Рішення № 84783097, 07.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3783/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Мораренко С.В. - за ордером

Хоменко Я.І . - за ордером

від відповідача: Михайловський О.О. - за довіреністю

Кришкевич Д.О. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Квіліс» (код ЄДРПОУ 31893681, місцезнаходження: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, буд.44) до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергія Васильовича (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2); Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) про визнання неправомірною та скасування постанови №ОД 583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 25 червня 2019 року надійшла позовна заява приватного підприємства «Квіліс» до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергія Васильовича про визнання неправомірною та скасування постанови №ОД 583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року про накладення штрафу.

Ухвалою від 01 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу №ОД 583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що оскаржувана постанова обґрунтована тим, що ПП «Квіліс» відносно чотирьох найманих працівників допущено недотримання мінімальних державних гарантій оплати праці, а саме: за їх роботу у надурочний час не нарахована та не здійснена оплата у подвійному розмірі.

Між тим, на думку позивача, такі доводи інспекційного органу не відповідають дійсним обставинам у справі, оскільки до перевірки перевіряючому надано розрахункову відомість за грудень 2018 року з розшифровкою, з якої вбачаються показники заробітної плати, які включають в себе тариф, оплату за надурочний час та премію, а отже, у підприємства наявні належним чином оформлені документи, які свідчать про відсутність порушення трудового законодавства з боку підприємства та свідчать про дотримання підприємством мінімальних гарантій в оплаті праці.

Також, позивач вважає, що позапланова перевірка була призначена без наявності законних підстав, оскільки Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок, та така підстава, як повідомлення Тарутинського відділення Арцизьського відділу ГУ НП в Одеській області не є законною підставою для проведення перевірки.

Окрім того, позивач зазначив, що 14 травня 2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі №826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 на підставі якого було проведено інспекційне відвідування, а отже, відповідач прийняв оскаржувану постанову на підставі акту інспекційного відвідування тоді, коли інспекційні відвідування були «поза законом».

Також у позові позивач зазначив, що розмір призначеного штрафу є неспівмірний з виявленим порушенням.

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 23 липня 2019 року за відсутністю згоди позивача на заміну відповідача Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергія Васильовича на належного відповідача - Головного управління Держпраці в Одеській області, останній був залучений до участі у справі в якості другого відповідача.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №26436/19 від 22.07.2019р.).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що Головне управління діяло виключно на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Законом України «Про зайнятість населення», Порядками №295 та №509. Нечинним Порядок №295 був визнаний 14.05.2019 року, в той час як інспекційне відвідування відбулось відповідно до наказу з 19 квітня 2019 року по 22 квітня 2019 року, акт інспекційного відвідування був складений та підписаний 10 травня 2019 року, саме цей акт і став підставою для винесення оскаржуваної постанови, а постанова прийнята на підставі Порядку №509, який є чинним.

Відповідач у відзиві зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що четверо працівників ПП «Квіліс» ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) були залучені у грудні 2018 року до робіт в об`ємі, який перевищує нормальну тривалість робочого часу, проте, за їх роботу у надурочний час не нарахована та не здійснена оплачена у подвійному розмірі, що підтверджується відомостями з нарахування та виплати заробітної плати за відповідний період.

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив (вхід. № ЕП/5787/19 від 06.08.2019 року), відповідно до якої позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, у свою чергу, подав до суду заперечення (вхід. № 28917/19 від 12.08.2019 року), в яких відповідач зазначив, що на час завершення заходу державного контролю, виявлене порушення з оплати праці не усунуте, а тому оскаржувана постанова прийнята правомірно.

Позивачем подані письмові пояснення, в якому наведені додаткові доводи на обґрунтування своєї правової позиції щодо виключення у новому порядку про інспекційне відвідування, а саме: Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 року № 823, норми про притягнення до відповідальності за недотримання мінімальних гарантій оплати праці при виконанні припису.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 03 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 27 вересня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні 27 вересня 2019 року оголошено перерву по справі на 30 вересня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

У вступному слові представники позивача звернули увагу суду на те, що припис про усунення виявлених порушень був виконаний підприємством позивача у встановлений у приписі строк та у повному обсязі. Крім того, у серпні 2019 року був прийнятий Кабінетом Міністрів України новий порядок проведення інспекційного відвідування, в якому не передбачено застосування штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій оплати праці, у разі виконання припису, тому представники позивача просили суд застосувати приписи ст. 58 Конституції України.

