Рішення № 84787892, 02.10.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/637/19 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/637/19, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Фізичної особи - підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича

АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод - Білкозин»

вул. Дружби народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17507

про стягнення 58 068,74 грн,

за участю:

представника позивача: Кравчука С.Г. - особисто;

представника відповідача: Карпенка В.К. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець Кравчук Сергій Геннадійович , звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод - "Білкозин" про стягнення 58 068,74 грн, а саме: 44 418,80 грн боргу, 8 016,06 грн пені, 4 308,62 грн інфляційних, 1 325,26 грн 3% річних.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 20.08.2019, встановлено сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив на позов.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, судове засідання, призначене на 20.08.2019 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2019 (після усунення дії обставин, що зумовили відсутність судді) повторно призначено справу № 927/637/19 до судового розгляду по суті на 16.09.2019.

У судовому засіданні 16.09.2019 судом оголошена перерва до 02.10.2019.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції №1400045232788, №1400045232770.

У судовому засіданні 02.10.2019 оголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору доручення про надання транспортно-експедиційних послуг № 1609 від 26.04.2018.

19.08.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення доказів.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що на момент звернення до суду не були готові переклади документів, зазначених у п. 4,17-20 додатків до позову, та не було надано документального підтвердження понесених витрат на послуги перекладача та нотаріуса.

Враховуючи положення частини 8 статті 80 ГПК України, суд заяву позивача про долучення доказів до матеріалів справи задовольнив, документи долучив до матеріалів справи.

19.08.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.08.2019, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

Так, відповідно до поданого відзиву відповідач зазначає наступне:

Між сторонами спірного договору було обумовлено умови надання послуг та документи на підставі яких мала б бути проведена оплата. Проте ФОП Кравчук С.Г. не дотримався умов договору та змінив маршрут руху, а також не надав оригінали документів, які визначені п. 3.4. Договору для оплати послуг.

24.09.2019 цінним листом з описом 0214100061244, відправленого ФОП Кравчук С.Г 07.09.2018 відповідач отримав пакет документів, а саме: відповідь на претензію № 464 від 18.07.2019, засвідчену копію заявки № 1422 від 2.07.2018, засвідчену копію СMR від 03.07.2018, Акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2018 - 07.09.2018, рахунок № 188 від 16.07.2018, акт наданих послуг № 188 від 17.07.2018, заявка № 1422 від 02.07.2018.

Відповідачем надано відповідь листом № 662 від 01.10.2018 щодо непогодження вартості та відмову у прийнятті послуг.

Відповідач зазначає, що вантаж в Хорватію до 06.07.2018 доставлений не був, позивачем самовільно змінено пункт пропуску автомобільного транспорту через державний кордон України, а відтак позивачем порушено погоджені умови перевезення вантажу.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду, оскільки останній подано у встановлений судом строк.

Відзив на позов долучено до матеріалів справи.

26.09.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

Твердження відповідача щодо перетину кордону без погодження з ним не відповідають дійсності, оскільки з відповідачем було узгоджено новий напрямок руху до Хорватії через Словаччину, і це підтверджується електронною перепискою між логістом відділу відвантаження та логістики - посадовою особою відповідача та представником позивача. З цієї переписки вбачається, що відповідач знав про новий маршрут перетину кордону.

Неможливість доставки вантажу вантажоодержувачу була саме з вини відповідача, який не надав відповідні документи в зоні митного контролю Словаччини, що підтверджується листом начальника ветеринарної служби від 05.03.2019 та листом від 04.07.2018 про причини повернення вантажу.

Позивач спростовує доводи відповідача щодо не погодження вартості послуг, що передбачені умовами договору та зазначає, що у заявці № 1422 від 02.07.2019 була узгоджена вартість перевезення та умови оплати, згідно з якою оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Оскільки відповідь на відзив була направлена Господарському суду Чернігівської області у строки, визначені судом, суд приймає відповідь на відзив до розгляду та залучає до матеріалів справи.

Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

26.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод «Білкозин» (далі - Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Кравчуком Сергієм Геннадійовичем (далі - Експедитор) укладено договір доручення №1609 надання транспортно-експедиційних послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору цей Договір регулює взаємини Сторін, що виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні під час організації та виконання перевезень вантажів у міжнародному та міжміському сполученні та розрахунки за перевезення. Експедитор, що діє від свого імені та за рахунок Замовника зобов`язується надати Замовнику транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами, згідно заявок Замовника (надалі «Заявка»). Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити надані послуги.

Організовуючи перевезення вантажів, Сторони керуються цим Договором, Законом України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР, Законом України № 1955-IV від 01.07.2004 «Про транспортно-експедиторську діяльність», Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів(КДПВ), Митної конвенції МДП, Конвенцією про дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR), чинним законодавством України, що регулює процес перевезення вантажів в Україні, Статутом автомобільного транспорту, Правилами перевезень вантажів. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови, зазначені в Заявці (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.2. Договору Експедитор зобов`язаний забезпечити подання транспортного засобу під завантаження в узгоджені сторонами строки і в стані, в усіх відношеннях придатному для автомобільних перевезень (відповідно до санітарних, технічних, гігієнічних та інших вимог) вантажу з урахуванням вимог Заявки, типу вантажу, а також норм законодавства України та держав транзиту. Розробити оптимальні транспортні маршрути і здійснити перевезення вантажів у відповідності з умовами заявок, а також здійснювати перетин кордону в місці, обумовленому з Замовником.

Експедитор зобов`язаний належним чином оформити передачу вказаному в Заявці Вантажоодержувачу з відміткою (підпис та печатка/штамп) про отримання вантажу (п. 2.1.12. Договору).

Відповідно до п. 2.1.13. Договору експедитор зобов`язаний при виникненні непередбачених затримок на маршруті, дорожньо-транспортної пригоди, інших обставин, що можуть спричинити затримку доставки, пошкодження вантажі-протягом 1 (однієї) години повідомити Замовника.

Відповідно до п. 2.2.5., 2.2.6.,2.2.7. Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги відповідно до умов дійсного Договору. Додатково сплатити Експедитору витрати, не обумовлені в транспортній Заявці, понесені в ході виконання зобов`язань за цим Договором при попередньому погодженні. Підписати Експедитору Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання, а у випадку наявності претензій чи зауважень стосовно наданих послуг, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направити мотивовану відмову від підписання Акту. У випадку не отримання Експедитором від Замовника підписаного уповноваженою особою та з печаткою Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) або претензій чи зауважень стосовно наданих послуг протягом 14 днів з дня отримання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) Замовником, послуги надані Експедитором вважаються прийнятими в повному обсязі.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що розрахунки за перевезення вантажів проводяться Сторонами згідно Заявки, на підставі рахунку, виставленого Експедитором. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Вартість транспортно-експедиторських послуг є договірною, узгоджуються сторонами в кожній конкретній заявці, виходячи з конкретної ситуації на ринку (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що додаткові витрати, які виникли під час виконання перевезення вантажу та були узгоджені між сторонами, включаються до рахунку за дане перевезення по курсу міжбанку на дату спати додаткових витрат.

Замовник сплачує рахунки Експедитора на умовах відстрочки платежу - 10 (десяти) банківських днів здати подання Замовнику наступного пакету оригіналів документів: актів виконаних робіт, рахунків та товарно-транспортних накладних (СMR) (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору у разі несвоєчасного перерахування Експедитору коштів за даним договором Замовник сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, якщо прострочення по погашенню заборгованості України перевищує 90 календарних днів з дня виставлення рахунку, то Замовник додатково сплачує пеню 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 4.2. Договору нормативний простій автомобіля з вантажем під митним контролем, під завантаженням/розвантаженням і проведенням митних формальностей приймається Сторонами 48 годин на території України і Східної Європи і 24 години (для одного пункту завантаження та окрім вантажів, що перевозяться у складі консолідації) на території Західної Європи й інших іноземних країн (не враховуючи вихідні і святкові дні, якщо автомобіль прибув під завантаження не менш ніж за 24 години). Наднормативний простій автомобіля оплачується за кожну розпочату добу простою у розмірі, що становить: при міжнародних перевезеннях: гривневий еквівалент 100,00 євро за кожну добу простою, якщо інше не обумовлено в Заявці, включаючи вихідні та святкові дні, якщо автомобіль було подано раніше ніж за 36 годин до початку таких. Простій на кордоні з вини Замовника (в т.ч. внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення Замовником попереднього повідомлення/декларації та в зв`язку з неналежним оформленням документів, або їх відсутністю/різноманітні висновки, листи та інше) обраховується як наднормативний простій за кожну добу простою враховуючи вихідні і святкові дні.

Якщо вантаж Замовника під час перевезення підпадає під додаткові дії санкції з боку державних установ (контроль, перевірка та інше), то пов`язані з цим витрати додатково виставляються від Експедитора на Замовника (п. 4.9. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом 3-х років (п. 8.1. Договору).

02.07.2018 між сторонами оформлено заявку № 1422 до договору - доручення надання транспортно-експедиційних послуг № 1609 від 26.04.2018.

Відповідно до заявки № 1422 позивач зобов`язувався з 05.07.2018 по 06.07.2018 автомобілем RENAULT MASTER держ. номер НОМЕР_1 поставити товар: харчову оболонку: Од:2 пал.Євро, Розміри (Д*Ш*В):1,2*0,8*2,1 м., вага брутто 1,5 т. Адреса навантаження Україна, Чернігівська обл., м.Прилуки, вул. Дружби Народів, 44. Пункт пропуcку Чоп-ZAHONY (HU724000), місце митного очищення: Загреб, згідно СМR.

Крім того, заявкою №1422 від 02.07.2018 сторони обумовили, що вартість перевезення становить 780,00 Євро, безготівковий розрахунок, за курсом НБУ на день завантаження. Термін оплати: протягом 14 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Для виконання Договору № 1609 від 26.04.2018 між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Данканичем Віктором Вікторовичем укладено договір №1705 від 02.07.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором Експедитор (ФОП Кравчук Сергій Геннадійович), в інтересах свого клієнта, доручив Перевізнику (ФОП Данканичу Віктору Вікторовичу ) організувати та перевезти вантаж, а Перевізник зобов`язувався за плату (винагороду) вчинити одне або декілька перевезень у міжнародному та міжміському сполученні.

Як зазначає позивач у позовній заяві, узгоджуючи маршрут з відповідачем, планувалось, що автомобіль буде перетинати кордон у пункті пропуску Чоп-Захонь і прямувати до Хорватії через Угорщину.

Прибувши до пункту пропуску Чоп-Захонь з`ясувалось, що в зоні митного контролю не працював ветеринарний інспектор, адже це припадало на вихідні/святкові дні, і задля уникнення простою автомобіля з замовником в телефонному режимі було узгоджено новий маршрут. Вирішено змінити напрямок руху і прямувати до Хорватії через Словаччину, через інший пункт пропуску кордону- Ужгород-Вишнє Німецьке.

04.07.2018 представник позивача у листі о 9-41 год ранку звернувся з проханням до представника відповідача надіслати скановані копії ветеринарних сертифікатів.

04.07.2018 о 17-03 год автомобіль з вантажем прибув на зону митного контролю Словаччини (Звіт №23 511531 Дорожнього управління Словаччини від 04.07.2018).

Відповідно до постанови Державного ветеринарного та продовольчого звіту Словацької Республіки від 04.07.2018 прийнято рішення про повернення партії товарів за межі території Європейського Союзу з причин невідповідності умовам вивезення відповідних товарів.

Відповідно до скріншотів електронної переписки між представниками позивача і відповідача від 04.07.2018, 05.07.2018, 13.07.2018 (аркуші справи 128-142) Відповідач за допомогою електронної пошти, щоб усунути недоліки щодо оформлення перевізних документів, додатково здійснював переклад ветеринарного сертифікату, заповнював та надсилав Позивачу додаткові форми та інформацію, необхідні для перетину кордону:

05.07.2018 о 1:53 год представником відповідача надано відповідь: « Как там дела с машиной? Во вложении наша форма сертификата. Сделали еще на словацком. Может поможет.»

05.07.2018 об 10:06 год надано представником позивача відповідь, що для проходження ветеринарної служби необхідно, щоб позивач заповнив бланк UA, а вантажоотримувач бланк HR та переслати на вказану пошту. Представник зазначає про сплату водієм додатково 17 евро за фітосертифікат з запитанням хто буде оплачувати зазначені витрати».

05.07.2018 об 11:40 год відповідач переслав сертифікат на англійській мові на адресу зазначену представником позивача з вказівкою на це в листі.

05.07.2018 о 11:42 год позивачем направлено текс наступного змісту: "Дякую, Руслане. Попросіть хорватів, щоб зробили те саме зі своєї пошти."

05.07.2018 об 11:47 год відповідачем надано відповідь: "У хорватів, виходячи з фото, що переслав водій, інша форма. Я її не можу знайти. Можливо водій може спробувати без хорватів, або зробить уточнення, що це за форма і де її можна взяти?"

05.07.2018 о 13:55 позивач надіслав повідомлення: "Останні новини, документи ветлікар забрав, сказав чекати. Копії перешлю."

13.07.2018 о 16-19 відповідачем направлено лист: "ПП у вкладенні".

13.07.2018 Державною ветеринарною і харчовою адміністрацією Словацької Республіки прийнято остаточне рішення про повернення вантажу - штучних оболонок продуктів харчування і м`ясних виробів з наступних підстав: документи, які супроводжували вантаж та оформлювалися Замовником, містять помилки та неточності, а саме:

- ветеринарний сертифікат не був виданий мовою країни, що входить до Європейського Союзу,

- різний реєстраційний номер вантажоодержувача в документі CVED та у ветеринарному сертифікаті,

- різний реєстраційний номер вантажоодержувача в документі CVED та комерційних документах (CMR),

- назва вантажоодержувача була різною в документі CVED та ветеринарному сертифікаті,

- назва вантажоодержувача в документі CVED та в комерційних документах (CMR, INVOICE) (Лист Професора Джозефа Біреша, Головного Ветеринарного Службовця Державної ветеринарної і харчової адміністрації Словацької республіки за № 758/2019-240 від 05.03.2019).

17.07.2018 відповідно до міжнародної транспортної накладної CMR від 03.07.2018 вантаж повернутий відповідачу.

16.07.2018 Експедитором (Позивачем) виставлено Замовнику (Відповідачу) рахунок №188 від 16.07.2018 на загальну суму 50383,85 грн, яка включає в себе: 26 759,25 - витрати, пов`язані з транспортно-експедиційними послугами за міжнародне автомобільне перевезення маршрутом Прилуки - Ужгород - Вишнє Німецьке (Словаччина) - Прилуки, 18 349,20 грн - вартість простою, 2 217,20 грн - витрати на кордоні, 3 058,20 - експедиційні послуги.

18.07.2018 відповідач звернувся до позивача з претензією № 464 та просив переглянути суму компенсації транспортних затрат, оскільки сума, виставлена в рахунку №188 від 16.07.2018 була необґрунтовано великою і Відповідач просив переглянути суму компенсації транспортних затрат.

Так, відповідач посилається на те, що водій без погодження зміни пункту перетину кордону на VYSNE NEMECKE (Словаччина), у зв`язку з чим довелося змінити супровідні документи, на що було витрачено додатковий час. Причина не пропуску через пункт перетину кордону VYSNE NEMECKE (Словаччина) досі позивачу не пояснена, хоча всі документи були надані.

Як результат, ТОВ «Прилуцький завод - Білкозин» було змушено зробити імпорт товару, що в свою чергу, призвело до оплати збитків у сумі 63 000 грн з ПДВ та митні послуги.

19.07.2018 відповідач листом №1609/1 надав відповідь на претензію №464 від 18.07.2018, відповідно до якої останній зазначає, що пункт перетину кордону був змінений за погодженням з Замовником шляхом проведення телефонних розмов.

Причиною затримки вантажу на пункті перетину кордону VYSNE NEMECKE стало не місце зміни пункту перетину, а уважність ветеринарного інспектора щодо документів, які супроводжували вантаж. В документах була зроблена помилка вантажовідправником щодо даних про вантажоотримувача і це унеможливило подальшу доставку вантажу. Вантаж повинні були утилізувати. В процесі переговорів з представниками ветеринарної та прикордонної служби перевізник сприяв вирішенню даної обставини, що призвело до уникнення утилізації вантажу. Вантаж доставлено цілим і виконано всі вимоги, які надав замовник на перевезення.

Листом № 662 від 01.10.2018 відповідач повідомив позивача про відмову від підписання акта наданих послуг № 188 від 17.07.2018 та від оплати рахунку № 188 від 16.07.2018 по причині порушення ФОП Кравчуком С.Г. умов договору.

Позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо оплати вартості перевезення та інших витрат, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 44 418,80 грн.

За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 8 016,06 грн пені за період прострочення з 01.08.2018 по 31.01.2019, 1325,26 грн 3% річних за період прострочення з 01.08.2018 по 29.07.2019, 4308,62 грн інфляційних за період з серпня 2018 року по липень 2019 року включно.

Станом на день винесення рішення відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором міжнародного перевезення вантажу. Перевезення вантажу здійснювалось на підставі CMR і відповідно до якої перевезення здійснювалось у відповідності з умовами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Відтак до спірних правовідносин застосовуються, зокрема, положення Договору, Цивільного кодексу України, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція).

Відповідно до п.1 ст.1 Конвенції, Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з якими принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство країн.

Згідно ст. 4 Конвенції Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Згідно ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником.

Стаття 6 Конвенції перелічує дані, які містить вантажна накладна, а саме:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

c) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім`я та адреса одержувача;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

2. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані:

a) заява про те, що перевантаження забороняється;

b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити;

c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці;

d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника;

e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу;

f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення;

g) перелік документів, переданих перевізнику.

3. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Відповідно до статті 7 Конвенції:

1. Відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності:

a) даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6;

b) даних, зазначених у пункті 2 статті 6;

c) будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення в неї таких даних.

Згідно ст. 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Згідно ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладення договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно ст. 11 Конвенції:

1. Для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

2. Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Аналізуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, господарський суд зазначає наступне.

На перевезення вантажу було оформлено Заявку 1422 від 02.07.2018.

Відповідно до заявки №1422 визначено пункт пропуску автомобільного транспорту через державний кордон України - Чоп - Zahony.

Під час перевезення було змінено пункт пропуску на Ужгород-Вишнє Німецьке.

Відповідач зазначає, що він, як Замовник, не надавав заявку Експедитору щодо зміни пункту пропуску.

Відповідно до пункту 2.1.2 Договору, обов`язок експедитора - здійснити перетин кордону в місці, обумовленому з Замовником.

Так, в матеріалах справи відсутня заявка Відповідача щодо зміни пункту пропуску через державний кордон.

Разом з цим, з скріншотів переписки між представниками Позивача і Відповідача з 04 по 13 липня 2018 року вбачається, що Відповідач готував та надавав документи Позивачу, що були необхідні для перетину кордону саме на пропускному пункті Ужгород-Вишнє Німецьке.

Відповідач у відзиві на позов та в усних поясненнях не заперечив щодо наявної переписки, ініційованої позивачем щодо надання необхідних документів для перетину кордону.

Відповідачем не надано доказів, що він заперечував проти зміни пропускного пункту з Чоп-Zahony на Ужгород-Вишнє Німецьке, а також направляв вказані заперечення представнику Експедитора в період 04-05 липня 2018 року.

Відтак, враховуючи дії Відповідача щодо підготовки та направлення документів електронної поштою на адресу та на прохання Позивача для проходження кордону в пункті пропуску Ужгород-Вишнє Німецьке в період 04-13 липня 2018 року, у господарського суду є всі підстави вважати, що Відповідач надав свою згоду на зміну пункту перетину державного кордону Україні з Чоп-Zahony на Ужгород-Вишнє Німецьке.

Виходячи з викладеного, доводи Відповідача про ненадання згоди на перетин кордону в пункті пропуску Ужгород-Вишнє Німецьке суд вважає не доведеними та такими, що суперечать наявним матеріалам справи.

Під час перевезення вантажу уповноваженою особою Словацької митниці було затримано вантаж у зв`язку з ненаданням повної інформації (відсутній відповідний переклад ветеринарного сертифікату) та невідповідністю інформації, що зазначена в перевізних документах.

Згідно переписки вбачається, що позивач 04.07.2018 повідомив Відповідача про затримання автомобіля та звернувся з проханням надати відповідні документи. Згідно ст. 11 Конвенції:

1. Для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

2. Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Виконуючи свої зобов`язання за Договором, перевізник інформував замовника про настання непередбачених обставин, які виникли під час перевезення вантажу і перешкоджали його своєчасній доставці за інструкціями замовника, перевізник просив замовника вжити заходів: надати витребувані документи.

Відтак, відсутність повного пакету документів та час, витрачений на їх підготовку та збирання спричинили до збільшення часу простою транспортного засобу.

Не зважаючи на вчинення сторонами дій щодо усунення перешкод для перетину кордону, 13.07.2018 Державною ветеринарною і харчовою адміністрацією Словацької Республіки прийнято остаточне рішення про повернення вантажу - штучних оболонок продуктів харчування і м`ясних виробів. Підставою для прийняття рішення зазначено:

- ветеринарний сертифікат не був виданий мовою країни, що входить до Європейського Союзу,

- різний реєстраційний номер вантажоодержувача в документі CVED та у ветеринарному сертифікаті,

- різний реєстраційний номер вантажоодержувача в документі CVED та комерційних документах (CMR),

- назва вантажоодержувача була різною в документі CVED та ветеринарному сертифікаті,

- назва вантажоодержувача в документі CVED та в комерційних документах (CMR, INVOICE).

Відповідно до статті 7 Конвенції саме Відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності інформації у вантажній накладній.

Відповідно до п. 4.2 Договору, простій на кордоні з вини Замовника (в т.ч. внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення Замовником попереднього повідомлення/декларації та в зв`язку з неналежним оформленням документів, або їх відсутністю/різноманітні висновки, листи та інше/) обраховується як наднормативний простій за кожну добу простою враховуючи вихідні дні і свята.

Виходячи з викладеного, суд встановив, що вантаж - Харчова оболонка: од:2 пал. Евро, вагою брутто 1,5 т не були доставлені вантажоотримувачу за вини Замовника, а саме у зв`язку з неналежним оформленням перевізних/супроводжуючих документів останнім.

Простій на кордоні склав 9 календарних днів.

Вартість простою визначена в заявці №1422 в розмірі 100 евро за кожну добу на території іноземної держави.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розрахунки за перевезення вантажів проводяться між Сторонами згідно заявки, на підставі рахунку, виставленого Експедитором.

В заявці №1422 зазначено вартість перевезення 780 евро, за курсом НБУ на день завантаження протягом 14 календарних днів з дати виставлення рахунку.

16.07.2018 Позивачем виставлено рахунок на оплату №188 на загальну суму 50 383,85 грн, що складалась з: 26 759,25 - витрат, пов`язаних з транспортно-експедиційними послугами за міжнародне автомобільне перевезення маршрутом Прилуки - Ужгород - Вишнє Німецьке (Словаччина) - Прилуки, 18 349,20 грн - вартістю простою, 2 217,20 грн - витрат на кордоні, 3 058,20 - експедиційних послуг.

Відповідачем жодних проплат здійснено не було.

Разом з тим, Позивач просить стягнути:

- 780 евро, що за курсом НБУ на дату завантаження (02.07.2018) становить 23 852,40грн.

- 72,50 евро за проходження фіто та ветеренарної перевірки, що становить 2217,20грн.

-600 евро за 6 днів простою автомобіля на пункті перетину кордону, що становить 18 349,20грн.

Враховуючи, що Позивачем вчинено всі дії щодо доставки/перевезення вантажу, а підставою не отримання вантажу Вантажоодержувачем була вина Відповідача у зв`язку з чим вантаж повернутий Вантажовідправнику, тому господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Враховуючи положення пункту 3.5 Договору та ту обставину, що строк оплати за Договором сплив 31.07.2018 (14 календарних днів з моменту виставлення рахунку - 16.07.2018), у позивача виникло право на нарахування пені з 01.08.2018.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, у відповідності до умов договору та вимог законодавства.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 8016,06 грн пені та 1325,26 грн 3% річних за період прострочення є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується стягненню з Відповідача інфляційних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Оскільки предметом грошового зобов`язання за договором перевезення є грошові кошти, визначені у Евро, і втрати від знецінення національної валюти відновлені шляхом застосування еквіваленту іноземної валюти за курсом, встановленим НБУ, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат відсутні.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4308,62грн інфляційних задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

У відповідності до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

До матеріалів справи позивачем надано Договір №17 про надання правничої допомоги в господарській справі, укладений 01 липня 2019 року між ФОП Кравчуком С.Г. (далі Клієнт) та адвокатом Никитченко Г.Р., що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1803 від 19.12.2003 (далі - Адвокат), відповідно до п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується на умовах та у порядку, що передбачені Договором, надати Клієнту юридичні послуги, пов`язані із підготовкою документів задля звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ «Прилуцький завод «Білкозин» про стягнення заборгованості, а клієнт зобов`язується оплатити Адвокату його послуги.

Актом про надання юридичних послуг від 26.07.2019 прийнято послуги на суму 4000грн.

Актом про надання юридичних послуг від 27.08.2019 прийнято послуги на суму 1000грн.

Крім того, Позивачем надано платіжне доручення №1213 від 29.07.2019 щодо сплати послуг перекладача, факт надання послуг підтверджується матеріалами справи та виставленим рахунком на оплату№51 від 26 липня 2019 року.

Відповідачем клопотання про зменшення судових витрат не заявлялось.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1778,46грн., а також судові витрати в сумі 6443,58грн.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича, код НОМЕР_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод - Білкозин», код 38543872 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод - Білкозин», вул. Дружби народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17507, код 38543872 на користь Фізичної особи - підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 , заборгованість в сумі 44 418,80грн боргу, пеню в сумі 8016,06 грн., 3 % річних в сумі 1325,26, а всього 53760,12грн, а також 1778,46грн судового збору і 6443,58грн витрат на послуги адвоката та перекладача.

3. В решті вимог по стягненню 4308,62грн інфляційних відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019.

Суддя М.П. Ноувен