Ухвала суду № 84783381, 07.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" жовтня 2019 р. Справа № 480/3515/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми клопотання ОСОБА_1 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, секретаря Комишанської сільської ради Курило Олени Володимирівни про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, визнання дій незаконними та протиправними, визнання бездіяльності такою, що порушила права,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, секретаря Комишанської сільської ради Курило Олени Володимирівни, в якій просить визнати незаконною та протиправною бездіяльність секретаря Комишанської сільської ради Курило О.В. щодо порушення Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про звернення громадян"; визнати незаконними та протиправними дії секретаря Комишанської сільської ради щодо відмови у наданні інформації у відповідності до вимог діючого законодавства України; визнати бездіяльність секретаря Комишанської сільської ради Курило О.В. такою, що порушила права та законні інтереси громадянки ОСОБА_1 .

Ухвалою від 23.09.2019 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зазначеною ухвалою судом також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін.

03.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням у якому просила здійснювати розгляд справи з викликом сторін.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

З огляду на доводи заяви, зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин у цій справі, суд не вбачає необхідності на даний час надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її розгляду, у зв`язку з чим підстави для виклику сторін відсутні.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, як вказав ЄСПЛ, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 зазначеної Конвенції щодо проведення публічного розгляду справи.

Слід звернути увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій всіх процесуальних документів, у яких такий рух описаний.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін у справі для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за її участю.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом розгляд даної справи є оскарження позивачем бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, у зв`язку з чим підстави для розгляду справи за участю представників сторін відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 248, 256, 262-263, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 480/3515/19 з викликом сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 07.10.2019.

Суддя С.М. Гелета