Представники відповідача на відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У вступному слові представники відповідача звернули увагу на те, що з наданих до перевірки документів вбачається, що підприємством позивача не були дотримані мінімальні державні гарантії оплати праці, а тому штраф застосований правомірно.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що на адресу начальника Головного управління Держпраці в Одеській області надійшов лист за підписом слідчого СВ Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області від 18.02.2019 року № 40/1-1606 з проханням провести перевірку дотримання вимог трудового законодавства посадовими особами ПП «Квіліс» (а.с. 66).

На підставі вказаного звернення, відповідно до наказу №552 від 05.04.2019 року «Про проведення інспекційного відвідування» (а.с. 67), направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05.04.2019 року №15/01-29-1208 (а.с. 68), 19 квітня 2019 року о 12.00 год. у присутності уповноваженої особи ПП «Квіліс» Мораренко С.В. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ПП «Квіліс», яке зареєстровано за адресою: 65125, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд.44, за наслідками якого складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування №ОД583/1581/НД/АВ від 19 квітня 2019 року (а.с.71-72).

Цього ж дня інспектором праці Михайловським О .О. складено вимогу про надання/поновлення документів №ОД583/1581/ПД від 19 квітня 2019 року, відповідно до якої зобов`язано керівника ПП «Квіліс» надати у строк до 09 травня 2019 року документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування (а.с.73).

Також, матеріалами справи підтверджено, що у період з 19 квітня 2019 року по 10 травня 2019 року інспектором праці Михайловським О.О. проведено інспекційне відвідування ПП «Квіліс», яке зареєстровано за адресою: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, буд.44), за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (фізичної особи) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД583/1581/АВ від 10 травня 2019 року (а.с.74-86), відповідно до висновків якого встановлено порушення ч. 1 ст. 53 КЗпП України, відповідно до облікової документації не дотримані вимоги трудового законодавства в час скорочення на одну годину тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виконують свої робочі обов`язки на умовах п`ятиденного 40-годинного робочого тижня протягом восьми годин; ч.1 ст. 106 КЗпП, працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залучені до надурочних робіт у грудні 2018 року (24 грудня 2018 року) в об`ємі, який перевищує нормальну тривалість робочого часу, проте їх робота у надурочний час не нарахована та не оплачена у подвійному розмірі, що підтверджується відомостями за нарахування та виплати заробітної плати за відповідний період; ч. 2 ст. 97 КЗпП, ч.1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», у разі відсутності на підприємстві колективного договору, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації працівників, в разі її відсутності - з іншим уповноваженим на представником трудовим колективом органом.

До матеріалів перевірки додані розрахункові відомості працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за листопад 2018 рік, грудень 2018 рік, січень 2019 рік, табель обліку використання робочого часу вказаних працівників за листопад 2018 рік, грудень 2018 рік, січень 2019 рік, відомості про виплату готівки № 21 за листопад 2018 рік, № 22 за листопад 2018 рік, № 23 та № 24 за грудень 2018 рік, № 1, № 2 за січень 2019 рік (а.с. 87-98).

Позивачем були подані заперечення на вказаний акт інспекційного відвідування, в якому позивач зазначив доводи незгоди з висновками акту, зокрема, посилаючись на те, що позивач за надурочну робочу годину сплатив працівникам у подвійному розмірі годинної ставки, додавши до заперечень копію наказу № 2/01-09 від 09 січня 2018 року про затвердження святкових днів та днів релігійних свят у 2018 році, розшифровку розрахункової відомості за грудень 2018 рік, штатний розклад станом на 01 липня 2018 року (а.с. 39-47).

Однак, подані зауваження були приєднані інспекційним органом до акту як його невід`ємна частина, але не визнані, про що він повідомив позивача відповідним листом (а.с. 49-50).

Також, суд встановив, що за наслідками перевірки винесено припис про усунення виявлених порушень №ОД583/1581/АВ/П від 10 травня 2019 року, відповідно до якого зобов`язано директора ПП «Квіліс» усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення у термін до 20 травня 2019 року, а саме: не дотримання норм чинного трудового законодавства, в частині зменшення тривалості роботи працівників на одну годину напередодні святкових та неробочих днів; в частині зобов`язання здійснення оплати роботи (за погодинною системою оплати праці) в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки; в частині визначення умов оплати праці у колективному договорі, дотримання норм і гарантій, передбачених законодавством (а.с.99).

Матеріалами справи підтверджено, що 20 травня 2019 року поштою позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про виконання припису, до якого було додано копія розрахункової відомості від 20.05.2019 року на підтвердження здійснення повторної оплати праці вказаним вище працівникам за надурочний час роботи 24 грудня 2018 року, копія відомості про виплату готівки № 21, копія наказу № 3/01-09 від 09 січня 2018 року, копія Додатку 1 до наказу № 3/01-09 від 09 січня 2018 року «Положення про оплату праці працівників» (а.с. 100).

З боку відповідача суду не наведено жодних зауважень з питання виконання припису позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 17 травня 2019 року (а.с. 103), 30 травня 2019 року Першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД583/1581/АВ/П/МГ-ФС» у розмірі 166920 грн. за не дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (а.с.104-105).

Судом досліджені копії розрахункових відомостей про виплату заробітної плати ПП «Квіліс», табелі обліку використання робочого часу ПП «Квіліс», відомості на виплату готівки (а.с.87-98).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін, та проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року «Деякі питання реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до п. 2 якого, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (надалі - Порядок).

Згідно з п. 4, п. 5 Порядку, інспекційні відвідування проводяться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Так, суд встановив, що відповідно до повідомлення Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області від 18.02.2019 року вих. №40/1-1606 на підставі наказу №552 від 05.04.2019 року «Про проведення інспекційного відвідування», направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05.04.2019 року здійснено інспекційне відвідування ПП «Квіліс».

Суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення позапланових перевірок, відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з огляду на таке.

Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, з огляду на те, що згідно з п. 4, п. 5 Порядку передбачено право на проведення інспекційних відвідувань за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, керуючись приписами ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», призначення інспекційного відвідування на підставі повідомлення Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області є правомірним.

Відповідно до п. 9, 10 Порядку, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Проаналізувавши докази щодо призначення, проведення інспекційного відвідування, суд вважає, що відповідачем був дотриманий Порядок.

У свою чергу, судом відхиляються доводи позивача щодо того, що відповідач не має законних підстав для прийняття оскаржуваної постанови, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» була визнана нечинною згідно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що проведення відповідачем інспекційного відвідування відбулося на підставі наказу №552 від 05.04.2019 року «Про проведення інспекційного відвідування», направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05.04.2019 року.

У відповідності до вказаних вище документів відповідача, інспекційне відвідування відбулося з 19 квітня 2019 року по 10 травня 2019 року та акт складений та підписаний 10 травня 2019 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка є нормативно-правовим актом, є нечинною саме з 14.05.2019 року, з дати набрання законної сили постанови по справі № 826/8917/17.

До 14.05.2019 року вказана вище постанова Кабінету Міністрів України була чинною, а тому дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування, складання акту відповідали вимогам чинного на той час законодавства.

Пунктами 19-20 Порядку встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт та у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами інспекційного відвідування ПП «Квіліс», у зв`язку з виявленими порушеннями, складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД583/1581/АВ від 10.05.2019 року, який було підписано інспектором праці та директором ПП «Квіліс». Також позивачем подані зауваження до акту, які приєднані відповідачем до акту як його невід`ємна частина.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми матеріального права, що регулюють порядок складання акту та докази щодо складання акту інспекційного відвідування, суд вважає, що відповідачем були дотримані ці норми права.

У свою чергу, суд зазначає, що визнання нечинним Порядку не є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу, оскільки ця постанова була прийнята на підставі Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, який є чинним.

По суті виявлених порушень, суд вважає необхідним зазначити, що дослідивши наявні у матеріалах справи розрахункові відомості працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за листопад 2018 рік, грудень 2018 рік, січень 2019 рік, табель обліку використання робочого часу вказаних працівників за листопад 2018 рік, грудень 2018 рік, січень 2019 рік, відомості про виплату готівки № 21 за листопад 2018 рік, № 22 за листопад 2018 рік, № 23 та № 24 за грудень 2018 рік, № 1, № 2 за січень 2019 рік (а.с. 87-98), подану позивачем розшифроку розрахункової відомості та штатного розкладу, суд доходить висновку, що позивачем не були дотримані мінімальні гарантії оплати праці у грудні 2018 року.

Так, з розшифровки розрахункової відомості за грудень 2018 року вбачається, що оклад працівників складається з тарифної ставки, за надурочну годину, премію.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачена структура заробітної плати, яка включає в себе такі поняття:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, із наведеного законодавчого визначення структури заробітної плати випливає, що тарифна ставка та оклад тотожні поняття та відносяться до основної заробітної плати. У свою чергу, премія та інші виплати (компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати) є додатковою заробітною платою та не входить до складу основної заробітної плати. Тому премія та оплата за надурочні години не може входити до окладу.

Крім того, з розрахункових відомостей за листопад 2018, грудень 2018 року, січень 2019 року вбачається, що позивачем щомісячно працівникам збільшувався оклад на 10 грн., якщо порівнювати з наданим позивачем штатним розкладом станом на 01 липня 2018 року, то наприклад, директору встановлена тарифна ставка у липні 2018 року - 3830 грн., у листопаді 2018 року нараховано оклад 3870 грн., у грудні 2018 року - 3880 грн., у січні 2019 року - 3890 грн. При цьому, відповідно до табелю обліку використання робочого часу, у листопаді 2018 року не було святкових днів та працівники відпрацювали 22 дні, 172 години, без надурочних годин, та у грудні 2018 року працівники відпрацювали 20 днів, 159 години, без надурочних годин (а.с. 88, 92).

Тому, базуючись на наведених приписах Закону України «Про оплату праці», суд доходить висновку, що відповідачем доведено не здійснення позивачем нарахування та оплати за надурочну годину у подвійному розмірі, нарахувавши та виплативши у грудні 2018 року працівникам ОСОБА_4 3880 грн., ОСОБА_5 3840 грн., ОСОБА_6 3840 грн., ОСОБА_7 3840 грн.

Тому, враховуючи вищевикладені встановлені та з`ясовані обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є правоміною.

Між тим, судом встановлено, що ПП «Квіліс» виконано вимоги припису, складеного за наслідками інспекційного відвідування, а саме: надано копію наказу №3/01-09 від 09 січня 2018 року з додатком №1 «Положення про оплату праці працівників» та надано докази оплати праці працівників у надурочний час за 24.12.2018 року працівникам підприємства (а.с.100).

З боку відповідача відсутні жодні зауваження з приводу виконання вказаного припису, а тому суд доходить висновку, що припис є виконаний позивачем.

У свою чергу, суд враховує, що відповідно до п.п.28-29 раніше діючого Порядку №295, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Як зазначалось вище, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.п. 28-29 цього Порядку, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто чинною нормою вже не передбачено притягнення до відповідальності не зважаючи на виконання припису за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи те, що на даний час у разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці не вживаються та враховуючи виконання ПП «Квіліс» у повному обсязі вимог припису про усунення виявлених порушень №ОД/583/1581/АВ/П від 10 травня 2019 року, використовуючи норму прямої дії ст. 58 Конституції України, суд вважає, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову, частково довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного підприємства «Квіліс» (код ЄДРПОУ 31893681, місцезнаходження: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, буд.44) до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергія Васильовича (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2); Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) про визнання неправомірною та скасування постанови №ОД 583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року про накладення штрафу,- задовольнити частково.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД 583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року, винесену відносно приватного підприємства «Квіліс» (код ЄДРПОУ 31893681, місцезнаходження: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, буд.44).

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) на користь приватного підприємства «Квіліс» (код ЄДРПОУ 31893681, місцезнаходження: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, буд.44) судовий збір у розмірі 2503, 81 грн. (дві тисячі п`ятсот три гривні 81 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 07» жовтня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.