716, адреса місце знаходження: м. Київ, вул. Артема, 37-41) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 20 089 (двадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн.. 75 коп. - невиплаченого страхового відшкодування, 3930 (три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 08 коп. - пені, 352 (триста п`ятдесят дві) гривні 60 коп. - інфляційних втрат, 335(триста тридцять п`ять) гривень 00 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, всього 24707(двадцять чотири тисячі сімсот сім) гривень 43 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (код ЄДРПОУ 25201716, адреса місце знаходження: м. Київ, вул. Артема, 37-41) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.. 40 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київської апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 08.10.2019 р.

Суддя І.І. Шевченко