
С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2019 р. Справа № 480/2701/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,
представника позивача - ОСОБА_7,
представника відповідача - О.Д. Дмитренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сумської митниці ДФС, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 № UA 805000/2019/000187/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2019 № UA 805180/2019/00420.
Свої вимоги мотивував тим, що 27.06.2019 уповноваженою позивачем за договором доручення на надання митно-брокерських послуг декларантом приватною фірмою "Сумизовніштранс" подано до митного оформлення електронну декларацію № UA805180/2019/018248 стосовно придбаного ним легкового автомобіля, б/в, марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2018. Митна вартість заявлена у 7728 доларів США. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом за ціною договору (вартість операції). Після прийняття декларації інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення щодо підтвердження заявленої митної вартості і обраний метод її визначення. Запропоновано надати документи або їх засвідчені копії. У відповідь на цей запит, декларантом було додатково надіслано документи та повідомлено про відсутність інших документів, ніж ті, що зазначені в митній декларації та надані додатково.
Проте, 03.07.2019 Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля № UA 805000/2019/000187/1 та надано картку відмови у митному оформленні № UA 805180/2019/00420, згідно з якими вартість автомобіля, що визначена декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за резервним методом в розмірі 12903 доларів США. Підставами коригування митної вартості стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України. На думку позивача, декларантом було подано всі необхідні документи, які належним чином оформлені та містили необхідну інформацію про вартість товару.
Крім того, відповідачем були порушені строки митного оформлення.
Ухвалою суду від 19.07.2019 вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою суду від 02.08.2019 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, зазначила, що за результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АС MO декларантом позивача, інспектором митниці встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля. Так, наданий декларантом при митному оформленні "Bill of sale" містить інформацію щодо власника транспортного засобу, яким зазначено "Dependable auto sales", проте у "Sertificate of title" власником автомобіля є зовсім інша фірма "State farm indemnity со". Між іншим оплата за транспортний засіб, згідно з наданими Swift платежами здійснювалась Copart Inc. Представник зазначила, що є незрозумілим, хто саме був власником цього транспортного засобу, та кому саме повинна була здійснюватись за нього оплата.
Згідно з "Зняття показників з одометра та свідчень продавця" покупцем транспортного засобу, який заявлявся при митному оформленні є ОСОБА_3 . Разом з цим у "Dependable auto sales" зазначається, що покупцем є ОСОБА_4 , та оплату за транспортний засіб згідно з Swift- платежем здійснював ОСОБА_4 та довірена особа ОСОБА_5 . У зв`язку із зазначеним є незрозумілим хто саме купував даний транспортний засіб.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Так, декларантом додатково було надано банківський платіжний документ Swift від 02.05.2019. Відповідно до графи 50F кошти в розмірі 2734 USD перерахував ОСОБА_4 , у графі 70 призначення платежу зазначено "of carinvoice 894589 lot 31378879 vin НОМЕР_2. У графі 50F Swift - платежу від 04.04.2019 кошти в розмірі 5000 USD у перерахував ОСОБА_5 , а у графі 70 призначення платежу зазначено "of саг 18 VOFK TIGUAN S lot 55550278 vin НОМЕР_1". Отже, платежі були здійснені за різні автомобілі, тому підтвердженням вартості автомобіля є лише платіж від 04.04.2019. Крім того, наданий інвойс від 02.05.2019 № 383749 до ОСОБА_6 на загальну суму 400 USD, проте документів, які б підтверджували витрати на транспортування товару надано не було.
Представник відповідача зазначила, що відсутня одна із складових митної вартості - витрати на транспортування, тому метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується ( ч. 2 ст. 58 МК України).
Враховуючи наявні розбіжності в документах та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, 03.07.2019 посадовою особою Сумської митниці ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товару, яким за другорядним методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів, скориговано митну вартість товару, заявленого у митній декларації від 27.06.2019 UA805180/2019/018248. При коригуванні митної вартості товару, посадовою особою митниці була врахована цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України МД № UA500650/2019/027704 від 22.06.2019.
Представник відповідача вважає, що Сумська митниця ДФС при прийнятті рішення та картки відмови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
23.09.2019 представником позивача до суду було подано відповідь на відзив (а.с. 88-98), в якій підтримав доводи, викладені у позові.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що з метою митного оформлення придбаного автомобіля, який був у вжитку, марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2018, декларантом позивача 27.08.2019 до митного поста "Центральний" Сумської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію (далі - МД), якій був присвоєний номер UA805180/2019/018248, для оформлення в митний режим імпорт (а.с. 15-16). Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). В графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 7728 доларів США, в графі 45 "коригування" вказано 212680,35 гривень, в графі 23 "курс валюти" - 26,166382 гривень (а. с. 15).
До вказаної митної декларації декларантом долучено скан-копії:
- "Bill of sale" від 11.04.2019 (а.с. 17);
- "Certificate of title" із зняттям показників з одометра та свідчення продавця №830335461120200 від 13.03.2019 (а.с. 22);
- Акт про проведення огляду № UA500650/2019/2117 від 26.06.2019;
- Висновок спеціаліста № 27062491 від 27.06.2019;
- Коносамент № 19071794 від 15.04.2019 (а.с. 19);
- Договір про надання послуг митного брокера № 1162 від 25.06.2019;
- Паспорт громадянина України з відмітками про реєстрацію місця проживання в Україні (а.с. 49-50);
- Довіреність від 24.06.2019;
- Квитанція № 42297368 від 25.06.2019.
За результатами здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку з виявленими розбіжностями, декларанту було направлено повідомлення № UA805180/2019/018248 від 01.07.2019 про необхідність надання документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, а саме зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах (а.с. 33).
У відповідь на електронний запит посадової особи відповідача декларантом позивача до Сумської митниці ДФС направлено лист від 01.07.2019, яким додатково були надані документи: на підтвердження оплати за транспортний засіб в сумі 7728 доларів США - платіжні доручення в іноземній валюті (SWIFT) від 04.04.2019 та від 02.05.2019 про перерахування коштів за автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN в сумі 5000 доларів СІНА та 2734 доларів США відповідно та на підтвердження транспортних витрат - накладна (Invoice) № 393749 від 02.05.2019 відповідного до якої витрати на транспортування товару становлять 400 доларів США. Зазначено, що інші документи крім тих, що у митній декларації та додатково надані - відсутні (а.с. 42).
У зв`язку з наведеним, відповідач 03.07.2019 здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2019/000187/1, яким митну вартість пред`явленого позивачем для митного оформлення автомобіля визначено на рівні 12903 доларів США (а.с. 43-44). Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з тим, що митна вартість товару визначена за резервним методом. Основний метод не застосований у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально.
03.07.2019 відповідачем винесено картку відмови у прийнятті митної декларації № UA805180/2019/00420 (а.с. 46-47).
Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 51 даного Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
В частині 2 цієї статті Митного кодексу України наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини 2 статті 54 даного Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною другою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
При цьому, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 Митного кодексу України).
Так, судом встановлено, що за результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АС MO декларантом позивача, інспектором митниці було встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля, а саме:
- наданий декларантом при митному оформленні "Bill of sale" містив інформацію щодо власника транспортного засобу, яким зазначено "Dependable auto sales", проте у "Sertificate of title" власником автомобіля є фірма "State farm indemnity со". Оплата за транспортний засіб, згідно з наданими Swift платежами здійснювалась Copart Inc;
- згідно з "зняття показників з одометра та свідчень продавця" покупцем транспортного засобу, який заявлявся при митному оформленні є ОСОБА_3 . Разом з цим у "Dependable auto sales" зазначається, що покупцем є ОСОБА_4 , та оплату за транспортний засіб згідно з Swift- платежем здійснював ОСОБА_4 та довірена особа ОСОБА_5 ;
- декларантом додатково було надано банківський платіжний документ Swift від 02.05.2019. Відповідно до графи 50F кошти в розмірі 2734 USD перерахував ОСОБА_4 , у графі 70 призначення платежу зазначено "of carinvoice 894589 lot 31378879 vin НОМЕР_2. У графі 50F Swift - платежу від 04.04.2019 кошти в розмірі 5000 USD у перерахував ОСОБА_5 , а у графі 70 призначення платежу зазначено "of саг 18 VOFK TIGUAN S lot 55550278 vin НОМЕР_1". Платежі були здійснені за різні автомобілі, у зв`язку з чим, підтвердженням вартості автомобіля є платіж від 04.04.2019.
- наданий інвойс від 02.05.2019 № 383749 до ОСОБА_6 на загальну суму 400 USD, проте документів, які б підтверджували витрати на транспортування товару надано не було.
Під час митного оформлення вказаного транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, на підтвердження заявленої митної вартості в сумі 7728 доларів США представником позивача Сумській митниці ДФС вказані документи ( касові або товарні чеки, ярлики) не були подані. Натомість, для митного оформлення були надані, серед іншого, платіжні доручення в іноземній валюті (SWIFT) від 04.04.2019 та від 02.05.2019, накладна (Invoice) № 393749 від 02.05.2019. В той же час, зі змісту вказаних документів, вбачається, що вони містять розбіжності.
Частиною третьою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Митного кодексу України, передбачено такі другорядні методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
При цьому, частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
В даному випадку митний орган правомірно застосував саме резервний метод.
Відповідно до частини 1 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2).
Відповідачем для визначення митної вартості транспортного засобу була врахована цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України МД № UA500650/2019/027704 від 22.06.2019.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що було встановлено судом попередньої інстанції та спростовує доводи позивача викладені у касаційні скарзі щодо дослідження судами обставин, які не були предметом розгляду митного органу при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товару.
Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Сумської митниці ДФС відповідають критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.10.2019.
Суддя М.М. Шаповал
Судове рішення № 84783286, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 01.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/2701/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: