Рішення № 84787958, 19.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.19 р. Справа № 917/1183/18

м. Полтава

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Фізичної особи - підприємця Диба Сергія Володимировича, АДРЕСА_1

про стягнення збитків за порушення земельного законодавства.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

Суть спору: 28.09.2018 р. Кременчуцька міської рада Полтавської області звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Диба Сергія Володимировича про стягнення 50 706, 66 грн. збитків, заподіяних територіальній громаді м. Кременчука у період з 01.09.2015 р. по 01.09.2018 р. внаслідок порушення земельного законодавства.

Ухвалою суду від 03.10.2018 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Підготовче засідання призначено на 01.11.2018 р.

01.11.2018 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. №10185).

Ухвалою суду від 01.11.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи призначено на 20.12.2018 р.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача (вх. №11734 від 14.12.2017).

20.12.2018 р. відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду на 12.02.2019 р.

Відповідачем подано письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи (вх. №1209 від 08.02.2019 р.).

11.02.2019 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 60 205,97 грн. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за період з 01.09.2015 р. по 31.12.2018 р. (вх. № 1278);

Також, позивачем надано письмові пояснення (вх. № 1279 від 11.02.2019 р.) та клопотання (вх. № 1316 від 12.02.2019 р.) про проведення підготовчого засідання без участі повноважного представника.

Ухвалою суду від 12.02.2019 р. подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом як таку, що не суперечить чинному законодавству; закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 19.03.2019 р.

28.02.2019 р. позивачем подано для долучення до матеріалів справи копію витягу з рішення Кременчуцької міської ради від 21.02.2019 р. "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду та відмову в передачі в оренду в м. Кременчуці" (вх. №2029).

19.03.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 2701 від 19.03.2019 р.).

В судовому засіданні 19.03.2019 р. судом оголошено перерву до 07.05.2019 р.

Від позивача надійшли письмові пояснення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №2903 від 25.03.2019 р.).

Судове засідання, призначене на 07.05.2019 р. відкладене на 04.06.2019 р. за клопотанням відповідача.

Судове засідання, відкладене на 04.06.2018р. на 13:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 22.08.2019 р.

22.08.2019 р. представники сторін в судове засідання не з`явились, надіслали клопотання (вх. № 8883 від 21.08.19 р. та № 8896 від 21.08.2019 р.) про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 19.09.2019 р.

В судове засідання 19.09.2019 р. представники сторін не з`явились. Позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника (вх. №10053 від 19.09.2019 р.). Відповідач причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні судом розглянуто подане клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначає, що Кременчуцькою міською радою від 21.02.2019 року прийнято рішення «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду та відмову в передачі в оренду в м. Кременчук».

18.03.2019р. ФОП Дибою С.В. через Центр надання адміністративних послуг у м. Кременчук, подано заяву про видачу рішення, а саме: надання рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, на думку заявника, в разі надання згоди на поділ земельної ділянки, останнім буде подано договір оренди земельної ділянки, з урахуванням земельної ділянки, яка пропорційна використовується для обслуговування належних йому на праві власності приміщень, що суттєво відобразиться на вирішенні питання у справі № 917/1183/18.

У зв`язку з вищевикладеним, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, заявник просить суд зупинити провадження у справі, до вирішення питання щодо надання рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач, заперечуючи проти даного клопотання зазначив, що думка відповідача є помилковою, оскільки виходячи з документів, наявних в матеріалах справи (зокрема витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.01.2019 року за № НВ-0002645202019), спір стосується земельної ділянки за кадастровим номером 5310436100:08:005:0498 загальною площею 907 кв.м., яка була сформована та зареєстрована в КРВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» від 20.02.2019 року. Тобто, у спірний період, а саме від 01.09.2015 року по 31.12.2018 року та по теперішній час, відповідач користувався земельною ділянкою загальною площею 907 кв.м.

У разі задоволення Кременчуцькою міською радою Полтавської області заяви фізичної особи-підириємця Диби Сергія Володимировича про надання згоди на поділ спірної земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , формування та реєстрація за результатами розробленої відповідної технічної документації земельної ділянки за «новою» площею не буде мати зворотної дії у часі, а тому не зможе вплинути на правовідносини між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та відповідачем у період від 01.09.2015 року по 31.12.2018 року.

Також, до моменту формування «нової» земельної ділянки відповідач зобов`язаний укласти з Кременчуцькою міською радою Полтавської області договір оренди щодо земельної ділянки площею 907 кв.м. кадастровий номер 5310436100:08:005:0498 для експлуатації та обслуговування приміщень стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 .

Позивач також зазначив, що між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та фізичною особою-підприсмцем Дибою Сергієм Володимировичем в судах господарської, цивільної, адміністративної та кримінальної юрисдикції не перебувають на розгляді інші судові справи, окрім даної.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 12.02.2019 р. закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 19.03.2019 р.

Відповідно до статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що в підготовчому засіданні відповідач не звертався до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі і поважності причин не звернення не зазначив, суд дійшов висновку про безпідставність даного клопотання.

Також суд зауважує, що вищезазначене рішення позивача, не вплине на правовідносини між сторонами, що виникли у період від 01.09.2015 року по 31.12.2018 року.

Відповідно до частини 4 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до частини 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, безпідставне зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд встановив, що відповідач - ФОП Диба С.В. , є власником нежитлових приміщень в будівлі по АДРЕСА_3 в м . Кременчуці, а саме:

- офісно-адміністративного приміщення, загальною площею 246,6 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.12.2008 р. серії НОМЕР_1 (том 1, а.с. 30);

- адміністративного приміщення, загальною площею 251,3 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу від 26.01.2017 року, що укладений між ОСОБА_2 та Дибою С.В. , який зареєстрований за № 78 (том 1, а.с.34-35);

- адміністративного приміщення, загальною площею 110,35 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу серія та номер 2842 від 27.12.2016 p., який укладено між ПП "ТА "Марко Поло" та Дибою С.В. (том 1, а.с.31-32);

- приміщення жіночого клубу, загальною площею 143,05 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу, який укладений між ОСОБА_3 та Дибою С.В. , зареєстрований у реєстрі за № 502 від 26.04.2018 року (том 1, а.с. 25-26).

Іншими власниками приміщень в будівлі по АДРЕСА_3 є:

- Буров Станіслав Ігорович є власником стоматологічної студії, загальною площею 254,2 кв.м. (том 1, а.с. 28,36);

- Щербак Вадим Миколайович є власником магазину промислових товарів, загальною площею 247,1 кв.м. (том 1, а.с.37).

Загальна площа об`єктів нерухомого майна, що знаходяться в приміщенні по АДРЕСА_3 складає 1 252,60 кв.м.

Розпорядженням міського голови від 18.02.2016 року за № 58-Р «Про перейменування вулиць, провулків , тупиків , проїздів, парків та скверів АДРЕСА_3 (том . 1 , а.с.42-44).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2009 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Фізичною особою-підприємцем Буровим Станіславом Ігоровичем було укладено договір оренди землі (том1, а.с.17-18), відповідно до якого останньому передано земельну ділянку (кадастровий № 5310436100:08:005:0498) для будівництва стоматологічної студії в районі станції переливання крові по вул. Бутиріна в м. Кременчуці Полтавської області, загальною площею 907 кв.м. Державну реєстрацію вказаного договору здійснено в Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.02.2009 за № 040954800044. Договір укладено строком на 1 (один) рік.

Таким чином, 20.02.2010 року закінчилася дія вищезазначеного договору оренди землі.

Позивач вказує, що лише 30.05.2017 р. власники об`єктів нерухомого майна звернулись з заявою про видачу рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 (том 1 , а.с.41).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20.07.2017 року «Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці», фізичній особі-підприємцю Дибі Сергію Володимировичу, фізичній особі-підприємцю Бурову Станіславу Ігоровичу, фізичній особі-підприємцю Щербаку Вадиму Миколайовичу , ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), площею 907 кв.м. для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 .

26.04.2018 року Диба Сергій Володимирович набув у власність приміщення жіночого клубу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 143,05 кв.м.

Позивач вказує, що відповідач так і не подав розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищезазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) на затвердження до Кременчуцької міської ради Полтавської області та не оформив документи на право користування спірною земельною ділянкою, що і стало причиною звернення до суду з позовом про відшкодування збитків.

Так, у період з 01.09.2015 року 31.12.2018 р. року (з урахуванням заяви про збільшення вимог) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач стверджує, що саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Фактично розмір доходу, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю з 01.09.2015 року по 31.12.2018 року та заборгованість становить 60 205,97 грн. (розрахунок містить в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог)

Саме цю суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Заявлена Кременчуцькою міською радою Полтавської області сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період із 01.09.2015 року по 31.12.2018 року, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповіачеві, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала би отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначено також статтею 22 ЦК України та частиною 2 статті 224, статтею 225 ГК України, за змістом яких, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власникам землі та землекористувачам, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Шкоду в розмірі 60 205,97 грн., було заподіяно позивачеві, як зазначає останній, внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Відповідач в свою чергу проти задоволення вимог заперечує та стверджує наступне.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20.07.2017 року «Про надання дозволу на розроблення технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці», фізичній особі-підприємцю Дибі С.В., фізичній особі-підприємцю Бурову Станіславу Ігоровичу, фізичній особі-підприємцю Щербаку Вадиму Миколайовичу, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3

Після отримання зазначеного дозволу, фізичними особами було замовлено розробку в ТОВ «Компанія «Терра-Макс» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. АДРЕСА_3 .

В ході розроблення технічної документації із землеустрою № 6315-т щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_3 виникли розбіжності між фактичними межами землекористування та даними Державного земельного кадастру. В даному випадку необхідно було провести інвентаризацію зазначеної земельної ділянки (ст. 9 технічної документації № 6315-т). Земельна ділянка, яка планується до відведення, площею 907 кв.м. входить в межі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_8 , а також в межі зони загального користування, а саме, пішохідної зони по АДРЕСА_3.

Так, 25.04.2018 року, Буровим Станіславом Ігоровичем , та іншими власниками, через Центр надання адміністративних послуг Кременчуцької міської ради Полтавської області було направлено заяву (клопотання) про видачу рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці (щодо інвентаризації сформованих земельних ділянок) по АДРЕСА_3 .

Однак, зазначене клопотання не було розглянуто на черговій сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області, яка відбулась 30 травня 2018 року. Відповідно до витягу з протоколу пленарного засідання тридцятої сесії Кременчуцької міської ради VII скликання, зазначене питання було виключено з розгляду на порядку денному сесії за ініціативою міського голови м. Кременчука, який повідомив про наявну заборгованість кожного з підприємців та про те, що рішення в цілому не набере суті, а також озвучив інформацію Антикорупційного центру з цього приводу.

Відповідно до п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513 замовниками технічної документації можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, замовником інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_3 має виступати Кременчуцька міська рада Полтавської області, як власник земельної ділянки, у зв`язку з тим, що зазначена земельна ділянка знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Кременчука.

Однак, в позовній заяві позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день відповідач так і не подав розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищезазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) на затвердження до Кременчуцької міської ради Полтавської області та не оформив документи на право користування спірною земельною ділянкою, що в свою чергу призвело до збитків, що є предметом позову.

Зазначене твердження спростовується вище викладеним, та є достатньо підстав вважати, що ним було вчинено всі необхідні дії, задля належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою.

Використання зазначеної земельної ділянки на тих самих умовах, та в тих самих межах, що були встановленні попереднім договором оренди землі від 16.02.2009 р. є неможливим, оскільки змінився вид використання земельної ділянки та її межі.

Також, відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, а саме, листа від 01.03.2018 р. № 28-40/0091, що є складовою технічної документації із землеустрою № 6315 - т, земельна ділянка, що пропонується до відведення, частково входить в межі червоних ліній по вул. Івана Мазепи.

Відповідач також вказує, що з доданого до позовної заяви розрахунку збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства та актів роботи комісії по визначенню га відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства незрозуміло, на якій підставі визначено заподіювача збитків, яким саме чином було заподіяно збитків територіальній громаді, яким чином розраховувалась площа земельної ділянки на яку нараховуються збитки та на підставі якого документу взято відповідний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Не зрозуміло, в чому полягає протиправна поведінка відповідача, що могла привести до настання відповідних наслідків, а саме, завдання збитків.

Позивач не додає до позовної заяви доказів того, що Кременчуцька міська рада Полтавської області вчиняла дії щодо належного розірвання попереднього договору оренди землі, або належного повернення земельної ділянки, наданої в оренду попередньому землекористувачу, за актом приймання-передачі.

В період з 2009 року по теперішній час Кременчуцькою міською радою Полтавської області рішень щодо передачі в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі по вул. Івана Мазепи, 8-Б не приймалось, офіційних звернень щодо необхідності укладення договору оренди землі від власника земельної ділянки не надходило.

Ураховуючи відсутність попереднього документу на право користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування об`єкту, відповідно відсутні правові підстави для нарахування орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою та розрахунку збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Відповідач також зазначає, що в позові зазначено, що розрахунок завданих збитків визначався пропорційно до часток осіб у праві власності.

Власниками приміщень в будівлі по АДРЕСА_3 є Диба С.В. , Буров С.І. , Щербак В.М .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно частка кожного власника приміщень у будівлі по АДРЕСА_3 дорівнює 1.

Фактично , приміщеннями в будівлі по АДРЕСА_3 особи, зазначені вище, володіють одноособово, не на праві спільної власності, а тому норми статті 120 Земельного кодексу України, взяті за основу позивачем при розрахунку збитків, не можуть бути застосовані до даного виду правовідносин.

Наведене підтверджує неможливість визначення площі землекористування, пропорційно до частки у праві власності, оскільки право спільної власності відсутнє.

Крім того, позивачем не обґрунтовано розмір орендної плати, яка мала б була сплачуватись до бюджету в разі укладення договору оренди землі, а саме є незрозумілим на підставі чого позивачем визначено ставку орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Позивач же стверджує наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За статтею 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

За змістом статті 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у статті 16 Закону України «Про оренду землі».

Не оформивши відповідно до вимог чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовано належний відповідачеві об`єкт нерухомості, відповідач порушив наведені положення законодавства.

Відповідач набув право власності на об`єкти нерухомого майна - 26.12.2008 року, 27.12.2016 року, 26.01.2017 року та 26.04.2018 року, проте, користувався земельною ділянкою під нерухомим майном у спірний період без правовстановлюючих документів, не здійснюючи плату за таке користування.

Саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016р. у справі №3-1160г15.

При цьому, відповідач звернувся до Кременчуцької міської ради Полтавської області лише 30.05.2017 року з листом з метою оформлення права на землю. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про вжиття відповідачем, як добросовісним землекористувачем, заходів з метою оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою, у справі не міститься.

Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, внаслідок якої позивач, як власник земельної ділянки, позбавлений можливості отримати плату за її використання іншою особою, оскільки така плата може бути нарахована виключно у разі документального оформлення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, у даному випадку наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки (бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою), збитків (орендна плата, яку позивач міг би отримати у разі укладення договору оренди), причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (використання земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів позбавляє позивача права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено), вини (тривале зволікання зі оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку).

Отже, користування відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без правовстановлюючих документів позбавило орендодавця (міську раду) права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримати, якби його право не було порушено, та наявні всі чотири елементи складу цивільно-правової відповідальності.

Земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_3 , на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, в т.ч. і належний відповідачу, сформована 20.02.2009 року та має кадастровий номер - 5310436100:08:005:0498, що спростовує твердження відповідача щодо зміни меж земельної ділянки.

Позивач вказує, що 16.02.2009 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та фізичною особою-підприємцем Буров Станіслав Ігорович було укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому передано земельну ділянку (кадастровий № 5310436100:08:005:0498) для будівництва стоматологічної студії в районі станції переливання крові по вул. Бутиріна в м. Кременчуці, Полтавської області, загальною площею 907 кв.м. Державну реєстрацію вказаного договору здійснено в Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.02.2009р. за № 040954800044. Договір укладено строком на 1 (один) рік.

Так, 20.02.2010 року закінчилася дія вищезазначеного договору оренди землі.

Частиною 2 статті 120 ЗК України, передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відсутність договору оренди земельної ділянки не звільняє від обов`язку оформити відповідне право користування земельною ділянкою та, відповідно, від обов`язку відшкодувати збитки, завдані у зв`язку з використанням земельної ділянки без такого договору. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі № 924/587/17, від 04.07.2018р. у справі № 924/899/17.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ФОП Диба С.В. , є власником нежитлових приміщень в будівлі по АДРЕСА_3 в м . Кременчуці, а саме: офісно-адміністративного приміщення, загальною площею 246,6 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.12.2008 р. серії НОМЕР_1 ; адміністративного приміщення, загальною площею 251,3 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу від 26.01.2017 року, що укладений між ОСОБА_2 та Дибою С.В. , який зареєстрований за № 78; адміністративного приміщення, загальною площею 110,35 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу серія та номер 2842 від 27.12.2016 p., який укладено між ПП "ТА "Марко Поло" та Дибою С.В. ; приміщення жіночого клубу, загальною площею 143,05 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу, який укладений між ОСОБА_3 та Дибою С.В. , зареєстрований у реєстрі за № 502 від 26.04.2018 року.

Іншими власниками приміщень в будівлі по АДРЕСА_3 є: Буров Станіслав Ігорович - власник стоматологічної студії, загальною площею 254,2 кв.м.; Щербак Вадим Миколайович - власник магазину промислових товарів, загальною площею 247,1 кв.м.

Загальна площа об`єктів нерухомого майна, що знаходяться в приміщенні по АДРЕСА_3 складає 1 252,60 кв.м.

Відповідач є власником більшої частини нерухомого майна, що знаходяться в приміщенні по

АДРЕСА_3 ділянка площею 907 кв.м. розташована за адресою АДРЕСА_3 , на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, в т.ч. належний відповідачу, сформована 20.02.2009 року та має кадастровий номер - 5310436100:08:005:0498 (витяг том 1, а.с. 71-73).

30.05.2017 р. власники нерухомого майна звернулись з заявою про видачу рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 .

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20.07.2017 року «Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці», фізичній особі-підприємцю Дибі Сергію Володимировичу, фізичній особі-підприємцю Бурову Станіславу Ігоровичу, фізичній особі-підприємцю Щербаку Вадиму Миколайовичу , ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 .

Відомості про правовстановлюючі документи на право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщені вищезазначені об`єкти нерухомості, відсутні.

29.01.20019 року за № 26/10-03/337 до Кременчуцької міської ради Полтавської області звернулись ФОП Диба Сергій Володимирович (відповідач), ФОП Буров Станіслав Ігорович , ФОП Щербак Володимир Миколайович з заявою про надання рішення про передачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно - адміністративних приміщень, стоматологічної студії магазину промислових товарів приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 (том 2, а.с. 28).

До заяви було додано, зокрема, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, технічну документацію № 6315-Т (надана відповідачем разом з відзивом до матеріалів судової справи) та обґрунтування (том 2, а.с. 47-52).

21.02.2019 р. Кременчуцькою міською радою прийнято рішення "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду та відмову в передачі в оренду в м. Коременчуці", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно - адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 .; передано фізичній особі-підприємцю Дибі Сергію Володимировичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), фізичній особі-підприємцю Бурову Станіславу Ігоровичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), фізичній особі-підприємцю Щербаку Вадиму Миколайовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за умови виконання п. 13.2 цього рішення, в оренду строком на один рік земельну ділянку площею 907 кв.м, в частках, визначених розрахунком розподілу площі земельної ділянки, (кадастровий №5310436100:08:005:0498) (том 2, а.с. 63).

В даному випадку спір виник у зв`язку з користуванням відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати, у зв`язку з чим позивач вказує на необхідність відшкодування відповідачем збитків за період з 01.09.2015 року по 31.12.2018 року (включно) в сумі 60 205,97 грн.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як вже зазначалось, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20.07.2017 року «Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці», фізичній особі-підприємцю Дибі Сергію Володимировичу, фізичній особі-підприємцю Бурову Станіславу Ігоровичу, фізичній особі-підприємцю Щербаку Вадиму Миколайовичу, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3 .

21.02.2019 р. Кременчуцькою міською радою прийнято рішення "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду та відмову в передачі в оренду в м. Коременчуці", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень, офісно-адміністративних приміщень, стоматологічної студії, магазину промислових товарів, приміщення жіночого клубу по АДРЕСА_3.; передано фізичній особі-підприємцю Дибі Сергію Володимировичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), фізичній особі-підприємцю Бурову Станіславу Ігоровичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), фізичній особі-підприємцю Щербаку Вадиму Миколайовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за умови виконання п. 13.2 цього рішення, в оренду строком на один рік земельну ділянку площею 907 кв.м, в частках, визначених розрахунком розподілу площі земельної ділянки, (кадастровий №5310436100:08:005:0498).

Матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування земельними ділянками за період з 2015 по 2018 роки.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 20.06.2018 р. № 706 "Про затвердження актів комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельними ділянками по АДРЕСА_3 " затверджено:

- акт комісії від 10 квітня 2018 року по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою загальною площею 182 кв.м по АДРЕСА_3 , нанесених фізичною особою-підприємцем Дибою Сергієм Володимировичем в місті Кременчуці, Кременчуцькій міській раді Полтавської області, у зв`язку з порушенням земельного законодавства за період з 26 січня 2017 року по 01. лютого 2018 року у сумі 9 664,46 грн. (дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні сорок шість копійок);

- акт комісії від 10 квітня 2018 року по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою загальною площею 178 кв.м по АДРЕСА_3 , нанесених фізичною особою-підприємцем Дибою Сергієм Володимировичем в місті Кременчуці, Кременчуцькій міській раді Полтавської області, у зв`язку з порушенням земельного законодавства за період за період з 01 лютого 2015 року по 01 лютого 2018 року у сумі 25 397,50 грн. (двадцять п`ять тисяч триста дев`яносто сім гривень п`ятдесят копійок);

- акт комісії від 10 квітня 2018 року по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою загальною площею 80 кв.м по АДРЕСА_3 , нанесених фізичною особою-підприємцем Дибою Сергієм Володимировичем в місті Кременчуці, Кременчуцькій міській раді Полтавської області, у зв`язку з порушенням земельного законодавства за період за період з 27 грудня року по 01 лютого 2018 року у сумі 4 588,24 грн. (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім гривень двадцять чотири копійки) (том 1, а.с. 49-52).

При розрахунку шкоди позивачем визначено пропорційність до часток осіб у праві власності на нерухоме майно.

Відповідач викликався на засідання комісії, надсилався розрахунок заподіяних збитків та було запропоновано відповідачу добровільно сплатити вищезазначені суми (том 1, а.с. 53 - 64), що не було виконано останнім.

У позовній заяві міська рада зазначає, що невиконання відповідачем обов`язку щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Водночас предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна - безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.

Водночас, збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім, на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме, таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів, є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею у вигляді орендної плати, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

При розрахунку суми збитків, завданих Кременчуцькій міській раді, враховувалась нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на рік нарахування, площа земельної ділянки, площа приміщення, належного відповідачу на праві власності, ставка орендної плати відповідно до рішення Кременчуцької міської ради, понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки землі (відповідні документи наявні в матеріалах справи).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2018 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 907 кв.м., кадастровий номер № 5310436100:08:005:0498, складає 2 632 449,59 грн. (том 1, а.с. 74).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №135890373 від 29.08.2018 р., відповідач є власником більшої частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_11 , а.с 23-29).

З витягу з Державного кадастру НВ-5307179112018 від 27.03.2018 р. вбачається, що земельна ділянка площею 907 кв.м. з кадастровим номером № 5310436100:08:005:0498, розташована за адресою: АДРЕСА_3 (том 1, а.с. 71).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення коштів у сумі 60 205,97 грн. за період з 01.09.2015 р. по 31.12.2018 р. (розрахунок здійснено з врахуванням строку позовної давності), суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд зазначає, що хоча позивачем помилково застосовано до спірних правовідносин норми, які регулюють стягнення збитків у вигляді неодержаної орендної плати за земельні ділянки у вказані періоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 60 205,97 грн., як безпідставно отриманого та збережного майна (безпідставно збережених коштів).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач не надав суду контрозрахунку та не довів, що нарахування коштів у сумі 60 205,97 грн. проведено позивачем невірно.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідач повинен здійснювати плату за користування землею у вигляді орендної плати, саме на нього покладено обов`язок щодо оформлення відповідних документів для належного користування земельною ділянкою, а тому заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Диба Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) - 60 205,97 грн. безпідставно збережених грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: вул. Івана Мазепи, 8-Б в м. Кременчук Полтавської області.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Диба Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) - 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.