Рішення № 84783991, 07.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Київ №826/27937/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк"), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2015р. позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Гаджиє-ва Сергія Олександровича , правонаступником якого є Матвієнко А.А. , та до Фонду, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Гаджиєва С.О. щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшко-дування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) зобов`язати Уповноважену особу Гаджиєва С.О. включити позивача до переліку вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за раху-нок Фонду;

3) визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

4) зобов`язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників АТ "Імекс-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 про закриття провадження у справі №826/27937/15 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Підставою позову зазначено те, що позивач є вкладником АТ "Імексбанк" і на нього поширюються передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантії відшкодування коштів за вкладом, розміщеним на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на підставі договору банківського рахунку від 26.01.2015 №1970013369. Позивач звернувся до Уповноваженої особи і до Фонду із заявою про відшкодування коштів за вкладом, однак до Переліку вкладників і до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, його включено не було. Стверджує про відсутність у відповідачів законних підстав, передбачених ст. 26 цього Закону, за яких відшкодування коштів не проводиться, тому не включення його до Переліку вкладників і Загального реєстру вважає протиправною бездіяльністю.

Представник Уповноваженої особи і третьої особи Болшепалова Ю.О. подала письмо-ві заперечення на позов, в яких просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що згід-но з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14, після отримання від слідчого управління ГУ МВС України в Одеській області відповіді від 03.08.2015 №4/8934 про те, що позивач не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, до Фонду направлено лист від 29.02.2016 №1143 щодо внесення відповідних змін до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому предмет спору відсутній.

У додаткових письмових запереченнях представник Уповноваженої особи і третьої особи Литовченко С.М. зазначив, що за наслідками проведеної Комісією з перевірки право-чинів перевірки було виявлено ряд правочинів, у т.ч. позивача, обставини вчинення яких могли свідчити про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, а також призводити до їх нікчемності. Також, зазначив, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі №757/8557/17-к накладено арешт на 361 банківський рахунок, у т.ч. на рахунок позивача, у зв`язку з чим та згідно з п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відсутні підстави для відшкодування позивачу коштів за вкладом.

Фонд подав письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити в його задоволе-нні, посилаючись на п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26 січня 2015р. між ОСОБА_1 (Клієнт) та АТ "Імексбанк" (Банк) укладено договір банківського рахунку (в національній валюті) № 1970013369 , згідно з яким Банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 // НОМЕР_3 та зобов`язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з копією квитанції від 26.01.2015 (а.с. 20) позивачем внесено на рахунок, від-критий за договором №1970013369, кошти в сумі 150000 грн., призначення платежу "Внесок готівки на рахунок № НОМЕР_1 .

26 січня 2015р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспро-можних". На підставі вказаної постанови Виконавчою дирекцією Фонду 26.01.2015 прийнято рішення №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", згідно з яким в АТ "Імексбанк" з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповнова-женою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" - Северина Ю.П.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 №84 строк проведення тимчасо-вої адміністрації в АТ "Імексбанк" та повноваження Уповноваженої особи продовжено до 26.05.2015 включно.

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 27.05.2015 №105 розпочата проце-дура ліквідації АТ "Імексбанк" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.10.2015 №189 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" призначено Гаджиєва С.О .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.04.2016 №638 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" на два роки до 26.05.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1697 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", делеговано Матвієнку А . А. з 05.09.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 29.01.2019 №261 продовжено строки здійс-нення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" на два роки з 27.05.2018 до 26.05.2020 включно. На цей же строк продовжено повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк" Матвієнка А .А .

Для отримання коштів за вкладом, відкритим за договором № 1970013369 , позивач звернувся із заявою від 10.08.2015 до Фонду (а.с. 24-28), а також із заявою від 18.09.2015 до банку-агента ПАТ "Альфа банк" (а.с. 21-23).

Згідно з копією листа Уповноваженої особи Северина Ю.П. від 28.09.2015 №6121 (а.с. 29) позивачу повідомлено про направлення до Фонду листа від 22.09.2015 №6009 щодо внесення відповідних змін до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, до якого увійшов позивач.

Водночас у листі від 11.11.2015 №7892, копія якого наявна у справі (а.с. 30), Уповноважена особа Гаджиєв С.О. повідомив позивачу про те, що триває досудове слідство, порушене Слідчим управлінням ГУ МВС України в Одеській області. Для отримання гарантованої виплати за умови прийняття Фондом позитивного рішення щодо здійснення гарантованих виплат позивачу слід звернутися до Фонду з окремою заявою.

Згідно з копією листа Фонду від 25.11.2015 №02-036-47722/15 (а.с. 31) позивачу повідомлено, що у наданому Уповноваженою особою переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, інформація про вклади ОСОБА_1 відсутня.

Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час введення тим-часової адміністрації банку) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень (абз. 1).

Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452:

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах дого-вору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).

Як встановлено судом, позивачу на підставі договору банківського рахунку від 26.01.2015 №1970013369 відкрито у АТ "Імексбанк" поточний рахунок № НОМЕР_1 // НОМЕР_3 , на який зараховано кошти у сумі 150000 грн., відтак суд дійшов висновку про належність позивача до вкладників АТ "Імексбанк".

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інфор-мацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необ-хідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вклад-ника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Оцінюючи доводи і заперечення учасників справи щодо правомірності не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зважає на таке.

Доказів того, що після прийняття 27.05.2015 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку і отримання цього рішення Фондом, Уповноваженою особою відповідно до ст. 27 Закону №4452 включено позивача до Переліку вкладників або протягом процедури ліквідації подано до Фонду додаткову інформацію про позивача, відповідач до суду не надав.

Копія листа Уповноваженої особи Северина Ю.П. від 28.09.2015 №6121 (а.с. 29), яким надано відповідь на звернення позивача і повідомлено про направлення до Фонду листа від 22.09.2015 №6009 щодо внесення відповідних змін до Переліку вкладників, до якого увійшов позивач, спростовується копією листа Фонду від 25.11.2015 №02-036-47722/15 (а.с. 31), в якому стверджується, що у наданому Уповноваженою особою переліку вкладників із визна-ченням сум, що підлягають відшкодуванню, інформація про вклади позивача відсутня.

Посилання представника Уповноваженої особи на лист від 29.02.2016 №1143 щодо внесення змін до Переліку вкладників суд не бере до уваги, оскільки даний доказ до суду наданий не був, поважних причин неможливості його надання - не зазначено, заяв (клопо-тань) про витребування цього доказу - не заявлено.

Таким чином, Уповноваженою особою не доведено обґрунтованість своєї відповіді від 28.09.2015, а також правомірність не включення позивача до Переліку вкладників з моменту ліквідації АТ "Імексбанк", і не спростовано доводів позивача про протилежне.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону №4452 гарантії Фонду не поширюються на відшко-дування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, зокрема, п. 11 вказаної норми, на яку посилаються відповідачі, передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Відповідачі зазначили, що листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 22.02.2017 №860д-24/2-2017 повідомлено про те, що ухвалою Печерського райо-нного суду м. Києва ухвалою від 14.02.2017 у справі №757/8557/17-к задоволено клопотання слідчого в кримінальному провадженні №120151600000000273 про накладення арешту на рахунки 361 фізичної особи, відкриті в АТ "Імексбанк", у т.ч. позивача, заборонено видаткові операції та/або інше їх використання з наданням письмової інформації про суму коштів, на які накладено арешт на час надання ухвали для виконання.

Копії вказаного листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 22.02.2017 №860д-24/2-2017 та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі №757/8557/17-к наявні у справі (а.с. 120-130).

Представником позивача подано копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №757/26064/19-к, якою скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 14.02.2017 у справі №757/8557/17-к, зок-рема на грошові кошти, які знаходяться у АТ "Імексбанк" на рахунку № НОМЕР_1 , відритого на ім`я позивача.

Таким чином, у період з 14.02.2017 по 04.09.2019 у відповідачів була законна підстава не проводити відшкодування позивачу коштів, які були розміщені на рахунку, що перебував під арештом за рішенням суду.

Разом з цим, дана обставина не доводить правомірність не включення позивача до Переліку вкладників у період з початку ліквідації АТ "Імексбанк" до накладення вказаного арешту. Крім того, на час вирішення цієї справа, дана обставина відпала.

Представник Уповноваженої особи і третьої особи зазначає, що 26.01.2015 кошти в сумі 150000 зараховані на рахунок позивача в АТ "Імексбанк" № НОМЕР_1 шляхом переведення даної суми з депозитного рахунку ОСОБА_11 в АТ "Імексбанк" № НОМЕР_4 , що, на думку представника, є свідченням "дроблення" вкладу ОСОБА_11 в розмірі 500000 грн. Кошти ж на рахунку ОСОБА_11 також були зараховані безго-тівково шляхом "дроблення вкладу" та переведення даної суми з рахунку ОСОБА_12 в АТ "Імексбанк" НОМЕР_7 на поточний рахунок ОСОБА_13 № НОМЕР_5 , з якого перераховано на свій депозитний рахунок № НОМЕР_4 , а з нього - на рахунок ОСОБА_1 Зазначені операції, на думку відповідача, не передбачали фактичного перемі-щення (видачу/виплату або перерахування) "реальних грошових коштів" та могли здійснюва-тися виключно за рахунок внутрішньо-банківських проводок.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав виписки про руху коштів по рахунках (а.с. 131-135), копії заяв ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 про переказ готівки від 26.01.2015 (а.с. 136-139), копії довіреностей ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 від 18.12.2015 (а.с. 140-147, 150, 151), копії довіреності ОСОБА_11 від 24.11.2015 (а.с. 148, 149), копії довіреностей ОСОБА_19 і ОСОБА_20 від 25.11.2015 (а.с. 152-155).

Однак, зазначені представником відповідача і третьої особи обставини і надані докази не спростовують правомірність зарахування коштів на рахунок позивача і не доводять існу-вання передбачених Законом №4452 підстав для не відшкодування коштів позивачу за рахунок Фонду, зважаючи на таке.

Частиною 2 ст. 38 Закону №4452 встановлено, що протягом дії тимчасової адміністра-ції Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визна-чених частиною третьою цієї статті.

Підстави нікчемності правочинів (у т.ч. договорів) неплатоспроможного банку визна-чені у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, а також у ч. 3 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

При вирішенні справи суд враховує висновки Вищого адміністративного суду Украї-ни, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що право уповноваженої особи Фонду здійснювати перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолют-ним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Також, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповнова-женою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46). При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).

Відповідач не зазначив і не надав до суду доказів виконання ним вимог ч. 4 ст. 38 Закону №4452, а саме встановлення нікчемності правочину (у т.ч. договору від 26.01.2015 банківського рахунку (в національній валюті) № 1970013369 ) з підстав, передбачених ч. 3 ст. 36 та ч. 3 ст. 38 Закону №4452, повідомлення про це позивача і вчинення дій щодо застосу-вання наслідків нікчемності договорів або доказів визнання цього договору недійсним у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає твердження представника відповідача і третьої особи щодо нікчемності правочину такими, що ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені відповідними доказами, тому судом не беруться до уваги.

Посилання відповідача на встановлені для АТ "Імексбанк" обмеження постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015 №50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", якою до цього банку було застосовано заходи впливу за порушення банківського законодавства, що були чинним на момент поповнення позивачем власного рахунку, суд відхиляє, оскільки зазначене рішення становить банківську таємницю і позивач не міг бути обізнаним із його змістом та встановленими обмеженнями. Водночас дана обставина не спростовує зарахування коштів на рахунок позивача, що підтверджено копією квитанції. Зарахування на рахунок позивача грошових коштів згідно з квитанцією від 26.01.2015 №22425 здійснено до запровадження тимчасової адміністрації банку, що не суперечило вимогам Закону №4452 і договору від 26.01.2015 №1970013369.

Таким чином, Уповноваженою особою не доведено належними, допустимими і достат-німи доказами наявність обставин, передбачених ст.ст. 36, 38 Закону №4452, з якими цей Закон пов`язує нікчемність правочину та випадки, за яких гарантована сума відшкодування не виплачується.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов таких висновків.

Уповноважена особа мала підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак з моменту ліквідації банку цей відповідач не включив позивача до зазначеного переліку з причин, правомірність яких не доведена перед судом (окрім періоду перебування коштів позивача під арештом за рішенням суду), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про допущення Уповнова-женою особою бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.

Зважаючи на це і на те, що на час розгляду справи, відпали передбачені п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону №4452 підстави для не проведення відшкодування позивачу коштів за його вкла-дом, а також з метою захисту і поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог до Уповноваженої особи, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у період до 14.02.2017;

- зобов`язати Уповноважену особу подати Фонду додаткову інформацію про позивача, який має право на отримання відшкодування вкладу у сумі 150000 грн. відповідно до дого-вору банківського рахунку (в національній валюті) від 26.01.2015 № 1970013369 .

Водночас заявлені позивачем вимоги до Фонду не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення цим відповідачем його прав та інтересів.

Так, відповідно до вимог Закону №4452 Фонд формує загальний реєстр вкладників на підставі переліку вкладників або додаткової інформації, отриманих від Уповноваженої особи. Судом не встановлено включення Уповноваженою особою позивача до Переліку вкладників чи надання додаткової інформації стосовно позивача до Фонду, у зв`язку з чим у Фонду були відсутні правові підстави для включення позивача до Загального реєстру.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено пору-шення Фондом прав та інтересів позивача, тому вимоги до Фонду суд вважає необґрунтова-ними і такими, що не підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 1948,80 грн. згідно з квитанцією від 18.12.2015 №65221631.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єк-том владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено у п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону №4452 позови, подані проти працівників Фонду, вва-жаються позовами, поданими проти Фонду.

З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 974,40 грн. слід стягнути на користь позивача з Фонду.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у період до 14.02.2017.

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лік-відацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві "Імексбанк" відповідно до договору банківського рахунку від 26.01.2015 1970013369 , за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 150000 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

4. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в іншій частині.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 974,40 грн. (дев`ятсот сімдесят чотири гривні 40 копійок) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачі:

1) Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Матвієнко Андрій Анатолійович; 65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 8-а.

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21017660.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на сторон відповідача:

Публічне акціонерне товариство "Імексбанк";

65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 8-а, код ЄДРПОУ 20971504.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко