
Справа № 560/2453/19
РІШЕННЯ
іменем України
07 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Міністерство оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (далі - Військовий інститут) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути витрати, пов`язані з її утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 40097,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у Військовому інституті за період з 14.08.2016 по 21.06.2019 в сумі 40097,39 грн. В добровільному порядку дані витрати не відшкодовані, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 30.08.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, яку відповідач отримала 06.09.2019.
Відповідач звернулася 23.09.2019 із заявою про продовження строку на подання відзиву. Відповідно до статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Враховуючи те, що заява подана після закінчення строку на подання відзиву та до заяви не було додано відзиву, у задоволенні поданого клопотання суд відмовив.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до наказу начальника Військового інституту від 14.08.2017 №23-РС ОСОБА_1 зарахована на перший курс навчання до Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Наказом начальника Військового інституту від 20.08.2016 №162 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , зарахована до списків особового складу Військового інституту та на всі види забезпечення.
Між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та солдатом ОСОБА_1 , 20.08.2016 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відповідно до якого відповідач зобов`язалася сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодовувати витрати пов`язані з її утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
Наказом начальника Військового університету від 21.06.2019 №21-РС (по особовому складу) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, розірвано контракт із солдатом ОСОБА_1 , відраховано її з числа курсантів та звільнено із займаної посади та направлено до Старокостянтинівського об`єднаного військового комісаріату для постановлення на військовий облік.
Вказаним наказом солдата ОСОБА_1 зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Військовому інституті в сумі 40097,39 грн.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , в добровільному порядку не відшкодувала кошти, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон).
За приписами вказаного Закону, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Згідно з пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до пункту 2.1.6. Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у Військовому інституті в сумі 40097,39 грн., що підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема довідками-розрахунками, наказом від 21.06.2019 №21 РС.
Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодувала, що є підставою для задоволення позову повністю.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з її утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про відшкодування витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі - Військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у розмірі 40097 (сорок тисяч дев`яносто сім) грн. 39 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 жовтня 2019 року
Позивач:Міністерство оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Ломоносова, 81, м.Київ 190, 03190 , код ЄДРПОУ - 22994521) Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Головуючий суддя В.В. Матущак
Судове рішення № 84783868, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 07.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/2453/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: