Ухвала суду № 84789964, 08.10.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1244/19

провадження 2-з/368/12/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"08" жовтня 2019 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицьким районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Дерев`янко Я.С.

- розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, поданої позивачем, - ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», Публічне акціонерне товариство «Київоблгаз», третя особа, - національна комісія, що здійснює державне ругулювання у сферах енергетики та комінальних послуг (НКРЕКП), про захист прав споживачів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

02.10.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», Публічне акціонерне товариство «Київоблгаз», третя особа, - національна комісія, що здійснює державне ругулювання у сферах енергетики та комінальних послуг (НКРЕКП), про захист прав споживачів, в якій позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м.Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), Код - 39592941, на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), ІПН - НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти в сумі 1019,08 (одна тисяча дев`ятнадцять гривень 08 копійок) грн.;

3. Заборонити Публічному акціонерному товариству «Київоблгаз» (Адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, адреса для листування: 04210, м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 20-а), код - 20578072 здійснювати дії, направлені на визначення обсягів спожитого природного газу побутовим споживачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 , із застосуванням формули, яка передбачає приведення до стандартних умов об`ємів спожитого газу.

4. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Київоблгаз» (Адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, адреса для листування: 04210, м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 20-а), код — 20578072 здійснювати комерційний облік спожитого ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) природного газу за адресою АДРЕСА_1 виключно на підставі даних лічильника газу в GMBP VIZAR CтК G4 № 0045518.

5. Можливі судові витрати у цій справі, якщо такі будуть, покласти у солідарному порядку на відповідачів.

02.10.2019 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

Одночасно, а саме, 02.10.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, подана позивачем, - ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», Публічне акціонерне товариство «Київоблгаз», третя особа, - національна комісія, що здійснює державне ругулювання у сферах енергетики та комінальних послуг (НКРЕКП), про захист прав споживачів, в якій просить суд винести ухвалу, на підставі якої:

1. Прийняти дану заяву до розгляду;

2. В порядку забезпечення позову заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), код – 39592941, вчиняти будь – які дії, направлені на примусове припинення газопостачання будинку, в якому проживає ОСОБА_1 (ІПН – НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 ) до вирішення справи за її позовом по сутиі та набрання законної сили рішенням у справі за цим позовом.

02.10.2019 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

08.10.2019 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку, призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 01.11.2019 року.

Заяву про забезпечення позову позивач в мотивувальній частині заяви обґрунтовує наступними обставинами справи та нормами права.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області у справі про захист прав споживачів до обох відповідачів із наступними вимогами:

- Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м.Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), Код - 39592941, на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), ІПН - НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти в сумі 1019,08 грн.

- Заборонити Публічному акціонерному товариству «Київоблгаз» (Адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, адреса для листування: 04210, м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 20-а), код - 20578072 здійснювати дії, направлені на визначення обсягів спожитого природного газу побутовим споживачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 , із застосуванням формули, яка передбачає приведення до стандартних умов об`ємів спожитого газу.

- Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Київоблгаз» (Адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, адреса для листування: 04210, м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 20-а), код — 20578072 здійснювати комерційний облік спожитого ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) природного газу за адресою АДРЕСА_1 виключно на підставі даних лічильника газу GMBP VIZAR СтК G4 № 0045518.

Дана заява про забезпечення позову подається до суду одночасно із позовною заявою.

Підставою для звернення до суду із позовною заявою з вищевказаними вимогами, стали дії відповідачів, які щомісячно безпідставно нараховували ОСОБА_1 в доповнення до показників лічильника, додаткові суми коштів, як нібито «приведення до стандартних умов» обсягів спожитого газу, які перевищували суми встановленого тарифу за спожитий газ відповідно до показників лічильника.

Позивач ОСОБА_1 змушена була сплачувати безпідставно нараховані їй суми коштів за «приведення до стандартних умов» обсягів спожитого газу, визначених їй оператором газорозподільчих мереж ПАТ «Київоблгаз», а постачальник газу - ТОВ «Київоблгаз збут» вимагав сплати цих безпідставно нарахованих сум за «приведення до стандартних умов» обсягів спожитого газу.

Так, ТОВ «Київоблгаз збут» письмовим попередженням від 31.07.2019 року погрожував ОСОБА_1 припиненням газопостачання у разі непогашення нею простроченої заборгованості, яка виникла внаслідок застосування формули «приведення обсягів спожитого побутовим споживачем природного газу до стандартних умов».

Незаконність дій ПАТ «Київоблгаз», як оператора ГРМ, та ТОВ «Київоблгаз збут», як постачальника природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 щодо нарахування надлишкових у порівнянні із показниками лічильника та існуючим тарифом за постачання газу коштів за так зване «приведення обсягів спожитого побутовим споживачем природного газу до стандартних умов» є очевидною.

Під твердженням зазначеного є наступні постанови НКРЕКП:

- постановою НКРЕКП № 1498 від 23.11.2018 року ПАТ «Київоблгаз» було прямо заборонено «приводити об`єми природного газу побутовим споживачам до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.

- постановою НКРЕКП № 388 від 22.03.2019 на ПАТ «Київоблгаз» (відповідач-2) накладено штраф в сумі 850.000,00 грн. за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, зокрема, за порушення законодавства України в частині визначення фактичного об`єму споживання природного газу по об`єкту побутового споживача (копія додається).

Вищевказане свідчить про системний характер порушення відповідачем-2 прав побутових споживачів газу з метою безпідставно набуття права власності на грошові кошти за «приведення об`ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами, до стандартних умов» та незаконних дій відповідача-1, який погрожує побутовим споживачам природного газу самовільно відключити таких споживачів у разі несплати визначеного відповідачем-2, як оператором ГРМ, обсягу спожитого природного газу «приведеного до стандартних умов».

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом II групи, пенсіонером за віком, і, з урахуванням наближення опалювального сезону, загроза відключення будинку, в якому вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 від газопостачання, очевидно призведе до порушення її прав, як споживача.

Загроза відключення газопостачання під час судового розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до вищевказаних відповідачів, є підставою для звернення до суду із даною заявою про забезпечення позову, бо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Обираючи спосіб забезпечення позову, позивач виходить із принципів співмірності, розумності та нетотожними заявленим позовним вимогам.

Згідно ст. 150 ЦПК України, одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Позивач вважає, що найоптимальнішим способом забезпечення позову є заборона ТОВ «Київоблгаз збут» вчиняти будь-які дії, направлені на примусове припинення газопостачання будинку, в якому проживає ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 ) до вирішення справи за її позовом по суті та набрання законної сили рішенням у справі за цим її позовом, поданим до Кагарлицького районного суду Київської області.

Дана заява подається без сплати судового збору, бо позивач ОСОБА_1 , відповідно до п. 9 ч.І ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа із II групою інвалідності, звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, виклдені в прохальній частині її заяви про забезпечення позову.

Судове засідання щодо вирішення питання по заяві про забезпечення позову суд здійснив без виклику відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу в частині вирішення питання про забезпечення позову без участі осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову задовольнити, шляхом винесення ухвали про забезпечення позову, як окремого процесуального документу, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Норми процесуального та матеріального права, використані судом при вирішенні питання про забезпечення позову.

Рішення Конституційного суду України.

В п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Норми ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вважаю, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ч. 2 ст. 441, ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

ОСОБА_3 зазначити, що копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні в разі неявки всих учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Норми ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , надалі – Постанова.

Згідно п. 1 Постанови звернути увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (далі - ЦПК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 2 Постанови вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Судам слід ураховувати, що у справах окремих категорій позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів (наприклад, ст. 53 Закону України від 23 грудня 1993 р. N 3792-ХІІ ( 3792-12 ) в редакції Закону від 11 липня 2001 р. N 2627-ІІІ ( 2627-14 ), з наступними змінами) "Про авторське право і суміжні права".

Згідно п. 4 Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 6 Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК ( 1618-15 ) вправі покласти на позивача обов`язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Якщо заходи забезпечення позову вживаються за ініціативою прокурора або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, то їх заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої вони діють, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.

Норми Європейського права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір шодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України” зазначив, шо засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як неодноразово наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, враховуючи об`єктивні обставини справи, які викладені позивачем в мотивувальній частині заяви про вжиття заходів про забезпечення позову, та які судом наведені вище, керуючись вищевказаними нормами права, оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, оцінюючи ризики невиконання рішення суду, в разі гіпотетичного задоволення позову, з метою забезпечення виконання рішення суду, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд, вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню, шляхом – заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), код – 39592941, вчиняти будь – які дії, направлені на примусове припинення газопостачання будинку, в якому проживає ОСОБА_1 (ІПН – НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 ), - до виконання рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи, так як слід вважати, що, в подальшому, у разі невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Окрім того, суд зазначає в даному випадку, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що вищевказані заходи забезпечення позову застосовуються з урахуванням вимог необхідності, достатності, та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція), практикою Європейського суду з прав людини, як джерела права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/, п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, п.п. 1, 2, 4, - 6 ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 153, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 – 261, 441 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову, подану позивачем, - ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», Публічне акціонерне товариство «Київоблгаз», третя особа, - національна комісія, що здійснює державне ругулювання у сферах енергетики та комінальних послуг (НКРЕКП), про захист прав споживачів, - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом:

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), код – 39592941, вчиняти будь – які дії, направлені на примусове припинення газопостачання будинку, в якому проживає ОСОБА_1 (ІПН – НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 ) до вирішення справи за її позовом по суті та набрання законної сили рішенням у справі за цим позовом.

Ухвала набирає законної сили та підлягає до негайного виконання на підставі ст. 261 ЦПК України.

За невиконання даної ухвали передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

Копії ухвали для відома ти виконання направити:

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м.Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), Код – 39592941;

- Публічному акціонерному товариству «Київоблгаз» (Адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, адреса для листування: 04210, м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 20-а), код – 20578072.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала на підставі п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 сст. 354 ЦПК України подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частинісдового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 35 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редкцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження даної ухвали не зупиняє її дії.

Суддя: О.В. Закаблук